Правова характеристика підприємства

ВСТУПНА ЛЕКЦІЯ

У перекладі|переведенні,переказі| з давньогрецької|давньогрецького| економіка – це мистецтво господарювання. |хатнього|

Термін «економіка» може розглядатися|розглядуватися| з різних позицій. Залежно від рівня ієрархії економічних систем прийнято говорити про:

· макроекономіку = економіку країни, держави, народного господарства (у ФРН та інших європейських країнах прийнято говорити про н/г);

· мезоекономіку = економіку галузі, сектора або сфери народного господарства;

· мікроекономіку = економіку підприємства в теоретичному ракурсі.

Цілком|сповна| коректним є|з'являється,являється| вивчення практичних аспектів функціонування підприємства (фірми). Саме в цьому ракурсі ми і вивчатимемо цю науку.

Економіка підприємства – дисципліна не нова, добре відома. Її викладають в усіх ВНЗ країни. На Заході аналогічна дисципліна має назву «Економіка фірми» і викладається в більшості університетів світу|світу|. Принципових відмінностей між структурою наших і іноземних курсів не існує.

За багато десятиліть викладання даної дисципліни побачили світ безліч підручників|посібників|, навчальних посібників|посібника|, методичної літератури. На сьогодні достатньо|досить| змістовними видаються наступні|слідуючі| видання:

1. Економіка підприємства: Підручник / За ред|. проф|. С.Ф. Покропівного. – К.: Вид-во КНЕУ|. – 2001 (і подальші|наступні|)

2. Економіка підприємства: Підручник / За ред|. А.В. Шегди – К.: Вид-во КНЕУ|. – 2006

3. Экономика предприятия: Учебник / Под ред|. проф|. Л.Г. Мельника. – Сумы. - Университетская книга. – 2003.

Недоліки|нестачі| наявних підручників|посібників|:

· ідентифікація всієї економіки з|із| абстрактною, книжковою економікою;

· неопрацьованість важливих правових аспектів;

· надмірна насиченість сторонніми темами (менеджмент, маркетинг, фінанси, інвестування)

Тому можна порадити наступне джерело:

4. Педько А.Б. Власність, контроль і конфлікт інтересів у акціонерних товариствах|. – К.: ВД| «Києво-Могилянська академія». – 2008. – 328 с.

Мета|ціль| дисципліни – оволодіння фундаментальними знаннями з питань ефективного ведення бізнесу і практичними навичками розв’язання |навичками|економічних задач.

Структура лекційного курсу:

Вступна лекція

u

Економіко-правова характеристика підприємства

u

Підприємство як економічна система

u

Основні активи підприємства

u

Нематеріальні активи підприємства

u

Обігові активи підприємства

u

Фінансові ресурси підприємства

u

Інвестиційна діяльність підприємства

u

Собівартість і ціна продукції підприємства

u

Фінансово-економічні результати роботи підприємства

ТЕМА 1. ЕКОНОМІКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Правова характеристика підприємства

Класифікація підприємств та їхніх об'єднань

Внутрішнє і зовнішнє середовище|середа| підприємства

Мета|ціль| і завдання|задачі| підприємства в сучасних умовах

Правова характеристика підприємства

З юридичної точки зору можна говорити про два трактування цього питання – традиційне і з позиції теорії фікції юридичної особи.

Традиційно підприємство (фірма) розглядається|розглядується| як самостійний, організаційно відокремлений суб'єкт права, який виготовляє|виробляє,справляє| і реалізує продукцію (виконує роботи, надає|робить,виявляє,чинить| послуги) певного призначення, якості і асортименту.

- що таке «самостійний» і «організаційно відокремлений»

Будь-яке підприємство, згідно цієї точки зору, є|з'являється,являється| юридичною особою (!), веде власну систему обліку|урахування| і звітності, самостійний бухгалтерський баланс, розрахунковий та інші рахунки|лічба|, печатку із |печатку||власним найменуванням, нерідко|частенько| має товарний знак і торгову|торгівельну| марку (бренд).

Діяльність підприємства регламентують численні|багаточисельні| юридичні акти, основними з|із| яких є|з'являються,являються|:

1) Цивільний і Господарський кодекси|| України, закони України «Про підприємства», «Про господарські товариства|товариства|», «Про АТ» і т.д.;

2) Статут|устав| підприємства та інші засновницькі|установчі| документи;

3) колективний договір, що регулює відносини трудового колективу з|із| адміністрацією підприємства.

За чинним законодавством підприємство може створюватися:

а) власником;

б) внаслідок|унаслідок,внаслідок| примусового поділу|поділу| іншого підприємства відповідно до антимонопольного законодавства;

в) внаслідок|унаслідок,внаслідок| виділення зі|із| складу діючого підприємства одного або декількох структурних підрозділів (НПТЗ, ДМЗ, ДСВО|), а також в інших випадках.

Правоздатність підприємства (здатність|здібність| мати права і нести обов'язки) виникає з моменту|із моменту| його державної реєстрації.

Ліквідація і реорганізація підприємства проводяться|виробляються,справляються|:

а) за рішенням власника;

б) за рішенням суду у випадках: визнання|зізнання| підприємства банкротом; якщо ухвалено рішення про заборону діяльності підприємства; визнання|зізнання| недійсності засновницьких|установчих| документів та деяких інших випадках.

Підприємство володіє майном (!), що перебуває на балансі цього підприємства. Підприємство користується і розпоряджається майном на свій розсуд: продає, передає безоплатно, обмінює, здає|складає| в оренду тощо.

Разом з тим|в той же час| свободу не можна відділити від |відповідальності. Підприємство несе відповідальність за порушення договірних зобов'язань, кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, вимог до якості продукції і т.д. Контроль за окремими аспектами діяльності підприємства здійснюють: ДПІ, |ПФ|, ФСС|, ФЗ| та інші державні органи, на які покладені функції нагляду за безпекою виробництва і праці.

Отже зробимо невелике резюме: підприємство є|з'являється,являється| юридичною особою, воно правоздатне|правоздатно|, його майно відокремлене від майна власників, воно самостійно у всіх своїх діях. Це, скажімо так, традиційне юридичне трактування підприємства.

Нетрадиційний погляд на цю проблему полягає в наступному|слідуючому|. Наявність правоздатності юридичної особи і всіх правових наслідків, що витікають звідси |результатів|(прав, обов'язків, майна, самостійної волі) заперечується теорією фікції юридичної особи.

Батьком теорії фікції вважається|лічиться| Папа |папа| Римський Інокентій IV, який на початку ХІІІ століття, на питання, чи можна корпорацію, що переступила закон, відлучити від церкви, відповів негативно|заперечний|. Він заявив, що корпорація існує лише в людській уяві і тому є|з'являється,являється| юридичною фікцією. Покаранню|наказанню| підлягають конкретні люди, а не створені ними корпорації. Остаточно теорія фікції була сформульована в ХІХ столітті|віці| німецькими юристами, зокрема вчителем|учителем| К. Маркса – Савіньі.

Теорія фікції ставить під сумнів РЕАЛЬНІСТЬ існування юридичної особи. Юридична особа не має ВЛАСНОЇ ВОЛІ, ВЛАСНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ. Воно діє виключно|винятково| в інтересах своїх власників, які використовують майно юридичної особи для отримання|здобуття| власних вигод.

Юридична особа є|з'являється,являється| абстрактною правовою конструкцією, яка дозволяє:

· виділити "підприємницьку" частку|долю| зі|із| всього майна власника і нею ж обмежити відповідальність власника;

· ухилитися від податків (наприклад, заснувавши підприємство в офшорі без необхідності для власника бути там присутнім).