Тема 12. цінні папери і кредити

II. Вкажіть правильний варіант відповіді (один із 4-х нижченаведених):

1. Який з перелічених цінних паперів не належить до групи емісійних:

а) акція;

б) депозитний сертифікат;

в) казначейське зобов'язання;

г) облігація.

2. Який з перелічених цінних паперів належить до групи емісійних:

а) вексель; б) депозитний сертифікат;

в) заставна; г) облігація.

3. Який цінний папір може бути лише іменним:

а) акція; б) вексель;

в) депозитний сертифікат; г) облігація.

4. Як називається особа, що отримує вексель за індосаментом:

а) акцептант; б) індосант;

в) індосат; г) ремітент.

5. Як називається особа, яка здійснює індосамент на векселі:

а) акцептант; б) індосант;

в) індосат; г) ремітент.

6. Особливий передатний запис на звороті векселя, що засвідчує перехід права за цим документом до іншої особи, має назву:

а) акцепт; б) трасат;

в) алонж; г) індосамент.

7. Аркуш паперу, який додають до векселя для додаткових індосаментів, має назву:

а) акцепт; б) трасат;

в) алонж; г) аваль.

8. В Україні видавати векселі не можна при:

а) залученні коштів на депозит до банку;

б) оплаті зовнішньоекономічних договорів;

в) оплаті товарів фізичною особою;

г) оплаті товарів юридичною особою.

9. Які облігації розміщуються за ціною, що нижча від номінальної:

а) дисконтні; б) купонні;

в) процентні; г) цільові.

10. Ощадні сертифікати не можуть бути номіновані у: а) банківських металах; б) гривнях;

в) доларах CLLIA; г) польських злотих.

11. Які цінні папери розміщуються лише серед фізичних осіб:

а) акції;

б) депозитні сертифікати;

в) казначейські зобов'язання;

г) облігації внутрішньої державної позики.

12. За якими облігаціями виконання зобов'язань відбувається товарами або послугами:

а) дисконтними; б) конвертованими;

в) процентними; г) цільовими.

13. Умови випуску облігацій, розміщених емітентом, створеним у формі акціонерного товариства, можуть передбачати змогу їхнього конверту­вання в його акції. У цьому випадку йдеться про:

а) дисконтні облігації; в) купонні облігації;

б) конвертовані облігації; г) цільові облігації.

14. «Заставні» належать до..................................................... цінних паперів:

а) боргових; б) приватизаційних;

в) іпотечних; г) похідних.

15. Якщо зміна власника цінного паперу може бути здійснена шляхом простого передавання новому власнику, то йдеться про цінний папір:

а) іменний; б) на пред'явника;

в) ордерний; г) авальований.

16. Якщо зміну власника здійснюють шляхом вчинення індосаменту на цінному папері, то йдеться про цінний папір:

а) іменний; б) на пред'явника;

в) ордерний; г) авальований.

17. Іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника з урахуванням права на отримання частини прибутку та права на отриман­ня частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, права на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, - це:

а) облігація; б) інвестиційний сертифікат;

в) акція; г) вексель.

18. Вексель, який містить письмовий наказ однієї особи (трасанта) іншій особі (трасату) сплатити у зазначений термін визначену суму грошей третій особі (ремітенту), має назву:

а) простий; б) переказний;

в) акцептований; г) авальований.

19. Акцептований переказний вексель називають: а) траттою; б) ремітентом;

в) трасантом; г) індосаментом.

20. Емітентами ощадних (депозитних) сертифікатів можуть бути: а) промислові підприємства; б) пенсійні фонди;

в) банки. г) усі відповіді вірні.

II. Вкажіть правильний варіант відповіді (один із 4-х нижченаведених):

1. Хто є засновником натуралістичної теорії:

а) Дж. Ло; б) Г. Маклеод;

в) Д. Рікардо; г) НІ. Коклен.

2. Капіталотворчі теорії кредиту зазвичай розроблялись:

а) фінансистами та банкірами;

б) банкірами та ремісниками;

в) фінансистами та лихварями;

г) банкірами та торговцями.

3. Засновник капіталотворчої теорії кредиту Дж. Ло був вихідцем із:

а) Англії; б) Шотландії;

в) Франції; г) Німеччини.

4. Першу спробу з'ясувати суть процента зробив: а) В. Петті; б) П. Самуельсон;

в) В. Джевонс; г) Л. Мізес.

