Буковинський державний фінансово-економічний університет

Іванчук Ю. В.

Науковий керівник Попадюк О. В.

Буковинський державний фінансово-економічний університет

«Механізм функціонування ринку праці»

Сучасний ринок праці України характеризується значним напруженням внаслідок зниження попиту на робочу силу, падіння рівня реальної заробітної плати, зростання чисельності вивільнених працівників, збільшення прихованого безробіття.

Тематика ринку праці є досить поширеною. В різних аспектах її досліджували такі вчені, як Акіліна О. В.[1], Головіна С. В.[3], Волкова О.В.[2], Ярошенко В. І.[6] та багато інших. Проте дана тема найбільш повно розкрита в навчальних посібниках з економіки праці Завіновської Г. Т., Буряка П. Ю та ін.

Протягом років незалежності в Україні спостерігалися різні тенденції на ринку праці, показники якого протягом цього часу характеризувалися значною нестабільністю. На сучасний стан економіки нашої країни, зокрема і на ринок праці значно вплинула світова фінансова криза, яка в Україні розпочалася у 2008 році.

Структурні зміни в економіці України починаючи з 2000 року і підвищення загальної інвестиційної активності на українському ринку обумовили певне зростання попиту на ринку праці, однак реалізації успішних проектів та програм щодо зростання зайнятості населення за цей період не відбулося. Чисельність зайнятого населення у віці 15-70років за період 2000-2008 років зросла лише на 540,2 тис. осіб, чисельність безробітних зменшилася на 1077,6 тис. осіб.

За даними державного комітету статистики, в Україні кількість зареєстрованих безробітних у 2009 році становила 531,6 тис. осіб, що у порівнянні з 2007 роком менше на 110,7 тис. осіб, і на 313,3 тис. осіб менше, ніж у 2008 році. У 2010 році кількість зареєстрованих безробітних становила 564,0 тис. осіб. Ми бачимо, кількість безробітних зросла, що є негативно для економіки України. Для періоду 2007-2010 рр. характерним є переважання безробіття серед жінок. Проте у 2009 році різниця між зареєстрованими безробітними жінками і чоловіками скоротилася до 42,2 тис. осіб відносно 129,3 тис. осіб у 2007році. У 2010 році безробітних жінок було зареєстровано 303,8 тис. осіб, а чоловіків на 43 тис. менше, тобто 260,8 тис. осіб.[8]

Аналізуючи структури промислової зайнятості за регіонами України в період з 2000 по 2010 рік спостерігаємо те, що найбільша зайнятість у Донецькі, Дніпропетровські, Луганські, Харківські та Запорізькі областях. Найменша – у Волинські, Тернопільські та у Чернівецькі областях.[7] На даний обсяг зайнятості впливає частка кількості великих та середніх промислових підприємств обсяг імпорту та експорту.

Динаміка кількості незайнятого населення, що перебувало на обліку в державній службі зайнятості, за професійними групами у 2008-2010рр.

(на кінець звітного періоду; тис. осіб)

Таблиця 1

Рік	Всьог	За професійними групами
Профе-сіонали	Фа-хівці	технічні службовці	працівники сфери торгівлі та послуг	Кваліфікова-ні робітники сільського та лісового господарств, риборозве-дення та рибальства	кваліфіковані робітники з інстру-ментом	робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин	найпростіші професії*/	законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)
	876,2	54,6	72,0	46,2	106,6	42,0	116,3	176,8	194,8	66,9
	542,8	45,0	51,7	31,2	66,0	19,5	77,6	106,8	93,2	51,8
		48,1	53,0	31,8	76,6	22,8	69,9	107,2	103,2	51,4

*/Включаючи осіб без професії.

Отже, аналізуючи дані (таб.1), можна побачити, що серед кількості незайнятого населення серед різних професійних груп в Україні протягом аналізованого періоду переважали робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин (у 2008 – 176,8 тис.[4] осіб,у 2009 – 106,8 тис. осіб,у 2010 – 107,2 тис. осіб). Протягом 2008-2010 рр. найнижчими були показники серед кваліфікованих робітників сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства (відповідно 42,0 тис. осіб, 19,5 тис. осіб і 22,8 тис.осіб).[8]

Аналізуючи структури промислової зайнятості за регіонами України в період з 2000 по 2010 рік спостерігаємо те, що найбільша зайнятість у Донецькі, Дніпропетровські, Луганські, Харківські та Запорізькі областях. Найменша – у Волинські, Тернопільські та у Чернівецькі областях.[7] На даний обсяг зайнятості впливає частка кількості великих та середніх промислових підприємств обсяг імпорту та експорту.

Чисельність економічно активного населення у віці 15-70 рр. за даними 2009 року зменшилася в порівнянні з попередніми роками до 22150,3 тис. осіб.

Однією з найважливіших проблем ринку праці є швидкість руху робочої сили. В Україні ці показника є відносно високими, оскільки для нашої країни характерними є проблеми функціонування політичної, економічної та інших сфер життєдіяльності, нестабільність яких посилилась впливом фінансової кризи.

Протягом 2008-2010 рр. спостерігається значне падіння коефіцієнта обороту робочої сили по прийому працівників (з 29,7% до 22,5%). Відповідний коефіцієнт по звільненню у 2008 році був найбільшим (32,8%), а у 2009 році зменшився на 4,1% .

