Тема 8. Економічні ідеї західноєвропейських соціалістів-утопістів (л. €

Факультет економічних наук

Робочий тематичний план навчальної дисципліни

ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬ

Обсяг годин – 180 Триместр викладання – 2

з них: Форма контролю – іспит

лекційних – 30 Кредити за курс – 5

семінарських занять– 22

самостійної роботи – 128

АНОТАЦІЯ

Мета та завдання курсу

Метою навчального курсу “Історія економічних вчень” є поглиблене вивчення та творче осмислення основних етапів і напрямків розвитку економічних учень. Історія економічних учень розкриває передумови та закономірності еволюції світової економічної науки, систематизує економічні знання. Вона висвітлює економічні еонцепції головних шкіл і напрямків економічної думки, ознайомлює з досягненнями видатних вчених-економістів.

У результаті вивчення курсу студент повинен:

знати:

– методологічні основи розуміння предмета історії економічних учень;

– мати уявлення про основні етапи розвитку, боротьби і зміни систем економічних поглядів;

– загальні тенденції закономірності розвитку суспільного виробництва;

– механізм і закономірності формування ринкової економіки, шлях її створення і передумови ефективного функціонування;

– умови застосування в Україні вироблених людством протягом століть цивілізованих форм господарювання і створення ефективного, самодостатнього виробництва;

вміти:

– відслідковувати основні етапи розвитку, боротьби і зміни систем економічних поглядів;

– свідомо аналізувати науковий внесок окремих шкіл і напрямків в економічну теорію;

– давати розгорнуту характеристику сучасних концепцій і застосовувати їх у розробці комплексних заходів щодо ефективного функціонування економіки України;

– вміти організовуватись в сучасних процесах і володіти механізмами саморегуляції;

– занурюватись у специфіку епохи, опановувати методологією пізнання економічних явищ, позбуватися в мисленні готових висновків і штампів.

Міждисциплінарні зв’язки

Для успішного опанування матеріалу курсу необхідні знання з окремих фундаментальних дисциплін, передбачених освітньо-професійною програмою вищої освіти за напрямом підготовки “Економічна теорія”. Це, зокрема, “Економічна історія”, “Політична економія”, та ін.

Теми Кількість годин   Форма контролю
Лекції Семінарські Практ. Сам. робота
Розділ 1. Економічна думка донаукового періоду. Становлення традицій класичної політичної економії та її альтернативи.
Тест-контроль за розділом 1 (0,2 год. на кожному семінарі)
-
Аналітична гра за темами 4,5,9,11.
Розділ 2. Економічна думка індустріального та постіндустріального періодів
Контрольна робота за розділами 1-2 (1 год. на семінарському занятті)
ВСЬОГО Підсумковий контроль – письмовий іспит

Тема 1. Предмет і завдання курсу історії економічних вчень(л. – 2 год.)

Методологія історії економічних вчень. Завдання курсу та його практичне значення. Місце курсу в системі економічних наук. Етапи розвитку економічної теорії. Наступність поглядів і теорій. Зв’язок сучасних концепцій з попередніми поглядами і розробками. Наукові підходи до структурування та періодизації історії економічних вчень.

Самостійна робота – 8 год.

Література: основна (1; 3; 4; 7; 8; 10; 12; 13, 20); додаткова (6; 38; 40).

Тема 2. Економічна думка Стародавнього Сходу, античності та середньовіччя(л. – 1 год.)

Виникнення і особливості економічної думки Стародавнього світу. Економічні погляди мислителів Стародавнього Єгипту та Месопотамії. Настанови гераклеопольського царя своєму синові. Кодекс законів старовавилонського царя Хаммурапі. “Ділові дома”, їх суть та функції. Впровадження земельного кадастру в містах-державах Стародавнього Шумеру. Економічна думка Стародавньої Індії. Древньоіндійські “Закони Ману”. “Артхашастра”. Різноманітність економіко-філософських поглядів Стародавнього Китаю (конфуціанство, легізм, даосизм, моізм, трактат “Гуань-цзи”). Економічна думка Стародавньої Греції. Зміст реформ Солона. Економічні погляди Ксенофонта. Натурально-господарська концепція Платона. Внесок Аристотеля в економічну науку. Давньоримські мислителі Катон Старший, Варрон, Сенека, Колумелла, Лукрецій про раціональне ведення господарства. Проблеми організації рабовласницьких господарств. Реформаторська діяльність братів Гракхів. Економічна думка середньовіччя в Західній Європі. “Салічна правда”. “Капітулярій про вілли”. Економічні ідеї канонічного права. Пізні каноністи. Теорії “справедливої ціни” і прибутку Фоми Аквінського.

