Показники динаміки поголів'я корів в господарствах району за 2010 – 2015 рр.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра аналізу і статистики ім. І. В. Поповича
Контрольована індивідуальна робота
З дисципліни
«Статистика тваринництва»
Варіант 7
Виконала:
студентка групи Т-13-1ПС
Карпець Олена
Перевірила:
старший викладач, к.е.н.
Василенко С.В.
Житомир – 2016
РОЗВИТОК І РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗІ ПТАХІВНИЦТВА
Птахівництво — одна з найвисокопродуктивніших галузей тваринництва, що постачає населенню м'ясо і яйця, а легкій промисловості — пух та пір'я. Це найбільш механізована та автоматизована галузь тваринництва, що дає змогу впроваджувати промислову технологію, яка істотно впливає на територіальну організацію цієї галузі. У розміщенні птахівництва чітко простежується тенденція до наближення його до споживача будівництвом птахофабрик навколо великих міст.
Птахівництво є однією з найбільш скоростиглих галузей тваринництва, що забезпечує швидкий оборот вкладених коштів та динамічний її розвиток завдяки диверсифікованому типу виробництва продукції. Останній може включати як м’ясний, яєчний, так і яєчно-м’ясний напрям спеціалізації.
Особливістю сучасного стану розвитку галузі впродовж останнього десятиліття є динамічне зростання чисельності поголів’я птиці усіх видів, нарощування обсягів виробництва, збільшення внутрішнього попиту та експорту продукції.
Якщо на початку 2000 років в усіх категоріях господарств налічувалося лише 123,7 млн голів птиці, то вже в 2015 р. її чисельність зросла до 214,6 млн голів, або майже в 1,7 разу. При цьому суттєво змінилася структура утримуваного поголів’я птиці в розрізі основних категорія господарств. Зокрема, частка птиці у сільськогосподарських підприємствах в 2001 р. становила лише 20,5 %, тоді як впродовж наступних 15 років вона підвищилася до 56,9 %.
Найбільше поголів’я птиці сьогодні зосереджено у Київській і Вінницькій областях, відповідно 27,3 млн голів (12,7 % до загального) і 27,0 млн голів (12,6 %). Значне поголів’я утримували в Черкаській області — 24,6 млн голів (11,4 %), Дніпропетровській — 18,1 млн голів (8,4 %) та Херсонській — 12,6 млн голів (5,9 %). Разом в цих областях утримується 51,1 % всього поголів’я птиці в Україні та понад 70 % її у сільськогосподарських підприємствах.
Значне зростання виробництва продукції птахівництва стало можливим передусім за рахунок будівництва в Україні сучасних високотехнологічних птахофабрик і комплексів, які забезпечені технікою й обладнанням як провідних світових, так і вітчизняних виробників.
Досить успішним для галузі птахівництва був 2012 р., коли ввели в експлуатацію 220,6 млн птахомісць у тваринницьких приміщеннях для птиці.
У результаті проведеної модернізації і залучення інвестицій, а також кращих іноземних та вітчизняних технологій виробництво м’яса птиці зросло з 953,5 тис. т в 2010 р. до майже 1,2 млн т в 2014 р., або на 26 %. При цьому питома вага м’яса птиці в структурі виробництва всіх його видів підвищилася із 46,3 % до 49,4 % .
За попередніми даними прогнозного балансу попиту і пропозиції на м’ясо та м’ясопродукти, що розробляється щорічно аналітиками Міжвідомчої робочої групи Міністерства економічного розвитку і Міністерства аграрної політики та продовольства, споживання м’яса птиці в 2014 р. становить 25 кг на одну особу, що дорівнює 45,4 % від усіх його видів.
Другим, не менш важливим продуктом птахівництва, є виробництво яєць. Цей напрям є одним із найбільш прибуткових у тваринництві, що є дієвим стимулом до його розвитку та нарощування виробництва продукції.
За останні 5 років виробництво яєць в Україні зросло на 15,2 %, і досягло 19,6 млрд шт. у 2014 р., що цілком задовольняє науково обґрунтовані потреби споживання населенням цього вкрай важливого харчового продукту .
Жодна з галузей тваринництва за останні 10-15 років не мала такої позитивної динаміку росту, як птахівництво. Цей досвід необхідно узагальнити для подальшого відродження інших менш успішних галузей тваринництва. Водночас, можливості внутрішнього ринку щодо забезпечення стійких показників зростання виробництва об’єктивно обмеженні через його перенасичення продукцією галузі. Відтак, перспективи птахівництва безпосередньо пов’язані з розвитком експорту як на традиційні світові ринки, так і нові.
