I. мета, завдання та результати проходження практики

Зміст

Вступ

I. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

II.Вища освіта в Україні у контексті Болонського процесу. Державний стандарт вищої освіти в Україні

III.Організація навчального та виховного процесу у ВНЗ та на факультеті. Студентське самоврядування

IV. Історія і традиції ВНЗ

V.Професія «менеджер»: зміст, характер та сфера майбутньої професійної діяльності. Галузева специфіка змісту підготовки менеджерів у ВНЗ

VI. Роль випускової кафедри в підготовці фахівців

VII.Інформаційно-методичне забезпечення навчального процесу ВНЗ.

VIII.Досвід роботи підприємств різних форм власності та організаційно-правових форм господарювання в сучасних умовах

IX.Роль менеджера у підвищенні соціально-економічної ефективності функціонування сучасних підприємств

X.Професійне самовизначення студента

Висновок

Вступ

У сучасних умовах становлення нової економічної системи в Україні зростає потреба приведення рівня підготовки фахівців у вищих навчальних закладах у відповідність до вимог роботодавців. Одним із способів вирішення цієї проблеми є поєднання навчального процесу в університеті з практичною підготовкою майбутніх менеджерів в умовах реального бізнес-середовища. Водночас практична підготовка є інструментом підвищення конкурентоспроможності фахівців на ринку праці.

У підготовці високопрофесійних кадрів практика, яку студенти проходять в реальних умовах на підприємствах, відіграє значну роль. Вона зазвичай проводиться в перерві між навчальними курсами і служить для закріплення теоретичних основ, отриманих на заняттях у вузі.

Метою навчальної практики "Вступ до фаху" є ознайомлення студентів з особливостями майбутньої професії, її змістом та завданнями управлінської діяльності, роллю керівників різних рівнів в управлінні сучасними підприємствами, особливостями організації підготовки фахівців з менеджменту.

Практична підготовка забезпечує закріплення теоретичних знань, отриманих студентами під час навчання, та набуття, вдосконалення і розширення компетенцій в роботі за обраною спеціальністю. Вона надає студентові первинний досвід професійної діяльності, сприяє формуванню професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень та розв'язування задач, пов'язаних із управлінням сучасними організаціями в реальних соціально-економічних умовах їх функціонування.

У процесі проходження практики студент на підприємствах набуває досвід застосування адміністративних, економічних, соціально-психологічних методів управління підприємством, здійснення аналізу його внутрішнього та зовнішнього середовища, формування управлінських відносин, організаційного проектування, стратегічного та поточного планування, розробки бізнес-проектів.

Об’єктами практичного вивчення діяльності та дослідження особливостей управління були різні за профілем діяльності і об’ємом функцій менеджменту установи, а саме:

а) ПАТ "ПРИКАРПАТТЯОБЛЕНЕРГО";

б) супермаркет "Сільпо";

в) ВО "Карпати";

г) Івано-Франківська міська рада.

I. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

Метою навчальної практики «Вступ до фаху» є ознайомлення студентів з особливостями майбутньої професії, її змістом та завданнями управлінської діяльності, роллю керівників різних рівнів в управлінні сучасними підприємствами, особливостями організації підготовки фахівців з менеджменту.

Завданнямнавчальної практики є:

- ознайомити студентів з основними положеннями про організацію вищої освіти в України та особливостями у ВНЗ, надати стислу інформацію про Болонський процес;

- ознайомити студентів із загальними питаннями Державного стандарту вищої освіти в Україні та організаційно-методичним підґрунтям навчання у ВНЗ;

- ознайомити з особливостями організації навчальної, науково-дослідницької, самостійної i виховної роботи у ВНЗ, на факультеті менеджменту, на випусковій кафедрі;

- охарактеризувати новітні інноваційні та комп’ютерні технології, методи активізації навчання під час проведення лекційних, семінарських занять, практикумів, поточного та підсумкового контролю знань, державної діагностики якості підготовки студентів;

- визначити місце та роль фахівця з менеджменту організацій i адміністрування;

- ознайомити студентів зі змістом навчального плану підготовки фахівців, структурою, послідовністю i взаємозв’язком між дисциплінами;

- визначити види, місце, зміст i терміни навчальної, комплексної бакалаврської, комплексної з фаху та переддипломної практик, стажування у забезпеченні ґрунтовних практичних умінь i навичок у підготовці фахівця;

- ознайомити студентів зі сферою їх майбутньої професійної діяльності, переліком основних типів підприємств;

- довести до відома студентів перелік посад, що може обіймати випускник даного професійного спрямування на підприємствах;

- надати студентам стислий огляд змісту освітньо-професійної програми фахівця відповідного професійного спрямування напряму «Менеджмент», а також ознайомити з кваліфікаційними вимогами та основними видами i змістом діяльності менеджера.