Самостійна робота – 6 год.

Література: основна (1; 9; 10; 12; 13; 17); додаткова (6; 12; 18; 41; 53; 54; 61; 66).

Семінар: Економічна думка донаукового періоду (1 год.).

1. Особливості економічної думки Стародавнього Сходу: Єгипту, Індії, Вавілонії, Китаю.

2. Економічна думка античного світу:

а) економічні уявлення Стародавньої Греції (Ксенофонт, Платон, Арістотель);

б) економічні погляди в Стародавньому Римі (Катон Старший, Варрон, Гракхи, Колумелла).

3. Економічна думка середньовіччя (Августин Блаженний, Т. Мор, Т. Кампанелла, Ф.Аквінський).

Тема 3. Меркантилізм та економічна думка доби Відродження (л. – 1 год.)

Меркантилізм як вчення (ринкова концепція, ідеологія) та економічна політика. Основні етапи розвитку меркантилізму. Теорія “грошового балансу” раннього меркантилізму як монетаризму (бульйонізму). В. Стаффорд (Англія), Г. Ск’яруффі (Італія). Німецький та австрійський камералізм. Теорія “торговельного балансу” пізнього (мануфактурного) меркантилізму. Обґрунтування протекціонізму. Заохочення виробництва на експорт. Мануфактурна система. “Трактат політичної економії” А. де Монкретьєна і французький меркантилізм. Кольберизм у Франції. Англійський меркантиліст Т. Мен про баланс зовнішньої торгівлі як регулятор багатства країни. Дж. Ло. Економічна думка доби Відродження. Філософія “природного права” та її внесок в економічну теорію (Т.Гоббс, Дж.Локк, Д.Юм). Критика меркантилізму.

Самостійна робота – 6 год.

Література: основна (1; 3; 9; 10; 12; 13; 17); додаткова (6; 13; 27; 28; 32; 34; 36; 41; 53; 54; 61; 66; ).

Семінар: Меркантилізм – перша ринкова концепція та економічна політика (1 год.).

1. Причини виникнення та суть меркантилізму.

2. Характеристика системи грошового балансу (У. Стаффорд, Г. Ск’яруффі).

3. Аналіз системи торгівельного балансу (Т. Мен, А. Серра).

4. Економічні погляди А. де Монкретьєна. Кольбертизм.

5. Економічна думка доби Відродження. Філософія “природного права” та її внесок в економічну теорію (Т.Гоббс, Дж.Локк, Д.Юм).

Тема 4. Антимеркантилізм та виникнення класичної політичної економії(л. – 1 год.)

Підходи до поняття “класична політекономія” та її хронологічних меж (К. Маркс, Дж.М. Кейнс, Й. Шумпетер, М. Блауг). Об’єкт дослідження класиків. Характеристика визначальних ідей класичної школи: природного порядку, економічного лібералізму, вільної конкуренції та ін.. Економічні погляди засновників класичної школи в Англії та Франції. В. Петті – основоположник класичної політичної економії в Англії. Особливості економічного розвитку Франції ХVІІ – ХVІІІ ст. ст. та їх відображення в поглядах П. Буальгібера. Фізіократизм як передвісник економічного лібералізму. Ф. Кене та його концепція “природного порядку”. Вчення фізіократів про “чистий продукт”, продуктивну та непродуктивну працю. “Економічна таблиця” Ф. Кене як перша спроба макроекономічного аналізу. Розвиток фізіократії А.Р.Ж. Тюрго та відмінність його економічних поглядів.

Самостійна робота – 6 год.

Література: основна (1; 2; 3; 9; 10; 12; 13; 17); додаткова (6; 5; 20; 26; 33; 37; 41; 45; 54;).

Семінар: Зародження класичної політичної економії (1 год.).

1. Умови виникнення та етап становлення класичної політичної економії.

2. Особливості методології класичної школи.

3. Економічні погляди У. Петті та П. Буагільбера.

4. Фізіократизм як передвісник економічного лібералізму. Економічні погляди Ф. Кене.

5. Наукова спадщина А. Р. Тюрго та Е. Кондільяка.

Тема 5. Теоритичні основи класичної школи в працях А. Сміта і Д. Рікардо (л. – 2 год.)

