Для чого призначений метод ліквідності?

1) для визначення чистого дисконтованого дохід;

2) для визначення періоду окупності;

3) для визначення валового прибутку;

4) для визначення внутрішньої рентабельності.

19. Дана формула Dт = Іт х 100 / І визначає:

1) частку низьколіквідних інвестицій у загальному їх обсязі;

2) частку терміново ліквідних інвестицій у їх загальному обсязі;

3) коефіцієнт співвідношення терміново ліквідних та низько ліквідних інвестицій;

4) чистого дисконтований дохід.

20. Коефіцієнт співвідношення терміново ліквідних та низько ліквідних інвестицій визначається за формулою:

1) Dт = Іт х 100 / І;

2) Dн = Ін х 100 / І;

3) Кс = Іт + Ів / Ін + Іс;

4) Кс = Іт - Ів / Ін - Іс.

21. Ставка, на яку реально збільшується купівельна спроможність – це:

1) номінальна ставка;

2) реальна ставка;

3) відсоткова ставка;

4) дисконтна ставка.

Література:

1. Щукін Б.М. Інвестиційна діяльність: Методичний посібник. – К.: МАУП, 2001. – 68 с.

2. Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент. —К.: МАУП, 2004. – 103с.

Тема 5. Управління фінансовими інвестиціями підприємства.

План

1. Форми фінансових інвестицій і політика управління ними.

2. Оцінка інвестиційних якостей фінансових інструментів інвестування.

3. Поняття портфеля фінансових інвестицій і класифікація його видів.

4. Оперативне управління портфелем фінансових інвестицій.

Студенти повинні знати:

– форми фінансових інвестицій;

– фінансові інструменти інвестування;

– класифікацію портфеля фінансових інвестицій;

– основні етапи управління портфелем фінансових інвестицій.

Студенти повинні вміти:

– назвати можливі форми існування фінансових інвестицій;

– перерахувати основні етапи формування політики управління фінансовими інвестиціями;

– охарактеризувати інвестиційні якості фінансових інструментів інвестування;

– надати визначення терміну «портфель інвестицій» та назвати його види;

– представити основні фактори й етапи управління структурою портфелю фінансових інвестицій.

Ключові терміни та поняття: фінансові інвестиції,форми фінансового інвестування, етапи формування політики управління фінансовими інвестиціями підприємства, оцінка інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів, формування інвестиційного портфеля облігації, сертифікати, векселі, фондові й комерційні цінні папери, прибуток на акцію, дивідендна віддача акції, коефіцієнт платіжності,типізація інвестиційних портфелів підприємства за ознаками, етапи формування портфеля фінансових інвестицій, доходність фінансових інструментів інвестування.

Питання та завдання для самоконтролю та перевірки знань

1. Надайте визначення терміну «портфель інвестицій» .

2. Сформулюйте принципи формування інвестиційних портфелів.

3. Опишіть особливості функціонування фондового ринку в Україні.

4. Надайте визначення терміну фондові індекси.

5. Назвіть можливі форми існування фінансових інвестицій.

6. Перерахуйте основні етапи формування політики управління фінансовими інвестиціями.

Завдання для самостійного опрацювання

1. Користуючись доступними даними (законодавча база, наукові та пері­одичні видання тощо) оцініть стан інвестиційної діяльнос­ті обраної корпорації в Україні.

2. Користуючись доступними даними (законодавча база, наукові та пері­одичні видання тощо) зробіть аналітичний аналіз створення та діяльності інвестиційних компаній в Україні.

3. Визначте, якими принципами інвестиційного менеджменту керуються в своїй діяльності підприємства України.

4. Визначте, користуючись даними періодичних видань, які принципи інвестиційного менеджменту найбільш часто порушуються в Україні.

5. Охарактеризуйте проблеми інвестиційної діяльності підприємства на прикладі вітчизняної або іноземної компанії за матеріалами наукових досліджень та періодичних видань.

Тестові завдання

1. Прямі інвестиції підприємства передбачають:

1) безпосередню участь у виборі об'єктів інвестування, вкладан­ня в них капіталу та подальше управління ними;

2) вкладання інвестиційного капіталу в готівковій формі;

3) придбання контрольного пакету акцій;

4) вкладання в «материнське» підприємство.

