Оцінювання ефективності придбання і продажу ліцензій

Часто інновації запозичуються підприємством через придбання ліцензій. Доцільність такого рішення має бути обґрунтованою, оскільки підприємство виходить на ринок із продукцією, яка вже на ньому є, і доводиться ділити ринок із конкурентами.

Економічне обґрунтування придбання ліцензій. Передбачає врахування таких аспектів:

1. Ліцензійна угода як комерційний документ переважно має компенсаційний характер. Це означає, що за придбану в іншій країні ліцензію треба виплачувати ліцензіару винагороду у формі одноразового (паушального) платежу (ПП) і періодичних відрахувань (роялті) від вартості продукції, виготовленої за ліцензією, величину яких слід враховувати при розрахунках. Паушальний платіж є, по суті, фактичною ціною ліцензії. Виплата у формі такого платежу є капіталізацією роялті, тобто його достроковою виплатою. ПП практикується при передаванні ліцензій разом із поставками технологічного обладнання, при продажу ліцензії маловідомій фірмі та при небажанні ліцензіата допустити контроль над виробництвом ліцензійної продукції та ін. В ПП більше зацікавлений ліцензіар.

2. Економічний ефект від придбання ліцензії визначається не за один рік, а за весь запланований період виробництва продукції за ліцензією. Необхідність цього обумовлена тим, що економічні переваги ліцензіата обмежені терміном морального старіння технічних новацій, а також тим, що використання ліцензії пов’язано з платежами, розмір яких, як правило, суттєво змінюється в часі.

3. Не завжди можливо дотримуватися правила тотожності варіантів, які порівнюються за їх натурально-речовим складом. Тому економічний ефект від використання ліцензії розраховують як різницю абсолютних ефектів (чистого прибутку) від використання продукції за ліцензією і на основі власних розробок.

4. Необхідно здійснювати перерахунок валютних витрат відповідно до внутрішніх цін.

Загальний економічний ефект за весь запланований період виробництва продукції за ліцензієюЕл, який відображає приріст абсолютного ефекту (чистого прибутку) порівняно з варіантом організації випуску виробів на базі власних науково-технічних розробок, залежно від характеру ліцензії можна визначити за формулами:

, (10.21)

, (10.22)

де – питомі приведені витрати на виготовлення одиниці продукції за базовим варіантом в t-му році; , – річні приведені витрати на виробництво тієї ж продукції, але відповідно при використанні ліцензії і на базі власних науково-технічних розробок; і – річний обсяг випуску продукції відповідно при використанні ліцензії і на базі власних розробок в t-му році, натуральних одиниць; , – прогнозна ціна нової продукції за варіантами, що порівнюються, яка використовується в і-й сфері вжитку в t-му році грн.; , – річний обсяг випуску продукції за тими ж варіантами, який спрямовується в і-у сферу вжитку в t-му році; натуральних одиниць; і... п – порядковий номер сфери вжитку; a_t – коефіцієнт приведення економічного ефекту за фактором часу в і-му році до розрахункового року t_p (коефіцієнт дисконтування); Т – запланований період виробництва продукції, років (визначається експертним шляхом).

Формулу 10.21 застосовують, коли об’єктом ліцензії є нова технологія, що сприяє скороченню витрат на виготовлення вже наявної на ринку продукції, а формулу 10.22 – якщо об’єктом ліцензії є нова продукція, що є взаємозамінною з уже наявною на ринку, але має поліпшенні техніко-економічні параметри.

Прирозрахунках величини річних приведених затрат на виробництво продукції з використанням ліцензії враховують:

1) собівартість річного випуску продукції за ліцензією в і-му році (якщо при цьому використовується імпортна сировина, то її виділяють в окрему статтю);

2) власні капіталовкладення, які здійснюють в t-му році для організації серійного виробництва продукції за ліцензією ;

3) платежі за ліцензію Zt і вартість необхідного для випуску продукції за ліцензією імпортного обладнання Wt.

У зв’язку з цим розрахункова формула має вигляд:

, (10.23)

де К_в – коефіцієнт перерахунку валют.

Аналогічно розраховують річні приведені витрати на виробництво продукції на основі власних науково-технічних розробок:

, (10.24)

де , – відповідно собівартість річного випуску продукції і капіталовкладень t-ro року за умов використання власних розробок.

Економічне обґрунтування продажу ліцензій. Полягає у розрахунку можливої валютної виручки і чистого прибутку від продажу ліцензій. Величина валютної виручки залежить від ціни попиту на ліцензію ліцензіата. Оскільки до початку переговорів ціна ліцензії невідома, то її визначають орієнтовно на основі приросту прибутку ліцензіата, який він отримає у разі придбання ліцензії. Для обчислення валютної виручки може бути використана одна з таких формул :

, (10.25)

, (10.26)

де – ціна одиниці продукції ліцензіата, у.о.; A_t – обсяг виробництва продукції ліцензіатом в t-му році, одиниць; DА_t, – приріст обсягу виробництва тієї ж продукції в t-му році; DС_t – економія фірми-ліцензіата на поточних витратах виробництва в t-му році, у.о.; DK_t – економія (перевитрати зі знаком мінус) фірми-ліцензіата на капіталовкладеннях в t-му році, у.о.; – відрахунки від прибутку на користь ліцензіара в t-му році, в частках одиниці; Е – середній банківський відсоток у країні ліцензіата, поділений на 100; Т – термін дії ліцензійної угоди.

Формулу 10.25 використовують у разі, коли об’єктом ліцензії є нова продукція, що раніше не випускалась ліцензіатом; формула 10.26 – тоді, коли об’єктом ліцензії є нова технологія.

Ціна ліцензії характеризує результати перерозподілу прибутку між ліцензіатом і ліцензіаром. Її рівень не повинен бути меншим від тієї величини, яка обумовлена пропорцією такого перерозподілу. В практиці світової торгівлі ціна ліцензії становить, як правило, приблизно 25 – 33% всього прибутку ліцензіата, отриманого від використання придбаної ліцензії. Це слід враховувати при обґрунтуванні ціни ліцензії і щорічного розміру роялті.

Економічну ефективність продажу ліцензій за весь період дії ліцензійної угодирозраховують за формулою:

, (10.27)

де – затрати ліцензіара на підготовку і продаж ліцензії в t-му році; п – кількість можливих ліцензіатів.

Проведені попередньо розрахунки показують вигідність чи невигідність операцій із придбання чи продажу ліцензій і дають підставу для прийняття відповідних управлінських рішень.