Економічні позиції А. Сміта в праці “Дослідження про природу та причини багатства народів”. А. Сміт про джерела росту багатства, економічні закони та роль держави. Вчення про розподіл праці, обмін та гроші. Теорія цінності. Різноманітність трактовок вартості А. Смітом. Суперечливість підходів до основних економічних категорій. Теорія зовнішньої торгівлі А. Сміта. Фритредерство. Формування економічної науки як системи. Д. Рікардо – економіст епохи промислового перевороту. Погляди на предмет політичної економії. Визначення економічних категорій. Розвиток трудової теорії вартості та її пріоритет. Трактування капіталу. Проблема розподілу доходів. Вчення про прибуток та зарплату. Теорія земельної ренти. Кількісна теорія грошей. Проблема відтворення і реалізації. Принцип порівняльної переваги і його застосування.

Самостійна робота – 4 год.

Література: основна (1; 3; 5; 7 – 10; 12 – 14; 16; 19); додаткова (3; 4; 7; 9; 13; 26; 28; 34; 36; 41; 53).

Семінар: Економічні системи А. Сміта і Д. Рікардо (2 год.).

1. Ідеологія ринкового лібералізму в економічному вченні А. Сміта:

а) вчення про природний порядок, “невидиму руку”, “економічну людину”;

б) принципи ліберальної економічної політики.

2. Розробка А. Смітом теоритичної системи класичної політичної економії:

а) методологія досліджень;

б) теорія вартості;

в) вчення про поділ праці, обмін, гроші;

г) доходи та їх розподіл;

д) вчення про капітал, його структуру, відтворення, продуктивну та непродуктивну працю.

3. Економічне вчення Д. Рікардо:

а) особливості методології;

б) теорія цінності та концепція витрат виробництва;

в) теорія зарплати, прибутку та кількісна теорія грошей;

г) концепція земельної ренти;

д) проблема відтворення та криз, концепція порівняльних переваг.

Тема 6. Еволюція класичної політичної економії в перщій половині ХІХ ст.(л. – 2 год.)

Осмислення нових історичних умов поколінням “смітіанців”. Проблеми народонаселення, реалізації та економічного зростання в праці Т.Р. Мальтуса “Досвід про закон народонаселення”. Принцип спадної родючості ґрунту (трактування земельної ренти). Теорія трьох факторів Ж.Б. Сея. “Закон ринків Сея” та його сучасна оцінка. Теорія реалізації. Ф. Бастіа. Економічні ідеї В.Н. Сеніора в Англії. Теорії “утримання”, “відносної та граничної” корисності, “попиту та пропозиції”, “суб’єктивної вартості”. Економічні погляди Дж. Мілля. Завершальний етап розвитку класичної школи. Економічна система Дж.С. Мілля. Особливості політичної економії в США. Теорії національної економіки та протекціонізму Г.Ч. Кері.

Самостійна робота – 6 год.

Література: основна (1; 3; 5; 7; 8; 9; 10; 12; 13; 14; 16; 19); додаткова (6; 7; 12; 37; 41; 61).

Семінар: Песимістична та оптимістична течії в подальшій еволюції класичної економічної теорії (2 год.).

1. Песимістична течія класичної школи в економічних поглядах Т. Р. Мальтуса:

а) теорія народонаселення;

б) трактування земельної ренти;

2. Оптимізм економічних ідей Ж. Б. Сея:

а) теорія трьох факторів виробництва;

б) теорія ринків та реалізації,”закон Сея”.

3. Теорія економічної гармонії Ф. Бастіа та Г. Ч. Керрі.

4. Економічні погляди У. Н. Сеніора:

а) аналіз цінності та корисності;

б) теорія “утримання”;

в) вчення про монополізацію та ціноутворення, гроші та доходи.

5. Завершення класичної політичної економії Дж. С. Міллем:

а) теорії вартості, ціноутворення та доходів;

б) вчення про капітал та суспільне відтворення;

в) теорія економічної рівноваги;

г) теорія монополії і конкуренції.

Тема 7. Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей (л – 2 год.)

Економічний романтизм С. Сісмонді. С. Сісмонді як критик “економічної ортодоксії” (класичної школи). Економічне вчення П.Ж. Прудона. Ідеалізм, реформізм і анархізм концепції П.Ж. Прудона. Соціалісти-рікардіанці У. Томпсон, Дж. Грей, Т. Годскін. Економічні погляди К. Родбертуса. Теорія вартості. Земельна рента у визначенні К. Родбертуса. Проблема розподілу. Теорія криз. Ідея “державного соціалізму”. Ф. Лассаль і його економічна програма. “Залізний закон заробітної плати”. Ф. Лассаль про необхідність втручання держави в суспільно-економічні процеси.

Самостійна робота – 6 год.

