Е) усі відповіді правильні
115. Міжнародний рух підприємницького капіталу – це:
а) вивіз капіталу в ті країни, де є сприятливий інвестиційний клімат;
б) вивіз капіталу у формі надання державних і приватних позик з метою отримання доходу у вигляді процента, рівень якого заздалегідь обумовлюють;
в) кошти, які вкладають у виробничі, фінансові, торгові й інші закордонні підприємства задля отримання прибутку;
г) державні інвестиції за кордоном.
116. Міжнародний рух позикового капіталу – це:
а) вивіз капіталу в ті країни, де є сприятливий інвестиційний клімат;
б) вивіз капіталу у формі надання державних і приватних позик з метою отримання доходу у вигляді процента, рівень якого заздалегідь обумовлюють;
в) кошти, які вкладають у виробничі, фінансові, торгові й інші закордонні підприємства для отримання прибутку;
г) державні інвестиції за кордоном.
117. Основну частину прямих інвестицій на світовому ринку капіталів контролює(ють) :
а) уряд США;
б) Міжнародний валютний фонд
в) уряди країн Європейського співтовариства;
Г) міжнародні корпорації.
118. Основна частина інвестицій розвинених країн нині спрямована до:
а) Центрально-Східної Європи;
б) Південно-Східної Азії;
в) Південної Америки;
г) Африки;
Д) країн ОЕСР.
119. Міжнародні портфельні інвестиції – це:
а) вкладення капіталу за кордоном у патенти, ліцензії, ноу-хау;
б) вкладення капіталу в цінні папери зарубіжних компаній у розмірах, які не забезпечують контролю над ними;
в) вкладення капіталу в цінні папери зарубіжних компаній у розмірах, які забезпечують контроль над ними;
г) вкладення капіталу у створення дочірніх компаній за кордоном.
120. Міжнародні прямі інвестиції – це:
а) вкладення капіталу за кордоном у патенти, ліцензії, ноу-хау;
б) вкладення капіталу в цінні папери зарубіжних компаній у розмірах, які не забезпечують контролю над ними;
в) вкладення капіталу у створення асоційованих компаній за кордоном;
Г) вкладення капіталу в цінні папери зарубіжних компаній у розмірах, які забезпечують контроль над ними.
121. Реінвестиції – це:
а) вкладення капіталу за кордоном у патенти, ліцензії, ноу-хау;
б) повернення країні капіталу, вкладеного у цінні папери зарубіжних компаній;
в) вкладення капіталу у створення дочірніх компаній за кордоном;
Г) повторні, додаткові вкладення коштів за кордоном, отриманих там у вигляді доходів від інвестицій.
122. До міжнародних прямих інвестицій можна віднести:
а) переказ китайськими робітниками заробітної плати з України на батьківщину;
б) залучення українськими банками депозитів в іноземній валюті;
в) розміщення українським урядом облігацій державної позики на євроринках;
Г) купівлю фірмою “LG” російського приватизованого підприємства.
123. Транснаціональні корпорації – це:
а) корпорації, які є монополістами на світовому ринку певних товарів і послуг;
б) корпорації, в яких іноземний інвестор володіє не менш, ніж 10% акцій;
в) корпорації, в яких іноземний інвестор володіє понад 50% акцій;
Г) фірми, які володіють підприємствами в кількох країнах світу.
124. Головними країнами-донорами капіталу в сучасному світі є:
а) країни Східної Європи;
б) країни “Великої сімки”;
в) країни СНД;
г) країни Східної Азії;
д) країни Латинської Америки.
125. Головним фінансовим центром світу є:
а) Париж;
б) Лондон;
в) Нью-Йорк;
г) Токіо;
д) Цюрих.
126. Головним фінансовим центром Азії є:
а) Кито;
б) Ер-Ріяд;
в) Токіо;
г) Сінгапур;
д) Сянган.
127. До правових інструментів міжнародної передачі технологій не належить:
а) патент;
б) ліцензія;
в) копірайт;
Г) ноу-хау.
128. До форм міжнародної передачі технологій не належить:
а) ноу-хау;
б) ліцензійна угода;
в) франчайзингова угода;
г) патентна угода;
д) інжинірингова угода;
Е) факторингова угода.
129. Ліцензія – це:
а) виняткове право автора друкованого, аудіо- чи відеотвору на показ і відтворення своєї роботи;
б) дозвіл, який видає власник технології (ліцензіар), захищеної чи незахищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіату) на використання цієї технології упродовж певного часу за визначену плату;
в) символ певної організації (підприємства), який використовують для індивідуалізації виробника товару і його ніхто не може використовувати без офіційного дозволу власника;
г) документ (свідоцтво), що видають винахіднику, який засвідчує його авторство і виняткове право на використання винаходу.
130. Патент – це:
а) виняткове право автора друкованого, аудіо- чи відеотвору на показ і відтворення своєї роботи;
б) дозвіл, який видає власник технології (ліцензіар), захищеної чи незахищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіату) на використання цієї технології упродовж певного часу за визначену плату;
в) символ певної організації (підприємства), який використовують для індивідуалізації виробника товару і його ніхто не може використовувати без офіційного дозволу власника;