Ь. Хто із вчених належить до монетаристів: а) П. Самуельсон; б) Л. Лернет;

в) Дж. Гелбрейт; г) М. Фрідмен.

6. Меркантилістська капіталотворча теорія кредиту представляє явище, яке отримало назву:

а) фінансова піраміда; б) банківська піраміда;

в) інвестиційна піраміда; г) економічна піраміда.

7. Інша назва капіталотворчої теорії кредиту:

а) експресіоністська; б) імпресіоністська;

в) експансіоністська; г) позитивістська.

8. До представників неокейнсіанської школи грошово-кредитного регулювання не входить:

а) П. Самуельсон; б) А. Берне;

в) Дж. Гелбрейт; г) Л. Лернет.

9. Який вчений розглядав суть процента як «плату за розставання з ліквідністю»:

а) Дж. Кейнс; б) А. Сміт;

в) Д. Рікардо; г) Дж. Мілль.

10. Французький економіст А. Тюрго пов'язував процент із:

а) кредитом; б) рентою;

в) прибутком; г) капіталом.

11. Хто із вчених пов'язував процент з граничною вартістю:

а) А. Шпітгоф; б) К. Віксель;

в) Л. Мізес; г) Ф. Хаєк.

12. Які дві зовнішні незалежні організаційні структури створив Дж. Ло для функціонування фінансової піраміди:

а) емісійний банк і дочірня установа;

б) емісійний банк і акціонерна компанія;

в) емісійний банк і асоційована компанія;

г) емісійний банк та інвестиційна компанія.

13. Хто із вчених розрізняв поняття «чистий процент» і «премія за ризик»:

а) А. Шпітгоф; б) А. Тюрго;

в) Е. Бем-Баверк; г) Г. Кассіль.

14. Які дві функції виконує позичковий процент:

а) розподільча і нагромадження;

б) інвестиційна і нагромадження;

в) розподільча і збереження,

г) інвестиційна і збереження.

15. Який вітчизняний вчений пов'язував розвиток кредиту із капіталісти- ним характером суспільного виробництва:

а) О. Миклашевський; б) М. І. Туган-Барановський;

в) М. П. Денисенко; г) А. В. Демківський.

16. «credo» в перекладі з латинської означає:

а) вкладати; б) борг;

в) кредит; г) вірити.

17. Коли виник кредит:

а) понад 1000 р. до н.е.; б) понад 2000 р. до н.е.;

в) понад 3000 р. до н.е.; г) понад 4000 р. до н.е.

18. Хто з вчених розуміє кредит як добровільне передання і отримання будь-яких господарських благ між різними особами:

а) А. Вагнер; б) Б. Гільдебранд;

в) Дж. Р. Мак-Куллох; г) Ж. Б. Сей.

19. Л. Мізес розглядав процент як:

а) вияв процесу дисконтування майбутніх благ порівняно з поточними;

б) норму промислового прибутку, але без використання банківсь­кого кредиту;

в) граничну корисність і перевагу поточних благ перед майбутніми;

г) передумову наукового розуміння всього капіталістичного способу виробництва.

20. М. П. Денисенко визначає кредит як:

а) специфічний тип економічних відносин, що грунтується на взаєм­ній довірі сторін цих відносин;

б) форму передання вартості (у вигляді товару чи грошей) як капіталу чи капіталу як товару;

в) провідну форма руху позичкового капіталу, що виникла на певно­му етапі розвитку суспільного виробництва і ринкового обміну, де продавці товарів протистоять один одному як власники;

г) позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

ТЕМА 14. ГРОШІ І ВАЛЮТА

II. Вкажіть правильний варіант відповіді (один із 4-х нижченаведених):

1. Форма організації і регулювання валютних відносин, що склалася історично і закріпилася національним законодавством та міждержавними угодами, - це:

а) механізм проведення валютної політики;

б) валютна система;

в) національна валютна система;

г) міжнародна валютна система.

2. Умови конвертованості національної валюти е елементом:

а) національної валютної системи;

б) міжнародної валютної системи;

в) Паризької валютної системи;

г) Генуезької валютної системи.

3. Ямайська валютна система передбачає:

а) використання золота як єдиного міжнародного платіжного засобу;

б) обов'язковий розмін долара на золото для центральних банків;

в) припинення розміну долара на золото для центральних банків;

г) вільне коливання валютних курсів при збереженні золотих паритетів.

