Методика аналізу основних показників, що характеризують економіку регіону

Методику аналізу основних економічних показників, що характеризують економіку регіону, доцільно представити на конкретному прикладі: необхідно здійснити економічний аналіз Київської області за основними показниками, що наведені в табл. 4.2.

Мета аналізу вже сформульована в завданні, тому наступний етап аналізу – це вибір інформації, потрібної для досягнення мети. У табл. 5.2. наведені не тільки економічні, але й соціальні показники, тому потрібно сформувати таблицю вихідних даних, яка буде містити необхідну для економічного аналізу вихідну інформацію (табл. 5.3).

Таблиця 5.2

Основні соціально-економічні показники Київської області[2]

Показники	Значення показників за роками
Валова додана вартість (у фактичних цінах), млн. грн.
у розрахунку на душу населення, грн.
Основні засоби (у фактичних цінах, на кінець року), млн. грн.
Доходи населення, млн. грн.
Витрати та заощадження населення, млн. грн.	2483,9	6499,7
Індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року), відсотків	125,8	106,1	98,7	108,2	112,9
Індекс цін виробників промислової продукції (грудень до грудня попереднього року), відсотків	120,4	105,5	103,2	11,5	110,0
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (у фактичних цінах), млн. грн.	14,8	546,2	155,8	553,6	1410,2
Продукція промисловості (у фактичних цінах), млн. грн.	4458,2	5914,3	6769,8	8459,6	*
Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг), млн. грн.	*	*	*	*	12336,8
Продукція сільського господарства (у порівнянних цінах 2000 р.), млн. грн.	3254,1	3445,0	3728,4	3585,8	4050,8
рослинництва	1886,6	1864,4	1916,4	1922,0	2259,3
тваринництва	1367,5	1580,6	1812,0	1663,8	1791,5
Інвестиції в основний капітал (у фактичних цінах), млн. грн.	946,7	1322,5	1656,7	2917,6	3547,4
Введення в експлуатацію загальної площі житлових
будинків, тис. кв. м
Відправлення вантажів автомобільним транспортом загального користування, млн. т.	36,3	32,2	35,2	35,4	40,4
Відправлення пасажирів автомобільним транспортом загального користування, млн. осіб	81,2	49,6	67,2	71,4	67,4
Роздрібний товарооборот (у фактичних цінах), млн. грн.	1011,4	1222,7	1446,9	1603,9	2191,5
Обсяг вироблених послуг (у фактичних цінах ), млн. грн.	487,7	796,0	1389,4	996,1	1416,7
Експорт товарів та послуг, млн. дол. США	260,9	326,4	329,7	384,4	561,6
Імпорт товарів та послуг, млн. дол. США	356,4	454,4	471,6	770,4	1259,3
Кількість постійного населення, (на кінець року), тис. осіб	1835,1	1818,7	1802,6	1778,1	1773,1
Природний приріст, скорочення (-) населення, тис. осіб	-16,6	-17,1	-16,3	-16,0	-15,5
Кількість зайнятих економічною діяльністю, тис. осіб
Кількість безробітних у віці 15-70 років (за методологією МОП), тис. осіб
Кількість зареєстрованих безробітних (на кінець року), осіб
у тому числі жінок
Середньомісячна заробітна плата, грн.

Примітка:

* – дані відсутні.

Таблиця 5.3

Основні економічні показники, що характеризують Київську область (вихідні дані)

Показники	Значення показників за роками
Валова додана вартість (у фактичних цінах), млн. грн.
у розрахунку на душу населення, грн.
Основні засоби (у фактичних цінах, на кінець року), млн. грн.
Індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року), %	125,8	106,1	98,7	108,2	112,9
Індекс цін виробників промислової продукції (грудень до грудня попереднього року), %	120,4	105,5	103,2	111,5	110,0
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (у фактичних цінах), млн. грн.	14,8	546,2	155,8	553,6	1410,2
Продукція промисловості (у фактичних цінах), млн. грн.	4458,2	5914,3	6769,8	8459,6	*
Продукція сільського господарства (у порівнянних цінах 2000р.), млн. грн.	3254,1	3445,0	3728,4	3585,8	4050,8
рослинництва	1886,6	1864,4	1916,4	1922,0	2259,3
тваринництва	1367,5	1580,6	1812,0	1663,8	1791,5
Інвестиції в основний капітал (у фактичних цінах), млн. грн.	946,7	1322,5	1656,7	2917,6	3547,4
у розрахунку на душу населення, грн.	115,9	727,2	919,1	1640,9	2000,7
Роздрібний товарооборот (у фактичних цінах), млн. грн.	1011,4	1222,7	1446,9	1603,9	2191,5
Обсяг вироблених послуг (у фактичних цінах ), млн. грн.	487,7	796,0	1389,4	996,1	1416,7
Експорт товарів та послуг, млн. дол. США	260,9	326,4	329,7	384,4	561,6
Імпорт товарів та послуг, млн. дол. США	356,4	454,4	471,6	770,4	1259,3
Зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг, млн. дол. США	617,3	780,8	801,3	1154,8	182,1
Зовнішньоторговельне сальдо, млн. дол. США	-95,5	-128,0	-141,9	-386,0	-697,7

Примітка:

* – дані відсутні.

