Тема 3. Населення і людські ресурси суспільства
В темі розглядаються питання:
1.Економічно активне населення.
2.Трудові ресурси як соціально-економічна категорія.
3.Відтворення населення і ресурсів для праці.
4.Трудовий потенціал суспільства. Проблеми реалізації трудової активності населення.
Основні терміни і поняття:
Баланс трудових ресурсів, використання робочої сили, відтворення населення: розширене, просте, звужене, відтворення трудових ресурсів, економічний рух населення, економічно активне населення, економічно неактивне населення, екстенсивне відтворення робочої сили, інтенсивне відтворення робочої сили, міграційний рух населення, населення, природний рух населення, розподіл і перерозподіл робочої сили, соціальний рух населення, трудові ресурси, формування робочої сили.
Розпочинаючи вивчення цієї теми, потрібно знати, що людські ресурси - специфічний і найважливіший з усіх видів економічних ресурсів. Залежно від мети дослідження людські ресурси характеризуються різними соціально–економічними категоріями. Економікою праці найширше використовуються такі з них: населення, економічно активне населення, трудові ресурсі.
Населення являє собою сукупність людей, що проживають на певній території – у країні, області, місті, районі, селі тощо, а також є джерелом ресурсів для праці, споживачем, що формує попит.
До наявного населення відноситься населення, яке знаходиться на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово проживаючих. До постійного – населення, яке постійно проживає на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово відсутніх.
Майже в усіх країнах світу нині відбуваються демографічні зміни. ХХІ століття можна назвати «століттям старіння», про що свідчить більшість демографічних сучасних прогнозів. У доповіді ООН повідомляється про те, що в найближчі десятиліття населення всіх країн з різним рівнем розвитку буде старіти: в розвинутих країнах частка дітей залишатиметься майже стабільною (16 %), а частка літніх людей зросте удвічі і до 2050 року сягне 32%. Отже, в 2050 році у розвинутих країнах у середньому на одну дитину припадатимуть дві літні людини.
Відповідно до результатів прогнозних розрахунків, виконаних демографами Інституту економіки НАН України (в яких не передбачені стихійні лиха, техногенні катастрофи, війни), чисельність населення України у 2026 році становитиме: за песимістичним варіантом – 38,3 млн. чоловік, за середнім найімовірнішим 42,1 млн. чоловік, за оптимістичним – 45,5 млн. чоловік. Згідно з середнім варіантом прогнозу в 2026 року кожний четвертий буде старше 70 років.
Є припущення, що на при кінці 13 сторіччя на українських землях проживало близько 2 млн. чоловік. За часів Богдана Хмельницького близько 5 млн. осіб, а перший перепис Східної України у 1897 році зареєстрував 27,2 млн. осіб, перед першою світовою війною було приблизно 35 млн. чоловік. Динаміка наявного населення України показана в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
Кількість наявного населення України*
| Роки | Млн. осіб | Роки | Млн. осіб |
| 35,2 | 51,7 | ||
| 40,5 | 51,9 | ||
| 41,9 | 51,3 | ||
| 43,1 | 48,9 | ||
| 45,5 | 48,5 | ||
| 47,1 | 48,0 | ||
| 49,2 | 47,6 | ||
| 49,8 | 47,3 | ||
| 50,1 | 46,9 | ||
| 51,0 | 46,6 |
*Дані про населення наведено у 1913 та 1939 рр. у сучасних межах України, у 1959 та 1970 рр. – за переписом на 15 січня, у 1979 р. – за переписом на 17 січня, у 1989 р. – за переписом на 12 січня, у 2002 р. – за переписом на 5 грудня 2001 р., у інші роки на 1 січня.
На 1 січня 2008 року кількість наявного населення України становила 46372,7 тис. осіб. Нині в Україні склалася кризова демографічна ситуація. Виявляється вона передусім у низькій народжуваності і в передчасній смертності населення, а також в інтенсивній еміграції українських громадян.
Щоб зупинити депопуляцію, кожній сім’ї необхідно мати не менше двох дітей. До початку 90-х років ХХ століття ця пропорція витримувалась. Але, зауважимо, що переконливий досвід розвинутих країн засвідчує, що найвища народжуваність має місце у відсталих і бідних країнах. Населення багатих та розвинутих країн більш орієнтовано на позародинні інтереси, менш прагне мати багато дітей. В Україні найближчим часом, по оцінкам фахівців, народжуваність не зростатиме. В жодному разі не можна допустити, щоб вона була менше за одиницю.
В таблиці 3.2 показано кількість народжених, померлих та природний приріст населення України. Природний приріст (скорочення) населення – це різниця між кількістю народжених живими і кількістю померлих. Народжуваність в країні почала знижуватись з 1953 року, в 1992 р. було зафіксовано перевищення смертності над народжуваністю.
Таблиця 3.2
Кількість народжених, померлих та природний приріст населення України (тис. осіб)
| Роки | |||||
| Кількість народжених | 762,8 | 657,2 | 492,9 | 385,1 | 376,5 |
| Кількість померлих | 617,6 | 629,6 | 792,6 | 758,1 | 746,0 |
| Природний приріст населення | 145,2 | 27,6 | -299,7 | -373,0 | -369,5 |
| Роки | |||||
| Кількість народжених | 390,7 | 408,6 | 427,3 | 426,1 | 460,4 |
| Кількість померлих | 754,9 | 765,4 | 761,3 | 782,0 | 758,1 |
| Природний приріст населення | -364,2 | -356,8 | -334,0 | -355,9 | -297,7 |
В 2007 році в Україні народилось 472657 осіб, а померло 762877 осіб. Народжуваність падає, що і спричинює демографічне старіння, оскільки все менша чисельність населення додається до його молодших груп. Як і в усьому світі, старіння населення є об’єктивним і закономірним процесом, який впливає на якість життя населення, темпи економічного розвитку, структуру споживання, темпи економічного розвитку, соціальну сферу, політику. Україна вже досягла критичного рівня старіння - на початок 2007 року частка осіб старших від 60 років становила 20,3%, а старших від 65 років – 16,4%. Нині на кожну тисячу працюючих припадає понад 800 пенсіонерів, до 2020 року це співвідношення становитиме 1:1 і якщо нічого не змінювати воно зросте на користь пенсіонерів.