Література: основна (7; 9; 10; 12; 13; ); додаткова (6; 16; 27; 28; 30).

Тема 8. Економічні ідеї західноєвропейських соціалістів-утопістів (л. – 1 год.).

Основні етапи становлення утопічного соціалізму. Теоретична концепція А. де Сен-Сімона, його критика капіталізму. Проект нової індустріальної системи. “Парабола Сен-Сімона”. Соціальні ідеї Ш. Фур’є. Історична концепція Ш. Фур’є. Ш. Фур’є як критик капіталізму. Вчення про асоціацію. Утопічні погляди Р. Оуена. Ідеалізм в трактуванні суспільно-економічних явищ і процесів. Проект “трудових грошей” і “справедливого обміну” (міновий базар).

Самостійна робота – 6 год.

Література: основна (10; 12; 13; ); додаткова (6; 41; 54).

Тема 9. Виникнення і розвиток марксистської економічної теорії (л. – 2 год.)

Марксизм як одна із течій економічної теорії. Соціально-економічні умови виникнення і розвитку марксизму. Методологічна платформа вчення К. Маркса і Ф. Енгельса. Етапи формування і розвитку марксистської економічної теорії. К. Маркс про рушійні сили і тенденції суспільного розвитку. Розробка економічної теорії в “Капіталі”. К. Маркс як історик економічної думки. Критичний аналіз історії економічної думки в працях К. Маркса та Ф. Енгельса. Теоретичні проблеми ІV тому “Капітала”.

Самостійна робота – 6 год.

Література: основна (3; 10; 12; 13; 14; 15; 16); додаткова (6; 8; 28; 34; 37; 41; 45; 61; 66).

Семінар: Марксистське економічне вчення (2 год.).

1. Умови виникнення, ідейні витоки та методологія марксизму.

2. Структура “Капіталу“ та економічне вчення К. Маркса:

а) трудова теорія вартості;

б) додаткова вартість та основний економічний закон капіталізму;

в) капітал тайого форми;

г) “перетворені форми“ додаткової вартості : прибуток, процент, рента;

д) циклічні коливання та модель інвестиційного процесу

3. Вчення про економічну еволюцію капіталізму та вплив марксизму на подальший розвиток економічної думки.

Тема 10. Ґенеза економічних концепцій західноєвропейської соціал-демократії (на самостійне опрацювання)

Еволюція соціально-економічного розвитку напередодні ХХ ст. і посилення критичного аналізу марксистського економічного вчення. Суть реформізму і ревізіонізму. Еволюція економічних концепцій Е. Бернштейна, К. Каутського, Р. Гільфердінга та ін. Економічні погляди лівого крила соціал-демократії: Р. Люксембург, К. Лібкнехт. “Легальний марксизм” в Росії та Україні. “Соціалізація” поглядів українських вчених-економістів М. Туган-Барановського, В. Косинського, В. Левитського. Розвиток ортодоксального марксизму в Росії та інших країнах.

Самостійна робота – 6 год.

Література: основна: (10; 12; 14; ); додаткова: (8; 29).

Тема 11. Історична школа та розвиток її традицій(л. – 2 год.).

Економічні погляди Ф. Ліста. Політична економія та економічна історія. Ф. Ліст і “національна економія”. Доктрина “індустріального виховання нації”. Обґрунтування державного протекціонізму. Стара історична школа. В. Рошер, К. Кніс, Б. Гільдебранд. Періодизація економічного розвитку і врахування національних особливостей. Вплив на економіку моралі, права, звичаїв, політики. Історична школа про людський фактор в економіці. Історичні умови виникнення нової (“молодої”) історичної школи та різновиди її напрямів. Особливості методології дослідження. Критика методу класичної політичної економії. Консервативне крило катедер-соціалізму на чолі з Г. Шмоллером. Г. Шмоллер про загальні основи розвитку народного господарства. Ліберально-реформістський напрям Л. Брентано. Роль профспілок і “класовий мир”. Економічні погляди К. Бюхера. Традиції історичної школи в дослідженнях М. Вебера та В. Зомбарта.

Самостійна робота – 6 год.

Література: основна (3; 4; 9; 10; 12; 13; 15; 17); додаткова (8; 17; 36; 37; 41; 54; 61).

Семінар: Історична школа та соціальний напрям в економічній теорії (2 год.).

1. Історичні умови виникненння історичної школи.

2. “Національна система” політичної економії Ф. Ліста:

а) продуктивні сили та множинність факторів економічного розвитку;

б) “індустріальне виховання нації; політика державного протекціонізму.