Дані табл. 5.3. свідчать, що за період з 2000 по 2004 рр. волова додана вартість у регіоні збільшилася на 100,5%. При цьому в середньому річний приріст цього показника за досліджуваний період склав 20,0%.

З урахуванням індексу інфляції (індексу споживчих цін) валова додана вартість за досліджуваний період зросла на 123,4%. При цьому в середньому річний приріст цього показника склав 22,9%.

Таким чином, реальна динаміка показника валової доданої вартості була більше ніж фактична. У розрахунку на душу населення цей показник за досліджуваний період збільшився на 104,4%, однак, з огляду на, те що за цей період населення Київської області скоротилося на 62 тис. осіб такий приріст був отриманий не тільки за рахунок економічного розвитку області, а й за рахунок погіршення демографічної ситуації в регіоні.

Вартість основних засобів у Київській області (матеріальний ресурс економічного розвитку регіону) за період з 2000 по 2004 рр. збільшилася на 38,9%. При цьому в середньому річний приріст цього показника за досліджуваний період склав 9,1%.

У середньому річний рівень інфляції за період з 2000 по 2004 рр. знизився на 3,2%, що позитивно позначилося на реальній економічній ситуації в Київській області.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування мав позитивну динаміку і збільшився за досліджуваний період більш ніж у 95 разів, що свідчить про підвищення рентабельності діяльності підприємств, які . діють на території даного регіону.

Обсяги промислового виробництва за період з 2000 по 2003 рр. в Київській області збільшилися на 89,8%. Середньорічна динаміка цього показника склала 124,0%.

З урахуванням індексу цін виробників промислової продукції за період з 2000 по 2003 рр. обсяги продукції промисловості в Київській області збільшилися більш ніж у 2 рази. При цьому середньорічні темпи приросту цього показника склали 29,6%.

У Київській області продукція рослинництва в загальному обсязі сільськогосподарської продукції в середньому за період з 2000 по 2004 рр. склала 54,6%. Динаміка цього показника за досліджуваний період була позитивної і склала 119,8%. Середньорічний приріст цього показника склав 5,8%, що викликане або ростом цін виробників сільськогосподарської продукції (фактор негативного впливу), або розширенням виробництва сільськогосподарської продукції (фактор позитивного впливу).

Інвестиції в основний капітал є найважливішим економічним показником регіонального розвитку. Особливо важливим є показник освоєння інвестицій у регіоні, однак у загальноприйнятій сукупності соціально-економічних показників, якими офіційно звітують області України, його не має (табл. 4.2). За період з 2000 по 2004 рр. обсяг інвестицій в основний капітал у Київській області збільшився в 3,9 раза, що позитивно характеризує інвестиційний клімат у регіоні. При цьому середньорічний приріст цього показника за досліджуваний період склав 40,7%.

У розрахунку на душу населення регіону інвестиції в основний капітал за період з 2000 по 2004 рр. збільшився у 3,9 раза, що викликано ростом обсягу інвестування (фактор позитивного впливу) і зниженням кількість населення в Київській області в досліджуваному періоді (фактор негативного впливу).

Роздрібний товарооборот за період з 2000 по 2004 рр. в регіоні виріс більш ніж у 2 рази. При цьому річні прирости цього показника за досліджуваний період склали в 2001 р. 20,9%; у 2002 р. – 18,3%; у 2003 р. – 10,9%; у 2004 р. – 36,6%. Взагалі річна динаміка роздрібного товарообороту в Київській області мала позитивний характер у досліджуваному періоді, але темпи приросту цього показника знаходяться в межах від 10 до 37%, що може бути викликано впливом різних факторів, наприклад, фактором підвищення рівня інфляції чи фактором зниження платоспроможності населення Київського регіону.

Обсяг наданих послуг у регіоні за період з 2000 по 2004 рр. збільшився майже в 3 рази. При цьому річна динаміка цього показника мала позитивно-негативний характер, обумовлений тим, що в 2001, 2002 і 2004 рр. обсяги цього показника зростали, а в 2003 р. обсяг цього показника знизився на 28,3%, що призвело до зменшення середньорічних темпів приросту цього показника за досліджуваний період.

