Яка мета ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності? 3 страница
1) рік; 2) місяць; 3) весь період існування підприємства; 4) квартал. |
124. Сукупність бюджетів, що узагальнюють майбутні операції усіх підрозділів підприємства це:
1) генеральний (зведений) бюджет;
2) операційний бюджет;
3) фінансовий бюджет;
4) бюджет витрат на виробництво.
125. Бюджети, які не відносяться до операційних бюджетів:
1) бюджетний баланс;
2) бюджет продажу;
3) бюджет грошових коштів;
4) бюджет запасів.
126. Бюджетний комітет — це:
1) документ, що визначає склад інформації, необхідної для складання бюджетів, осіб, відповідальних за збирання, узагальнення та передання цієї інформації, а також терміни виконання відповідних бюджетних процедур;
2) робочий орган, який забезпечує розробку й узгодження бюджетів;
3) форма фінансової звітності, що містить інформацію про майбутній фінансовий стан підприємства, який очікується в результаті запланованих операцій;
4) проміжок часу, для якого підготовлено і використовується бюджет.
127. Найпоширенішими методами складання бюджетів є:
1) бюджетування через прирощення і бюджетування "з нуля";
2) підхід "згори — вниз" і підхід "знизу — вгору";
3) керівництво з бюджетування;
4) комбінований підхід "знизу — вгору, згори — вниз".
128. Складання бюджетів на підставі фактичних результатів, досягнутих у попередньому періоді називається:
1) бюджетуванням через прирощення;
2) бюджетуванням "з нуля";
3) схваленням бюджетних оцінок;
4) безперервним бюджетуванням.
129. Складений бюджет відображає показники, що їх має досягти підприємство. Проте в процесі господарської діяльності можуть виникати відхилення. Відхилення — це:
1) різниця між фактичними й бюджетними показниками;
2) процес зіставлення фактичних результатів з бюджетними, аналізу відхилень та внесення необхідних корективів;
3) показники, що їх мало досягти підприємство;
4) звіт, що містить порівняння запланованих і фактичних показників і розрахунок відхилень із зазначенням їх причин.
130. Залежно від причини виникнення, відхилення поділяють на дві групи:
1) відхилення внаслідок планування;
2) сприятливі (позитивні) відхилення;
3) несприятливі (негативні) відхилення;
4) повторювані відхилення.
131. Який з наведених документів містить базову інформацію для планування прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці та виробничих накладних витрат?
1) бюджет виробництва;
2) бюджет капітальних вкладень;
3) бюджетний звіт про прибуток;
4) прогноз продажу.
132. Бюджет непрямих матеріалів і непрямої зарплати є:
1) бюджетом загальновиробничих витрат;
2) бюджетом витрат на збут;
3) зведеним бюджетом;
4) бюджетом грошових коштів.
133. До центрів відповідальності належать:
1) центри витрат;
2) центри грошових коштів;
3) центри збуту;
4) центри придбання.
134. Центр відповідальності за витратами - це підрозділ:
1) керівник якого контролює витрати, але не контролює доходів й інвестицій в активи центру;
2) менеджер якого відповідає за отримання доходів, але не несе відповідальності за витрати;
3) керівник якого відповідальний не тільки за витрати, але й за обсяги виробництва і продажу, ціни, а також за фінансові результати свого підрозділу;
4) в якому може бути встановлений оптимальний взаємозв'язок між витратами та результатами діяльності.
135. Трансфертна ціна – це:
1) ціна, за якою продукти або послуги одного центру відповідальності компанії передаються іншому центру відповідальності цієї компанії;
2) ціна, за якою продукти або послуги реалізуються членам цієї компанії;
3) ринкова ціна на продукти або послуги;
4) оптова ціна на продукти або послуги.
136. Управлінська звітність – це:
1) внутрішня звітність, основна мета якої полягає у наданні оперативної, релевантної інформації у відповідності до вимог управлінського персоналу;
2) бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;
3) планова, нормативно-довідкова та фактична інформація аналітичного обліку;
4) контрольний звіт або звіт про виконання кошторису.
