Показники міжнародної торгівлі
Міжнародну торгівлю характеризує велика кількість показників, які можна систематизувати за наступними ознаками: а) показники обсягів; б) показники структури; в) показники динаміки; г) показники результатів.
Рис. 2.1. Показники міжнародної торгівлі
Показники обсягів МТ:
1) експорт – це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг. До експорту відносять:
- товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні;
- товари, раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем.
Реекспорт – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці.
2) імпорт – ввезення в країну товарів та послуг.
До імпорту відносять:
- товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника;
- товари для подальшої переробки під митним контролем.
Реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись. Сюди відносять повернення покупцем бракованого товару, повернення товару, що не був проданий через аукціон, повернення товару, не реалізованого через консигнаційні склади. Основною ознакою реімпортних операцій є перетинання вітчизняними товарами митниці двічі: при ввезенні і вивезенні. Товари, що повертаються з виставок і ярмарок, до реімпортуємих не відносяться.
Експорт та імпорт розраховуються кожною країною в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники розраховуються у національній валюті і переводяться в долари США для міжнародного порівняння.
В результаті відмінності в базі розрахунків сукупна вартість світового експорту статистично буде завжди менше вартості світового імпорту на величину, приблизно рівну сплаті страхової премії на зовнішньоторговий товар, фрахту судна для його перевезення та інших портових зборів.
3) зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу
ЗТО = Е + І
4) фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року);
5) генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів;
6) спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї
СТ = ЗТО – реекспорт – реімпорт
Показники структури:
1) товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями;
2) географічна структура – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу;
3) інституційна торгівля – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну;
4) видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.
Показники динаміки:
1) темпів росту:
- темпи росту експорту
Тр.е. = Ез.р. / Еб.р. * 100%,
де Тр.е. – темпи росту експорту;
Ез.р. – обсяг експорту в звітному році;
Еб.р. – обсяг експорту в базисному році.
- темпи росту імпорту
Тр.і. = Із.р. / Іб.р. * 100%,
де Тр.і. – темпи росту імпорту;
Із.р. – обсяг імпорту в звітному році;
Іб.р. – обсяг імпорту в базисному році.
- темпи росту зовнішньоторговельного обігу
Тр.зт.об. = ЗТОз.р. / ЗТОб.р. * 100%,
де Тр.зт.об. – темпи росту зовнішньоторговельного обігу;
ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;
ЗТОб.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.
2) темпи приросту:
- темпи приросту експорту
Тпр.е. = Тр.е.з.р. / Тр.е.б.р. * 100%,
де Тпр.е. – темпи приросту експорту;
Тр.е.з.р. – темпи росту експорту за звітний рік;
Тр.е.б.р. – темпи росту експорту за базисний рік.
- темпи приросту імпорту
Тпр.і. = Тр.і.з.р. / Тр.і.б.р. * 100%,
де Тпр.і. – темпи приросту імпорту;
Тр.і.з.р. – темпи росту імпорту за звітний рік;
Тр.і.б.р. – темпи росту імпорту за базисний рік.
- темпи приросту зовнішньоторговельного обігу
Тпр.зто = Тр.зто.з.р. / Тр.зто.б.р. * 100%,
де Тпр.зто – темпи приросту зовнішньоторговельного обігу;
Тр.зто.з.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік;
Тр.зто.б.р. – темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.
Показники результатів:
1) сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни;
2) сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує;
3) сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс;
4) сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій;
5) індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.
“Умови торгівлі” відображають співвідношення взаємного попиту і взаємної пропозиції на експорт та імпорт кожної країни. Цей показник є важливим орієнтиром для зовнішньоекономічної політики країни. Для розрахунків “умов торгівлі” певної країни порівнюються індекси її експортних та імпортних цін, що публікуються в зіставленій для всіх формі в щомісячному виданні МВФ “International Financial Statistics”.
6) експорт на душу населення
Ед.н. = Ез.р. / населення,
де Е д.н. – обсяг експорту на душу населення в звітному році;
Ез.р. – обсяг експорту в звітному році.
7) імпорт на душу населення
Ід.н. = Із.р. / населення,
де І д.н. – обсяг імпорту на душу населення в звітному році;
Із.р. – обсяг імпорту в звітному році.
