Тема 5. Протидія транснаціональній злочинності: глобальний, регіональний та національний рівні
Питання семінарського заняття:
1. Рівні протидії транснаціональній злочинності: загальна характеристика.
2. Принципи, основні напрямки та форми міжнародного співробітництва в боротьбі з транснаціональною злочинністю.
3. Конвенційний механізм протидії транснаціональній злочинності. Міжнародно-правові стандарти криміналізації транснаціональних злочинів.
4. Національні та міжнародні органи й установи як суб'єкти протидії транснаціональній злочинності. Координація діяльності правоохоронних органів України з міжнародними інституціями у попередженні транснаціональної організованої злочинності.
5. Роль ООН в організації міжнародного співробітництва. Конгреси ООН.
Питання для самостійної роботи:
1. Європейський підхід до протидії організованій злочинності.
2. Діяльність урядових та неурядових організацій у протидії транснаціональній злочинності.
3. Роль Інтерпола у протидії транснаціональній злочинності.
4. Засади та проблеми діяльності Національного бюро Інтерполу в Україні.
5. Основні напрямки діяльності Європола.
6. Роль та значення Конвенцій ООН та Ради Європи в сфері протидії транснаціональній злочинності.
7. Проблема уніфікації законодавства. Модельні закони.
8. Віктимологічні аспекти профілактики транснаціональної злочинності.
Теми рефератів:
1. Основні напрямки міжнародного співробітництва у сфері протидії транснаціональній злочинності.
2. Загальна характеристика міжнародно-правових документів у сфері протидії транснаціональній злочинності.
3. Значення додаткових протоколів до конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності (Палермо, 2000 р.).
4. Регіональні системи протидії транснаціональній злочинності.
5. Захист жертв транснаціональних злочинів.
Задача 1.
Оцініть, чи виконує Україна вимоги ст. 5 Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності, у якій зазначено «Кожна Держава-учасниця вживає таких законодавчих та інших заходів, які можуть знадобитися для того, щоб визнати в якості кримінально караних такі діяння, коли вони вчиняються навмисно:
a) обидва чи одне з таких діянь, не відносячи їх до замаху на вчинення злочину і незалежно від фактичного вчинення злочинного діяння: i) змова з одним або декількома особами щодо вчинення серйозного злочину, що переслідує мету, прямо чи посередньо пов'язану з одержанням фінансової або іншої матеріальної вигоди, причому, якщо це передбачено внутрішнім законодавством, також передбачається фактичне вчинення одним з учасників змови будь-якої дії для реалізації цієї змови або причетність організованої злочинної групи; ii) діяння будь-якої особи, яка, усвідомлюючи або мету і загальну злочинну діяльність організованої злочинної групи, або її наміри вчинити відповідні злочини, бере активну участь у: a. злочинній діяльності організованої злочинної групи; b. інших видах діяльності організованої злочинної групи, усвідомлюючи, що її участь сприятиме досягненню вищезгаданої злочинної мети;b) організацію, керівництво, пособництво, підбурювання, сприяння або надання порад щодо серйозного злочину, вчиненого за участю організованої злочинної групи».
Задача 2.
Оцініть, чи виконує Україна вимоги ст. 10 Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності, у якій зазначено «Кожна Держава-учасниця вживає таких заходів, які з урахуванням її правових принципів можуть знадобитися для встановлення відповідальності юридичних осіб за участь у серйозних злочинах, до яких причетна організована злочинна група, і за злочини, визнані такими відповідно цієї Конвенції. За умови дотримання правових принципів Держави-учасниці відповідальність юридичних осіб може бути кримінальною, цивільно-правовою або адміністративною. Покладання такої відповідальності не завдає шкоди кримінальній відповідальності фізичних осіб, які вчинили злочини. Кожна Держава-учасниця, зокрема, забезпечує застосування щодо юридичних осіб, які притягуються до відповідальності згідно з цією статтею, відповідних ефективних кримінальних або некримінальних санкцій, які здійснюють стримуючий вплив, включаючи грошові санкції».Задача 3.