Суттєвіше на демографічну ситуацію впливає рівень смертності. В Україні тривалість життя нижче, ніж в розвинутих країнах, на 5-10 років.
Таблиця 3.3
Середня тривалість життя (років)
| Країна | Чоловіки | Жінки |
| Україна | 62,7 | 73,5 |
| США | ||
| Німеччина | ||
| Великобританія | ||
| Франція | 74,7 | 82,2 |
| Швеція | 80,0 | 83,7 |
Віковий склад населення суттєво впливає і на демографічні процеси: інтенсивність смертності значно вища серед осіб похилого віку, ніж серед молоді. Відповідно, чим більша питома вага перших, тим більше буде і загальний коефіцієнт смертності (відношення кількості померлих до кількості населення). Кількість народжуваних залежить не від чисельності всього населення, а лише від кількості жінок дітородного віку (в науковій літературі 15-49 років), особливо які знаходяться в найбільш репродуктивному активному віці (18-30 років). Статтєві відмінності найпомітніше виражені у 20-50 віці, де ймовірність смерті чоловіків у 3 рази вища, ніж у жінок. Чоловіча посмертність в Україні є результатом не стільки біологічних факторів, скільки наслідком нездорового способу життя, зловживання алкоголем, палінням, несприятливими умовами праці.
Значний вплив на демографічну кризу здійснює міграційний рух населення – масовий виїзд наших громадян на заробітки і постійне проживання за кордоном (на сьогодення близько 5-7 млн. осіб).
Пропонується два варіанти протидії наслідкам скорочення населення за його старіння: перший – стимулювати міграційне поповнення, другий – використовувати внутрішні резерви населення, поліпшувати якість інтелектуального потенціалу, продовжувати здоровий та активний спосіб життя.
Питання стимулювання припливу до України іноземців є спірне, так як подолання депопуляції спричинить цілу низку інших, не менш складних проблем: етнічних, релігійних, соціальних. Міграційний рух впливає на демографічний склад населення і країн-донорів і країн-реципієнтів. Країнами-реципієнтами, як правило, виступають країни з більш високим ступенем економічного розвитку, що відчувають певний дефіцит робочої сили. Теоретично міграційний рух є тим засобом, що міг би сприяти вирівнюванню ситуації між країнами двох типів демографічного розвитку. Проте на практиці цей шлях має свої ризики.
Таким чином, поліпшення якості життя населення, продовження здорового й активного способу життя є найбільш придатним для України.
Завдання 1
Демографічна характеристика трудового потенціалу визначається чисельністю населення і його структурою, що розглядається з точки зору потенційної економічної продуктивності різних груп населення за ознаками статті й віку і виступає таким чином як трудова структура населення.
До міського населення відносяться особи, які проживають у міських поселеннях, до сільського – які проживають у сільській місцевості. Міські поселення – це населенні пункти, затверджені законодавчими актами як міста і селища міського типу. Всі інші населенні пункти – сільські.
До осіб у віці молодшому за працездатний відносяться діти віком до 16 років (від 0 до 15 років включно). Особами в працездатному віці вважаються чоловіки, яким виповнилося від 16 до 59 років включно, та жінки, яким виповнилося від 16 до 54 років включно. Особами у віці старшому за працездатний є чоловіки, яким виповнилося 60 років і більше, та жінки яким виповнилося 55 років і більше.
Основні навантаження з відтворенням трудового потенціалу переміщується на інтенсивні чинники:
1. Демографічні – смертність і тривалість життя населення, стан його здоров’я й працездатності.
2. Економічні – структура зайнятості, економічна активність, трудова мобільність.
Дайте демографічну характеристику трудового потенціалу Миколаївської області.
В таблицях 3.4-3.9 необхідно:
1. Оцінити демографічні передумови формування трудового потенціалу населення. Звернути увагу на прогресуюче постаріння населення, на динаміку доживання до відповідних вікових рубежів.
2. Поміркуйте, що мало найбільший вплив на динаміку чисельності працездатних за віком осіб (вони є основою трудового потенціалу населення), що мають нині реалізувати свої трудові можливості?
3. Що є причиною скорочення частки осіб до працездатного віку в Миколаївській області (Україні) ?
4. Який режим і тип відтворення населення в Миколаївській області (Україні)?
5. Як вплинули особливості історичного розвитку Миколаївської області (України) на динаміку чисельності всього населення?
6. Як змінюється питома вага міського населення за останні роки в загальній чисельності населення області (частка міського населення в області віддзеркалює рівень її урбанізації).
7. Чи збільшує народження дітей кількість населення одразу?
8. Чи збільшує народження дітей кількість ресурсів для праці ?
9. Смертність непрацездатних людей зменшує кількість населення ?
10. Смертність непрацездатних людей змінює ресурси для праці ?
11. При незмінній кількості населення ресурси для праці можуть значно збільшуватися (зменшуватися), за рахунок чого ?