3. Стара історична школа в Німеччині ( В. Рошер, К. Кніс, Б. Гільдебранд).

4. Консервативний (Г. Шмоллер) та буржуазно- ліберальний (Л. Брентано) напрями нової (молодої) історичної школи. Економічні погляди К. Бюхера.

5. Традиції історичної школи в дослідженнях М. Вебера та В. Зомбарта.

Тема 12. Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії(л. – 3 год.)

Маржинальна революція та її етапи. Передвісники маржиналізму: Й. фон Тюнен, Г. Госсен, Ж. Дюпюї, О. Курно. Австрійська (віденська) школа граничної корисності. Економічні погляди К. Менгера, Ф. Візера, О. фон Бем-Баверка. Внесок лозаннської (математичної) школи у розвиток економічної науки. Модель загальної ринкової рівноваги Л. Вальраса. В. Парето про рівновагу між потребами і обмеженими ресурсами. Критерій ефективності виробництва за В. Парето (теорія оптимуму В. Парето, або оптимум Парето). Кембриджська школа маржиналізму. Економічні погляди В.С. Джевонса. Функціональний аналіз економічної системи. А. Маршалл – засновник «економікс». Розвиток неокласичної традиції у працях А. Пігу та Р. Хоутрі. «Економічна теорія добробуту» А. Пігу. Американська школа неокласиків. Теорії "статики та динаміки", "граничної продуктивності" Дж.Б. Кларка.

Самостійна робота – 6 год.

Література: основна (3; 4; 10; 12; 13; 14; 16; 18; 19); додаткова (7; 8; 11; 26; 35; 36; 41; 66).

Семінар: Маржиналізм. Формування неокласичного напрямку в межах Кембриджської та американської школи (2 год.).

1. Методологічні основи та етапи розвитку маржиналізму.

2. Теоретичні розробки передвісників маржиналізму (Й. Тюнен, А. Курно, Ж. Дюпюї, Г. Госсен).

3. Австрійська школа маржиналізму (К. Менгер, Ф. Візер, Є. Бем – Баверк):

а) суб’єктивно – психологічна теорія цінності;

б) закон спадної граничної корисності;

в) теорія ринкового попиту та ціноутворення;

г) психологічна варіація капіталу, прибутку, проценту.

4. Американська школа маржиналізму та економічні погляди Д. Б. Кларка:

а) економічна статика та динаміка;

б) теорія граничної продуктивності факторів виробництва.

5. Лозанська школа маржиналізму (Л. Вальрас, В. Парето):

а) загальнорівноважна модель Вальраса та її кількісні параметри;

б) “оптимум Парето“ – критерій ефективного розподілу ресурсів та ринкових благ.

6. Кембріджська економічна школа та неокласична мікроекономіка А. Маршалла:

а) синтез теорій цінності в концепції ринкового ціноутворення;

б) функціональний аналіз попиту і пропозиції, ринкова рівновага;

в) основи мікроекономічного аналізу фірми.

Тема 13. Еволюція неокласичних ідей в першій половині ХХ ст. (л. – 1 год.)

Загальна оцінка і теоретичні наслідки еволюції неокласичної традиції. Розвиток граничного (маржинального) аналізу мікроекономічних явищ і процесів. Проблема вичерпності продукта та перше визначення виробничої функції Ф. Г. Уїкстіда. Застосування теореми Ейлера про однорідні функції в доведенні вичерпності продукта Ф. Г. Уїкстідом. Розвиток традицій неокласичної теорії в дослідженнях Ф. І. Еджуорта. Теорія обміну і ціни. Поняття “кривих байдужості” та їх застосування в економікс. Розвиток неокласичної теорії грошей в творчості І. Фішера. Вдосконалення методів економіко-математичного аналізу. Індекс економічних показників (“індекс Фішера”). Описання І. Фішером ортодоксального варіанту кількісної теорії грошей за допомогою виведення рівняння обміну. Економічні концепції шведської (стокгольмської) школи. Внесок у розвиток світової економічної науки К. Вікселя. Теорія соціальної економіки у працях Г. Касселя.

Самостійна робота – 6 год.

Література: основна (3; 4; 13; 16; 18); додаткова (10; 27; 28; 36; 37; 57; 60).

Семінар: Розвиток традицій неокласичної теорії (1 год.).

1. Проблема вичерпності продукта Ф. Г. Уїкстіда та теорія обміну і ціни Ф. І. Еджуорта.

2. Теорія загальної рівноваги і концепція проценту І. Фішера.