4. Сукупність економічних відносин, які пов'язані з використанням іно- к'мної валюти і за допомогою яких здійснюється міжнародний платіжний оьорот, а також утворюються й використовуються валютні ресурси країни, - це:

а) національна валютна система;

б) міжнародна валютна система;

в) банківська система;

г) бюджетна система.

5. Вартість грошової одиниці однієї країни, виражена у грошових одиницях іншої країни, групи країн або міжнародних розрахункових одиницях, - це:

а) валютний курс;

б) фіксований валютний курс;

в) плаваючий валютний курс;

г) режим валютного курсу.

6. Співвідношення між двома або кількома валютами за їх купівельною < мроможністю стосовно певного набору товарів і послуг - це:

а) котирування валют;

б) крос-курс;

в) паритет купівельної спроможності;

г) офіційний валютний курс.

7. До методів управління валютним ризиком не належить:

а) встановлення лімітів відкритої валютної позиції;

б) валютне котирування;

в) валютний ф'ючерс;

г) хеджування.

8. До основних елементів національної валютної системи не належить:

а) національна валюта;

б) валютні обмеження;

в) міжнародна валютна ліквідність;

г) міжнародні платіжні засоби.

9. До основних елементів міжнародної валютної системи не належить:

а) режим взаємної конвертованості валют;

б) міжнародне регулювання валютних обмежень;

в) довга відкрита валютна позиція;

г) міжнародні інстшуш, що здійснюють міждержавне валютне регулювання.

10. Яка валютна система передбачала функціонування золота у якості єдиного законного платіжного засобу у міжнародних розрахунках, що являло собою систему золотомонетного стандарту:

а) Паризька; б) Генуезька;

в) Бреттон-Вудська; г) Ямайська.

11. Яка валютна система засновувалась на золотодевізному і золотозлитковому стандартах, передбачаючи функціонування в системі міжнародних платіжних засобів, крім золота, ще і валют провідних країн:

а) Паризька; б) Генуезька;

в) Бреттон-Вудська; г) Ямайська.

12. Яка валютна система була системою міждержавного золотодевізно- го (а по суті золотодоларового) стандарту, метою якої було забезпечити стабільність обмінних курсів та конвертованість національних валют:

а) Паризька; б) Генуезька;

в) Бреттон-Вудська; г) Ямайська.

13. Яка валютна система являє собою багатовалютний стандарт, засно­ваний на вільному виборі країнами-членами МВФ режимів валютних курсів:

а) Паризька; б) Генуезька;

в) Бреттон-Вудська; г) Ямайська.

14. Яка валютна система закріплювала повну демонетизацію золота:

а) Паризька; б) Генуезька;

в) Бреттон-Вудська;г) Ямайська.

15. Котирування, яке передбачає вираження одиниці іноземної валюти у певній кількості національної валюти, - це:

а) зовнішнє котирування; б) внутрішнє котирування;

в) пряме котирування; г) зворотне котирування.

16. Котирування, яке передбачає вираження одиниці національної валюти у певній кількості іноземної валюти, - це:

а) зовнішнє котирування; б) внутрішнє котирування;

в) пряме котирування; г) зворотне котирування.

17. Вартість одиниці валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни й зафіксована на момент укладення угоди за умов поставки валюти банком не пізніш як на другий робочий день з дня укладення угоди, - це:

а) прайм-курс; б) форвард-курс;

в) ділінг-курс; г) спот-курс.

18. Курс, за якого валюта однієї країни продається чи купується на валюту іншої країни на певну дату у майбутньому, - це:

а) ділінг-курс; б) спот-курс;

в) прайм-курс; г) форвард-курс.

19. Певна умова в міжнародному торговому, кредитному або іншому договорі, яка визначає перегляд суми платежу пропорційно до зміни курсу валюти застереження з метою страхування експортера або кредитора від ризику знецінення валюти – це:

а) валютний форвард; б) валютний ф'ючерс;

в) валютне застереження; г) валютний метчинг.

20. За характером і місцем виникнення валютні ризики поділяють на три основні види. До них не належить:

а) операційний (конверсійний);

б) трансляційний (балансовий);

в) економічний;

 

г) функціонально-діловий.

Наши рекомендации