Таблиця 3.4
Кількість наявного населення *
| Роки | Всього, тис. осіб | У тому числі | До загальної кількості населення, % | ||
| міське | сільське | міське | сільське | ||
| 919,2 | 247,9 | 671,3 | |||
| 1011,5 | 400,3 | 611,2 | |||
| 1026,8 | 423,2 | 603,6 | |||
| 1098,6 | 499,0 | 599,6 | |||
| 1147,3 | 605,3 | 542,0 | |||
| 1210,6 | 704,3 | 506,3 | |||
| 1241,9 | 749,9 | 492,0 | |||
| 1255,0 | 772,4 | 482,6 | |||
| 1293,7 | 827,2 | 466,5 | |||
| 1330,6 | 874,3 | 456,3 | |||
| 1342,4 | 889,3 | 453,1 | |||
| 1342,4 | 889,0 | 453,4 | |||
| 1279,0 | 847,4 | 431,6 | |||
| 1264,7 | 838,8 | 425,9 | |||
| 1240,4 | 825,9 | 414,5 | |||
| 1229,5 | 821,9 | 407,6 | |||
| 1219,6 | 818,3 | 401,3 | |||
| 1211,9 | 815,4 | 396,5 | |||
| 1203,6 | 812,5 | 391,1 | |||
| ….. |
* дані про населення у 1939 р. наведено за переписом на 17 січня, у 1959 та 1970 роках – за переписом на 15 січня, у 1979 р. – за переписом на 17 січня, у 1989 р. – за переписом на 12 січня, у 2002 р. – за переписом на 5 грудня 2001 р., у інші роки – на 1 січня, з 1991 р. дані про кількість населення наведені у сучасних адміністративно-територіальних межах
Таблиця 3.5
Розподіл населення за віковими групами та показники його природного руху
| Показники | 1990 рік | 2000 рік | 200... рік | |||
| тис. осіб | % | тис осіб | % | тис. осіб | % | |
| Кількість постійного населення | 1333,9 | 100,0 | 1296,5 | 100,0 | ||
| у тому числі у віці: молодше працездатного | 323,7 | 265,2 | ||||
| - чоловіки | 164,6 | 135,6 | ||||
| - жінки | 159,1 | 129,6 | ||||
| працездатному | 750,3 | 751,3 | ||||
| - чоловіки | 379,5 | 381,9 | ||||
| - жінки | 370,8 | 369,4 | ||||
| старше працездатного | 259,9 | 280,0 | ||||
| - чоловіки | 75,3 | 86,3 | ||||
| - жінки | 184,6 | 193,7 | ||||
| Кількість народжених | 18,4 | 10,3 | ||||
| у тому числі в сільській місцевості | 6,5 | 4,1 | ||||
| Кількість померлих | 16,1 | 20,2 | ||||
| у тому числі в сільській місцевості | 6,7 | 7,8 | ||||
| Природний приріст (зменшення) населення | ||||||
| в сільській місцевості | ||||||
| у т. ч. на 1000 населення |
Таблиця 3.6
Розподіл народжених за статтю
(осіб)
| Роки | Обидві статті | Хлопчики | Дівчатка | На 100 дівчаток народилось хлопчиків |
| ….. |
Таблиця 3.7
Динаміка і розподіл постійного населення за статтю
| Роки | Тис. осіб | До загальної кількості населення, % | Відхилення, в.п. | |||
| Чоловіки | Жінки | |||||
| чоловіки | жінки | |||||
| 619,4 | 714,5 | |||||
| 603,8 | 692,7 | |||||
| 574,7 | 665,0 | |||||
| 568,8 | 660,0 | |||||
| 563,5 | 655,4 | |||||
| 559,5 | 651,6 | |||||
| 555,2 | 647,7 | |||||
| ….. |
Таблиця 3.8
Кількість пенсіонерів (на 1 січня)
| 1996 рік | 2008 рік | 200... рік | ||||
| тис. осіб | % | тис. осіб | % | тис. осіб | % | |
| Всього пенсіонерів | 342,9 | 100,0 | 345,9 | 100,0 | 100,0 | |
| - за віком | 251,5 | 263,6 | ||||
| - за інвалідністю | 37,2 | 33,6 | ||||
| - у разі втрати годувальника | 30,2 | 24,0 | ||||
| - за вислугу років | 14,1 | 19,7 | ||||
| - отримання соціальної пенсії | 9,9 | 5,0 | ||||
| Кількість пенсіонерів у розрахунку на 1000 населення |
Таблиця 3.9
Чисельність, склад і розподіл постійного
населення за статтю та віком
(тис. осіб)
| Місце проживання | Всього | у тому числі у віці | Жінки | Чоловіки | ||
| молодшому за працездатний | працездатному | старшому за працездатний | ||||
| 2001 рік | ||||||
| Міські поселення | % | |||||
| % | 100,0 | 17,3 | 61,5 | 21,2 | ||
| Сільська місцевість | % | |||||
| % | 100,0 | 21,6 | 53,7 | 24,7 | ||
| 2008 рік | ||||||
| Міські поселення | ||||||
| % | 100,0 | |||||
| Сільська місцевість | ||||||
| % | 100,0 | |||||
| 200… | ||||||
| Міські поселення | ||||||
| % | ||||||
| Сільська місцевість | ||||||
| % |
При аналізі таблиці зверніть увагу на структурні зрушення за досліджуваний період. Як змінюється питома вага працездатного населення – основи трудових ресурсів, в якій місцевості вона займає найбільшу питому вагу в структурі населення.
В таблиці 3.10 зверніть увагу на основну причину смертності населення в області за досліджуваний період, порівняйте з ситуацією яка склалася в цілому по країні. Порівняйте дані звітного року з попередніми роками, яка тенденція спостерігається?
Таблиця 3.10
Смертність населення з основних причин смерті
| Причини смертності | 1990 рік | 2001 рік | 200... рік | |||
| тис. осіб | % | тис. осіб | % | тис. осіб | % | |
| Всього померлих, у тому числі від: | 16,1 | 100,0 | 19,5 | 100,0 | 100,0 | |
| інфекційних та паразитарних хвороб | 0,2 | 0,5 | ||||
| новоутворень | 2,7 | 2,5 | ||||
| хвороб системи кровообігу | 8,3 | 8,7 | ||||
| хвороб органів дихання | 0,8 | 0,8 | ||||
| хвороб органів травлення | 0,5 | 0,7 | ||||
| зовнішніх причин захворюваності та смертності, у тому числі від: | 1,8 | 2,2 | ||||
| - отруєнь алкоголем | 0,2 | 0,2 | ||||
| - самогубств | 0,3 | 0,4 | ||||
| - вбивств | 0,1 | 0,2 | ||||
| -транспортних нещасних випадків | 0,4 | 0,3 |
Завдання 2
На основі попередніх даних визначте демографічне навантаження постійного населення Миколаївської області (у тому числі сільського і міського населення).