137. Основною метою обліку нормативних витрат є:
1) визначення точки беззбитковості;
2) точніший розподіл фактичних витрат;
3) облік фактичних витрат з одночасним виділенням нормативних витрат і відхилень від нормативів;
4) визначення фактичної собівартості продукції.
138. В однопродуктовому виробництві з коротким виробничим циклом собівартість одиниці продукції визначається:
1) діленням усіх витрат за певний період на обсяг виробництва продукції за цей же період;
2) безпосереднім обчисленням прямих витрат і розподілом за певною базою непрямих витрат;
3) розподілом усіх витрат пропорційно кількості машино-годин;
4) немає правильної відповіді.
139. У разі визначення собівартості продукції за виробничими витратами операційний прибуток обчислюється як різниця між доходом від продажу і:
1) собівартістю виготовленої продукції;
2) собівартістю реалізованої продукції та витратами на збут;
3) собівартістю реалізованої продукції, адміністративними витратами і витратами на збут;
4) немає правильної відповіді.
140. У системі обліку нормативних витрат за методом стандарт-кост усі записи на рахунках запасів і витрат ведуться:
1) за нормативами;
2) тільки за фактичними витратами;
3) за нормативними витратами та їх відхиленнями від фактичних;
4) за плановими витратами.
141. Вид продукції, стадія виробництва, замовлення, програма, для яких організовують відокремлений облік витрат, – це:
1) об’єкт обліку витрат;
2) об’єкт калькуляції;
3) калькуляційна одиниця;
4) предмет обліку витрат.
142. Вид продукції (робіт, послуг), замовлення, програма, собівартість яких визначають, – це:
1) об’єкт обліку витрат;
2) об’єкт калькуляції;
3) калькуляційна одиниця;
4) предмет обліку витрат.
143. Як оцінюється супутня (побічна) продукція:
1) за ціною можливого використання або реалізації;
2) за вмістом корисних речовин;
3) пропорційно вартості за цінами реалізації;
4) пропорційно собівартості основної продукції.
144. Яка база розподілу непрямих витрат використовується в умовах переважно ручних робіт в основному виробництві:
1) прямі витрати праці;
2) відпрацьовані машино-години;
3) прямі витрати сировини та матеріалів;
4) загальновиробничі витрати.
145. Яка база розподілу непрямих витрат використовується переважно в умовах автоматизації виробництва:
1) прямі витрати праці;
2) відпрацьовані машино-години;
3) прямі витрати сировини та матеріалів;
4) загальновиробничі витрати.
146. В якій з перелічених галузей використовують переважно позамовний метод калькулювання собівартості:
1) видобувна промисловість;
2) металургійна промисловість;
3) будівництво, ремонтне виробництво;
4) фармацевтичне виробництво.
147. В якій з перелічених галузей використовують переважно попередільне калькулювання собівартості:
1) видобувна промисловість;
2) харчова промисловість;
3) будівництво, ремонтне виробництво;
4) фармацевтичне виробництво.
148. Як у зарубіжній практиці називають систему калькулювання повних витрат:
1) директ-костинг;
2) абзорбшен-костинг;
3) АВС-костинг;
4) стандарт-костинг.
149. На які групи поділяють калькуляційні системи за ступенем поглинання постійних витрат:
1) позамовне та попроцесне калькулювання;
2) фактичне та змішане калькулювання;
3) калькулювання повних та змінних витрат;
4) місячне і квартальне калькулювання.
150. На які групи поділяють калькуляційні системи за об’єктом калькулювання:
1) позамовне та попроцесне калькулювання;
2) фактичне та змішане калькулювання;
3) калькулювання повних та змінних витрат;
4) місячне і квартальне калькулювання.
До якого методу розподілу витрат належить такий процес: «усі витрати підрозділів допоміжного та обслуговуючих виробництв відразу відносять на основні виробничі підрозділи без урахування взаємних послуг між підрозділами»?
1) взаємних послуг;
2) прямого розподілу;
3) одночасного розподілу;
4) послідовного розподілу.
