Тарифні сітки, їх призначення, різновиди
Тарифна сітка – це важливий елемент тарифної системи, що є сукупністю кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за допомогою яких установлюється безпосередня залежність оплати праці робітникам від їх кваліфікації. Вона слугує для визначення співвідношення в оплаті праці робітників, які виконують роботи різної складності.
Якщо тарифний розряд має характеризувати рівень кваліфікації робітника, то тарифний коефіцієнт кожного розряду показує, у скільки разів тарифна ставка цього розряду перевищує тарифну ставку першого розряду:
ТКі = ТСі /ТС1, (7.1)
ТСі = ТС1 * ТКі , (7.2)
де ТКі – тарифний коефіцієнт і-го розряду;
ТСі – тарифна ставка і-го розряду;
ТС1 – тарифна ставка 1-го розряду.
Таким чином, тарифну ставку будь-якого розряду отримують множенням тарифної ставки 1-го розряду на тарифний коефіцієнт даного розряду.
Відповідно до зазначеної системи вирізняють 4 основні види уніфікованих тарифних сіток, які диференціюються за галузями економіки:
1) восьмирозрядна тарифна сітка з діапазоном 1:2,4 –– для оплати праці робітників основного виробництва підприємств чорної металургії;
2) восьмирозрядна тарифна сітка з діапазоном 1:2,01 –– для оплати праці робітників, зайнятих на відповідальних роботах на підприємствах машинобудування, електротехнічної, електронної, радіотехнічної промисловості;
3) семирозрядна тарифна сітка з діапазоном 1:2,01 –– для оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням і ремонтом основного устаткування теплових та електричних систем атомних, теплових і гідроелектростанцій;
4) шестирозрядна сітка з діапазоном 1:1,8 –– для оплати праці робітників, зайнятих на всіх інших видах виробництв і робіт.
Виходячи з широкої виробничої практики і результатів наукових досліджень, можна запропонувати такі варіанти шестирозрядних сіток, що відрізняються характером зміни тарифних коефіцієнтів (табл.7.1).
Таблиця 7.1 - Прогресивне абсолютне й відносне зростання тарифних коефіцієнтів
| Кваліфкаційні розряди | ||||||
| Тарифні коефіцієнти | 1,0 | 1,13 | 1,29 | 1,48 | 1,71 | 2,0 |
| Абсолютне зростання тарифних коефіцієнтів | - | 0,13 | 0,16 | 0,19 | 0,23 | 0,29 |
| Відносне зростання тарифних коефіцієнтів, % | - | 13,0 | 14,2 | 14,7 | 15,5 | 17,0 |
Як видно з таблиці 7.1, тарифні коефіцієнти показують, у скільки разів тарифна ставка робітників кожного кваліфікаційного розряду вища від тарифної ставки робітника першого розряду. Співвідношення тарифних коефіцієнтів крайніх розрядів є діапазоном тарифної сітки. Тарифна сітка відображає також темпи абсолютного й відносного зростання тарифних коефіцієнтів, яке може бути прогресивним, постійним і регресивним залежно від фінансових можливостей підприємства і професійно-кваліфікаційного складу кадрів.
У практичній роботі підприємств з метою аналізу трудових показників, нарахування заробітної плати, встановлення розміру доплат виникає необхідність розрахунку середніх показників, що визначаються елементами тарифної системи, а саме: середнього тарифного коефіцієнта, середнього тарифного розряду робітника і робіт, середньої тарифної ставки робітників (робіт).
Розрахунок тарифного коефіцієнта групи робітників можливий лише за умови, що праця робітників даного цеху, дільниці, заводу оплачується по одній і тій же тарифній сітці:
ТКс = (Σ (ТКі * Чрі) / Σ Чрі , (7.3)
де ТКс –– середній тарифний коефіцієнт групи робітників;
ТКі –– тарифний коефіцієнт відповідного і –го розряду;
Чрі –– чисельність робітників і – го розряду, чол.;
ΣЧрі — загальна чисельність робітників, чол.;
Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається як відношення добутку тарифного коефіцієнта відповідного розряду та трудомісткості того ж розряду на загальну трудомісткість робіт:
ТКс = (Σ (ТКі * Трі) / Σ Трі , (7.4)
Трі – трудомісткість робіт і – го розряду, год.;
ΣТрі — загальна трудомісткість робіт, год.
На основі середнього тарифного коефіцієнта робітників (робіт) можна обчислити середній тарифний розряд робітників (робіт).