Таблиця 3.8
Демографічне навантаження
(непрацездатне населення на 1000 населення працездатного віку, осіб)
| Показники | 1990 р. | 2000 р. | ….. |
| Всього, у тому числі у віці | |||
| молодшому за працездатний | |||
| старшому за працездатний |
Завдання 3
„Старіння” населення – це зростання питомої ваги осіб старше працездатного віку в загальній чисельності населення та зменшення питомої ваги осіб молодше працездатного. Згідно типології демографа Е.Росета, в основу якої покладено величину коефіцієнта старіння „згори” (характеризує питому вагу осіб, яким за 60 років, у загальній чисельності населення 
) надзвичайно молодим вважається населення при коефіцієнті меншому 0,05, молодим – 0,05-0,08, початком демографічного старіння – 0,08-0,1, середнього рівня старості – 0,1-0,15, старим – 0,15-0,2, надзвичайно старим – 0,2 і більше.
Де S60+ - чисельність населення старше 60 років , 
- чисельність всього населення, 
- чисельність населення віком від 0 до 14 років, 
- чисельність осіб віком 15 – 49 років.
Загальний коефіцієнт старіння населення (Кз):
Даний коефіцієнт характеризує осіб віком 0-14 років та осіб 60 років і старших у загальній чисельності населення.
Для оцінки демографічної бази відтворення населення визначаються коефіцієнти демографічного навантаження людьми похилого віку (Кнп) і дітьми (Кнд), а також загальний коефіцієнт демографічного навантаження (Кнз).
Визначте коефіцієнти демографічного навантаження на населення працездатного віку: Кнп (людьми похилого віку), Кнд (дітьми), загальний коефіцієнт демографічного навантаження (Кнз), коефіцієнт старіння «згори» та загальний коефіцієнт старіння (Кз), зробить висновки.
Таблиця 3.12
Розподіл постійного населення Миколаївської області
за віковими групами (осіб)
| Вікові групи | 1959 р. | 2001 р. | 2008 р. | ….. |
| Всього | ||||
| у тому числі у віці, років | ||||
| 0-4 | ||||
| 5-9 | ||||
| 10-14 | ||||
| 15-19 | ||||
| 20-24 | ||||
| 25-29 | ||||
| 30-34 | ||||
| 35-39 | ||||
| 40-44 | ||||
| 45-49 | ||||
| 50-54 | ||||
| 55-59 | ||||
| 60-64 | ||||
| 65-69 | ||||
| 70 і старшому | ||||
| Із загальної кількості населення у віці | ||||
| 0-14 | ||||
| 15-49 | ||||
| 60 і старше |
Таблиця 3.13
Демографічне навантаження на населення
працездатного віку Миколаївської області
| Коефіцієнти, % | 1959 р. | 2001 р. | 2008 р. | ….. | Відхилення, в.п. |
| К н.п. | |||||
| Кн.д. | |||||
| Кн.з. | |||||
| Кз |
Завдання 4
Підберіть до кожного визначення в лівому стовпчику правильне значення з правого
Населення України
| № | Дата | № | Чисельність, млн. осіб |
| 1. | На 01.01.1998 року | 1. | 49,04 |
| 2. | В 1989 році | 2. | 49,3 |
| 3. | Наприкінці 13 сторіччя на українських землях | 3. | 48,9 |
| 4. | За часів Богдана Хмельницького | 4. | 41,0 |
| 5. | По першому перепису Східної України в 1897 році | 5. | 27,2 |
| 6. | Перед Першою Світовою війною | 6. | Більше 5 |
| 7. | На перше жовтня 2001 року | 7. | Близько 2 |
| 8. | В 2000 році | 8. | 51,45 |
| 9. | На 01.01.2001 року | 9. | 50,5 |
| 10. | На 01.01.2003 року | 10. | 48,003 |
| 11. | 1980 рік | 11. | 49,9 |
| 12. | 1970 рік | 12. | 47,12 |
| 13. | 1975 рік | 13. | 48,88 |
| 14. | 2008 рік | 14. | 46,9 |
| 15. | 2006 рік | 15. | 46,37 |
| 16. | 1939 р. | 16. | 41,9 |
| 17. | 1959 р. | 17. | 40,5 |
Завдання 5 (для обговорення)
Сьогодні в Україні існує реальна небезпека, катастрофічна і непоправна за своїми наслідками, назва якій – демографічна криза. Найбільшими матеріальними збитками для будь якої країни світу за будь яких часів були і є людські втрати.
Започатковуючи аналіз основних демографічних показників, слід звернути увагу на те, що негативні демографічні процеси не з’явилися на цій землі з появою незалежності України. Їхнє коріння сягає в недалеке минуле.
Серед факторів, які погіршували демографічну ситуацію (в 70-90 рр. 20 сторіччя) основні:
1) наявність хибної системи стимулювання дітонароджуваності, яка не була спрямована на надання пільг слов’янським і прибалтійським жінкам за народженням другої чи третьої дитини, а підтримувала високу народжуваність у середньоазіатських республіках, жінки яких у 1989 році народжували 22,3 % радянських малюків, тоді як частка населення цих республік становила близько 11,5 %. Поряд з цим рівень дитячої смертності (віком до 1 року) в цьому регіоні був один із найвищих;
2) негативний вплив на здоров’я багатьох людей (особливо молоді), мала система розподілу (молодих спеціалістів, організованого набору на новобудови, служба в Збройних силах тощо) в райони Сибіру, Далекого Сходу та Крайньої півночі;
3) орієнтація централізованого планування на переміщення та концентрацію в Україні екологічно шкідливих виробництв металургійного, вугле- та уранодобувного, теплоенергетичного та хімічного походження за умови високої густоти населення (85,6 осіб на 1 км 2 у 1989 р.). Окремою сторінкою лягла на плечі українців чорнобильська трагедія, яка спричинила появу нових проблем, у тому числі екологічних.