Зовнішньоекономічна діяльність у Київській області за період з 2000 по 2004 рр. мала негативний характер, тому що зовнішньоторговельний оборот регіону знизився на 70,5%, а зовнішньоторговельне сальдо більш ніж у 7 разів. При цьому обсяг експорту в регіоні в досліджуваному періоді виріс більш ніж у 2 рази, а обсяг імпорту – у 3,5 раза. Щодо базового 2000 р. обсяги експорту товарів і послуг виросли в середньому на 153,5%, а обсяги імпорту – на 207,3%.

Таким чином, результати аналізу економічної ситуації, що склалася в Київському регіоні за період з 2000 по 2004 рр. показали, що взагалі вона була позитивною, що підтверджує позитивна динаміка більшості досліджених основних економічних показників, але для більш об'єктивної оцінки результатів регіонального економічного аналізу необхідно визначити вплив факторів на основні показники, що характеризують економіку регіону. Тому подальші дослідження в межах регіонального економічного аналізу треба проводити за допомогою факторного аналізу.

Контрольні запитання:

1. Визначіть регіональний економічний аналіз, а також його об'єкти й суб'єкти.

2. Назвіть і охарактеризуйте етапи аналізу економічного розвитку регіону.

3. Назвіть види регіонального економічного аналізу і визначіть в чому їх розходження?

4. Охарактеризуйте горизонтальний і вертикальний економічний аналіз. Для чого вони необхідні?

5. Охарактеризуйте порівняльний і факторний економічний аналіз. Для чого вони необхідні?

6. Назвіть і охарактеризуйте принципи регіонального економічного аналізу.

7. Що таке темпи росту й темпи приросту показника? Що вони показують?

8. Що таке фактори впливу на економічні показники, які характеризують регіональний розвиток. Наведіть приклади.

9. Як інфляція впливає на рівень економічного показника? Обґрунтуйте свою відповідь.

10 Що таке стала позитивна динаміка економічного показника?

Тема 6. РЕГІОНАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ І ПЛАНУВАННЯ

6.1. Структура стратегії економічного і соціального розвитку регіону.

6.2. Зміст і етапи розробки програми економічного і соціального розвитку регіону.

6.3. Алгоритм розробки та реалізації регіональної програми.

6.1. Структура стратегії економічного і соціального розвитку регіону

Стратегія економічного і соціального розвитку регіону – це документ, у якому комплексно відображений рівень економічного та соціального розвитку регіону в перспективі. Залежно від періоду розробки стратегії визначають стратегічні регіональні перспективи. На регіональному рівні стратегію доцільно розробляти, як правило, на період від 5 до 10 років. Комплексність стратегії економічного і соціального розвитку полягає в тому, що в ній представлена інформація, яка всебічно представляє перспективні бачення на розвиток регіону. Практично стратегія економічного і соціального розвитку регіону (області) представляє перспективний план стратегічних заходів, які необхідно здійснити для досягнення певних цілей розвитку регіону. Таким чином, результатом реалізації прогнозування регіонального розвитку як однієї з функцій регіонального менеджменту є розробка та реалізація соціально-економічної стратегії розвитку регіону.

Стратегію економічного і соціального розвитку розробляють у декількох альтернативних варіантах, ґрунтуючись на одному з принципів прогнозування. У сучасних умовах господарювання розробляють: оптимістичний, базовий варіант і песимістичний варіант стратегії. Це обумовлено тим, що важко прогнозувати умови, які складуться в перспективі, й виявити, як це вплине на досягнення перспективних цілей розвитку регіону. У процесі реалізації стратегії залежно від отриманих результатів, їх аналізу, а також умов реалізації стратегічних заходів стратегію мають коригувати. Слід зазначити, що соціально-економічна стратегія розвитку регіону є складовою частиною стратегії соціально-економічного розвитку країни.

Більш наочне уявлення про стратегію економічного і соціального розвитку регіону дає її структура, що включає наступні елементи:

проблеми й тенденції розвитку регіону;

перспективні цілі й пріоритети;

стратегічні заходи, що розробляються в альтернативних варіантах, а саме за оптимістичним, песимістичним та базовими сценаріями;

наявні ресурси (рівень розвитку сукупного потенціалу регіону) й засоби реалізації стратегічних заходів;

соціально-економічні результати, які повинні бути досягнуті в перспективі (за всіма напрямками економічної та соціальної діяльності регіону).

