Доки фірма-монополіст буде наймати робочих?

Доти, доки MPL не стане зменшуватись

Монопольна сила на ринку продукту може впливати на попит на ринку ресурсів. Фірми з такою силою мають тенденцію виробляти менше ніж конкурентні фірми. У зв’язку з цим вони потребують менше ресурсів ніж конкурентна фірма. MR від додаткової одиниці продукту менше ніж ціна для цих фірм. Це передбачає, що MRP спадає до рівня, що менше вартості їх МР. Уявіть невелике місто де є тільки одна піцерія. Фірма не може продати всі піци, що вона хотіла б, за даною ціною. Ціна буде спадати разом з тим, що додаткову піцу буде вироблено. Кожного разу, коли додаткового робітника буде найнято, щоб зробити ще одну піцу, її ціна буде знижуватися. Починаючи з другого робітника VMP_L>MRP_L. Рішення про наймання буде на рівні MRP_L = w, де w - ринкова заробітна платня.

Фірма з монопольною силою наймає ресурси до точки де MRP_L=w. На цьому рівні використання ресурсів VMP перевищує заробітну платню.

За умовами конкурентного ринку продукту зростаючий обсяг виробництва призведе до того, що заробітна платня буде дорівнювати вартості маржинального продукту праці.

Якщо конкурентна фірма максимізує прибуток, продаючи продукцію за ціною 2 грн за шт. та купує ресурс за ціною 10 грн., то чому дорвнюватиме вартість граничного продукту від даного ресурсу?

2 Р=МС=MR

Вартість граничного продукту даного ресурсу - граничний продукт, помножений на ціну, за якою додаткова одиниця продукту продається: VMP_L=(MP_L)(P).

При підвищенні ставок заробітної плати буде мати місце скорочення зайнятості, якщо попит на працю є еластичним. Чи це так? Поясніть

Так. Графік

Еластичність попиту на продукт. Чим вища еластичність попиту на продукт, тим вища еластичність попиту на ресурс. Невелике зростання ціни на продукт з великою еластичністю попиту викликає різке зниження об’єму випуску продукції і, відповідно, відносно велике скорочення попиту на відповідні ресурси.

Співвідношення витрат на працю і загальних витрат. Чим більше загальних витрат виробництва припадає на якийсь ресурс, тим більша еластичність попиту на цей ресурс. Припустимо, що затрати на працю є єдиними витратами виробництва. 20-и % зростання ставки зарплати викликало б зсув вверх кривої витрат фірми на 20%. При заданій еластичності попиту на продукт таке суттєве зростання витрат привело б до відносно великого зниження продаж і різкому скороченню кількості необхідної праці. Попит на працю мав би тенденцію до еластичності. Але, якщо витрати на працю склали б 50% витрат виробництва, то 20% зростання ставки зарплати викликало б зростання витрат тільки на 10%. При тій же самій еластичності попиту на продукт було б відносно невелике скорочення продаж і відповідно зменшення праці. Попит на працю мав би тенденцію до нееластичності.

Для фірми, що максимізує прибуток, ставка заробітної платні робочих дорівнюватиме вартості граничного продукту праці, якщо фірма займає монопольну позицію на ринку продукту. Чи це так? Поясніть.

В умовах досконалої конкуренції ні фірма, ані окремий робітник не мають контролю над існуючим у даний період рівнем заробітної плати та обсягом зайнятості й не можуть впливати на стан ринкової рівноваги. Ринкова рівноважна ставка зарплати встановлюється внаслідок взаємодії сукупного попиту на працю та її сукупного пропонування і визначається граничною доходністю останнього з найнятих робітників даної кваліфікації, який має найнижчу продуктивність. Будь-яка подія, що впливає на попит або пропонування праці, змінює рівноважну ставку зарплати і граничну доходність на одну й ту саму величину. Графічно рівноважні ставка зарплати і рівень зайнятості в економіці визначаються точкою перетину кривих ринкового попиту і пропонування праці (рис. 11.5. а).

Фірма визначає рівноважний обсяг праці (рис. 11.5.б) за правилом оптимального використання ресурсу і максимізує прибуток за умови: . У стані рівноваги заробітна плата завжди стає рівною граничній доходностіостаннього із залучених робітників.

Якщо покупцем на конкурентному ринкупраці є фірма – монополіст на ринку готової продукції, то у стані рівноваги гранична доходність праці не є рівною цінності граничного продукту , оскільки граничний виторг монополіста є меншим за ціну продукції.За тієї ж ставки зарплати монополіст найме менше робітників, ніж конкурентна фірма, отже, в економіці матиме місце неефективне використання ресурсів.