Якому методу розподілу витрат відповідає економічний процес: «витрати кожного допоміжного та обслуговуючого підрозділу розподіляються поетапно між відповідними основними, допоміжними та обслуговуючими структурними одиницями»?
1) взаємних послуг;
2) послідовного розподілу;
3) одночасного розподілу;
4) прямого розподілу.
153. Для визначення нормативного коефіцієнта постійних загальновиробничих витрат загальна сума планових постійних загальновиробничих витрат ділиться на:
1) максимальну потужність;
2) мінімальну потужність;
3) нормальну потужність;
4) середню потужність.
154. Недоліками системи директ-костинг є:
1) собівартість незавершеної і готової продукції є заниженою;
2) відсутній розрахунок повної собівартості продукції;
3) собівартість незавершеної і готової продукції є заниженою; відсутній розрахунок повної собівартості продукції;
4) немає правильної відповіді.
155. Вкажіть найбільш повний перелік витрат, які можуть використовуватись у допоміжних виробництвах сільськогосподарських підприємств:
1)витрати на оплату праці; паливо і мастильні матеріали; сировина і матеріали.
2)корми (ЖТС); роботи та послуги; витрати на ремонт необоротних активів.
3) витрати на оплату праці; паливо і мастильні матеріали; сировина і матеріали; корми (ЖТС); роботи та послуги (підрядний спосіб); витрати на ремонт необоротних активів, інші витрати;
4) паливо і мастильні матеріали; корми.
156. Для оцінювання вибуття виробничих запасів підприємство може застосовувати такі методи оцінювання запасів:
1) лише метод ідентифікованої собівартості;
2) лише метод «перший—перший» (FIFO);
3) усі перераховані методи;
4) метод середньозваженої собівартості.
157. Оптимальною партією поставок матеріалів, які регулярно витрачаються у виробництві, є така, що потребує:
1) мінімальних витрат на придбання;
2) мінімальної складської площі;
3) мінімальних витрат на придбання і зберігання;
4) оптимальної якості.
158. Річна потреба підприємства у матеріалах — 12000 т, економічний розмір запасу — 200 т. Загальне число замовлень на рік складе:
1) 20 замовлень;
2) 24 замовлення;
3) 60 замовлень;
4) 80 замовлень.
159. Якщо загальний маржинальний дохід зменшується на певну величину, то операційний прибуток підприємства:
1) зменшується у такому самому розмірі;
2) зменшується на величину більшу, ніж зменшення маржинального доходу;
3) збільшується у такому самому розмірі;
4) збільшується на величину меншу, ніж збільшення маржинального доходу.
160. Коефіцієнт маржинального доходу — це:
1) відношення маржинального доходу з одиниці продукції до суми постійних витрат;
2) відношення маржинального доходу з одиниці продукції до суми змінних витрат;
3) відношення маржинального доходу з одиниці продукції до ціни одиниці продукції;
4) всі відповіді правильні.
161. Виробництво продукції певного виду в короткому періоді є доцільним, якщо показник маржинального доходу для неї:
1) дорівнює нулю;
2) перевищує постійні витрати;
3) перевищує змінні витрати;
4) перевищує основні витрати.
162. Підприємство досягає критичної точки, коли:
1) результат від реалізації дорівнює нулю;
2) виручка від реалізації дорівнює загальній сумі сукупних витрат;
3) маржа зі змінних витрат дорівнює сумі постійних витрат;
4) маржинальний дохід перевищує постійні витрати.
163. У точці беззбитковості маржинальний дохід дорівнює:
1) змінним витратам;
2) постійним витратам;
3) виручці від реалізації;
4) прямим витратам.
164. Витрати на виробництво додаткової продукції понад досягнутий рівень – це витрати:
1) маржинальні;
2) дійсні;
3) змінні;
4) постійні.
165. Основою аналізу беззбитковості є розподіл витрат на:
1) прямі та непрямі,
2) основні та загально виробничі,
3) змінні та постійні;
4) вичерпані та невичерпані.
166. Виробництво продукції певного виду в короткому періоді є недоцільним, якщо показник маржинального доходу для неї:
1) дорівнює нулю;
2) перевищує постійні витрати;
3) перевищує змінні витрати;
4) дорівнює постійним витратам.