3. Стокгольмська школа в неокласичній теорії:

а) економічні погляди К. Вікселя;

б) економічні дослідження Г. Касселя;

в) ідеї стокгольмської школи в працях Е. Ліндаля, Г. Мюдаля, Б. Оліна, Е. Лундберга.

4. Проблеми оптимального розподілу ресурсів в дослідженнях В. Леонтьєва, Л. Канторовича, Т. Купманса.

Тема 14. Економічна думка в Україні та Росії в ХІХ – початку ХХ ст. (на сам. опрацювання).

Економічна думка в Росії ХІХ – початку ХХ ст.. Розвиток політичної економії в Росії наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.. А. Чупров, М. Каблуков, Ю. Жуковський, І. Іванюков, І. Кауфман, А. Міклашевський. економічні погляди та практичні заходи С.Ю. Вітте. Вклад російських вчених у розробку математичних методів економічного аналізу. В.К. Дмитрієв – один із перших економістів-математиків в Росії. Економічна думка в Україні ХІХ – початку ХХ ст.. Суспільно-економічна думка в дореформений період. Антикріпосницькі ідеї в працях Я. Козельського, В Каразіна, А. Скальковського, Д. Журавського. Пореформені соціально-економічні проблеми в журналі «Основа». Громади. економічні ідеї М. Драгоманова. Економічні погляди С. Подолинського. Розвиток політичної економії в Україні. Т. Степанов, М. Бунге, І. Вернадський, М. Коссовський, Д. Піхно, Р. Орженцький, О. Білімович. Економічні погляди М. Туган-Барановського. Праця М. Туган-Барановського «Російська фабрика в минулому і сьогодні». Полеміка з народниками. Концепція економічних циклів і криз. Синтез теорій вартості. М. Туган-Барановський про залежність між цінністю блага та його трудовою вартістю («теорема Туган-Барановського»). Соціальна теорія розподілу. Вчення про природу кооперації та її форми.

Самостійна робота – 8 год.

Література: основна: (9; 11; 12; 13; 15); додаткова: (24).

Тема 15. Виникнення американського інституціоналізму (л. – 1 год.).

Американський інституціоналізм початку XX ст. та його головні напрями. Модифікація інституціонального напряму економічної теорії. Соціально-психологічний інституціоналізм Т. Веблена. Праця Т. Веблена «Теорія бездіяльного класу». Технологічний детермінізм. Критика монополій. «Революція інженерів». Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Коммонса. «Інституціональна економіка» Дж. Коммонса. Теорія «соціального конфлікту» і «колективних дій». аналіз економічних угод. Емпіричний (кон'юнктурно-статистичний) інституціоналізм В. Мітчелла. «Кон’юнктурний (гарвардський) барометр». Ранній інституціоналізм у Великій Британії. Погляди Дж. Гобсона. Теорія імперіалізму.

Самостійна робота – 4 год.

Література: основна (2; 3; 4; 9; 11; 12; 13;); додаткова (2; 48; 49; 60).

Семінар: Американський інституціоналізм кінця ХІХ – поч. ХХ ст. ст. (1 год.).

1. Передумови виникнення та методологічні особливості раннього (американського інституціоналізму;

2. Соціально-психологічний напрям інституціоналізму (Т. Веблен);

3. Соціально-правовий інституціоналізм (Дж. Коммонс);

4. Кон’юнктурно-статистичний (емпіричний) напрям інституціоналізму (У. Мітчелл).

Тема 16. Виникнення кейнсіанства як загальної теорії макроекономічного аналізу (л. – 2 год.).

Ідейні витоки кейнсіанства. Криза класичних і неокласичних моделей регулювання економіки та їх критика Дж.М. Кейнсом. Економічне вчення Дж.М. Кейнса: теоретична система та економічна програма. Особливості предмету і методу дослідження. Макроекономічний аналіз і теорія державного регулювання. Макроекономічна модель Дж.М. Кейнса. Регулювання економічного циклу. Теорія ринку. Вирішення проблеми «ефективного попиту» та повної зайнятості. Заощадження та споживання. «Основний психологічний закон». Теорія мультиплікатора. Значення інвестиційного попиту. Заощадження, інвестиції та їх взаємозв’язок. Теорія процента, грошей та зарплати.

Самостійна робота – 4 год.

Література: основна (3 – 9; 11 – 14); додаткова (7; 39; 43; 47; 51; 56; 63).

Семінар: Виникнення кейнсіанства. Теоретична система Дж. М. Кейнса (2 год.).