Тенденції народжуваності мають найбільший вплив на сучасну демографічну кризу. Внаслідок цілої низки чинників – насамперед, подальшого зниження життя рівня широких верств населення, погіршення медичного обслуговування, стану дитячого дошкільного та шкільного виховання, зростання безробіття – сучасна сім’я все частіше обмежується однією дитиною. З погляду окремої родини – це, можливо, оптимальне рішення, але такий рівень народжуваності неминуче підриває основи розподільчої системи пенсійного забезпечення: надто малий загал населення працездатного віку має своєю працею забезпечити фінансування пенсій досить численної групи пенсійного віку.
Негативним впливом тенденцій народжуваності на співвідношення працездатних і непрацездатних контингентів населення України справа не обмежується – до цього ще додається негативний вплив тенденцій смертності, які зумовлені глибоким економічним занепадом, різким спадом життєвого рівня (що негативно вплинуло перш за все на якість харчування), погіршенням екологічного середовища і невизначеністю майбутнього. Майже третина чоловіків, які починають трудову діяльність вмирають ще у працездатному віці. Відповідно вони не відпрацьовують весь свій працездатний вік і не сплачують протягом якогось періоду конче потрібні внески. Зрозуміло, що цей вплив тим сильніший, чим раніше настає смерть. Взагалі ж імовірність померти у віці високої економічної і трудової активності для чоловіків України в півтора рази вища за середньоєвропейські, і майже вдвічі – за відповідні японські показники.
Результуючим інтенсивним демографічним чинником відтворення трудового потенціалу є очікувана тривалість життя населення, що визначається повіковими рівнями його смертності. Передчасна смертність населення України в інтервалі високої економічної активності (працездатного віку) обертається відчутними втратами для її трудового потенціалу. Уявлення про ці втрати та їх співвідношення за статтю та типом поселення дає аналіз основних характеристик смертності населення працездатного віку, отриманих на основі моделей доживання – таблиць смертності й очікуваної тривалості життя.
Таблиця 3.14
Демографічний розвиток України у 1970-2026 ( на початок року)
| Показники | 2026* | |||||
| Населення – всього, тис. осіб | ||||||
| Частка в загальній чисельності населення, % : | ||||||
| населення старше працездатного віку | 17,7 | 18,8 | 21,2 | 21,2 | 22,9 | 30,0 |
| пенсіонерів | 18,8 | 20,5 | 24,5 | 24,7 | 28,3 | 32,1 |
| населення понад 60 років | 13,9 | 15,7 | 18,0 | 18,3 | 18,9 | 26,3 |
| населення понад 65 років | 9,1 | 11,8 | 11,7 | 12,0 | 13,9 | 19,8 |
| населення понад 75 років | - | 3,8 | 5,0 | 5,2 | 4,5 | 8,7 |
| Демоекономічне навантаження , ‰ : | ||||||
| на населення працездатного віку населенням пенсійного віку | ||||||
| на населення 20-59 років пенсіонерами | ||||||
| на населення 15- 64 років населенням понад 65 років | ||||||
| на населення 20-59 років населенням понад 60 років | ||||||
| Співвідношення чисельності жінок та чоловіків після 60 років | 1,96 | 2,13 | 2,05 | 2,00 | 1,84 | 1,07 |
*За умови незмінного пенсійного віку (прогноз).
Зіставляючи показники необоротних демографічних втрат, викликаних передчасною смертністю в працездатному віці, відзначимо разючі відмінності за статтю, зумовлені феноменом надсмертності чоловіків. Аналіз емпіричних коефіцієнтів смертності свідчить, що нині смертність чоловіків працездатного віку втричі перевищує показник для жінок у відповідному віковому інтервалі (від 16-59 років). Найвищі рівні надсмерності чоловіків порівнянню з жінками фіксуються за віковими групами 25-29 років. Істотно меншими є відмінності у рівнях смертності і відповідно режимові доживання населення працездатного віку в міських поселеннях і сільській місцевості України. Серед городян на 8-10% у середньому менше, ніж для жителів сільських поселень як число втрачених життів у працездатному віці, так і скорочення працездатного життя. Відмітною особливістю й перевагою демоекономічної оцінки трудового потенціалу є врахування не лише наявних властивостей працездатного населення, яке нині реалізує свою здатність до праці, але і потенційних трудових можливостей інших контингентів, зокрема, молодших за працездатний вік, що поповнюватимуть економічно активні групи населення. Сукупний час майбутнього трудового життя для населення залежить не лише від режиму доживання у межах працездатного вікового інтервалу, а й смертності до досягнення економічно продуктивного віку.
Питання:
1. Яка на Ваш погляд основна причина демографічної кризи в Україні
(в Миколаївській області)?
2. Які основні причини і статеві особливості смертності населення?
3. Яка частина чоловік вмирає в працездатному віці?
4. Серед загальної чисельності пенсіонерів в Україні (Миколаївської області) яка категорія пенсіонерів займає на протязі останнього десятиріччя найбільшу питому вагу?
5. Чи свідчить динаміка демографічних показників про постаріння населення? Чому?
6. З чим пов’язано зростання демографічного навантаження на населення працездатного віку населенням пенсійного віку?
7. Що є однією з головних причин зростання чисельності пенсіонерів ?
8. Що вважається результуючим інтенсивним демографічним чинником відтворення трудового потенціалу?
9. Що розуміється під очікуваною тривалістю життя населення?