Прикладом стратегії економічного і соціального розвитку може бути стратегія розвитку Північно-Східного регіону (Полтавська, Сумська і Харківська області) відповідно до Плану українського прориву, запропонованого А.Кінахом [7].

Північно-Східний регіон належить до найбільш індустріально розвинених регіонів України, розташований на важливих шляхах сполучення з економічними регіонами Росії і портами Чорного та Азовського морів, а також країнами Центральної та Західної Європи, поблизу металургійних баз Донбасу та Придніпров'я. У регіоні зосереджено потужний індустріально-аграрний господарський комплекс За результатами комплексної компонентної оцінки якості життя регіон посідає третє місце в Україні, за економічним розвитком – перше.

Північно-Східний регіон забезпечує близько 12% валової доданої вартості країни, промислової продукції на одну особу виробляють на рівні 5234 грн. Зручне економіко-географічне положення регіону зумовлює його близькість до джерел палива та сировини. Енергетичні ресурси складають природні горючі гази, нафта з невеликим вмістом сірки, кам'яне, буре вугілля, торф та ін.

Основою територіально-виробничого комплексу Північно-Східного економічного регіону є машинобудівна й металообробна, харчова, хімічна й легка промисловість. Добре розвинена промисловість будматеріалів.

Соціально-економічні й природні умови регіону є сприятливими для розвитку високоінтенсивного сільського господарства.Більшість сільськогосподарських підприємств спеціалізуються на вирощуванні зернових, цукрових буряків, соняшника та на м'ясо-молочному тваринництві. Частка тваринництва у структурі сільськогосподарського виробництва регіону складає близько 50%. У зв'язку з цим у регіоні сконцентрована відносно висока частка сільського населення, що свідчить про резерви трудових ресурсів, які можуть бути залучені в господарський оборот.

У регіоні спостерігається диференціація за показниками соціального розвитку. Так, у Сумській області рівень безробіття у 2003 р. складав 13,2% від економічно активного населення працездатного віку, у Полтавській області – 8,8%, у Харківській – 10,6%.

Середньомісячна заробітна плата одного працівника у Харківській області за перше півріччя 2004 р. становила 526 грн., у Полтавській – 514 грн., у Сумській – 434 грн. Поряд із значним рівнем розвитку регіону існують проблеми, які стримують його розвиток. Так у структурі промислового комплексу регіону значне місце посідають підприємства воєнно-промислового комплексу, які потребують перепрофілювання. У промисловому комплексі домінує важка індустрія. Повільне технологічне оновлення машинобудівного комплексу стримує виробництво високоякісної конкурентоспроможної продукції.

У регіоні, на жаль, не набула поширення мережа технопарків, за допомогою яких реалізується науково-технічний потенціал і пере­ваги прикордонного розташування. Це пов'язано як з недостатньо сприятливими умовами діяльності у таких структурах, так і відсутністю зацікавленості (а іноді й можливості) у потенційних інвесторів вкладати кошти у довгострокові ризикові проекти в науково-технологічній сфері.

Незважаючи на високий потенціал розвитку сільського господарства, у регіоні залишається недостатньо розвиненою матеріально-технічна база сільського господарства для транспортування, зберігання і реалізації сільськогосподарської продукції, що негативно позначається на загальному рівні розвитку регіону.

У регіоні є інвестиційно привабливі можливості для розвитку рекреаційного господарства, але їх поки що використовують недостатньо.

Розв'язання існуючих проблем регіону потребує комплексного системного підходу, який передбачає реалізацію таких кроків інноваційної моделі розвитку:

досягнення повного використання науково-технологічного потенціалу великих промислових підприємств і наукових установ (ВАТ "Лтава" (м. Полтава), ВАТ НПО ім. Фрунзе, ВАТ "Турбоатом", ВАТ "ХТЗ", ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод", ДП "Завод імені В.О. Малишева", ВАТ "Хартрон", Харківське державне авіаційне виробниче підприємство) на основі стимулювання за рахунок коштів державного бюджету та приватних інвесторів наукових досліджень;

залучення інвестиційних ресурсів на потреби конверсії та реструктуризації воєнно-промислового комплексу (м. Харків), в тому числі шляхом виконання довгострокових проектів за рахунок коштів бюджету розвитку;

прискорення розвитку хімічного комплексу, в тому числі розробка та впровадження у виробництво нових матеріалів (ВАТ "Сумихімпром");

забезпечення розвитку харчової і легкої промисловості (Ромни, Суми, Харків, Куп'янськ, Чугуїв);

максимальне використання рекреаційних ресурсів регіону (Миргород, Березівські мінеральні води, Хорол, Нові Санжари), пожвавлення розвитку туристичної галузі;

розвиток венчурного підприємництва у великих промислових центрах (Харків, Суми, Кременчук);

впровадження нових технологій сільськогосподарського виробництва.

