Теоретичні основи фінансів домогосподарств
Фінанси домогосподарств – один із важливих елементів фінансової системи, оскільки формування і використання фінансових ресурсів населення безпосередньо пов'язане з розвитком інших складових фінансової системи (державних фінансів, фінансів підприємств і установ), розвитком банківської системи, страхування та ін. Фінанси домогосподарств відіграють у такій системі провідну роль, тому що розвиток суспільства у цілому багато в чому підпорядкований забезпеченню інтересів громадян, їх груп та об'єднань.
Домогосподарство — сукупність фізичних одиниць — резидентів, що мають спільні економічні інтереси, функції, поведінку і джерела фінансування. Згідно з аналізом моделі кругообігу домогосподарство можна визначити як економічну одиницю, яка складається з однієї або кількох осіб, постачає економіку ресурсами і використовує отримані кошти для задоволення матеріальних та інших потреб (рис. 12.1).
Рис. 12.1. Домогосподарства в економічному кругообігу ресурсів у секторах економіки
Основна характеристика сектору домогосподарств в умовах ринкової економіки полягає в тому, що цей сектор є основним споживачем ринкових та неринкових продуктів і послуг, а також власником факторів виробництва (земля, праця, капітал).
Загалом фахівці виокремлюють чотири основні функції домогосподарств:
постачальницьку, яка полягає у постачанні на відповідні ринки праці, капіталу та інших ресурсів;
виробничу, суть якої полягає у виробництві готової продукції та наданні послуг, забезпеченні ними ринку (сільськогосподарська продукція, ремонтні, ремісничі та інші послуги, сімейний бізнес);
споживчу, що зумовлена самою природою домогосподарства, яке є основним споживачем товарів і послуг на ринку;
заощаджувальну, (інвестиційну) яка має місце за умови неповного використання поточних доходів на споживання.
Основними завданнями домогосподарств в умовах економіки ринкового типу є такі:
прогнозування на близьку та віддалену перспективи змін у потребах з урахуванням демографічних зрушень у складі сімей та домогосподарств;
прогнозування змін у бюджеті домогосподарства;
планування діяльності членів домогосподарства;
планування і контроль за змінами у сімейному бюджеті;
відстежування економічної кон'юнктури у змінному навколишньому економічному середовищі;
ведення обліку доходів і витрат.
Виникнення фінансів домогосподарств відбувається на другій стадії відтворювального процесу — стадії розподілу вартості валового внутрішнього продукту. Члени домогосподарства отримують первинні доходи у вигляді заробітної плати, доходів від здійснення підприємницької діяльності, від особистого підсобного господарства, від власності (рис 12.2).
Участь домогосподарств у вторинному розподілі (перерозподілі) ВВП і національного доходу реалізується при сплаті членами домогосподарств податків та інших обов'язкових платежів, завдяки чому вони набувають права отримувати вторинні доходи у вигляді пенсій, стипендій, допомог, інших трансфертних платежів.
Рис. 12.2 Формування первинних і вторинних доходів господарств
Отже, фінанси домогосподарств — сукупність економічних відносин, що виникають при утворенні, розподілі та використанні грошових доходів, заощаджень і грошових фондів громадян та їх сімей з метою задоволення особистих потреб домогосподарств.
Соціально-економічна сутність фінансів домогосподарств виявляється через розподільну, регулюючу, контрольну та інвестиційну функції. У більш загальному вигляді ці функції відповідають двом основним завданням: забезпеченню життєвих потреб сім'ї і розподілу.
Функція забезпечення життєвих потреб домогосподарства визначає реальні умови життя членів домогосподарства і залежно від типу економічної системи (адміністративно-командна, ринкова, змішана) володіє різними характеристиками.
Розподільна функція втілюється у тому, що національний дохід, який припадає на частку окремого домогосподарства, розподіляється між усіма його членами (як неповнолітніми, так і працюючими або непрацюючими), тим самим забезпечуючи безперервність процесу відтворення робочої сили як одного з факторів виробництва.
Всі функції фінансів домогосподарств взаємозалежні і взаємопов'язані, діють одночасно, доповнюючи одна одну, і по-різному реалізуються кожним домогосподарством, маючи неповторну природу.
Домогосподарство, діючи як мікросистема всередині економічної системи держави, зіставляє безліч власних індивідуальних рішень з нагальними потребами, тому за таких умов особливо важливі кількісна та якісна оцінки наявних у розпорядженні домогосподарства фінансових ресурсів, що є визначальною складовою його автономії.
Фінансові ресурси домогосподарства — грошові кошти (власні і залучені), що перебувають у його розпорядженні та призначені для виконання фінансових зобов'язань і здійснення різного роду витрат (виробничих і споживчих). Вони включають грошові доходи, вартість продукції з особистого підсобного господарства, пільги та субсидії, а також інші надходження.
На сьогодні більшість людей в Україні не бачать для себе можливості впливати на події, що відбуваються, через брак необхідних знань або демократичних механізмів впливу на суспільно-політичне життя, в цьому контексті доцільніше вживати термін "адаптація". В Україні типові форми адаптації є "стратегіями виживання", адже за умов, коли мінімальна заробітна плата е нижчою за прожитковий мінімум, для значної кількості людей метою адаптації є саме виживання. Вітчизняні вчені виділяють декілька основних моделей стратегій виживання, що фіксують діапазон можливих варіантів поведінки.
Зменшення споживання. Основна мета — заощаджувати на всьому, купувати лише дешеві продукти, дешеві або вживані речі, не купувати побутової техніки, книжок, відмова від відвідування кінотеатрів, поїздок на відпочинок.
Перехід до самозабезпечення. Головна мета — організувати своє життя і побут так, щоб мінімізувати потребу в грошах.
Пошук додаткової роботи. Основна мета — мати кілька незалежних джерел доходу, щоб не так гостро відчувати наслідки затримок і невиплати заробітної плати.
Заснування власного бізнесу. Основна мета — відкрити власне підприємство, зареєструвати його і розпочати діяльність.
Тіньова діяльність. Основна мета — мати альтернативні джерела доходів, ніде незареєстровані і неоподатковані.
Використання соціальних зв'язків. Основна мета — знайти можливість жити за рахунок допомоги родичів, знайомих, релігійних фондів, держави.
Наведений перелік стратегій фіксує діапазон можливих варіантів поведінки. Проте у чистому вигляді ці стратегії застосовуються досить рідко. Часто домогосподарство використовує декілька стратегій поведінки одночасно.