Література:
1. Концепція державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю. Схвалено Указом Президента України від 21 жовтня 2011 року N 1000/2011 // Офіційний вісник України від 04.11.2011 2011 р., № 83, стор. 29, стаття 3019, код акту 58780/2011.2. Запобігання та контроль організованої злочинності: Стратегія Європейського Союзу на початок нового тисячоліття (2000/C 124/01)// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності - 2002 р., № 113. Соглашение о взаимодействии министерств внутренних дел независимых государств в сфере борьбы с преступностью (Алма-Ата, 24 апреля 1992 года) [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_245.
4. Вербенський, М.Г. Протидія транснаціональній злочинності спеціалізованими підрозділами органів внутрішніх справ України: сучасні тенденції // Право і суспільство. 2006. № 2. ─ С. 83-88.
5. Евланова, О.А. Некотрые криминологические проблемы взаимодействия правоохранительных органов государств - участников СНГ в борьбе с транснациональной организованной преступностью // Прокурорская и следственная практика. 2005. №№ 3/4. ─ С. 220-231
6. Костенко, Н.И Роль Организации Объединенных Наций в предупреждении транснациональной организованной преступности // Право и политика. 2003. №9. ─ C.100-109.
7. Костенко Н.И. Правовые механизмы международного сотрудничества в правоохранительной сфере // Право и политика. 2005. № 8. ─ С. 91-103.
8. Костенко Н.И. Роль Организации Объединенных Наций и эффективные меры по борьбе с транснациональной организованной преступностью // Государство и право: Журн. Рос. акад. наук. 2006. № 7. ─ С. 76-82.
9. Мельничук Т.В. Щодо можливостей співробітництва України з ЄС у стриманні організованої злочинності // Актуальні проблеми реалізації Плану дій Україна – ЄС. – Зб. Статей за результ. Наук.-практич. Конф. 9 лютого 2007 року, м.Одеса/ За ред. В.М. Кривцової, Д.В. Ягунова // ОРІДУ НАДУ при Президентові України. – Одеса: Фенікс, 2007. – 315 с. – С. 24- 30.
10. Некрасова В.А., Смелік В.Б., Житняк С.Є. Використання можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у боротьбі зі злочинами: Навчальний посібник. К.: Скіф, 2008. - 168 с.
11. Проневич, О.С. Європол: правові та організаційні засади уцчасті в боротьбі з транснаціональною злочинністю // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності : Збірник наукових праць. 2002. №3. ─ C.179-187.
12. Пунь, С. Основні напрями та сфери міжнародного співробітництва держав із протидії транснаціональній злочинності / С. Пунь // Підприємництво, господарство і право : Щомісячний науково-практичний господарсько-правовой журнал. 2008. № 5. ─ С. 29-32.
13. Пятчаніна О.С. Загальні чинники міжнародно-правового співробітництва держав у протидії організованій транснаціональній злочинності // Часопис Київського університету права. - 2004. - № 4. – С.99-107.
14. Пятчаніна О.С. Проблемні питання вдосконалення правових зв'язків держав-учасниць СНД у боротьбі з організованою злочинністю // Право України. - 2005, № 12. – с.77-80.
15. Скулиш, Н.Є. Принципи міжнародного співробітництва у сфері протидії транснаціональної організованої злочинності // Ерліхівський збірник : Наук. доповіді та повідомлення. 2005. Вип. 4-5 . 232 с. ─ С. 213-215.
16. Шамсутдинова, Р.Р. Унификация уголовного законодательства государств Евросоюза как необходимый элемент борьбы с транснациональной преступностью // Закон. 2007. № 8. ─ С. 201-207.
17. Шостко О.Ю. Протидія організованій злочинності в європейських країнах : монографія / О.Ю. Шостко. – Х. : Право, 2009. – 400 с.
Інтернет-ресурси:
1. Зелинская Н.А. Организация Объединенных Наций в борьбе с транснациональной организованной преступностью: конгрессы ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями // http://www.inter.criminology.org.ua/modules.php?name=Content&pa=showpage&pid=130