Проаналізуючи механізм функціонування ринку праці у 2010 році, на а початок року кількість зареєстрованих безробітних становила 526,7 тис. осіб. За три квартали цього року кількість безробітних мала тенденцію до зменшення і у вересні становила 396,2 тис. осіб, в порівнянні з кількістю зареєстрованих безробітних у 2009 році, яка становила становила 531,6 тис. осіб, (на 110,7 тис. осіб менше, ніж у 2007 році, і на 313,3 тис. осіб менше, ніж у 2008 році).[8]

Динаміка кількості зареєстрованих безробітних за статтю та місцем

проживання у 2007-2010 рр.

Таблиця 2

Рік	Всього (тис. осіб)	За статтю	За місцем проживання
Жінки (тис. осіб)	Чоловіки (тис. осіб)	Міське населення (тис. осіб)	Сільське населення (тис. осіб)
	642,3	385,8	256,5	296,4	345,9
	844,9	465,2	376,7	418,3	426,6
	531,6	286,9	244,7	319,8	211,8
	396,2			252,5	143,7

Серед кількості зареєстрованих за статтю і місцем проживання (таб.2) кількість безробітних жінок в січні 2010 року становила 278,7 тис. осіб, а на кінець вересня зменшилась до 230 тис. осіб, чоловіків на початок року – 248 тис., а на кінець третього квартала 166 тис. осіб.

Рис. «Динаміка зареєстрованих безробітних за статтю протягом 2007-2010рр»

Кількість зареєстрованих безробітних у містах на кінець звітного періоду зменшилося на 48,3 тис. осіб і становило 252,5 тис. осіб, а в селах – на 72,3 тис. осіб і снановило 143,7 тис. осіб.

Отже, аналізуючи три квартали 2010 року, бачимо, що ситуація на ринку праці покращується і за прогнозами Міністерства праці та соціальної політики України, тенденції до зменшення безробіття на ринку робочої сили будуть спостерігатися до 2011 року. У 2012 р. рівень безробіття складе 5,5% від економічно активного населення у віці 15-70 років (1,2 млн. осіб), рівень зайнятості зросте до 59,3% (21,1 млн. осіб). Сприятиме цьому:

- підготовка та проведення в Україні Євро-2012;

- детінізація трудової міграції;

- посилення відповідальності органів виконавчої влади і соціальних партнерів за реалізацію політики зайнятості.

Отже, згідно з офіційними даними, для всіх показників ринку праці в Україні протягом аналізованого періоду характерною є нестабільність: у 2008 році вони погіршилися, порівняно з попереднім, проте у 2009 році майже всі показники повернулися до рівня 2007 року, а деякі, навіть, покращилися. Тож, у майбутньому можливі позитивні тенденції на ринку праці.

Аналіз ситуації на ринку праці України та міграційних потоків її робочої сили дозволяє виділити таку реформу, як підвищення значення активної політики на ринку праці. Для підвищення адаптації населення до вимог ринку праці треба проводити активніше інформування населення щодо наявних пропозицій, узгодити підготовку та перепідготовку з реальним попитом на регіональних ринках праці, підтримувати систему професійної технічної освіти, проводити систематичний аналіз потреб в робочій силі підприємств різних галузей для формування відповідного державного замовлення на освіту.

Аналізуючи ринок праці України в період з 2007 – 2010рр., включаючи період кризи, бачимо, що сформувалася досить тяжка фінансова та економічна ситуація, і для їх вирішення можемо запропонувати здійснити такі заходи:

1 - розвиток освіти та її відповідність світовим вимогам;

2 - регулювання сукупних доходів населення, оплати послуг праці, соціальних виплат;

3 - здійснити заохочувальні заходи, для повернення трудових емігрантів на Батьківщину;

4 - забезпечити формування єдиної національної ціни праці.

5 - зниження рівня безробіття слід проводити ак­тивну роботу з роботодавцями і особами, що звертаються до неї з метою їхнього працевлаштування. Основне завдання державної політики щодо ринку праці – це створення правових, економічних та інституціональних умов для підвищення ефективності зайнятості населення.

Література

1. Акіліна О. В. аналітичний огляд ринку праці в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - №10. – С. 152-159.

2. Волкова О. В. Організаційно-економічний механізм регулювання ринку праці України: сутність, структура та напрямки вдосконалення // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. - №11. – С. 144-150.

3. Головіна С. В. регулювання українського ринку робочої сили відповідно до циклічності економіки // Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №11. – С. 175-180.

4. Джегур Г. В. Державний механізм регулювання зайнятості населення та принципи його формування / Г. В. Джегур // Формування ринкових відносин в Україні. – 2008. – №9. – С. 167-173. – Бібліогр.: с.172-173

5. Зайнятість: випробування кризою // Урядовий кур'єр. – 2010. – №14 (26 січ.). – С. 6

6. Рядно О. А. Аналіз динаміки регіональної зайнятості в промисловості України / О. А. Рядно, Я. В. Хрущ // Проблеми і перспективи розвитку національної економіки в умовах євроінтеграції та світової фінансово-економічної кризи : м-ли Ювілейної міжнар. наук.-практ. конф., 22-23 жовт. 2009 р., Чернівці / МФУ, БДФА та ін.; гол. ред. В.В. Прядко. – Чернівці, 2009. – С. 47-50

7. Ярошенко В. І. Проблеми професійного ринку праці // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. - №10. – С. 151-157.

8. www.ukrstat.gov.ua - Державний комітет статистики України.