1. Історичні умови виникнення та генезис теоретичних поглядів Дж. М. Кейнса;

2. Концепція ефективного попиту Дж. М. Кейнса;

3. Теорія мультиплікатора інвестицій і зайнятості

4. Теорія відсотка;

5. Концепція регулювання сукупного попиту (грошово-кредитна та фінансово-бюджетна політика держави)

Тема 17. Подальша еволюція кейнсіанського напряму (л. – 1 год.)

Перегляд теорії Дж.М. Кейнса: причини і напрями. Теорії «економічної динаміки» Р. Харрода (Англія) та «економічного зростання» Є. Домара (США). «Коефіцієнт капіталу» і динамічне рівняння Р. Харрода. Е. Хансен (США) та його концепція анти циклічного регулювання. С. Харріс (США). Інвестиційна теорія циклу. Принцип акселератора. Кейнсіансько-неокласичний синтез. П. Семюелсон. Ідея та основні компоненти «неокласичного синтезу». Боротьба і синтез напрямів в економічній науці в США. Умови ринкової рівноваги Дж. Хікса: модель IS-LM та її роль. Спрощена модель Кейнса та графік «доходів-витрат» Дж. Хікса – Е. Хансена. Посткейнсіанство, його джерела, структура та особливості. Особливості методології посткейнсіанства.

Самостійна робота – 6 год.

Література: основна (3 – 9; 11 – 14); додаткова (7; 43; 47; 51; 56; 59; 63).

Семінар: Неокейнсіанство. Посткейнсіанство. Нове кейнсіанство (1 год.).

1. Повоєнна еволюція кейнсіанства та становлення неокейнсіанства:

а) “неокласичний синтез” П. Самюельсона;

б) модель IS – LM Хікса – Хансена;

в) крива Філіпса;

г) модель економічного зростання Харрода – Домара.

2. Ліве кейнсіанство ( Дж. Робінсон, П. Сраффа, Н. Калдор).

3. Посткейнсіанство:

а) монетарне (П. Девідсон, Х. Мінскі, Я. Крегель);

б) калецькіанське (М. Калецький, К. Коулінг);

в) неорікардіанське (П. Сраффа, Дж. Ітуел, М. Мілгейт, П. Гарен’яні, А. Ронкалья).

4. Нове кейнсіанство (Дж. Стігліц, Б. Грінвальд, Дж. Акерлоф).

Тема 18. Еволюція неокласичного напряму та економічний неолібералізм. (л. – 2 год.)

Лондонська школа неолібералізму. Доктрина функції ринку. Визначення особливостей функціонування ринкових механізмів в умовах обмежених ресурсів. Економічні погляди Л. Роббінс. Неоавстрійська («віденська») школа неолібералізму. Економічні погляди Л. фон Мізеса та Ф. фон Хайєка. Німецький неолібералізм та його еволюція. Ордолібералізм фрайбурзької школи. Концепція «ідеальних типів господарських систем» і принципів їх побудови В. Ойкена. Кельнська школа неолібералізму. Теорії «соціального ринкового господарства» та «сформованого суспільства» В. Репке, А. Мюллера-Армака, Л. Ерхарда. Концепція «соціального ринкового господарства» А. Мюллера-Армака та її основні риси. Відображення практичного здійснення ідеї соціального ринкового господарства в праці Л. Ерхарда «Добробут для всіх». Особливості французького неолібералізму. Концепція обмеженого державного впливу на економіку (дирижизм). Ж.-Л. Рюефф.

Самостійна робота – 4 год.

Література: основна (1; 5; 11; 12; 13; 14; 18; 19); додаткова (1; 19; 23; 56; 58).

Семінар: Дослідження ринку та економічне зростання в неокласичному напрямі. Неолібералізм (2 год.).

1. Проблеми монополії та конкуренції в неокласичній теорії ринку:

а) концепція ефективної конкуренції Й. Шумпетера;

б) теорія недосконалої конкуренції Дж. Робінсон;

в) теорія монополістичної конкуренції Е. Чемберліна.

2. Неокласичні теорії економічного зростання:

а) виробнича функція Кобба – Дугласа;

б) модель зростання Р. Солоу;

в) модель зростання Дж. Міда.

3. Економічний неолібералізм та його школи:

а) неоавстрійська школа (Л. Мізес, Ф. Махлуп);

б) лондонська школа (Ф. Хайєк);

в) фрайбурзька школа (В. Ойкен, А. Мюллер-Армак, В. Рьопке, О. Рюстов, Л. Ерхард);

г) французька школа (Ж-Л. Рюеф, Р. Барр, М. Алле).

