Об’єктивні причини, що обумовлюють функціонування бюджету держави

1) Існування товарно-грошових відносин
2) Функціювання держави
3) Потреби розширеного в-ва

Ознаки, що притаманні державному бюджету як самостійній економічній категорії та які відрізняють її від інших сфер і ланок фінансових відносин:державний бюджет є особливою економічною формою перерозподільних відносин, пов’язаних з відокремленням частини ВВП у руках держави і використанням її з метою задоволення потреб усього суспільства;за допомогою державного бюджету відбувається перерозподіл ВВП, рідше – національного багатства, між окремими галузями економіки, сфери суспільної діяльності, різними соціальними групами населення;пропорції бюджетного перерозподілу вартості сукупного суспільного продукту більшою мірою, ніж в інших ланках фінансової системи, визначаються потребами розширеного відтворення в цілому і завданнями, які стоять перед суспільством на кожному історичному етапі його розвитку;

сфера бюджетного розподілу посідає центральне місце в складі державних фінансів, що зумовлено ключовим положенням державного бюджету порівняно з іншими ланками.

Державний бюджет є основним фінансовим планом держави на рік, який має силу закону. Він затверджується законодавчими органами влади.

Функції державного бюджету:

Розподільча

Регулююча

Контролююча

Завдякирозподільчій функції здійснюються розподіл та перерозподіл ВВП і нац. доходу. Важливе значення має частка ВВП що розподіляється державою через бюджет.

За допомогою регулювальної функції створюється матеріально-технічна база для функціювання держави через формування централізованих фондів фінансових ресурсів (держ.та місц.бюджети), що дає можливість централізованим органам виконувати свої функції.

Контрольна функція дає можливість виявляти недоліки управлінні фінансами, своєчасно і повно оцінити фінансові ресурси, які надходять у розпорядженя держави.

Державний бюджет в сучасних умовах використовується державою для впливу на різні напрями економічної політики:

сприяння процесу нагромадження капіталу; прискорення темпів економічного зростання;

розвиток перспективних галузей господарства; регулювання темпів оновлення основного капіталу; багатосторонній регулюючий вплив на процес реалізації сукупного суспільного продукту шляхом розширення або звуження державного споживання, тобто купівлі товарів і послуг;сприяння процесу розширеного відтворення, структурній перебудові економіки, прискоренню НТР; поліпшення можливостей функціонування і розвитку ринку, формування ефективної структури виробництва, стимулювання розвитку НДДКР, пріоритетних галузей економіки, науково-виробничої й соціальної інфраструктури та поліпшення організації господарських зв’язків;державний бюджет є каталізатором розвитку НТП в умовах гострої конкуренції на світовому ринку: державна фінансова підтримка фундаментальної науки та розвитку наукомістких виробництв;

державний бюджет активно використовується для досягнення результатів довгострокового характеру – зростання конкурентоспроможності національної економіки, прискорення НТП, посилення науково-технічного потенціалу країни.

Державний бюджет фінансово забезпечує соціальну політику держави. Значні кошти спрямовуються на фінансування систем соціального страхування, соціального захисту та соціального забезпечення, а також на освіту, науку, охорону здоров’я тощо.

2. Бюджетний дефіцит, його суть, причини виникнення та джерела фінансування

Стан бюджету як фінансового плану держави може визначатися трьома показниками:рівновагою доходів і видатків бюджету;бюджетним профіцитом – перевищенням доходів на видатками бюджету;

бюджетним дефіцитом – перевищенням видатків бюджету над його доходами.

Бюджетний дефіцит -перевищення видатків над постійними доходами бюджету, якими є податки, обов’язкові збори та платежі, що згідно з бюджетною класифікацією віднесені до доходів бюджету.

Основні причини виникнення бюджетного дефіциту:

зменшення приросту національного доходу внаслідок економічної кризи і спаду виробництва;збільшення державних видатків на фінансування неекономічних сфер діяльності, особливо на державне управління й економічно необґрунтовані соціальні програми; падіння доходів в умовах кризового стану економіки та зменшення надходжень до бюджету; циклічні спади в економіці, особливо якщо вони глибокі й тривалі;

неефективний механізм оподаткування суб’єктів господарювання, коли завищений податковий тиск зумовлює поступове зниження ділової активності та тінізацію економіки;

не правильно визначені орієнтири та непослідовність фінансово-економічної політики;

слабкий фінансовий контроль із боку держави за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів; збереження ситуації, за якої найприбутковішими є вкладення капіталу у сфери нематеріального виробництва (торговельно-посередницьку та фінансово-кредитну); зростання внутрішнього й зовнішнього державного боргу;у короткостроковій перспективі – зменшення податків з метою підвищення ділової активності та стимулювання економіки (без відповідного коригування бюджетних витрат).