2. Непрямі інвестиції підприємства є:

1) інвестування, яке опосередковане іншими учасниками інве­стиційного процесу (фінансовими посередниками);

2) вкладання коштів в дочірні підприємства;

3) формування портфеля інвестицій;

4) вкладання в статутний фонд інших підприємств у вигляді цінних паперів.

3. Короткострокові інвестиції підприємства це:

1) вкладання капіталу на період до 1 -го року;

2) інвестиції за строком окупності до 1 -го року;

3) інвестиції, які здійснюються за рахунок короткострокових позик;

4) інвестиції, ставка внутрішньої доходності яких менша за вар­тість короткострокових позик.

4. Довгострокові інвестиції підприємства — це:

1) вкладання коштів на період більше за один рік;

2) інвестиції, які здійснюються за рахунок довгострокових позик;

3) інвестиції, ставка внутрішньої доходності яких менша за вар­тість короткострокових позик;

4) інвестиції, при яких вкладання капіталу відбувається на про­тязі декількох років.

5. Безризикові інвестиції підприємства — це інвестиції-

І) розрахункова сума приросту капіталу або поточного дохож яких дорівнює очікуваному розміру;

2) розрахункова норма дохідності, яка дорівнює нормі дохідн сті безризикових цінних паперах;

3) які мають зовнішнє страхування;

4) які здійснюються під державні гарантії.

6. Вітчизняні інвестиції - це:

1) вкладення капіталу резидентами даної країни в об'єкті інве­стування цієї ж країни;

2) вкладення капіталу в підприємства, які випускають продук­цію для внутрішнього ринку країни;

3) вкладання капіталу органами державної влади країни.

4) вкладання капіталу іноземцями.

7. Іноземні інвестиції — це:

1) вкладання нерезидентів даної країни в об'єкти інвестування цієї ж країни;

2) інвестиції в підприємства, які випускають продукцію на екс­порт;

3) вкладення в статутні фонди інших підприємств у валюті;

4) вкладення капіталу резидентами даної країни в об'єкті інве­стування іншої країни.

8. Валові інвестиції підприємства — це:

1) загальний обсяг інвестиційних витрат в об'єкти реального інвестування в певному періоді;

2) вкладання підприємства у всіх формах інвестування;

3) інвестиції, які мають на меті утримання як економічного, так і соціального ефекту.

4) це сума валових інвестицій без суми амортизаційних відрахувань у певному періоді.

9. Чисті інвестиції підприємства - це:

1) обсяг інвестиційних витрат в об'єкти реального інвестування без урахування фондів відшкодовування;

2) інвестиції, які фінансуються тільки за рахунок чистого при­бутку підприємства;

3) інвестиції, які фінансуються за рахунок податкового інвести­ційного кредиту держави;

4) інвестування в чисті активи підприємства.

10. Якщо чисті інвестиції підприємства є від'ємною вели­чиною, це означає, що:

1) відтворювальний процес на підприємстві є звуженим;

2) інвестиції здійснюються за рахунок тільки позикових коштів;

3) чистого робочого капіталу недостатньо для фінансування данної інвестиції;

4) ставка внутрішньої доходності інвестицій менша за середньо­зважену вартість капіталу.

11. Якщо чисті інвестиції підприємства дорівнює нулю, це означає що:

1) мова йде про простий відтворювальний процес;

2) дана інвестиція є неефективною;

3) підприємство не використовує власний капітал для фінансу­вання інвестицій;

4) підприємство не здійснює вкладань в свої чисті активи.

12. Якщо чисті інвестиції підприємстві більше нуля, це означає що:

1) на підприємстві відбувається розширене відтворення його активів;

2) фінансування інвестицій відбувається методом самокредиту-вання;

3) через інвестицію відбувається тільки зростання чистого робо­чого капіталу підприємства;

4) показник чистої теперішньої даної інвестиції є позитивною величиною.

13. Інвестиційна діяльність підприємства — це:

1) одна з форм господарської діяльності підприємства, яка спря­мована на впровадження інвестицій;

2) сукупність господарських відносин підприємства, пов'язаних з інвестуванням;

3) будь-яка діяльність підприємства, направлена на отримання прибутку.