Завдання 6 (для самостійної роботи)
Прогнозування чисельності населення займає значне місце в діяльності демографічних підрозділів як економічно розвинутих, так і країн, що розвиваються.
Прогнозні розрахунки – обов’язковий елемент підготовки до розробки планів. Перший подібний розрахунок було виконано в Госплані СРСР ще в 1921 р. на матеріалах перепису населення 1920 р. під керівництвом Е.М. Тарасова та С.Г. Струміліна.
Склад та вимоги до прогнозного сценарію суттєво залежать від періоду прогнозу. Класифікація прогнозів: короткострокові (на період до 5 років), середньострокові (5-30 років) та довгострокові (від 30 до 60, а інколи і більше років).
Короткострокові враховують збереження та розвиток тих тенденцій демографічних процесів, які спостерігались у роки, безпосередньо передуючі прогнозному періоду. Прогнозний сценарій зводиться по суті до гіпотези про те, що тенденції які спостерігалися, будуть збереженні і в майбутньому. Його основою слугує уявлення про високу інерціонність демографічних процесів, що в свою чергу підтверджується всією демографічною історією.
Але, є випадки, коли такий екстраполяційний прогноз не має сенсу. Це періоди порушення плавності динаміки демографічних процесів під впливом або яких то подій в житті суспільства, або (що буває найчастіше) під дією тих чи інших заходів, що направлені на зміну демографічної ситуації
Досвід країн Східної Європи показує, що введення тих чи інших заходів, що направлені на підвищення народжуваності, дає інколи достатньо значний, але не достатньо довгостроковий ефект, екстраполяція якого навіть на найближче п’ятиріччя неправомірна. Така ситуація склалась в СРСР після введення на початку 80-х років відпусток по догляду за дитиною до 1,5 років та ряду інших заходів демографічної політики. В цьому та подібних випадках короткостроковий прогноз стає складною задачею і передбачає такі ж підходи, які використовуються в середньостроковому прогнозуванні.
При сучасному рівні демографічних знань кожний середньостроковий прогноз був та залишається самостійним науковим дослідженням. Треба розуміти, що відома, інколи значна невизначеність є об’єктивна властивість демографічного розвитку. Якщо до 19 сторіччя динаміка чисельності суттєво реагувала на коливання клімату або епідемії небезпечних інфекцій, то в сучасному житті на неї впливають зміни в соціально-економічному житті суспільства, політичні зміни та наукові досягнення.
Довгостроковий прогноз як правило має аналітичний характер. Його основна задача – допомогти формулюванню цілей політики населення, або більш широко визначити межі соціальної, економічної та політичної політики. Довгострокові прогнози здійснюються як правило у рамках глобальних футурологічних досліджень та будуються по принципу «що буде, якщо…»
Середньострокові прогнози проводяться, як правило, по країнам з урахуванням їх внутрішнього адміністративно-територіального ділення, а довгострокові оперують групами країн та континентами.
Спробуйте зробити прогноз демографічного розвитку Миколаївської області на найближчі 5 років. Зверніть увагу на такі питання :
1. Чи збільшиться чисельність і частка осіб працездатного віку ?
2. Чи буде далі зменшуватися частка дітей у загальній чисельності населення ?
3. Чи буде відбуватися короткочасове призупинення постаріння трудового потенціалу?
4. Чи відбудеться певне зниження навантаження працездатного населення непрацездатними (дітьми і особами похилого віку)?
5. Чи можливе незначне збільшення абсолютного числа народжень у найближчі роки за рахунок динаміки продукуючої сукупності (т. б. вступу до найактивніших груп дітородного віку 20-29 років більш численних поколінь жінок, народжених наприкінці 70-х- першій половині 80-х років).
6. Чи можлива така ситуація: на початку наступного десятиріччя групу працездатних осіб поповнюватимуть нечисленні покоління народжених у кризові дев’яності роки, а полишатимуть її за віком покоління народжених у післявоєнні п’ятдесяті роки двадцятого сторіччя?
Завдання 7 (для обговорення і самостійної роботи)
Були неодноразові спроби зрозуміти механізм розвитку людства і методи його керування. Піонером у цій сфері став англійський економіст Т.Мальтус. Він сформував певний «природний закон», за яким населення Землі зростає в певній геометричній прогресії, водночас як засоби існування – лиш в арифметичній. Звідси неминучість етапу «абсолютного перенаселення», з яким можна боротися за допомогою війн, голоду, епідемій, а також шляхом регламентації шлюбів. Такі варварські проекти, звичайно, виявилися неприйнятними. Проте Мальтус був першим, хто наголосив на потребі віднаходити засоби для регулювання народжуваності. Виявилась необхідність обговорити питання на Всесвітній конференції. Перша Всесвітня конференція з народонаселення відбулась в Римі в 1954 році. У ній взяли участь вчені 70 країн і експерти, запрошені ООН. Загалом в обговоренні брало участь понад 600 науковців різних галузей знань, котрі вивчали населення в різних аспектах. Конференція характеризувалась боротьбою двох напрямів за основним питанням розвитку народонаселення – неомальтузіанською і прогресивною. Природно, що делегація Радянського Союзу намагалася продемонструвати реакційність мальтузіанських ідей. У 60-ті роки неомальтузіанці запропонували нову концепцію виходу зі «світової кризи перенаселення». Однак висновки, яких вони дійшли, були принаймні дивними: виявляється, збільшувати виробництво засобів існування для задоволення зростаючих потреб населення не має сенсу, оскільки це лише збільшить число споживачів. Неомальтузіанці розмірковували таким чином: у бідних неосвічених суспільствах (які найперші загрожують планеті перенаселенням) народжуваність визначається тільки фізіологічними можливостями жінки. Таким чином, будь-яке поліпшення життя дає змогу жінці народжувати більше. Отже, треба припинити процес індустріалізації й модернізації сільського господарства, збільшення матеріальних благ.