Впровадження і реалізація вказаних заходів дасть Північно-Східному регіону змогу збільшити обсяги виробництва доданої вартості, підвищити рівень життя населення, значно підсилити соціальну складову.

За прогнозними розрахунками, щорічний приріст промислового виробництва складе 14%, щорічне зростання інвестицій у регіон – 35%, обсяг освоєння капітальних інвестицій в 2009 р. складе щонайменше 5160 млн. грн. (в тому числі інноваційного спрямування – 3614 млн. грн.), оптимально – 15480 млн. грн. (в тому числі інноваційного спрямування – 10844 млн. грн.), середня заробітна плата у регіоні на кінець 2009 року становитиме 2159 грн., щорічне зростання сільськогосподарського виробництва буде на 10%. Частка інноваційної продукції у загальному обсязі промислової продукції буде на рівні 17%. Валова додана вартість у регіоні в 2009 р. складе 50828 млн. грн., а обсяг промислової продукції на одну особу на кінець періоду – 14100 грн.

6.2. Зміст і етапи розробки програми економічного і соціального розвитку регіону

Програма економічного і соціального розвитку регіону – це документ, у якому комплексно відтворюється вся інформація, яка стосується рівня основних показників, що характеризують економічні й соціальні напрямки регіонального розвитку, який необхідно забезпечити показникам за певний період, як правило за рік.

Розробка регіональної програми соціально-економічного розвитку здійснюється поетапно:

1. Оцінка тенденцій соціально-економічного розвитку регіону в певному періоді за напрямками: ринок праці й доходи населення; інвестиційно-інноваційна діяльність регіону; грошово-кредитна й бюджетна сфера; виробництво, у тому числі сільськогосподарське; розвиток підприємницької діяльності. При цьому по кожному напрямку у результаті аналізу з'ясовують невирішені питання, які є резервами подальшого соціально-економічного розвитку регіону.

2. Формулювання головної мети та основних цілей регіонального розвитку у визначеному періоді.

3. Формулювання головних дій по основних цілях за названими напрямками соціально-економічного розвитку регіону.

4. Визначення критеріїв досягнення основних цілей за цими напрямками.

5. Виявлення і обґрунтування ризиків досягнення основних цілей програми.

6. Розробка програмних заходів, реалізація яких забезпечить досягнення основних цілей програми й головної мети.

7. Формування і обґрунтування ресурсного забезпечення програмних заходів.

8. Організація управління реалізацією програми – розробка організаційного механізму реалізації програмних заходів.

Зміст програми економічного й соціального розвитку доцільно розглянути на прикладі м. Харкова: Програма економічного і соціального розвитку м. Харкова на 2005 р. має наступні розділи й структурні елементи:

Вступ

1. Аналіз економічного і соціального розвитку за попередній період. Головні проблеми розвитку економіки та соціальної сфери

2. Цілі та головні дії у 2005 році

3. Реалізація економічного потенціалу міста (розвиток реального сектора економіки, ринкові перетворення, механізми регулювання

3.1. Розвиток підприємництва і ринкової інфраструктури

3.2. Управління об’єктами комунальної власності

3.3. Реформування земельних відносин

3.4. інвестиційна діяльність

3.5. Промисловість

3.6. Транспорт і зв’язок

3.7. Споживчий ринок товарів та послуг

4. Зовнішньоекономічна діяльність та міжнародне співробітництво

5. Соціальна сфера

5.1. Демографічна ситуація

5.2. Зайнятість населення та ринок праці

5.3. Грошові доходи населення та заробітна плата

5.4. Соціальне забезпечення

5.5. Житлово-комунальне господарство

5.6. Містобудування

6. Гуманітарна сфера

6.1. Охорона здоров’я

6.2. Освіта

6.3. Культура

6.4. Молодіжна політика. Фізкультура та спорт

7. Природокористування та безпека життєдіяльності людини

8. Захист прав і свобод громадян. Зміцнення законності та правопорядку

9. Додатки

Основні показники економічного і соціального розвитку м. Харкова на 2005 рік

Основні заходи щодо забезпечення виконання завдань програми економічного і соціального розвитку міста на 2005 рік

Перелік цільових програм, які передбачаються до фінансування у 2005 році

Програма капітального будівництва за замовленням міськвиконкому (бюджет розвитку міста)

Показники розвитку підприємств і організацій комунальної власності

Перелік робіт, запланованих для виконання за пропозиціями виборців, внесених депутатам Харківської міської ради у 2005 р.