Аналіз Internet користувачів м.Київа у контексті розвитку інформаційного суспільства
Компанія InMind провела дослідження аудиторії українського Інтернету. За даними дослідження, в Україні 8 млн. регулярних користувачів Інтернет. Найбільш активними є жителі крупних міст, молодь, люди з високим доходом. В результаті дослідження був отриманий профіль інтернет-користувачів, дані про їх частку серед різних груп населення України, а також були визначені найбільш впізнанні і відвідувані інтернет-ресурси.
Кожен п'ятий житель України у віці 18 років і старше є користувачем Інтернету. Тобто, основна частина інтернет-аудиторія – молоде покоління у віці 22-45 років – найбільш соціально активна і відкрита до інновацій. Більше половини (52%) таких людей має вищу або неповну вищу освіту. 57% - дохід середній і вище середнього.
Для порівняння, серед всього населення України у віці 18 років і старше ця група складає 35%.
Серед інтернет-ресурсів, найбільш відомих українським інтернет-користувачам, - зарубіжний пошукач Google, які знає 62% українських інтернет-користувачів, російський пошукач Яндекс (59%) і українських портал UKR.NET (57%). Якщо говорити про відвідуваність українських інтернет-ресурсів, то 35% українських користувачів за квітень 2009р. побували хоч би раз на порталі UKR.NET, 24% - на bigmir.net, 16% - на meta.ua. При цьому кожен п'ятий українських користувач Мережі відвідує портал UKR.NET частіше за інші ресурси.
Нами була проведена оцінка Internet користувачів м.Київа у контексті розвитку інформаційного суспільства[68].
Метою дослідження було вивчення доступності та впливу Інтернету, як джерела інформації для активних споживачів послуг, оцінка теперішнього стану та перспектив впливу глобальної комп'ютерної мережі на взаємовідносини в системі "влада-населення". У роботі проаналізовано результати письмового анкетування 400 осіб різної соціальних сходинок в місті Києві. Встановлено, що 39,2 % респондентів використовували Інтернет для пошуку інформації насамперед з метою самоосвіти, саморозвитку та перевірки наданої інформації. Серед опитаних у віковій групі від 20 до 40 років частота використання Інтернету для особистих потреб перевищувала 50 %. Визначено завдання подальших досліджень впливу глобальної комп'ютерної мережі на систему взаємовідносин "влада-населення".
Початок третього тисячоліття, серед іншого, характеризується стрімким розвитком нових комунікаційних технологій, що впливає на діяльність всіх соціальних систем, включаючи систему влади. Наприкінці 2008 року кількість користувачів Інтернету у світі перевищила один мільярд осіб. Інтернет став важливим джерелом різноманітної, у тому числі й інформації щодо діяльності органів виконавчої влади, його користувачами дедалі частіше стають не лише працівники галузі, а й громадяни [11].
За інформацією міністерства транспорту та зв'язку, оприлюдненою у Верховній Раді України у вересні 2008 року, кількість користувачів мережі Інтернет за останні шість років зросла в Україні з 0,2 % до 7 %. Сьогодні послугами мережі користується близько 8 мільйонів громадян України. Високими темпами зростає обсяг інформаційних ресурсів, створених в Україні, зокрема, щоденно з'являється близько 50 нових веб-сайтів. У глобальній мережі стрімко збільшується кількість інформації різної якості. Електронна пошта стає одним із важливих каналів спілкування між населенням Київа, між населенням і представниками виконавчої влади.
У більшості випадків саме кияни є ініціаторами більш швидкої і легкої комунікації з працівниками відвивідної ланки виконавчої влади [5].
Вплив глобальної мережі на систему виконавчої влади, у нашому випадку КМДА, до цього часу залишається невивченим. Теоретично, зростання й оновлення масиву інформації має підвищити інформованість населення, сприяти кращому співробітництву, посилити взаємодію влади та населення.
Internet - користувачі м. Києва наразі об'єднуються у віртуальні клуби, активно обговорюють на Інтернет-форумах свій досвід взаємодії з системою органів влади.
Опитування респондентів традиційно використовується для вивчення розповсюдженості факторів взаємодії і результатів взаємодії влади з населенням, рівня задоволення та якістю діяльності органів виконавчої влади [133]. Результати вітчизняних досліджень, які б аналізували використання Інтернету для визначення значення інформаційного суспільства у м.Київі нам невідомі.
Мета дослідження – вивчення доступності, впливу Інтернету, як джерела інформації, для активних споживачів послуг, оцінка теперішнього стану й перспектив впливу цього джерела інформації на взаємовідносини в системі населення - влада та структури користувачів.
Матеріали і методи. У м. Києві 400 респондентам було запропоновано відповісти на запитання спеціально розробленої анкети. Опитування проведено методом стихійної вибірки. Місто Київ розбили на 6 типологічних районів. У кожному районі опитали по 66 респондентів. Для збору інформації застосовувалось стандартизоване інтерв’ю “обличчям до обличчя” на вулиці. Опитування проводилось протягом листопада 2008 – травня 2009 року в 7 установах різного підпорядкування в місті Києві. Анкета складалася з 9 запитань(Додаток В). Відкриті та закриті запитання були спрямовані на вивчення соціально-демографічної характеристики респондентів, їх можливості в користуванні Інтернетом та причини використання комп'ютерної мережі для особових потреб. Результати анкетування статистично обраховані з використанням програми Microsoft Excel.
