Природні ресурси в суспільному розвитку

План

Поняття і класифікація природних ресурсів

Методи економічної оцінки природних ресурсів

Економічна оцінка природних ресурсів

Економічна оцінка мінерально-сировинних ресурсів

Економічна оцінка лісових ресурсів

Економічна оцінка сільсько-господарських (земельних) ресурсів

Економічна оцінка водних ресурсів

Економічна оцінка природних територій

Теоретичні відомості

Природні ресурси – тіла і сили природи, що на даному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства у формі особистої участі в матеріальній діяльності.

Велике значення в освоєння природних ресурсів мають економічні фактори, що визначають рентабельність їхнього господарського використання.

Природні ресурси можна класифікувати:

- реальні

- потенційні

За походженням природні ресурси поділяються:

- ресурси природних комплексів

- ресурси природно-територіальних комплексів.

За видами господарської діяльності:

- ресурси промислового виробництва

- ресурси сільсько-господарського виробництва

За ознаками вичерпності:

- вичерпні

- невичерпні.

Економічна оцінка природних ресурсів здійснюється на основі формування таких концепцій:

1) Витратна концепція (ресурс оцінюється за фактичними витратами на його освоєння і підтримку в нормальному експлуатаційному стані).

Витратний метод оцінювання природних ресурсів передбачає облік понесених суспільством витрат на господарське освоєння природних ресурсів.

Економічні оцінки в цьому випадку містять такі показники:

1) витрати на розвідку, освоєння джерел природних ресурсів, витрати на видобуток природних ресурсів та їх підготовку до використання;

2) витрати на формування супутньої інфраструктури і допоміжних товарів при опосередкованому використанні природних благ;

3) витрати на відтворення природних ресурсів;

4) рекультиваційні витрати (відновлення порушених ландшафтів, якості середовища) з погляду витратного підходу для економічної оцінки природних ресурсів використовують такі параметри як:

- масштаб родовища, який визначається його сумарними запасами;

- якість сировини, що видобувається; її склад і властивості, умови експлуатації;

- потужність пластів та умови залягання;

- річний обсяг видобутку.

2) Результативна концепція. Ресурс оцінюють за вартістю продукції або за вартістю фактичних витрат на їх освоєння й експлуатацію.

Результативний метод оцінки передбачає облік споживчих властивостей природних ресурсів, тобто їх здатність задовільнити певні потреби. З цього погляду інтерес викликає цінність природного блага або економічна оцінка його замінності (тобто якою ціною можуть бути компенсовані дані функції за рахунок використання інших ресурсів або капіталу).

Отже, результативна оцінка може визначатися:

- за величиною ефекту (доходу) одержуваного від використання в економіці одиниці даного блага;

- за витратами, необхідними для заміщення даних природних благ (виконуваних ними функцій) за рахунок застосування інших видів капіталу (ресурси,фінансові кошти,трудові фактори).

Застосовувати дану оцінку доцільно тоді, коли природний ресурс характеризується дефіцитністю або кількісною обмеженістю і із кількох альтернативних напрямів його використання обирають той, який дає максимальний ефект.

3) Рентна концепція передбачає оцінку максимально можливого народно господарського економічного аспекту від експлуатації оцінюваного ресурсу і передбачає оцінку таких факторів, як кількість і місце розташування ресурсів. Традиційно вважають, що рента виникає тоді, коли є краща якість природного ресурсу (рента Рікардо) або їхнього місця розташування (рента Тюнена).

Інколи ренту називають ще залишковим доходом від використання обмежених природних ресурсів.

R= (Ц - В)*Q, (4.1)

де Ц- ціна кінцевого продукту

В- витрати

Q- обсяг продукції, який ми змогли реалізувати

Однак, при проведенні капітальної оцінки природного ресурсу (ліс, родовище, земельна ділянка) необхідно враховувати форму віддачі на капітал або ставку дисконтування.

V= R ∕ e, (4.2)

де V- оцінка природного ресурсу

R- рента

e- ставка дисконту або рівень капіталізації

Дану формулу використовують для оцінки фактично всіх природних ресурсів (за винятком повітря, оскільки його вистачає для того, щоб не встановлювати за нього плату).

4) Концепція безкоштовності природних ресурсів

5) Концепція загальної економічної цінності. Виникла у 90-х роках та одержала світове визнання як у теорії, так і на практиці.

Базується на твердженні, що величина загальної економічної цінності є сумою двох агрегованих показників: вартості використання (споживчої вартості) і вартості невикористання.

ЗЕВ = ВВ + ВН, (4.3)

У свою чергу, вартість використання розраховується як:

ВВ = ПВВ + НВВ + ВВА, (4.4)

де ПВВ – пряма вартість використання (продукти, що можуть споживатися, сировина);

НВВ – непряма вартість використання (функціональне використання, захист від буревіїв, боротьба із затопленням);

ВВА – вартість відкладеної альтернативи (майбутні прямі та непрямі споживчі цінності, біорізноманіття, середовище проживання).

· Вартість невикористання визначається величиною вартості існування, іноді в неї включають також вартість спадщини. Цей показник відображає соціальні аспекти значимості природи для суспільства.

· Вартість існування (середовище проживання, види під загрозою знищення, вартість усвідомлення вагомості подальшого існування)

· Вартість спадщини (цінність збереження для нащадків).

Отже, в основу економічних оцінок природних ресурсів можуть бути закладені наступні економічні показники:

1) витрати на відтворення природних ресурсів

2) витрати підтримання стану відтворюваних природних ресурсів

3) витрати, пов’язані із запобіганням екологічного порушення природних ресурсів

4) витрати, щодо заміщення втраченої вигоди, що виникла через екологічні порушення

5) витрати на ліквідацію наслідків екодеструктивної діяльності

6) рента від використання природних ресурсів

7) непрямі виводи від використання природних благ

8) економічні збитки від порушення природних факторів

9) втрачена вигода, пов’язана із необхідністю консервації природних ресурсів

10) витрати, які готове понести суспільство заради збереження недоторканості природи

11) ціна, яку готове прийняти суспільство або окремі люди за згоду жити в екологічно-несприятливому середовищі.

Практичні завдання

Задача 1

Визначте загальну економічну вартість наступних природних об’єктів:

- водно – болотні угіддя;

- види дерев;

- сорти культурних рослин;

- природоохоронні території.

Економічна оцінка мінерально–сировинних ресурсів.

Задача 2

Гірничодобувне підприємство провело у 2010 році розробку родовища природного газу. Для даного родовища постановою Кабінету Міністрів України встановлена квота в обсязі 500 000 тис. м. куб. на рік. Фактичний обсяг видобування газу за звітний рік становить 550 000 тис. м. куб. Базовий норматив плати для видобування природного газу становить 3,67 грн./ тис. м. куб.

Розрахуйте суму плати за користування надрами для видобування газу, яка включається до валових витрат виробництва; суму плати, яку сплачують за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства та загальну суму плати за користування надрами, якщо нарахована за попередній період плата рівна 1500 тис.грн.

Задача 3

Цементний завод у 2010 році проводив розробку родовища сировини для виготовлення цементу – вапняку. Обсяг видобутих балансових запасів за звітний період становив 105 тис. т. Обсяг видобутих позабалансових запасів склав 10 400 т.

Базовий норматив плати до одиниці видобутих запасів вапняку рівний 6 грн./т. Коефіцієнт при погашенні позабалансових запасів 0,5, коригуючий коефіцієнт рівний 1,2.

Розрахуйте суму плати за користування надрами за звітний період, якщо за попередній період нарахована сума у розмірі 450 тис. грн.