167. Граничні витрати підприємства – це:
1) мінімальні сукупні витрати;
2) ідеальні витрати при оптимальному завантаженні потужностей;
3) приріст сукупних витрат унаслідок зростання виробництва на одну додаткову одиницю;
4) середні витрати.
168. Запас міцності (запас фінансової міцності) розраховується як різниця між:
1) обсягом реалізації та прибутком;
2) обсягом реалізації і витратами;
3) обсягом реалізації і точкою беззбитковості;
4) обсягом реалізації та маржинальним доходом.
169. Поняття «поріг рентабельності» відображає:
1) чистий дохід підприємства в грошовій формі, необхідний
для розширеного виробництва;
2) суму виручки від реалізації, за якої підприємство не має ні
прибутків, ні збитків;
3) необхідну виручку для відшкодування постійних витрат на
виробництво і реалізацію продукції;
4) немає правильної відповіді.
170. Визначення (планування) прибутку за певного обсягу реалізації здійснюється за формулою:
1) Прибуток = Виручка від реалізації – Змінні витрати;
2) Прибуток = Виручка від реалізації – Постійні витрати;
3) Прибуток = Виручка від реалізації – Змінні витрати – Постійні витрати;
4) Прибуток = Виручка від реалізації – Середні витрати.
171. Як розраховується маржинальний дохід на одиницю продукції:
1) шляхом підсумку маржинальних доходів за всіма виробами, що виготовляються;
2) шляхом ділення загального маржинального доходу на загальну кількість продукції, що виготовляється;
3) шляхом порівняння суми виручки від реалізації продукції та суми загальних постійних витрат підприємства;
4) всі відповіді вірні.
172. Точка беззбитковості підприємства зростатиме в результаті:
1) зменшення постійних витрат;
2) збільшення коефіцієнту маржинального доходу;
3) збільшення змінних витрат;
4) збільшення постійних витрат.
173. На практиці найкоротшим бюджетним періодом є:
1) рік;
2) квартал;
3)місяць;
4) декада.
174. Який з наведених бюджетів є базовим для планування прямих витрат праці, прямих матеріальних витрат та виробничих накладних витрат:
1) бюджет продаж;
2) бюджет коштів;
3) бюджет собівартості готової продукції;
4) бюджет виробництва.
175. Який з перелічених бюджетів не належить до операційних:
1) бюджет продажів;
2) бюджет коштів;
3) бюджет собівартості реалізованої продукції;
4) бюджет виробництва.
176. Який з перелічених бюджетів не належить до фінансових:
1) бюджет капітальних вкладень;
2) бюджет коштів;
3) бюджетний баланс;
4) бюджет виробництва.
177. Графік очікуваних грошових надходжень складають на підставі бюджету:
1) продажів;
2) закупівель сировини та матеріалів;
3) фінансових результатів;
4) виробництва.
178. Який з наведених бюджетів не може бути підставою для складання бюджету собівартості виготовленої продукції:
1) бюджет прямих витрат на оплату праці;
2) бюджет прямих матеріальних витрат;
3) бюджет загальногосподарських та адміністративних витрат;
4) бюджет коштів.
179. За способом врахування впливу окремих чинників на показники бюджету розрізняють бюджети:
1) статичні, динамічні, гнучкі;
2) локальні, загальні;
3) операційні, фінансові;
4) локальні, операційні.
180. Звіт про виконання бюджету подається:
1) щоденно;
2) щотижнево;
3) щомісяця;
4) щоквартально.
181. Бюджет собівартості реалізованої готової продукції включає зміну залишків:
1) сировини і матеріалів на складі;
2) готової продукції на складі;
3) незавершеного виробництва;
4) коштів на рахунках в банку.
182. Зведений бюджет - це:
1) бюджет витрат і бюджет доходів операційної діяльності, на підставі яких складають бюджет прибутку підприємства;
2) бюджет, що відображає плановий рух грошових коштів і фінансовий стан підприємства;
3) бюджет, який узагальнює майбутні операції всіх підрозділів підприємства;
4) бюджет підрозділу підприємства.