Результатомнавчальної практики повинні стати: усвідомлення студентами майбутньої сфери діяльності, змісту вищої освіти та фахової підготовки, комплексу фундаментальних i професійних знань, особливостей організації та змісту освітньо-професійної програми підготовки фахівців з менеджменту i адміністрування на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях у ВНЗ, сутності навчального плану щодо підготовки зазначених фахівців; організації виховної роботи у ВНЗ, спрямованої на формування національної свідомості та гідності громадянина України, підвищенню рівня загальної культури, створення умов для розвитку особистості.

II.Вища освіта в Україні у контексті Болонського процесу. Державний стандарт вищої освіти в Україні

Болонський процес – це процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи.

Його метою є створення до 2010 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускників вищих навчальних закладів до працевлаштування, поліпшення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. Для досягнення цієї мети було запропоновано прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів і кваліфікацій; увести в своїй основі двоступеневу структуру вищої освіти; увести взаємовизнаний на європейському просторі вчений ступінь доктора філософії; використати єдину систему кредитних одиниць (систему ECTS – European Community Course Credit Transfer System).

Для того, щоб вступити до Болонської співдружності і, головне, стати її повноправним членом, Україні треба буде піти на суттєві перетворення в системі вищої освіти і науки. Найважливіше при цьому провести ґрунтовний порівняльний аналіз вітчизняної системи науки й освіти з європейською (за болонською моделлю). За результатами цього аналізу визначити, що потрібно буде змінити в нашій системі, і започаткувати відповідні реформи.

Незважаючи на досягнення освіти, які забезпечує нова соціополітична система України, вона, однак, ще не забезпечує потрібної якості. Чимало випускників вищих навчальних закладів не досягли належного рівня конкурентоспроможності на європейському ринку праці. Це зобов’язує глибше аналізувати тенденції в європейській та світовій освіті.

Необхідність реформування системи освіти України, її удосконалення і підвищення рівня якості є найважливішою соціокультурною проблемою, яка значною мірою обумовлюється процесами глобалізації та потребами формування позитивних умов для індивідуального розвиткулюдини, її соціалізації та самореалізації у цьому світі.

Зазначені процеси диктують перш за все необхідність визначення, гармонізації та затвердження нормативно-правового забезпечення в галузі освіти з урахуванням вимог міжнародноїта європейської систем стандартівта сертифікації.

В Україні, як і в інших розвинених країнах світу, вища освіта визнана однією із провідних галузей розвитку суспільства. Стратегічні напрями розвитку вищої освіти визначені Конституцією України, Законами України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, Національною доктриною розвитку освіти, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України.

Основною метою державної політики в галузі освіти є створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, оновлення змісту освіти та організації навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень.

Розглядаються такі пріоритетні напрями державної політики щодо розвитку вищої освіти:

-особистісна орієнтація вищої освіти;

-формування національних і загальнолюдських цінностей;

-створення для громадян рівних можливостей у здобутті вищої освіти;

-постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

-запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій;

-формування в системі освіти нормативно-правових і організаційно-економічних механізмів залучення і використання позабюджетних коштів;

-підвищення соціального статусу і професіоналізму працівників освіти, посилення їх державної і суспільної підтримки;

-розвиток освіти, як відкритої державно-суспільної системи;

-інтеграція вітчизняної вищої освіти до європейського та світового освітніх просторів.

