Роль грошей в системі суспільного відтворення

Поняття ролі грошей тісно пов’язане з поняттям їх функцій. Якщо функція грошей – це їх конкретна “робота” щодо обслуговування руху вартості на певному етапі процесу відтворення, то роль грошей – кінцевий результат цієї “роботи”, її наслідок для суспільства.

Роль грошей визначається рівнем розвитку товарного виробництва та адекватних йому суспільних відносин. Вона не може бути реалізована там, де для цього немає відповідних умов.

Найсприятливіші умови для реалізації ролі грошей у розширеному відтворенні були створені за капіталізму, коли товар став загальною формою продуктів виробництва, а економічні відносини в суспільстві були переведені на еквівалентні, ринкові засади. Особливе значення мало те, що сама робоча сила стала товаром, об’єктом купівлі-продажу.

Завдяки поширенню грошових відносин на всі фактори суспільного виробництва – засоби праці, предмети праці і робочу силу – просте товарне виробництво перетворилось у капіталістичне, а самі гроші набули принципово нової якості – стали носієм капіталу, відкрили можливість кожному, хто має вільну вартість, легко і швидко її капіталізувати.

Насамперед грошового виразу у формі прибутку набула мета капіталістичного виробництва. Це дало можливість зняти всякі обмеження з його розвитку, оскільки нагромадження грошей (прибутку) не має будь-яких внутрішніх обмежень, нагромаджувати їх можна нескінченно.

Завдяки тому, що капіталістичні підприємства все виробляють для продажу і всі елементи виробництва купують на ринку, створюється особливий ринковий механізм стимулювання і регулювання суспільного виробництва в центрі якого знаходяться гроші. На ринку розвивається конкуренція як загальносуспільне явище – конкуренція на покупця, робоче місце, за вигідне замовлення тощо. По суті в усіх цих випадках ведеться боротьба за отримання більшої суми грошових доходів.

Оскільки перемагає той, хто спроможний одержати найкращі результати в такому змаганні, конкуренція, а значить, і гроші стають рушійною силою науково-технічного прогресу, зростання продуктивності суспільної праці, інтенсифікації виробництва, забезпечення високої якості продукції та ін.

Досвід країн з розвинутою ринковою економікою не тільки свідчить про величезну роль грошей, а й показує основні напрями успішного використання їх у перебудові економіки нашої країни.

По-перше, переведення на ринкові засади всіх сфер економічних відносин.

По-друге, переорієнтація цілей економічної, в тому числі грошової, політики із забезпечення інтересів центру на безпосереднього виробника.

По-третє, капіталізація грошових доходів усіх суб’єктів економічних відносин усіма методами, сумісними з нашими соціальними пріоритетами.

По-четверте, оздоровлення грошового обігу, забезпечення високої, сталої вартості грошової одиниці. Без цього неможливо відновити роль грошей у міновому процесі, витіснити бартерні операції з ринку, а отже, забезпечити їх належну роль у розвитку економіки в цілому.

Перехід до ринкової економіки республік колишнього СРСР супроводжується формуванням їхньої економічної самостійності та політичної суверенності. Значну роль у цьому процесі виконують гроші.

Коли Україна після розпаду СРСР постала перед необхідністю створення власної грошової системи, перед державою виникла проблема здійснення економічної політики розвитку якісної і структурної досконалості всього економічного організму. Було введено тимчасову грошову одиницю – купоно-карбованець. Але оскільки це було зроблено у несприятливих умовах, то внаслідок погіршення платіжного балансу карбованець сильно знецінився, почалося наростання інфляції, середньомісячний індекс якої у 1992р. становив 28,5%, у 1923р. – майже 47%, в тому числі в 4 кварталі 1993р. – 66%, що свідчить про переростання інфляції у гіперінфляцію.[6,ст.8-12]

Очевидно, що без переходу на нову національну валюту не можна було усунути нееквівалентний обмін, не можна було допомогтися не лише ефективності зовнішньо-економічної діяльності, а навіть елементарної об’єктивності у міждержавному обміні товарів. Першою важливою передумовою введення гривні було подолання інфляції, другою – формування стабілізаційного фонду. Здійснення грошової реформи – було дуже складним і відповідальним завданням, що вимагало потужного організаційного забезпечення.

25 серпня 1996 року Президентським Указом “Про грошову реформу” розпочато проведення грошової реформи.

Грошова реформа ставила завдання:

· Введення нової грошової одиниці;

· Деномінація з врахуванням зручності для громадян, збереження пропорцій до долара і створення зручності для банків при обмінних процесах;

· Через реформу досягти фінансової стабільності.

Наявність повноцінних національних грошей є неодмінною умовою незалежності країни, успішного функціонування, розвитку національної економіки.