Стрімкий розвиток птахівництва в Україні зумовлений низкою чинників, серед яких окремо слід виділити короткий термін окупності вкладеного капіталу та стабільно зростаючий попит на продукцію галузі. Сьогодні чи не найкращі перспективи збереження конкурентних позицій на внутрішньому продовольчому ринку та виходу на світовий є у галузі птахівництва. Реалізація їх повною мірою залежатиме від зваженої та ефективної взаємодії виробників, що здебільшого представлені потужними агрохолдингами, та держави в особі органів влади і аграрної науки, яка має і надалі створювати сприятливі умови й надавати підтримку для розвитку не лише птахівництва, але й інших, не менш важливих галузей тваринництва.
Практична частина
Практичне завдання № 1.
В задачі 1 по темі: «Середні величини» використовуються різні види середніх величин, в тому числі мода і медіана. За формулою середньої арифметичної зваженої:
в задачі 1 слід розрахувати середню продуктивністю корів.
Задача 1
Для господарств району розрахувати середню продуктивність корів, якщо дані про продуктивність корів і кількість господарств подано як інтервальний ряд:
Таблиця 1.
Інтервальний ряд розподілу господарств за продуктивністю корів
| № пп. | Групи господарств за продуктивністю корів, ц | Число господарств |
| 47-49 | ||
| 49-51 | ||
| 51-53 | ||
| 53-55 | ||
| 55-57 |
Щоб розв’язати задачу, перейдемо від інтервальних значень ознаки до конкретних значень. Тому необхідно знайти серединне значення ознаки кожного інтервалу. Його знайдемо як півсуму значень нижньої та верхньої меж кожного інтервалу. Наприклад, длля першого інтервалу серединне значення інтервалу продуктивності корів буде становити (47+49)/2=48 ц. Аналогічно визначимо середини інших інтервалів. Середню продуктивність корів для господарств даної статистичної сукупності потрібно визначати за формулою середньої арифметичної зваженої. Тому результати розрахунків занесемо до таблиці 2.
Таблиця 2.
Дані для визначення середньої продуктивність корів
| № пп. | Групи господарств за продуктивністю корів, ц | Число господарств | Середина інтервалу, ц | Добуток |
| f | x | xf | ||
| 47-49 | ||||
| 49-51 | ||||
| 51-53 | ||||
| 53-55 | ||||
| 55-57 | ||||
| Разом | – | – |
Отже, середня продуктивність корів для господарств даного району становить:
=
Дані для самостійного розвязування задачі наведені в додатку А.
В задачі 2 слід використати формулу для розрахунку модального значення досліджуваної ознаки:
де х0 – нижня межа модального інтервалу,
h – величина інтервалу;
f1 – частота інтервалу, який передує модальному інтервалу;
f2 – частота модального інтервалу;
f3 – частота інтервалу, який слідує за модальним інтервалом.
В задачі 2 слід також використати формулу для розрахунку медіанного значення досліджуваної ознаки:
де х0 – нижня межа медіанного інтервалу,
h – величина інтервалу;
∑f – сума всіх частот інтервального ряду розподілу;
Sme-1 – накопичена частота інтервалу, який передує медіанному;
fме – частота медіанного інтервалу.
Задача 2
Для господарств району (табл. 1) розрахувати модальне та медіанне значення продуктивності корів в досліджуваному ряді розподілу. Мода має знаходитися в інтервалі 53,0-55,0 ц, оскільки саме в цьому інтервалі знаходиться найбільша частота f=17.
В нашому випадку х0 = 53 ц – нижня межа модального інтервалу, h=2 ц – величина інтервалу; f1 = 10 – частота інтервалу, який передує модальному інтервалу; f2 =17 – частота модального інтервалу; f3 =10 – частота інтервалу, який слідує за модальним інтервалом. Тому модальне значення продуктивності корів:
Отже, у досліджуваній сукупності найбільша кількість господарств має продуктивності корів 53,8 ц.
Для розрахунку медіани складемо таблицю 3, де розрахуємо накопичені частоти, за допомогою яких будемо шукати медіанний інтервал. Накопичену частоту будемо знаходити як суму всіх частот, які передують даному інтервалу разом з частотою даного інтервалу.
Медіанним є інтервал 53,0-55,0 ц, оскільки на нього припадає перша накопичена частота 39, яка перевищує половину всього обсягу сукупності 49, а саме: 39>49:2 = 24,5.
В нашому випадку х0 =53,0 ц – нижня межа медіанного інтервалу, h =2 ц – величина інтервалу; ∑f=49 – сума всіх частот (господарств) інтервального ряду розподілу; Sme-1 = 22 – накопичена частота інтервалу, який передує медіанному; fме =17– частота медіанного інтервалу.