14. Повне самофінансування інвестиційної діяльності під­приємства забезпечується через використання:

1) частини чистого прибутку, що спрямовується на виробни­чий розвиток підприємства та нагромаджених амортизаційних від­рахувань;

2) коштів, що залучені через емісію власних облігацій;

3) коштів, що залучені через емісію власних акцій;

4) коштів, що залучені через податковий інвестиційний кредит.

15. Метод фінансування інвестицій підприємства через самофінансування використовується найчастіше:

1) при реалізації невеликих за обсягом реальних інвестицій;

2) при відсутності пільг при оподаткуванні підприємства, яке здійснює інвестиційну діяльність;

3) тільки державними підприємствами;

16. Фінансування інвестиційної діяльності підприємства через акціонування є актом створення:

1) власного капіталу із зовнішніх джерел;

2) позикового капіталу із власних джерел;

3) власного капіталу із внутрішніх джерел;

17. Кредитне фінансування інвестиційної діяльності під­приємства передбачає:

1) залучення кредитів банків;

2) емісію звичайних акцій підприємства;

3) придбання підприємством облігацій інших підприємств;

18. В умовах невизначеності вартість залучення грошо­вих коштів при формуванні капіталу має відбивати:

1) вартість грошей з урахуванням доходів майбутнього періоду та ризиків, що пов'язані з їх використанням;

2) вартість грошей з урахуванням чинників державного регулю­вання на ринку;

3) схильність інвесторів до ризиків.

19. Нову емісію акцій підприємству доцільно використо­вувати для фінансування інвестицій за умов:

1) недостатності для фінансування нерозподіленого прибутку та забезпечення стабільності існуючих акцій підприємства;

2) при активних інфляційних процесах;

3) надійного зовнішнього страхування.

20. Реальні інвестиції підприємства - це:

1) вкладання коштів в матеріальні та нематеріальні активи;

2) вкладання, які мають віддачі в грошовій формі;

3) вкладання, які розраховуються в реальних цінах;

4) вкладання, віддача на які може бути отримана в реальні терміни.

21. Вибір підприємством форм реального інвестування визначається:

1) впровадженням досягнень НТП та забезпечення ефективності виробництва;

2) формами фінансування інвестицій, які доступні підприємству в плановому періоді та відбором можливих джерел фінансування;

3) видами податкових пільг, що передбачені законодавством щодо інвестиційної діяльності;

Література:

1. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. – К.: Эльга-Н, Ника-Центр. – Т.2. – 2001. – 512 с.

2. Бланк И.А. Управление капиталом: Учебный курс.–К.: Эльга, Ника-Центр, 2004. – 576 с.

3. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. -№ 11.- 2003 р. – С. 303-458.

4. Данілов О. Д., Івашина Г. М., Чумаченко О. Г. Інвестування: Навчальний посібник,— К.: Видавничий дім “Компютерспрес”, 2001.— 364с.

5. Дудяк Р.П., Бугіль С.Я. Організація біржової діяльності: основи теорії і практикум: Навчальний посібник. 2-ге видання, доповнене. – Львів: "Новий світ-2000", "Магнолія плюс". – 2003. – 360 с.

6. Інвестування: Навчальний посібник / Гриньова В. М, Коюда В. О., Лепейко Т. І., Коюда О. П. / Під заг. ред. Гриньової В. М,— X.: ВД “ІН-ЖЕК”, 2003. – 320 с.

7. Крутик А. Б., Никольская Е. Г. Инвестиции и экономический рост предпринимательства.— СПб,: Изд-во “Лань”, 2000. – 544 с.

8. Липсиц М.В., Коссов В.В. Экономический анализ реаль­ных инвестиций. - М.: Экономистъ, 2003. – 356 с.

9. Методические рекомендации по оценке эффективно­сти инвестиционных проектов. - М.: Экономика, 2000. – 186с.

10. Финансовый менеджмент: Учебное пособие / Под ред. проф. Е. И. Шохина. – М.: ИДФБК-ПРЕСС, 2002. – 408 с.

11. Шарп В., Александр Г., Бейли Дж. Инвестиции. М.: - Инфра-М, 2004. – 398с.