183. Бюджет витрат на збут зазвичай не включає витрати:
1) на рекламу;
2) страхування готової продукції;
3) участь у ярмарках і виставках;
4) амортизацію виробничого устаткування;
184. Що з наведеного не може бути метою бюджетування:
1) визначення доцільності фінансових інвестицій;
2) створення бази для контролю діяльності та оцінки її результатів;
3) забезпечення виконання вимог законодавства, контрактів, угод і т. ін.;
4) всі відповіді вірні.
185. Для обчислення гнучкого бюджету необхідно знати поділ витрат підрозділу на:
1) прямі та непрямі;
2) регульовані та нерегульовані;
3) змінні та постійні;
4) основні та накладні.
186. З якою метою складають бюджетний звіт про прибутки і збитки:
1) для визначення очікуваного фінансового результату;
2) для розрахунку очікуваних платежів податків з прибутку;
3) для розрахунку можливих виплат дивідендів;
4) усі відповіді правильні.
187. З якою метою складають бюджетний баланс:
1) для визначення фінансових результатів діяльності;
2) для оцінки фінансового стану підприємства за бюджетний період;
3) для оцінки фінансового стану підприємства на кінець планового періоду;
4) усі відповіді правильні.
188. Який документ складають для контролю за виконанням бюджетів:
1) звіт про виконання бюджету;
2) розрахунок відхилень фактичних показників від бюджетних;
3) пояснювальну записку керівника підрозділу;
4) заходи для попередження негативних відхилень від бюджету.
189. Центром відповідальності називають:
1) підрозділ, керівник якого несе особисту відповідальність за результати його діяльності;
2) усі виробничі підрозділи підприємства;
3) підрозділи управління, постачання та збуту.
4) немає правильної відповіді.
190. Організація центрів відповідальності на підприємстві:
1) здійснюється на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність»;
2) здійснюється на підставі П(С)БО 16 «Витрати»;
3) залежить від організаційної структури підприємства;
4) здійснюється на підставі міжнародних стандартів.
191. Показник витрат є показником відповідальності (оцінюючим критерієм) для:
1) центру інвестицій;
2) центру прибутку;
3) центру витрат;
4) центру доходів.
192. Центри відповідальності за функціональним принципом класифікуються на:
1) обслуговуючі, матеріальні, виробничі, управлінські, збутові;
2) управлінські, збутові, обслуговуючі;
3) матеріальні, виробничі;
4) управлінські, виробничі.
193. Що з наведеного належить до принципів організації обліку за центрами відповідальності:
1) менеджер відповідає тільки за ту діяльність, яка перебуває під його контролем;
2) звіти про роботу підрозділів повинні складатися регулярно;
3) менеджер бере участь у визначенні цілей, за якими оцінюють його діяльність;
4) усе з наведеного.
194. Система обліку за центрами відповідальності передбачає:
1) складання бюджету для кожного підрозділу;
2) регулярне складання звітів про виконання бюджетів;
3) аналіз та оцінка діяльності кожного центру відповідальності;
4) усе з наведеного.
195. Якщо виробничий підрозділ досяг запланованого обсягу виробництва і при цьому не допустив перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як:
1) результативну і ефективну;
2) результативну, але неефективну;
3) нерезультативну і неефективну;
4) ефективну, але нерезультативну.
196. Якщо виробничий підрозділ перевиконав запланований обсяг виробництва, але при цьому допустив значні перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як:
1) результативну і ефективну;
2) результативну, але неефективну;
3) нерезультативну і неефективну;
4) ефективну, але нерезультативну.
197. Якщо виробничий підрозділ не досяг запланованого обсягу діяльності, але при цьому не допустив перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як:
1) результативну і ефективну;
2) результативну, але неефективну;
3) ефективну, але нерезультативну;
4) нерезультативну і неефективну.
198. Якщо виробничий підрозділ не досяг запланованого обсягу діяльності і при цьому допустив перевитрати ресурсів, то його діяльність варто оцінити як:
1) результативну і ефективну;
2) результативну, але неефективну;
3) нерезультативну і неефективну;
4) ефективну, але нерезультативну.