Тема 19. Економічні теорії неоконсерватизму. Монетаризм(л. – 2 год.).

Учення про виробничу функцію. Функція Кобба-Дугласа. Моделі економічної динаміки Р. Солоу, Дж. Міда та У. Свена. Чиказька школа монетаризму. Монетарна модель циклу М.Фрідмена. Неокласичне відродження. Теорії "економіки пропозиції" та "раціональних очікувань" Т. Сарджента, Р. Лукаса, С. Фішера. "Крива Лаффера". Досвід використання неокласичних моделей в економічній політиці.

Самостійна робота – 4 год.

Література: основна (1 – 9; 11; 12 – 14; 16 – 19); додаткова (15; 52; 56; 62).

Семінар: Неоконсервативний напрям та монетаризм (1 год.).

1. Особливості класичного (фрідменівського) монетаризму:

а) методологічні особливості;

б) сучасна модифікація кількісної теорії грошей;

в) монетарне пояснення економічного циклу, інфляції, безробіття;

г) принципи економічної політики.

2. Економічна теорія пропозиції (А.Лаффер, Дж.Гілдер, Дж.Ванніскі, П.Робертс, Р. Манделла).

3. Нова класична макроекономіка: теорія раціональних очікувань (Р. Лукас, Т. Сарджент, Р. Барро).

Тема 20. Неоінституціоналізм (л. – 2 год.).

Неоінституціоналізм. Соціальний та технологічний інституціоналізм Дж.К. Ґелбрейта. Трансакційні витрати, права власності в працях Р. Коуза. Теорія суспільного вибору Дж.М. Б'юкенена. Концепції "індустріального суспільства" П. Друкера, Р. Арона, Дж. Ґелбрейта, "технологічного суспільства" Ж. Еллюля. Концепції футурології. "Постіндустріальне суспільство" Д. Белла. "Суперіндустріальне суспільство" А.Тоффлера.

Самостійна робота – 6 год.

Література: основна (1 – 9; 11; 12 – 14; 16 – 19); додаткова (2; 25; 31; 42; 46; 48; 49; 60; 64).

Семінар: Еволюція інституціоналізму у другій половині ХХ-го – початку ХХІ ст. ст. (1 год.).

1. Соціально- інституціональні технократичні концепції:

а) теорії індустріального та нового індустріального суспільства Дж. Гелбрейта;

б) теорія постіндустріального суспільства Д. Белла.

2. Пізній інституціоналізм:

а) еволюція американського інституціоналізму (А. Берлі, Г. Мінз, Дж. М. Кларк, С. Чейз);

б) інституціональні теорії Й. Шумпетера.

3. Економічна теорія неоінституціоналізму:

а) теорія прав власності та трансакційних витрат (Р. Коуз);

б) теорія суспільного вибору (Дж. Б’юкенен).

Тема 21. Розвиток радянської економічної думки (на самостійне опрацювання).

Соціально-економічні умови розвитку економічної думки в радянський період. Проблеми перехідного періоду. Основні течії економічної думки в 20-і роки ХХ ст.. Методологічні дискусії 20-30-х років. Формування і розвиток політичної економії соціалізму як системи поглядів та її основні проблеми. Вклад М.Д. Кондратьєва в теорію кон’юнктури, питання економічної статики і динаміки. Розробка теорії великих циклів («довгих хвиль») М.Д. Кондратьєвим. Значення теорії великих циклів.

Самостійна робота – 6 год.

Література: основна: (12; 13); додаткова: (21; 44; 55).

Умови рейтингу

Види робіт Кількість Умови отримання та максимальна кількість балів Разом (максим. бал)
1. Лекція Активна участь (12 фіксацій) – 4.
2. Семінар Доповідь (2) – 10. Тестування (2) – 10. Індивідуальна робота (1) – 5. Активна участь (15 фіксацій) – 5.  
3. Аналітична гра Теми: 4, 5, 9, 11. 1) презентація – 2; 2) перехресні питання – 3; 3) метод іншого сценарію – 3.
4. Контрольна робота Виконання письмової роботи – 8.
5. Самостійна робота Виконання реферативно-творчої роботи та її презентація – 10
Допуск до іспиту: мінімум 35 балів
Іспит (письмовий)
  Разом:
               

0-60 балів – незадовільно; 61-75 – задовільно; 76-90 – добре; 91-100 – відмінно.

Викладач ________________________________ доц. к.е.н. Колядич О. І.

Схвалено кафедрою «___» ______________2013 р.

Завідувач кафедри _____________________________________ проф. д.е.н. Ю.М. Бажал

Наши рекомендации