Тема 6: Товар і товарне виробництво

План.

1. Суть та умови виникнення товарного виробництва.

а) натуральне виробництво;

б) товарне виробництво;

в) безпосереднє суспільне виробництво;

2. Товар і його властивості.

3. Теорії вартості.

4. Закон вартості, його функції і дія.

Економічні терміни та категорії: натуральне виробництво, товарне виробництво, економічне відокремлення виробників, суспільний поділ праці, товар, праця, вартість.

––1—

Взаємодія людини з природою в процесі праці відбувається з моменту виникнення людства, в усіх суспільно – економічних формаціях. В одних основною метою виробництва є задоволення власних потреб, в інших – збагачення, отримання максимального прибутку. Це означає, що суспільне виробництво має різні форми свого вияву. Серед них виділяють три основні форми: натуральну, товарну і безпосередню суспільну. Відповідно розрізняють натуральне, товарне та безпосередньо суспільне виробництво.

а) Історично першим типом суспільного виробництва було натуральне виробництво в якому виготовлення продуктів праці здійснювалося для власного споживання, для задоволення внутрішніх потреб.

Характерними рисами натурального господарства є економічна замкнутість, універсальний характер робочої сили, низький рівень спеціалізації і продуктивності праці, консерватизм. Йому відповідають такі технологічні способи виробництва, які здійснюються за допомогою примітивних знарядь праці та методів обробки матеріалів. Типовою формою натурального виробництва в наших умовах є багатогалузеве особисте підсобне господарство селян.

б) Пізнішою формою суспільного виробництва є товарне виробництво. Товарне виробництво – це така форма суспільного виробництва, коли продукти виробляються не для власного споживання виробника, а для продажу через купівлю – продаж.

Матеріальною основою виникнення товарного виробництва є суспільний поділ праці. Він зумовлюється дією закону економії робочого часу і веде до підвищення продуктивності праці, збільшення виробництва продуктів.

Характерними рисами товарного господарства є: 1) суспільний поділ праці; 2) спеціалізація виробництва; 3) приватна власність на засоби виробництва; 4) свобода вибору ресурсів, засобів і цілей виробництва; 5) конкуренція; 6) встановлення економічних зв'язків між виробниками шляхом обміну.

Існують три форми товарного виробництва:

Просте товарне виробництво. Характеризується низьким рівнем СПП; функціонуванням індивідуальної робочої сили; приватна власність; мало відчутна конкуренція товаровиробників; стихійність.

Капіталістичне товарне виробництво. Йому притаманні такі риси – розвинутий СПП; функціонування колективної робочої сили; приватно – підприємницька та колективно - кооперативна форма власності; жорстока конкуренція та стихійність; кризи перевиробництва.

Соціальне ринкове господарство. Характерними рисами цієї форми є досить розвинутий поділ праці, поступове формування сукупної суспільної робочої сили, соціальний захист товаровиробників і всього населення, відсутність глибоких економічних криз.

Таким чином СПП є необхідною умовою і матеріальною основою будь – якого товарного виробництва, а відособлене привласнення благ та послуг виступає його корінною причиною.

в) Безпосередньо суспільне виробництво – це безтоварне планомірне, високоорганізоване виробництво продуктів і послуг, яке виникає на вищих ступенях еволюції капіталізму.

Характерними рисами його є те, що воно розвивається на основі одиничного поділу праці в межах окремих гігантських компаній, національних держав, так і в межах міжнародного масштабу (інтернаціоналізація одиничного поділу праці).

Таким чином найпростішим елементом товарного виробництва, його клітиною являється товар.

–2–

Товар – це продукт праці, що задовольняє певну потребу людини і виготовлений для обміну. Кожен товар має дві основні сторони: споживну вартість і вартість (цінність).

Споживна вартість пов'язана передусім із здатністю товару задовольняти певну потребу окремої людини, колективу або суспільства. Потреби можуть бути особистими, виробничими, екологічними. Щоб виконати цю функцію, будь-який товар або послуга повинні мати певні властивості. Таким чином споживна вартість – це певна річ або послуга, яка завдяки своїм корисним властивостям задовольняє різноманітні людські потреби. Щоб задовольнити ці потреби, конкретна річ або послуга повинна мати мінову вартість – тобто здатність товару обмінюватися на інші товари у певних кількісних пропорціях. Спільним у всіх товарів і послуг, що обмінюються на інші є втілена в них праця. Споживну вартість створює конкретна праця, тобто корисна праця, яка витрачається в особливій доцільній формі з використанням певних засобів і предметів праці. Сукупність багатьох якісно різних корисних видів праці становить суспільний поділ праці.