199. Який з наведених підрозділів може бути визначений як центр доходу:
1) сектор або відділ магазину;
2) відділ продажу;
3) регіональні представництва;
4) всі відповіді вірні.
200. Діяльність якого типу центрів відповідальності оцінюють за даними звіту про фінансові результати:
1) доходу;
2) витрат;
3) прибутку;
4) інвестицій.
201. Що з наведеного може бути використано як база трансфертного ціноутворення:
1) ринкові ціни;
2) договірні ціни;
3) повна собівартість продукції;
4) усе з наведеного.
202. Для центру прибутку основним показником відповідальності (оцінюючим критерієм) є:
1) витрати;
2) доходи;
3) прибуток;
4) інвестиції.
203. Який з наведених підрозділів відповідає за визначення стандартної ціни на матеріали:
1) технологічний;
2) постачання;
3) бухгалтерія;
4) по роботі з персоналом.
204. На який рахунок відносять відхилення від стандартних витрат, якщо їх рівень незначний:
1) «Незавершене виробництво»;
2) «Готова продукція»;
3) «Собівартість реалізації»;
4) на всі наведені рахунки шляхом розподілу.
205. На який рахунок відносять відхилення від стандартних витрат, якщо їх розмір досить значний:
1) «Незавершене виробництво»;
2) «Готова продукція»;
3) «Собівартість реалізації»;
4) на всі наведені рахунки шляхом розподілу.
206. Для оцінки діяльності якого типу центрів відповідальності використовують показник рентабельності та прибутковості капіталу:
1) доходів;
2) витрат;
3) інвестицій;
4) прибутку.
207. До інших фінансових доходів належать:
1) дивіденди одержані;
2) відсотки одержані;
3) інші доходи від фінансових операцій;
4) всі відповіді вірні.
208. Метод, за яким оцінка запасів базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, називається:
1) метод ФІФО;
2) метод ідентифікованої собівартості;
3) метод середньозваженої собівартості;
4) метод нормативних витрат.
209. Метод, за яким оцінка запасів базується на середній ціні, яка використовується для оцінки матеріальних ресурсів, що надходять на виробництво, називається:
1) метод ФІФО;
2) метод ідентифікованої собівартості;
3) метод середньозваженої собівартості;
4) метод нормативних витрат.
210. Метод, за яким оцінка запасів полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством, з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін, називається:
1) метод ФІФО;
2) метод ідентифікованої собівартості;
3) метод середньозваженої собівартості;
4) метод нормативних витрат.
211. Основним джерелом формування прибутку виробничого підприємства виступає:
1) операційна діяльність;
2) фінансова діяльність;
3) інвестиційна діяльність;
4) надзвичайна діяльність.
212. Як називається документ, в якому згруповані цільові показники для центру витрат:
1) кошторис;
2) бізнес-план;
3) статут;
4) Наказ про облікову політику.
213. Для обліку доходів майбутніх періодів призначений рахунок:
1) 69;
2) 39;
3) 97;
4) 94.
214. Управлінський облік орієнтований на аналіз:
1) надзвичайних подій;
2) випадкових подій;
3) майбутніх подій;
4) детермінованих явищ і подій.
215. До особливостей організації обліку за центрами відповідальності відносять:
1) кожен центр формує звіт про його діяльність;
2) облік за центрами відповідальності організовується на великих підприємствах;
3) встановлено відповідальність керівника підрозділу за статті витрат;
4) усе з переліченого.
216. Склад елементів витрат регламентовано:
1) П(С)БО 9;
2) П(С)БО 12;
3) П(С)БО 16;
4) П(С)БО 15.
217. Облік фінансових результатів ведеться на рахунку:
1) 49;
2) 39;
3) 69;
4) 79.
218. Бюджети містять інформацію про:
1) очікувані витрати кожного підрозділу;
2) передбачуваний випуск продукції;
3) доходи від реалізації випущеної продукції;
4) усі відповіді правильні.