ЛІТЕРАТУРА. 1. Білецька Л.В., Білецький О.В., Савич В.І

1. Білецька Л.В., Білецький О.В., Савич В.І. Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка: навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 652 с.

2. Зазимко А.З. Політична економія: Структурно-логічний навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 358 с.

3. Климова Н.І. Політична економія: Навчальний посібник. Ч 1 – 3. – Харків: ХБІ УАБС. – 2007.

4. Мочерний С.В. Політична економія : Навчальний посібник / С. В. Мочерний, Я. С. Мочерна. - 2-ге вид., випр. і доп.:Рек. МОН України. - Київ : Знання, 2007. – Розділ 1.

5. Основы экономической теории: Учеб.для вузов / Под ред. С.В.Мочерного. – К., 2004. – С. 11 – 43.

6. Політична економія : Навчальний посібник / К.Т.Кривенко, В.С.Савлук, О.О.Бєляєва та ін. ; За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т.Кривенко. - Вид. 2-ге, без змін. - Київ : КНЕУ, 2006. – Розділ 1.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Політична економія – це наука, що вивчає виробничі відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ з метою задоволення потреб при обмежених ресурсах, а також економічні закони, що управляють цими процесами.

Економічні потреби – частина потреб суспільства, для задоволення яких необхідно суспільне виробництво. Потреби суспільства безмежні, а отже, повністю задовольнити потреби і суспільства в цілому, і окремих індивідів неможливо.

Закон зростання потреб –закон, який виражає внутрішньо необхідний, суттєвий і сталий зв’язок між прогресом технологічного способу виробництва, еволюцією всієї системи суспільних відносин і кількісним зростанням, якісним удосконаленням та збагаченням індивідуальних, колективних та суспільних потреб.

Економічні інтереси – усвідомлене прагнення економічних суб’єктів задовольнити певні потреби, що є об’єктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності.

Економічні закони – це найбільш істотні, стійкі, постійно повторювані об'єктивні причинно-наслідкові зв'язки і взаємозалежності в економічних явищах і процесах. Це закони розвитку відносин виробництва, розподілу, обміну і споживання.

Економічні категорії - найзагальніші поняття, що відбивають істотні властивості і зв’язки того чи іншого боку реальної дійсності. Вони теоретично відображають не лише окрему сторону системи виробничих відносин, а й її зв’язок з відповідною стороною системи продуктивних сил.

Метод– це сукупність прийомів, способів, принципів, за допомогою яких вивчаються шляхи досягнення певної мети, розв’язання конкретного завдання.

Метод абстракції означає відмову від поверхневих, несуттєвих сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних зв’язків, дійсної тенденції руху. Результатом абстрагування є обґрунтування економічних категорій.

Аналізпередбачає розчленування предмета (явища чи процесу) на складові частини, окремі сторони.

Синтезозначає поєднання розрізнених раніше частин і сторін у цілісність з урахуванням взаємозв’язків між ними. Синтез дозволяє комплексно дослідити сутність явищ і процесів.

Індукція– це метод пізнання від окремого до загального, від знання нижчого ступеня до знання вищого ступеня.

Дедукція – метод пізнання від загального до одиничного. Метод індукції і дедукції забезпечує діалектичний зв’язок одиничного, особливого і всезагального.

Кейнсіанство –одна з провідних теорій, яка обґрунтовує необхідність активного втручання держави в регулювання ринкової економіки шляхом стимулювання сукупного попиту і інвестицій через проведення певної кредитно-бюджетної політики.

Неокласицизм –провідна течія сучасної економічної думки, представники якої розглядають ринок як саморегульовану економічну систему, здатну самостійно відновлювати рівновагу.

Маржиналізм-система економічних концепцій, яка використовує граничні величини для дослідження господарських процесів на рівні мікроекономіки.

Монетаризм– економічна школа неоліберального напрямку, що доводить доцільність непрямого та обмеженого втручання держави в економіку шляхом регулювання грошового обігу.

Економічне мислення –усвідомлення економічної дійсності, система наукових поглядів щодо закономірностей економічного розвитку, сутності економічних явищ і процесів.

Форми контролю знань – тестування, розв‘язання задач, усне опитування, економічний диктант, аналіз ситуаційних задач.