Методичні поради до вивчення теми. Вивчення теми «якісне оцінювання підприємницьких ризиків» варто розпочати з визначення сутності кількісного та якісного аналізу підприєм­ницьких ризиків

Вивчення теми «якісне оцінювання підприємницьких ризиків» варто розпочати з визначення сутності кількісного та якісного аналізу підприєм­ницьких ризиків, під час проведення якого можна з’ясувати доцільність прийняття конкретного ГР, що містить певні ризики.

Якісний аналіз має на меті визначення чинників і меж ризику та проведення ідентифікації можливих ризиків. У межах діяльнос­ті певного суб’єкта господарювання можна використати таку класифікацію зон ризику: безризикова зона, зона допустимого ризику, зона критичного ризику, зона катастрофічного ризику. Сту­дентам необхідно розглянути характерні особливості цих зон, звернувши увагу на критерії розмежування.

Виникнення кожного окремого виду ризику підприємницької діяльності зумовлюють специфічні чинники. Тому наступним важливим кроком є ретельне вивчення причин появи зовнішніх (політичних, соціальних, демографічних, адміністративно-зако­нодавчих) і внутрішніх (виробничих, технічних, комерційних, фінансових) ризиків.

План семінарського заняття

Якісний аналіз ризиків підприємницької діяльності.

1. характеристика основних зон ризику в процесі здійснення господарських операцій.
2. підвищення ефективності процесу управління ризиками.

Питання для самоперевірки

Розкрийте сутність якісного аналізу ризику.

Які чинники покладено в основу розмежування основних зон ризику?

Що ви розумієте під ступенем ризику?

Питання для поглибленого вивчення теми

1. Оцінювання ймовірних утрат у процесі здійснення підприємницької діяльності.

2. Системи вимірювання ринкових ризиків: сутність і межі застосування.

Термінологічний словник

Кількісний аналіз ризику— аналіз, який покликаний кількісно визначити ступінь окремих ризиків і ризику певного виду діяльності в цілому.

Крива ризику — крива розподілу ймовірностей виникнення певного рівня втрат прибутку.

Критерії обґрунтування рішень під час прийняття (вибору) інвес­тиційного проекту: чистий приведений дохід, індекс прибутковості, термін окупності, внутрішній коефіцієнт рентабельності.

Ступінь ризику— імовірність появи випадку втрат (імовірність реалізації ризику); розмір можливого збитку від нього.

Якісний аналіз ризику— аналіз, який має на меті визначити чинники й зони ризику та ідентифікувати можливі ризики.

Навчальні завдання

Теми доповідей

1. Сучасні підходи до аналізу підприємницьких ризиків.

2. Причини виникнення зовнішніх ризиків та оцінка їх впливу на діяльність підприємства.

Питання для дискусій

1. Який параметр, на вашу думку, є найдоцільнішим для використання при вимірюванні ступеня ризику?

2. Чи впливають специфіка діяльності підприємства, його розмір, величина активів тощо на ступінь ризикованість його бізнесу? Обґрунтуйте свою відповідь.

Ситуації

Ситуація 14.1. Чим може виражатися ступінь ризику для підприємства при прийомі на роботу фахівця без досвіду роботи?

Ситуація 14.2. Фірма планує нововведення. Як вона може оцінити ризики, що виникають у разі впровадження нововведення? За допомогою яких даних?

Ситуація 14.3. Економісту запропонували проаналізувати діяль­ність фірми й зробити висновок про ефективність її роботи порівняно з ефективністю діяльності галузі в цілому. На основі яких показників він має це зробити? Які ризики супроводжуватимуть діяльність фірми, якщо її показники виявляться нижчими за відповідні показники галузі?

Приклади задач

Задача 14.1. Розрахунок ступеня ризику. Для здійснення певного інвестиційного проекту фірмі необхідно зробити одноразові інвестиції в розмірі 100 тис. грошових одиниць. Ураховуючи зміни, які відбуваються на ринку, де діє фірма, можуть мати місце чотири варіанти ситуацій:

І — фірма може отримати прибуток на вкладений капітал у розмірі 40 %;

ІІ, ІІІ — прибуток дорівнюватиме 10 %;

IV — збитки в розмірі 20 % від вкладеного варіанта.

Шанси для реалізації кожного з варіантів однакові. Розрахувати ризикованість реалізації цього проекту (коефіцієнт ризику).

Задача 14.2. Існують два інвестиційних проекти. Перший з імовірністю 0,6 забезпечує прибуток 15 тис. грн, але з імовірністю 0,4 можна втратити 5,5 тис. грн. Для другого проекту з імовірністю 0,8 можна отримати прибуток 10 тис. грн і з ймовірністю 0,2 — втратити 6 тис. грн. Який проект обрати?

Задача 14.3. Визначення ступеня ризику. Фірма вирішує питання про доцільність своєї роботи на певному ринку, користуючись такою інформацією своїх аналітиків:

· потенційна річна місткість ринку — 1 млн од. продукції; на ринку працюють ще три фірми аналогічного профілю, які контролюють 80 % його потенційної місткості;

· ціна реалізації одиниці продукції на даний момент — 75 грн; фірма може зайняти частку даного ринку завдяки зниженню ціни реалізації продукції на 10 %;

· можливий ступінь ризику під час роботи на цьому ринку характеризується виникненням таких ситуацій — відхилення реальної ціни від очікуваної може становити: а) + 5 %; б) – 10 %.

Необхідно визначити ступінь цінового ризику та його вплив на результати діяльності фірми.

Задача 14.4[16]. Менеджеру підприємства необхідно владнати з профспілкою питання про страйк, який може принести фірмі збитки в розмірі 6 тис. грн на тиждень. Профспілка вимагає підвищення заробітної плати на 20 %, що призведе до втрат підприємства на фонді заробітної плати в розмірі 20 тис. грн.

Якщо підвищити заробітну плату на 10 %, то втрати підприємства становитимуть 10 тис. грн. При цьому виникне 20 %-й ризик страйку тривалістю не більша як один тиждень. Якщо ж підвищити заробітну плату на 5 %, то втрати на фонді заробітної плати знизяться до 5 тис. грн, але ймовірність виникнення страйку підвищиться до 60 %, а його тривалість у такому разі може досягнути 2 тижнів. Якщо цілком відмовити профспілці в підвищенні заробітної плати, то ризик виникнення страйку зросте до 90 %, а його тривалість може досягнути 4 тижнів.

Необхідно визначити найоптимальніший спосіб вирішення підприємством питання щодо підвищення заробітної плати.

Задача 14.5.Для визначення вихідних даних з метою побудови кривої ризику створено експертну групу, до складу якої ввійшли 4 особи. Коефіцієнти компетентності, визначені самими експертами, наведено в табл. 14.1.

Таблиця 14.1