Результати та їх обговорення. Дали згоду відповісти на запитання анкети 378 осіб (94,5 % від запропонованих). Серед опитаних 57,9 % складали особи, що часто безпоседньо у процесі роботи стикаються з органами виконавчої влади, 42,1 % рідко стикаються з органами виконавчої влади . Розподіл за статтю був нерівномірним: жінки склали 62,4 %, чоловіки 37,6 %. Середній вік опитаних 38 років. Вікова структура опитаних відображена в табл. 2.3.
Таблиця 2.3.
| Вікова група | Жінки | Чоловіки | Всього |
| 18-20 років | |||
| 20-29 років | |||
| 30-39 років | |||
| 40-49 років | |||
| 50-59 років | |||
| 60 і більше років | |||
| Всього |
Рівень комп'ютерної грамотності сучасного київського респондента порівняно високий: 60,6 % опитаних особисто працюють на комп'ютері, у тому числі з використанням Інтернету.
Нами виявлена залежність частоти використання Інтернету для особостих потреб від віку респондентів (табл. 2.2). Серед осіб у групах від 20 до 40 років частота використання Інтернету для роботи перевищувала 50 % опитаних. Визнаний недолік сучасних електронних технологій – соціальна нерівність, про що свідчить використання мережі насамперед молодими людьми середнього класу з вищим рівнем доходів [9].
На запитання "Чи використовували Ви інформацію з Інтернету (сайту КМДА) для прийняття рішень?", позитивно відповіли 68,8% респондентів, які знайшли необхідну інформацію в мережі.
Питання можливих негативних наслідків при використанні інформації з Інтернету продовжує обговорюватись [2;7;12], проте в науковій літературі опубліковані лише поодинокі такі випадки [6].
Потреби в пошуку мережевої інформації дещо відрізняються в різних групах респондентів.
Респонденти потребують інформації щодо прийняття або виконання того чи іншого законодавчого акту, шукають віртуальну групу підтримки.
Респондентів найчастіше цікавили загальна інформація про діяльність КМДА, відомості про Правові засади діяльності КМДА, про ЦЕНТР ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ КИЯНАМ, ЯКІ ОПИНИЛИСЬ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ [10]. У кожному четвертому випадку предметом пошуку Спеціалізований веб-ресурс КМДА «Закупівлі міста Києва», у 34 % випадків РИНОК ПРАЦІ КИЄВА [13].
При аналізі тематики пошуку інформації нами встановлено, що найчастіше опитані респонденти цікавились питаннями Спеціалізований веб-ресурс КМДА «Закупівлі міста Києва». Майже вдвічі менше респонденти цікавились веб-ресурсом ДОЗВІЛЬНА СИСТЕМА. Найчастішою метою пошуку інформації в Інтернеті була самоосвіта – 85,6 % опитаних респондентів. Використовували отримані дані для діяльності. Перевіряли мережевою інформацією поради друзів, знайомих 20 % опитаних нами. Пошук інформації для підготовки юридичного позову був метою пошуку у 8 з 229 респондентів [49].
З появою мобільного зв'язку та глобальної комп'ютерної мережі форми спілкування між владою і населенням змінюються. В закордонних публікаціях обговорюються можливості дистанційних консультацій електронною поштою[55]. Як і інші форми письмового спілкування (звичайне листування, факсимільні повідомлення) електронне листування значно втрачає в оцінці стану проблеми, які віртуальний консультант оцінює при особистому спілкуванні. Поки що незначна частина населення опікується якістю дистанційних консультацій, відповідальністю за достовірність наданої інформації [5].
На нашу думку, основним недоліком сучасних дистанційних консультацій порівняно з традиційними, є дуже високий ризик комунікаційних та діагностичних помилок. Крім того вважаємо важливим неможливість гарантування прав людини на повну конфіденційність інформації. Для обґрунтованих рекомендацій необхідні контрольовані клінічні дослідження.
Інтернет принципово змінює можливості респондентів у доступі до законодавчої інформації, що не може не позначитись на взаємодії з системою органів влади. Загальною тенденцією, хоча, поки що лише у Київі, є поява нової категорії – добре поінформованих споживачів. На нашу думку, це явище буде активно сприяти покращенню якості діяльності влади.
Таблиця 2.4
Частота використання Інтернету для потреб в різних вікових групах
| Вікова група | Користувачі Інтернету | Особи, що шукали особисту інформацію на сайті КМДА | Частота використання для особистий потреб в % від загальної чисельності групи |
| 18-20 років | 36,6 | ||
| 20-29 років | 54,4 | ||
| 30-39 років | 50,0 | ||
| 40-49 років | 44,7 | ||
| 50-59 років | 15,2 | ||
| 60 і більше років | 8,1 | ||
| Всього | 39,2 |
Результати нашого дослідження вказують лише на окремі актуальні тенденції використання Інтернету в м. Києві, де проживає 18 % всіх користувачів Інтернету в Україні.
Таблиця 2.5
Частота використання веб-ресурсу Київської міської влади для 2008р.