Міжнародний інтерес до демографічних проблем упродовж останніх десятиріч виявився на сесіях Генеральної Асамблеї ООН, МОП, ФАО, ЮНЕСКО, ВОЗ і на різних симпозіумах учених. Обговорюються питання скорочення чисельності населення. Оскільки за аксіому береться потреба багаторазово скоротити населення планети, залишається відкритим питання: як скорочувати населення? В літературі зустрічаються радикальні пропозиції. Приміром, щоб цілеспрямовано регулювати стать зародків (така можливість забезпечена сучасною біохімією), досягаючи глобального співвідношення дев’ять хлопчиків, що народилися на одну дівчинку; за такого підходу народжуваність в наступному поколінні має різко скоротитися.
Недоцільно говорити про небезпечність таких проектів. Головними соціально-економічними чинниками, що впливають на зниження народжуваності, є такі:
1. Індустріалізація і пов’язана з нею міграція, зростання чисельності й питомої ваги міського населення.
2. Надання жінці рівних прав з чоловіками і зростання участі жінки в економічному, культурному, і політичному житті.
3. Продовження віку вступу до шлюбу і скорочення дітородного віку жінки;
4. Порушення в сімейному житті й різке погіршення економічного стану сім’ї.
5. Зниження рівня шлюбності внаслідок війн, криз та інших негативних зрушень в економіці.
Говорячи про сучасну Україну, слід згадати, що питання чи потрібно нам зростання населення має дискусійний характер. Немає єдності думок ні серед демографів, ні економістів, ні в колах політиків. Якщо держава не може на сучасному рівні доглядати немовлят, лікувати хворих дітей, якщо сім’я і суспільство не спроможні забезпечити дитину повноцінним харчуванням і доглядом, гарантувати дітям умови для цікавого та здорового дозвілля, якщо в дитячих будинках у 2,5 разу більше дітей, ніж було після Другої Світової війни, то чи потрібно турбуватися з приводу низької народжуваності?
У 1988 р. в Україні на одну жінку припадало дві дитини, а з 1998 р. цей показник знизився до 1,3 дитини. Для того щоб у перспективі населення не зменшувалось, на кожну жінку має припадати в середньому 2,15 дитини. Порівняно з високорозвинутими країнами Західної Європи і Північної Африки 1,3 дитини на жінку – низький показник. У більшості з них на жінку припадає від 1,6 до 3,2 дітей. Лише Німеччина, Італія та Іспанія мали в останні роки 1,3 дитини на жінку. За даними Міжнародної організації харчування, за раціонального використання наявного у людства науково-технічного потенціалу можна прогодувати 20-25 млрд. осіб, тобто це більше, ніж максимальна чисельність осіб, які житимуть наприкінці 21 ст.
Питання:
1. В чому суть «природного закону», що сформував Т. Мальтус?
2. Коли відбулась Перша Всесвітня конференція з народонаселення?
3. Які основні напрями розвитку народонаселення обговорювались на конференції?
4. В чому полягає суть неомальтузіанської концепції?
5. Які радикальні пропозиції зустрічаються в літературі, щодо скорочення населення?
6. Які головні соціально-економічні чинники, що впливають на зниження народжуваності?
7. Чи носить питання, щодо зростання чисельності населення України дискусійний характер, чому?
8. Чи можливо прогодувати населення Землі, що буде жити наприкінці 21 сторіччя?
Контрольні запитання.
1. Чи має значення вивчення людських ресурсів для оцінки ринку праці?
2. В чому полягає специфіка людських ресурсів в порівнянні з іншими факторами економічного розвитку?
3. Що є найширшим поняттям для означення людських ресурсів?
4. Охарактеризуйте варіанти класифікації населення в економіці праці.
5. Що являє собою економічно активне населення ?
6. Які верстви населення належать до економічно неактивного населення.
7. Які категорії належать до трудових ресурсів ?
8. Хто належить до працездатних осіб ?
9. Хто належить до непрацездатних осіб ?
10. Охарактеризуйте МОП, її функції.
11. Що називають реальними людськими ресурсами (це визнано на міжнародному рівні)?
12. У чому полягають позитивні сторони поняття «трудові ресурси»?
13. Що є реальною частиною трудових ресурсів?
14. Чому поняття «трудові ресурси» втрачає свою актуальність?
15. Поміркуйте, як можна було б вдосконалити пенсійне законодавство в нашій країні?
16. Що таке відтворення населення і якими видами руху населення воно характеризується?
17. Чим відрізняються різні типи і режими відтворення населення?
18. Який взаємозв’язок між відтворенням населення та відтворенням ресурсів для праці?
19. Що таке трудовий потенціал? Які складові його обумовлюють?
20. Проаналізуйте, як змінюється трудовий потенціал України останнім часом.
Завдання 8
Підберіть до кожного визначення в лівому стовпчику правильне значення з правого
| № | Визначення | № | Визначення |
| Економічно активне населення | Діти та непрацюючі пенсіонери, в тому числі пільгові, підлітки, інваліди | ||
| Економічно неактивне населення | Працездатне населення в працездатному віці + працюючі підлітки + працюючі інваліди + працюючі пенсіонери – непрацюючі пільгові пенсіонери | ||
| Трудові ресурси | Всі, хто працює або активно шукає роботу | ||
| Частина населення країни, яка за своїм фізичним розвитком, розумовими здібностями і знанням здатна працювати в народному господарстві | Працівники, для яких пенсійний вік настає раніше на 5-10 років ( і більше) | ||
| Пільгові пенсіонери | Поняття узагальнене і дещо умовне, визначається системою законодавчих актів (для чоловіків 16-59 років, для жінок 16-54 років) | ||
| Працездатний вік | Трудові ресурси |
Контрольні запитання
1. Як називається механічне просторове переміщення населення ?
2. Якими причинами викликані ці переміщення?
3. З чим пов’язана зовнішня міграція?
4. Що відображає внутрішня міграція ?