Тому медіанне значення продуктивності корів:
Таким чином, продуктивність корів, яка становить 53,3 ц є тою варіантою, яка ділить даний інтервальний ряд розподілу господарств на дві рівні частини: 25 господарств мають продуктивність корів менше 47,4 ц, і 25 господарств понад 47,4 ц.
Таблиця 3.
Дані для визначення моди і медіани в інтервальному ряду розподілу господарств за продуктивністю корів, ц
| № пп. | Групи господарств за продуктивністю корів, ц | Число господарств | Накопичена частота |
| f | S | ||
| 47-49 | |||
| 49-51 | |||
| 51-53 | |||
| 53-55 | |||
| 55-57 | |||
| Разом | – | – |
Практичне завдання № 2.
В задачі 3 по темі: «Показники варіації» необхідно вміти розрахувати різні види показників варіації досліджуваної ознаки: середнє лінійне, середнє квадратичне відхилення, дисперсію, коефіцієнт та розмах варіації. Потрібно також вміти охарактеризувати зміст розрахованого статистичного показника варіації.
Розмах варіації показує різницю між максимальним та мінімальним значенням ознаки:
Середнє лінійне відхилення показує, на скільки в середньому відхиляються індивідуальні значення варіант від їх середнього значення. У випадку наявності дискретного ряду розподілу розраховують просте середнє лінійне відхилення:
У випадку наявності інтервального ряду розподілу досліджуваної ознаки розраховують зважене середнє лінійне відхилення:
Дисперсія показує квадрат відхилення індивідуальних значень ознаки від середньої арифметичної:
проста зважена
; .
Середнє квадратичне відхилення має таке саме значення, як і середнє лінійне відхилення, його перевага полягає у відсутності підсумування відхилень з протилежними знаками, бо всі відхилення підносять до квадрату:
просте зважене
; .
Коефіцієнт варіації показує процентне відхилення індивідуальних значень варіант від їх середнього значення:
Задача 3
Використовуючи дані інтервального ряду розподілу господарств за продуктивністю корів (табл. 2.) обчислимо показники варіації продуктивності корів в даному районі: розмах варіації, середнє лінійне та середнє квадратичне відхилення, дисперсію та коефіцієнт варіації.
Врахуємо, що середню продуктивність раніше вже було визначено (задача 1) і вона становила .
Розмах варіації становить: R= 57-47 = 10 ц.
Для розрахунку середнього лінійного відхилення, дисперсії та середнього квадратичного відхилення заповнимо таблицю 4.
Розраховані дані підставимо в формулу середнього лінійного відхилення:
.
Тоді дисперсія буде:
Середнє квадратичне відхилення:
Таблиця 4.
Дані для визначення середнього лінійного відхилення, дисперсії та середнього квадратичного відхилення
| № пп. | Групи господарств за продуктивністю корів, ц | Число господ-дарств | Середина інтервалу, ц | Дані для розрахунку середнього лінійного відхилення | Дані для розрахунку середнього квадратичного відхилення | ||
| f | x | ׀х- ׀ | ׀х- ׀f | (х- )2 | (х- )2f | ||
| 47-49 | 4,82 | 24,1 | 23,23 | 116,15 | |||
| 49-51 | 2,82 | 19,74 | 7,95 | 55,65 | |||
| 51-53 | 0,82 | 8,2 | 0,67 | 6,7 | |||
| 53-55 | 1,18 | 20,06 | 1,39 | 23,63 | |||
| 55-57 | 3,18 | 31,8 | 10,11 | 101,1 | |||
| Разом | – | – | – | 103,9 | – | 303,23 |
Обчислимо коефіцієнт варіації:
Таким чином, продуктивність корів для господарств даного району коливається в межах ±3,5 ц, або на 7,9% відносно середньої продуктивності корів в даному районі 44,52 ц.
Практичне завдання № 3.
В задачі 4 по темі: «Ряди динаміки» необхідно вміти розрахувати різні види показників динамічних рядів: абсолютний приріст, коефіцієнт (темп) зростання, темп (процент) приросту, абсолютне значення 1% приросту, середній рівень ряду та середній абсолютний приріст, а також проводити вирівнювання рядів динаміки. Показники ряду динаміки можуть бути базисними, якщо всі рівні співвідносяться з одним рівнем, прийнятим за базу; і ланцюговими, якщо кожен рівень порівнюється з попереднім рівнем.