8) експортна квота (відношення експорту до ВВП)
Ек.в. = Ез.р. / ВВП * 100%,
де Ек.в. – експортна квота;
Ез.р. - обсяг експорту в звітному році;
ВВП – валовий внутрішній продукт.
9) імпортна квота
Ік.в. = Із.р. / ВВП * 100%,
де Ік.в. – імпортна квота;
Із.р. – обсяг імпорту в звітному році;
ВВП – валовий внутрішній продукт.
10) квота зовнішньоторговельного обігу
ЗТОк.в. = ЗТОз.р. / ВВП * 100%,
де ЗТОк.в. – квота зовнішньоторговельного обігу;
ЗТОз.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу в звітному році;
ВВП – валовий внутрішній продукт.
Методи МТ.
Метод торгівлі - це спосіб здійснення торгового обміну. У міжнародній торговельній практиці використовується два основні методи торгівлі: 1.торгівля напряму (здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем); 2. непряма торгівля
При торгівлі напряму виникає певна фінансова користь, оскільки скорочуються витрати на суму комісійної винагороди посереднику, знижується ризик і залежність результату комерційної діяльності від можливої недбалості чи недостатньої компетенції посередницької організації. Крім того, міжнародна торгівля в порівнянні з внутрішньою є більш ризикованою, що обумовлено економічними, політичними, правовими і соціальними умовами в різних країнах, їх традиціями і звичаями, а також великими відставаннями між партнерами. У результаті часто буває доцільно, а іноді просто необхідно використовувати посередників для проведення міжнародних торговельних операцій.
До другої групи (непряма торгівля, або непрямий метод) належать:
—торгівля через посередників (торговельні компанії та інші посередницькі фірми);
—торгівля через організовані товарні ринки, тобто через міжнародні товарні біржі, тендери (торги), аукціони та виставки-ярмарки
Переваги залучення посередників: а) підвищують оперативність збуту б) підвищення прибутку за рахунок прискорення обороту капіталу; в) посередники знаходяться ближче до покупця, так оперативно реагують на зміни в ринковій кон'юнктурі, це дозволяє реалізувати товар на більш сприятливих для експортера умовах; г) підвищується конкурентоспроможність товарів за рахунок можливості післяпродажного сервісу; д) є джерелом первинної інформації про рівень якості і конкурентоспроможності товарів.
У рамках торгівлі через посередників визначають такі види посередницьких операцій та відповідні їм види угод:
1.Операція з перепродажу (договір купівлі-продажу) -(купці, дистриб'ютори, дилери);
2.комісійні операції (договір комісії, договір консигнації). Посередники називаються - комісіонер, консигнатор;
3.агентські операції (агентські угоди). І посередники при цьому називаються - агенти-повірені, торговельні агенти;
4.брокерська операція. Посередник - спеціалізований професійний агент, що працює на одному сегменті і здійснює контракт між продавцем і покупцем і за цю послугу отримує винагороду до 2-3%. Агент-представник, брокер, маклер. Серед них: торговельні будинки; експортні фірми; імпортні; дистриб'юторські; комісійні; брокерські; факторингові.
Серед посередників можна виділити так званих інституціональних посередників, до яких відносять товарні біржі, аукціони та міжнародні торги (тендери).
Міжнародні товарні біржи являють собою постійно діючий оптовий ринок декількох країн, де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів.
Виставка — це показ, яким би не була його назва, основа мета котрого полягає в ознайомлені публіки шляхом демонстрації із засобами, які маються в розпорядженні людства, для задоволення його потреб, а також з метою сприяння прогресу в одній або кількох сферах діяльності або майбутніх перспектив.
Міжнародний товарний аукціон – це спеціально організовані, періодично діючі в певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів в завчасно обумовлені терміни та в спеціально визначеному місці проводиться продаж раніше оглянутих товарів, які переходять у власність покупця, який запропонував найвищу ціну.
Міжнародні тендер є методом міжнародної торгівлі, сутність якого полягає в конкурентному відборі зарубіжних постачальників і підрядників через організованих товарних ринок шляхом залучення до певної, заздалегідь встановленої дати пропозиції від зарубіжних і національних постачальників та підрядників, проведення конкурсу (порівняння) представлених проектів (умов) та укладання контракту з тим з них, пропозиції якого найповніше задовольняють потреби і вимоги імпортерів-замовників.