Вартість є другою важливою стороною товару, яка має два основних аспекти: а) якісний аспект вартості – це техніко – економічні відносини між людьми, які в умовах суспільного поділу праці спільно виробляють товари, та відносини власності, що виникають між товаровиробниками при обміні цих товарів; б) кількісний аспект вартості – це вираження величини втіленої у товарі суспільної праці товаровиробника та суспільної корисності цього товару. Вартість товару створює абстрактна праця, тобто праця товаровиробника, що характеризується затратою робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми, створює вартість і є специфічною формою праці за умов товарного виробництва. На вартість товару впливають багато факторів серед яких: продуктивність праці – це кількість продукції, що виробляється за одиницю робочого часу; інтенсивність праці – це затрати праці за одиницю часу. Таким чином величина вартості товару перебуває в обернено пропорційній залежності від продуктивності праці і прямо пропорційній залежності від інтенсивності праці.

Праця, що виробляє товар може бути простою – та яка не потребує попередньої освіти і кваліфікації, та складною – це праця, для виконання якої потрібні спеціальна підготовка, оволодіння певною спеціальністю, що передбачає потребу у здобутті освіти.

–3–

Вартість і ціна - одні з найбільш складних економічних категорій, вивченню яких були присвячені наукові праці і дослідження цілих шкіл і течій в економічній науці. Їх різний підхід у трактуванні суті вартості та ціни знайшов своє відображення в теоріях вартості, що сформувалися в ході розвитку економічної науки

Різновиди теорії вартості:

Трудова теорія вартості – виникла у XVIII ст., основоположниками якої були В.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо, К.Маркс. Виходили з того, що субстанція і величина вартості, як основи ціни, визначається затратами праці на виробництво товарів. Праця є єдиним загальним мірилом вартості.

Теорія витрат виробництва – виникла у XVIII ст., основоположником став Ф.Кене, який вважав, що величина вартості товару залежить від цін на окремі елементи витрат (паливо, сировина, матеріали, робоча сила).

Теорія трьох факторів виробництва – виникла у першій половині XIX ст., основоположниками були Ж.Б.Сей, Ф.Бастіат. Трактували формування вартості в процесі виробництва, як суму затрат трьох основних факторів: праці, капіталу,

землі.

Теорія граничної корисності – виникла в 70-их роках XIX ст., основоположниками були К.Менгер, Ф.Візер, Е.Бем-Баверк. Тут вартість розглядалась як суб'єктивна категорія, результат оцінки індивідуумом споживних благ залежно від інтенсивності потреб і рідкісності блага. Така суб'єктивна оцінка визначалася у вигляді граничної корисності, тобто корисності останньої одиниці товару, яка задовольняла цю потребу.

–4–

Закон вартості –загальний економічний закон (діє у деяких суспільних способах виробництва), який виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв'язки між суспільно необхідною працею і цінами товарів за умов відносної відповідності попиту та пропозиції.

Сутність цього закону розкривається у таких його основних рисах:

1. Закон вартості виражає внутрішньо необхідні, суттєві і сталі зв'язки між індивідуальним і суспільно необхідним робочим часом. Тут він діє у сфері безпосереднього виробництва.

2. Закон вартості виражає обмін еквівалентів, тобто обмін товарів відповідно до кількості та якості затраченої на них суспільно необхідної праці. У цьому випадку він діє як закон у сфері обміну.

3. Наявність сталих зв'язків між виробниками одного виду товарів через конкуренцію, при якій здійснюється взаємний тиск одного підприємця на іншого. Тут закон діє у нерозривній єдності сфер безпосереднього виробництва й обміну.

4. Наявність сталого зв'язку між попитом і пропозицією. Тут закон вартості стихійно регулює пропорції розподілу суспільної праці між галузями.

5. Виражає внутрішньо необхідні зв'язки між працею виробника товарів у минулому і теперішніми умовами виробництва.

6. Закон вартості виражає внутрішньо необхідні і сталі зв'язки між вартістю і цінами товарів.

7. Закон вартості виконує такі основні функції:

8. Стихійного регулятора пропорцій товарного виробництва у поєднанні з іншими економічними законами;

9. Рушійної сили стихійного розвитку продуктивних сил;

10. Основи диференціації товаровиробників.

Питання для самоконтролю.

Назвіть головні відмінності між натуральним і товарним виробництвом.

Загальна характеристика товарного виробництва.

Особливості форм товарного виробництва.

Характеристика властивостей товару.

Порівняйте теорії вартості.

Особливості дії закону вартості.

Наши рекомендации