Зокрема, в задачі 4 необхідно визначити такі показники ряду динаміки:
1. Абсолютний приріст - це різниця між кожним рівнем і рівнем, прийнятим за базу.
2. Темп (коефіцієнт) зростання - це відношення даного рівня до рівня, прийнятого за базу.
3. Темп (процент) приросту - це відношення абсолютного приросту до рівня, прийнятого за базу.
4. Темп приросту, який дорівнює темпу зростання мінус одиниця, якщо останній виражено в коефіцієнтах, або мінус 100, якщо темп зростання виражено в процентах.
5. Абсолютне значення 1% приросту — це відношення абсолютного приросту до ланцюгового процента приросту. Значення 1% приросту може бути також визначено, як сота частина попереднього рівня.
Задача 4.
Розглянемо порядок обчислення абсолютних приростів та інших показників динаміки за даними про динаміку поголів'я корів в господарствах району за 2010-2015 рр. (табл. 5).
Абсолютні прирости становитимуть:
базисні (до 2015 р.)
А1 = у1 – уо = 12675 – 12342= 333 гол.;
А = y2 – уо = 13987 – 12342 = 1645 гол. і т. д.;
ланцюгові (до попереднього року)
A1 = y1 – y0 = 12675 – 12342= 333 гол.;
А2 = у2 – у1 = 13987 – 12675 = 1312 гол. і т.д.;
Таблиця 5.
Показники динаміки поголів'я корів в господарствах району за 2010 – 2015 рр.
| Рік | Пого-лів’я корів, гол. | Абсолютний приріст | Темп (коефіцієнт) зростання | Темп приросту (%) | Абсолют-не значен-ня одного проценту приросту | Пункти зростан-ня, % | |||
| базис-ний | ланцю-говий | базис-ний | ланцю-говий | базис-ний | ланцю-говий | ||||
| ‑‑ | ‑‑ | ‑‑ | ‑‑ | ‑‑ | ‑‑ | ‑‑ | ‑‑ | ||
| 1,0270 | 1,0270 | 2,70 | 2,07 | 123,3 | 2,70 | ||||
| 1,1333 | 1,1035 | 13,33 | 10,35 | 126,8 | 10,63 | ||||
| -777 | 1,0703 | 0,9444 | 7,03 | -5,56 | 139,7 | -6,3 | |||
| 1,1975 | 1,1188 | 19,75 | 11,88 | 132,15 | 12,72 | ||||
| -674 | 1,1429 | 0,9544 | 14,29 | -4,56 | 147,81 | -5,46 |
Ланцюгові і базисні абсолютні прирости пов’язані між собою такою рівністю: сума ланцюгових приростів дорівнює відповідному базисному приросту, тобто загальному приросту за весь відповідний період часу.
Для даного прикладу:
1764 = 333 + 1312 + (-777) +1570+ (– 674).
Темпи (коефіцієнти) зростання для нашого прикладу становитимуть:
базисні: К1 = у1 : у0 = 12675:12342 = 1,0270;
К2 = у2 : у0 = 13987:12342 = 1,1333 і т.д.;
ланцюгові: К1 = у1 : у0 = 12675:12342 = 1,0270;
К2 = у2 : у1 = 13987:12675 = 1,1035 і т.д.
Поряд з темпами зростання відносна зміна явища у часі може бути також охарактеризована за допомогою темпів приросту які являють собою відношення абсолютного приросту до рівня, взятого за базу порівняння (Т).
Визначимо для нашого прикладу темпи приросту (в %):
базисні:
ланцюгові
Поряд з показниками темпів зростання і приросту в аналізі динамічних рядів викливає інтерес ще один відносний показник, який дає змогу визначити вагомість кожного процента приросту, і те, яка абсолютна величина приховується за цим процентом. Таким показником є абсолютне значення одного процента приросту (П).Він обчислюється як відношення абсолютного приросту до відповідного темпу приросту, вираженого в процентах
Абсолютне значення одного процента приросту для нашого прикладу становитиме:
Слід відмітити, що в динамічних рядах відносних величин (процентів зростання і приросту) їх безпосереднє порівняння можна здійснювати тільки шляхом визначення різниці рівнів. Ці різниці дістали назву пунктів зростання. Їх розраховують як різницю базисних процентів зростання або приросту двох суміжних періодів. На відміну від темпів приросту, які не можна підсумовувати та перемножувати, пункти зростання можна підсумовувати, в результаті чого дістанемо темп приросту відповідного періоду порівняно з базисним періодом.
Пункти зростання для нашого прикладу становитимуть:
для 2012 р. ПР1 = Т2 – Т1 = 13,33 – 2,70 = 10,63%;
для 2013 р. ПР2 = Т3 – Т2 = 7,03 – 13,33= -6,3% і т.д.