Сучасні загальноцивілізаційні тенденції розвитку системно впливають на реформування системи освіти України, яке передбачає:

-перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, що дасть змогу задовольняти можливості особистості в здобутті певного освітнього та кваліфікаційного рівня за бажаним напрямком відповідно до її здібностей, та забезпечити її мобільність на ринку праці;

-формування мережі вищих навчальних закладів, яка за формами, програмами, термінами навчання і джерелами фінансування задовольняла б інтересам особи та потреби кожної людини і держави в цілому;

-підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, створення умов для навчання протягом усього життя;

-піднесення вищої освіти України до рівня вищої освіти в розвинутих країнах світу та її інтеграція у міжнародне науково-освітнє співтовариство.

Стратегічними завданнями реформування вищої освіти в Україні є ансформація кількісних показників освітніх послуг у якісні. Цей трансформаційний процес має базуватися на таких засадах:

По-перше, це національна ідея вищої освіти, зміст якої полягає у збереженні і примноженні національних освітніх традицій. Вища освіта покликана виховувати громадянина держави Україна, гармонійно розвинену особистість, для якої потреба у фундаментальних знаннях та у підвищенні загальноосвітнього і професійного рівня асоціюється зі зміцненням своєї держави;

По-друге, розвиток вищої освіти повинен підпорядковуватись законам ринкової економіки, тобто закону розподілу праці, закону змінності праці та закону конкуренції, оскільки економічна сфера є винятково важливою у формуванні логіки суспільного розвитку. Водночас, необхідно враховувати при цьому не менш важливі чинники – соціальні, політичні, духовного життя, суспільної свідомості, культури та морально психологічних цінностей. Значна частина проблем, що накопичилася у системі вищої освіти, пов’язані насамперед із розбалансованістю комплексу зазначених чинників суспільних перетворень;

По-третє, розвиток вищої освіти слід розглядати у контексті тенденцій розвитку світових освітніх систем, у т.ч. європейських. Зокрема, привести законодавчу і нормативно-правову базу вищої освіти України до світових вимог, відповідно структурувати систему вищої освіти та її складові, упорядкувати перелік спеціальностей, переглянути зміст вищої освіти; забезпечити інформатизацію навчального процесу та доступ до міжнародних інформаційних систем. Вищій школі необхідно орієнтуватись не лише на ринкові спеціальності, але й наповнити зміст освіти новітніми матеріалами, запровадити сучасні технології навчання з високим рівнем інформатизації навчального процесу, вийти на творчі, ділові зв’язки із замовниками фахівців.

Співпраця з європейцями у сфері освіти на шляху входження України в Європу є одним із пріоритетів розвитку вищої освіти в Україні. Проте не є самоціллю проголошення йти будь-якими шляхами тільки в Європу, тільки інтегрування в Європу.

Участь вищої освіти України в Болонських перетвореннях має бути спрямована лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів якості. Орієнтація на Болонський процес не повинна призводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти.

Напрями розвитку вищої освіти в Україні, з одного боку, стратегічні, з іншого – вони дадуть імпульс для подальшого поліпшення стану освіти і науки вже в недалекому майбутньому. Перший напрям – це розширення доступу до вищої освіти, другий – якість освіти й ефективність використання фахівців з вищою освітою і третій – це інтеграційні процеси.

В Україні розглянуті тенденції і особливості розвитку істотно ускладнюються ще й тим, що вони відбуваються на тлі процесів глибокої трансформації не тільки суспільно-політичного устрою та соціально-економічного укладу, а й суспільної психології, системи життєвих цінностей і орієнтирів, морально-етичної парадигми.

В Україні освіта визнана однією із найголовніших складових загальнолюдських цінностей. Вектор сучасної політики і стратегії держави спрямований на подальший розвиток національної системи освіти, її адаптацію до умов соціально-орієнтованої економіки, трансформацію та інтеграцію в європейське і світове співтовариства. Сьогодні суспільство почало усвідомлювати принципово нову роль освіти у сучасному інформаційному світі, тому вона вже стала одним із найважливіших чинників політики.

Держава здійснює контроль рівня якості освіти і фахової підготовки за допомогою показників якості вищої освіти, що набула особа в результаті реалізації вищим навчальним закладом освітньо-фахової програми підготовки за критеріями досягнення цілей вищої освіти.

Якість вищої освіти в контексті Болонського процесу є основою створення Європейського простору вищої освіти.

