Показники, що характеризують зовнішню торгівлю
Основні показники економічного розвитку Чехії
Станом на 2010 р. ВНД та ВВП Чехії на душу населення становили відповідно $ 17,890 та $ 25,283, а ВВП на душу населення за ПКС складав $ 18,245, що говорить про те, що Чехію можна віднести до країн з високим рівнем доходів. Частка сільського господарства у ВВП становить 2%, промисловості – 39%, сфери послуг – 59%. Це дає підстави вважати Чехію постіндустріальною країною, оскільки нематеріальний сектор суттєво переважає матеріальний.
ВВП | 197674,5 | 100,0 |
Витрати на кінцеве споживання | 141772,5 | 71,7 |
Побутові витрати на споживання (включаючи НКООДХ) | 99467,12 | 50,3 |
Витрати на кінцеве споживання органів державного управління | 42305,39 | 21,4 |
Валове накопичення | 49590,93 | 25,1 |
Валове нагромадження основного капіталу | 48537,96 | 24,6 |
Зміни в запасах | 1052,976 | 0,5 |
Експорт товарів та послуг | 67,9 | |
Імпорт товарів та послуг | 64,7 | |
Сукупна додана вартість | 172587,9 | 87,3 |
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство, рибальство | 4142,16 | 2,1 |
Промисловість | 64977,16 | 32,9 |
Видобувна галузь, виробництво, комунальні послуги | 52586,13 | 26,6 |
Виробництво | 42247,22 | 21,4 |
Будівництво | 12391,03 | 6,3 |
Послуги | 103468,5 | 52,3 |
Оптова та роздрібна торгівля, ресторани та готелі | 24080,04 | 12,2 |
Транспорт, складське господарство та зв'язок | 17371,56 | 8,8 |
Інші види діяльності | 62016,94 | 31,4 |
табл.1 ВВП Чехії за компонентами у 2010 р.
Аналіз ВВП за компонентами свідчить про те, що близько 71% ВВП припадає на кінцеве споживання. Рівень витрат на кінцеве споживання органів державного управління становить близько 21%, що перешкоджає економічному зростанню через зменшення можливостей накопичення основного капіталу.
Частка нагромадження основного капіталу у ВВП становить близько 25% за оптимального значення у 30 – 40%, що є проявом невизначеності економічної ситуації в країні, як один з негативних наслідків світової фінансово-економічної кризи.
При цьому слід відмітити, що сальдо зовнішньої торгівлі має позитивне значення (експорт переважає імпорт на 6,3 млрд. дол.).
Чехія посідає 22-ге місце у рейтингу країн ОЕСР за обсягами ВВП. Порівняно із середніми обсягами ВВП по 34 країнам, які у 2010 р. склали 1230,97 млрд. дол., ВВП Чехії виглядає досить скромно: 265,51 млрд. дол., або у 4,6 рази менше за середнє значення. Крім того, відмітимо, що внаслідок світової фінансово-економічної кризи 2008 – 2011 рр., динаміка ВВП Чехії за 2008 – 2010 рр. є негативною, що говорить про сповільнення темпів економічного зростання та неспроможність Чехії подолати кризові явища в економіці.
За показниками ІЛР та ВНД на душу населення Чехію класифікують як країну з дуже високим рівнем розвитку. За індексом людського розвитку країна займає 27 позицію у світовому рейтингу. Слід відмітити, що відсотковий коефіцієнт Чехії близький до 90%, що надає її провідні позиції як відносно Європи та Центральної Азії, так і на світовій арені в цілому. Уряд Чехії підтримує сприятливий суспільно-політичний клімат у державі, створює належні умови для підтримки здоров’я населення, рівня освіти, запобігає гендерній нерівності у суспільстві та сприяє зниженню рівня бідності. Це і формує первинні засади високого рівня ІЛР. Більш того, слід відмітити, що незважаючи на свої успіхи, Чехія не спиняє свій розвиток, що можна побачити із зростаючої динаміки ІЛР. Тобто, держава прагне до підтримки стабільного соціально-економічного становища, водночас ліквідуючи загрози та підтримуючи тенденції до саморозвитку.
Показники, що характеризують зовнішню торгівлю
Дослідження зовнішньоторговельної діяльності Чехії та порівняння її із сукупною торгівлею країн ОЕСР дало наступні результати. Протягом останніх п’яти років (2006-2010) імпорт та експорт товарів Чехії залишалися на майже однаковому рівні і зазнавали однакових коливань протягом кризових років. Найвищої позначки зовнішньоторговельний обіг країни сягнув у 2007 році, а у 2009 знизився майже на 40% (як експорт, так і імпорт). Порівняно з країнами ОЕСР, зростання імпорту та експорту Чехії відбувалося більш жваво до 2009 року, коли приріст цих показників як для країни, так і для усього об’єднання стали різко негативними (сукупне зниження обігу в країнах ОЕСР становило 34%).
На ринку послуг ситуація є дещо іншою, оскільки у передкризовий період Чехія більше експортувала, ніж імпортувала послуги. Найвищі темпи приросту спостерігалися у 2008 році (експорт – близько 25%, імпорт – 20%). Тенденція переважання експорту послуг над імпортом спостерігається і в загальній структурі торгівлі країн ОЕСР до кризи. Найбільший приріст відбувся у 2007 році. У 2009 році обсяги зовнішньоторговельного обігу різко зменшилися – (близько 30-35% для Чехії, 20% для країн ОЕСР до попереднього року).
Графік __. Експорт та імпорт послуг Чехії та ОЕСР.
Важливо зазначити, що дані про імпорт та експорт Чехії відрізняються за даними різних джерел – Світового банку та статистики ОЕСР. Відхилення становить в різні роки від 0,08 до 0,9, що в середньому дає різницю у 0,3.
За даними 2010 року експорт послуг Чехії у 2010 році становить 20910,51 млн. дол. США, імпорт - 16925,48 млн. дол. США, експорт товарів - 116722,83 млн. дол. США, імпорт - 113918,69 млн. дол. США. За 5 років частка торгівлі Чехії в ОЕСР коливається в межах від 0,66 до 1,23 %,складаючи в середньому лише 0,93%, що підтверджується наступними даними за 2010 рік (середнє значення): експорт послуг ОЕСР - 79179,38 млн. дол. США, імпорт ОЕСР - 68060,82 млн. дол. США, експорт товарів ОЕСР - 260120,53 млн. дол. США, імпорт товарів ОЕСР - 275892,47 млн. дол. США. Окрім того, показники експорту та імпорту за товарами та послугами Чехії є нижчими за середні серед країн ОЕСР.