Для отримання узагальнюючих показників динаміки соціально-економічних явищ визначаються різного роду середні величини: середній рівень динамічного ряду, середній абсолютний приріст, середній темп зростання і приросту та ін. Середню з рівнів динамічного ряду називають хронологічною середньою. Середній рівень ряду динаміки характеризує типовий розмір рівнів ряду.
Порядок розрахунку середнього рівня для інтервальних і моментних рядів динаміки відрізняється. В інтервальних рядах динаміки з рівновіддаленими один від одного рівнями середній рівень обчислюється за формулою середньої арифметичної простої:
де n ‑ число рівнів ряду динаміки.
Середній рівень динамічного ряду для нашого прикладу (табл. 5) становитиме:
Якщо інтервальний ряд динаміки має нерівновіддалені один від одного рівні, то середній рівень розраховується за формулою середньої арифметичної зваженої:
де t – відрізок часу, протягом якого зберігалося дане значення рівня у.
Дані для самостійного розвязування задачі наведені в додатку Б.
Практичне завдання № 4.
Аналітичне вирівнювання рядів динаміки в задачі 5 найчастіше проводять за математичним рівнянням, використовуючи метод найменших квадратів:
Задача 5.
За даними про продуктивність корів в господарствах району (таблиця 6) провести аналітичне вирівнювання, використовуючи рівняння прямої лінії. Знайти прогнозні значення продуктивності корів на наступні 3 роки.
Таблиця 6.
Дані для розрахунку параметрів рівняння прямої лінії вирівнювання ряду динаміки продуктивності корів в районі
| Вихідні дані | Розрахункові дані | ||||
| Рік | Середньорічний надій на 1 корову, ц, У | Порядковий номер року, t | t2 | уt | Очікування значення продуктивності корів, ц, |
| 40,0 | 40,0 | 40,5 | |||
| 42,0 | 84,0 | 41,6 | |||
| 41,0 | 123,0 | 42,7 | |||
| 45,0 | 180,0 | 43,6 | |||
| 47,0 | 235,0 | 44,6 | |||
| 46,0 | 276,0 | 45,6 | |||
| 45,0 | 315,0 | 46,6 | |||
| 46,0 | 368,0 | 47,7 | |||
| 47,0 | 423,0 | 48,6 | |||
| 52,0 | 520,0 | 49,6 | |||
| Разом | 451,0 | 2564,0 | 451,0 |
Щоб побудувати рівняння необхідно найти параметри а і b, які можна визначити з системи рівнянь.
Складемо таблицю вихідних та розрахункових даних.
Поділивши перше рівняння на 10, а друге на 55, тобто на коефіцієнти при параметрі а, дістанемо:
.
Від другого рівняння віднімемо перше:
46,62-45,1 = а-а +(7,0-5,5) b;
1,52=1,5b.
Тому маємо:
b=1,52:1,5 = 1,01 ц
Знаючи значення параметра b знайдемо параметр а:
45,1 = а+ 5,5·1,01;
звідки
а = 45,1 -5,57 = 39,53.
Тому аналітичне вирівнювання ряду динаміки продуктивності корів у рівнянні прямої лінії має вигляд:
.
Підставляючи значення t у рівняння даної лінії, отримаємо повний теоретичний ряд динаміки, вирівняний за рівнянням прямої лінії. Параметр b показує щорічне збільшення середньорічного надою на 1,01 ц. Правильність розрахунків перевіряється сумами:
Підставивши значення t у рівняння лінії, отримаємо прогнозні значення на наступні 3 роки:
на 2016 рік (t=11)
на 2017 рік (t=12)
на 2018 рік (t=13)
Дані для самостійного розвязування задачі наведені в додатку В.
Список використаної літератури:
1. Аграрна економіка: Підручник. - 2-е изд., Перераб. і доп./Под ред. М.Н. Малюка.- СПб.: Видавництво "Лань", 2002.
2. Мисик А.Т. Тваринництво країн світу на рубежі століть// зоотехнії. - 2014.
3. Ярошенко Ф.О. Природні та економічні умови розвитку птахівництва в Україні // Економіка АПК, 2013.
4. Бородай В.П. Галузь птахівництва потребує висококваліфікованих фахівців / В.П. Бородай, А.В. Вертійчукта ін. // Птахівництво: міжвід. темат. наук. зб. – Х.: ІП УААН, 2008. – Вип. 62.
5. Бесулін В.І. та ін. Птахівництво і технологія виробництва яєць та м’яса птиці. – Біла церква, 2003.