III.Організація навчального та виховного процесу у ВНЗ та на факультеті. Студентське самоврядування

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу – один з найкращих вищих навчальних закладів нафтогазового профілю України. Ставши студентом університету, можна отримати хорошу можливість в стінах університету розвинути свої розумові сили, здобути одну з інженерних спеціальностей, безпосередньо спілкуватися з викладачами, науковцями, кращими спеціалістами в певних галузях науки, приймати участь в наукових розробках.

ІФНТУНГ відзначається багатофункціональністю й розгалуженістю структури. При цьому вищому навчальному закладі функціонує фізико-технічний ліцей. На базі Івано-Франківського технікуму електронних приладів, який було ліквідовано, при університеті створено коледж електронних приладів. На основі споріднених технікумів, коледжів, профтехучилищ, ліцеїв та гімназій у ІФНТУНГ із 1994 року діє навчально-науково-виробничий комплекс. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу став базою для заснування Прикарпатської регіональної організації студентів та викладачів.

ІФНТУНГ відомий як навчальний заклад, де працює потужний науково-педагогічний колектив. Понад 400 викладачів вирішують ряд важливих і актуальних завдань. В їх числі - поліпшення навчально-виховного процесу та спрямування його до рівня державних стандартів із підготовки спеціалістів необхідної кваліфікації відповідно до соціальних замовлень; впровадження ступеневої системи з підготовки спеціалістів: пошуки форм і методів навчання, видів контролю знань студентів, нових технологій навчання: зміцнення навчально-лабораторної бази; підготовка науково-педагогічних кадрів високої кваліфікації та ін.

Невід'ємною складовою частиною підготовки спеціалістів є студентська практика, яка проводиться на навчальних полігонах, а також на сучасних підприємствах і в організаціях різних галузей господарства. Тематика та зміст курсових і дипломних проектів також пов'язані із проблемами галузі і безпосередньо виробництва.

Підвищенню рівня професійної кваліфікації у підготовці фахівців сприяють студентські олімпіади, конкурси. За успішне проведення Всеукраїнських студентських олімпіад університет нагороджено Почесною грамотою Міністерства освіти України. Щорічно у ВНЗ проводиться науково-технічна студентська конференція.

Освіта активно інтегрується у міжнародний простір. Розширилися можливості університету брати участь в стажуванні викладачів/обміні студентами при проходженні практик за кордоном, в одержанні інформації із зарубіжних країн в галузі планування, організації та здійснення навчального процесу через Інтернет.

Технічний університет нафти і газу одним із перших ВНЗ України став членом Міжнародної асоціації по обміну студентами та стажування (ІАЕSТЕ). Із 1990 року студенти - економісти є членами Міжнародної асоціації студентів і молодих спеціалістів, які вивчають економіку та управління (АІЕSЕС).

ІФДТУНГ має багату науково-технічну бібліотеку, унікальний геологічний музей, музей історії університету.

До послуг студентів - 7 гуртожитків, спортивно-оздоровчий комплекс, де функціонують 5 спортзалів, плавальний басейн, легкоатлетичний манеж. Є лижна база. Діє медпункт. Працюють спортивно-оздоровчий табір "Факел", а на базі незрівнянної карпатської природи - база відпочинку "Нафтовик". Працює також санаторій-профілакторій "Бадьорість". В системі об'єднання громадського харчування функціонують їдальні та кафе.

Метою студентського самоврядування факультету є створення умов для самореалізації особистості студентів (слухачів) і формування у них організаторських навичок, лідерських якостей, відповідальності за результат своєї праці. Діяльність органів студентського самоврядування спрямована на удосконалення навчального процесу, підвищення його якості, забезпечення виховання духовності та культури студентів (слухачів), зростання у студентської молоді соціальної активності.

Завдання

Основними завданнями органів студентського самоврядування є:

3.1. забезпечення виконання студентами(слухачами) своїх обов'язків;

3.2. захист прав та інтересів студентів (слухачів);

3.3.сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів (слухачів);

3.4.сприяння поліпшенню умов проживання й відпочинку студентів (слухачів);

3.5.сприяння створенню різноманітних студентських (слухацьких) гуртків, товариств, об'єднань, клубів за інтересами та координація їх діяльності;

3.6.співробітництво з органами студентського самоврядування інших вищих навчальних закладів;

3.7.сприяння працевлаштуванню випускників інституту та залучення студентів до вторинної зайнятості у вільний від навчання час;

3.8.забезпечення участі у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.