5. Що розуміється під еміграцією?
6. Якими причинами найчастіше обумовлена внутрішня міграція?
Завдання 9
Дані демографічних процесів Миколаївської області з 1897 р. свідчать, що природний рух впливав на чисельність населення. До 1913 р. показники природного приросту населення коливались в межах 17-20,5 на 1000 чоловік населення. За роки існування радянського Союзу при постійному зниженні показників народжуваності і смертності природний рух знизився до 1967р. в межах 7-8 на кожні 1000 чоловік населення. Від’ємний приріст населення, зміна його чисельності та вікового-статевого складу дають можливість скласти уяви про тип населення області. Радянський демограф А.М. Мерков і зарубіжний Г. Зунденберг в 60-х роках 20 століття обґрунтували типи населення, поділяючи їх на прогресивний, стаціонарний та регресивний в залежності від вікового складу населення та кількості жіночої статі для відтворення населення.
Таблиця 3.15
Розподілення населення області за типами
| Вік | % усіх вікових груп до загальної чисельності населення | ||
| Прогресивний тип | Стаціонарний тип | Регресивний тип | |
| за А.Мерковим | |||
| 0-14 | |||
| 15-49 | |||
| 50 і старші | |||
| за Г.Зундбергом | |||
| 0-14 | 26,5 | ||
| 15-49 | 50,5 | ||
| 50 і старші |
Аналіз даних перепису населення області з 1897р. продемонстрував різку зміну вікової структури населення від 0 до 14 років, 15-49 років, 50 і більше років.
Таблиця 3.16
Вікова структура населення
| Вік | у % до загальної чисельності наявного населення області | ||||||
| 0-14 | 40,1 | 33,6 | 25,0 | 24,0 | 22,2 | 20,4 | 17,0 |
| 15-49 | 49,1 | 55,2 | 53,7 | 51,9 | 41,6 | 43,2 | 51,0 |
| 50 і ст. | 10,8 | 11,2 | 21,3 | 24,1 | 36,2 | 36,4 | 32,0 |
За роки перепису населення з 1926 по 1989 рр. в Радянському Союзі чисельність дітей віком до 14 років скоротилась у 2,3 рази, зросла чисельність осіб віком від 15-49 років – в 1,03 рази і віком від 50 і більше років – в 3 рази.
Для відтворення населення важливо знати, яку частку цієї вікової групи складає жіноча стать, яку кількість дівчаток повинні народити жінки для відтворення майбутніх поколінь.
Народжуваність, як і інші демографічні процеси, виражається за допомогою статистичних коефіцієнтів або показників з розрахунку на 1000 чоловік населення, але ці коефіцієнти не обчислюють статево-вікове відношення. При цьому треба зрозуміти, що лише частина жіночого населення в змозі народжувати дітей. У світі прийнято вважати плодовитим (відтворювальним) вік жінки з 15 до 49 років, хоча поодинокі випадки можуть бути раніше 15 років або старші 49 років.
Для більш точного відображення процесу відтворення населення розрахунки народжуваності проводяться серед жінок вікової групи 15-49 років. Оскільки найчастіше народжують жінки, які перебувають у шлюбі, окремо розраховуються показники для цієї групи жінок.
Таким чином, народжуваність визначається за допомогою спеціальних показників народжуваності, тобто коефіцієнтів плодючості (фертильності) двох типів: коефіцієнтів загальної плодючості або коефіцієнтів плодючості і коефіцієнтів шлюбної плодючості. Кп –коефіцієнт плодючості, Кшп – коефіцієнт шлюбної плодючості.
Ці показники можуть бути розраховані на жінок віком 15-18-20-25-30-35-40-45-50 і більше років.
Визначте за даними таблиці 3.12 тип населення області, коефіцієнт плодючості.
Завдання 10
Юридичною базою природного руху населення є шлюби і розлучення. Загальні коефіцієнти шлюбності та розлучуваності розраховуються як відношення кількості зареєстрованих протягом календарного року шлюбів і розлучень до середньорічної кількості наявного населення.
Взагалі, в Миколаївській області виникла стійка тенденція зменшення коефіцієнта шлюбності (кількість шлюбів на 1000 чоловік наявного населення) – від 10,5 у 1985 році до 7,4 у 2006 році. Процес розлучень серед сільського населення прогресує майже по всій Україні, якщо в 2001 році число розлучень становило 33457 то вже в 2006 році – 40130.
Зростає співвідношення між кількістю розлучених і одружених: в 1980 р. розпадалася кожна сьома сім’я, то вже у 2000 р. – кожна друга. Отже, дана ситуація юридично підриває природну основу демовідтворювальних процесів населення завдає значні матеріальні та моральні збитки розлученим парам, погіршується виховання та психологічний стан дітей неповних сімей, що має негативні наслідки для всього суспільства.
Розлучення молодих сімей негативно впливає і на сумарний коефіцієнт народжуваності (кількість дітей, яку може народити в середньому жінка за існуючих рівнів плідності): якщо в 1985 р. в Миколаївській області він становив 2,3 то вже у 2007 р. – 1,4.
Проаналізуйте таблицю 3.17, зробить висновки.
Таблиця 3.17
Частка дітей, народжених жінками, які
не перебували у зареєстрованому шлюбі
| Роки | % до загальної кількості народжень | ||
| всього | міські поселення | сільська місцевість | |
| 16,2 | 12,6 | 22,9 | |
| 17,8 | 14,9 | 22,3 | |
| 23,8 | 20,3 | 29,1 | |
| 24,1 | 20,6 | 29,8 | |
| 26,4 | 22,2 | 33,6 | |
| 27,7 | 23,7 | 35,4 | |
| 29,9 | 25,8 | 37,4 | |
| 30,3 | 25,3 | 38,7 | |
| 30,6 | 26,2 | 37,9 | |
| ….. |
Завдання 11
(для обговорення і самостійної роботи)