Соціально-економічні стратегії в Україні

Конституція України у статті 41 проголошує: „Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності”. Отже, в Конституції України розрізняється інтелектуальна і творча діяльність. Ці поняття не тотожні і не означають одне і те саме.

Творча діяльність – це діяльність, внаслідок якої народжується щось якісно нове, що вирізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. Суб’єктом творчої діяльності може бути лише людина.

Інтелектуальна діяльність – це результати творчої діяльності. Результати інтелектуальної діяльності обов’язково мають відповідати встановленим вимогам закону. Лише за цієї умови результати інтелектуальної діяльності можуть стати об’єктами правової охорони.

Інтелектуальна власність за сучасних умов є одним з наймогутніших стимуляторів прогресу у всіх галузях розвитку суспільства. Психологи вивчають її як результат розумової праці та новаторського пошуку. Вчені, що вивчають творчу діяльність, розглядають механізм діяльності людини, розкривають закономірності створення новацій. Соціологи установлюють взаємозв’язок між розвитком творчої діяльності, соціальним і науковим прогресом. Економісти розглядають інтелектуальну власність як спосіб підвищення ефективності виробництва. Правознавці вивчають її як об’єкт права і зв’язку з суспільною цінністю і пов’язаними з нею правовідносинами.

Україна була і залишається могутньою інтелектуальною державою. ЇЇ інтелектуальний рівень обумовлював досить високий науково-технічний рівень виробництва й інших сфер соціально-суспільної діяльності. По ряду показників Україна займає провідні місця в науці – математиці, інформатиці, фізиці, матеріалознавстві та інших галузях.

В Україні є багато технічних ідей, які потребують практичного застосування і здатні принести не лише значні прибутки, а й підняти науково-технічний престиж України в очах світу. Щоб вижити у жорстокій конкурентній боротьбі, необхідно виробляти конкурентноздатні товари, які базуються на результатах інтелектуальної діяльності.

Необхідною умовою для ефективного створення і використання об’єктів інтелектуальної власності є наявність національної патентної системи, основними завданнями якої є охорона економічних і моральних прав авторів об’єктів, а також стимулювання творчої активності громадян у рамках державної політики, сприяння розширенню і використанню таких об’єктів на внутрішніх і зовнішніх ринках [5].

Національна система охорони промислової власності

За роки незалежності в Україні розбудовано Державну систему правової охорони інтелектуальної власності.

Промислова власність є частиною інтелектуальної власності й вміщує права, які стосуються:

- винаходів;

- корисних моделей;

- промислових зразків;

- знаків для товарі та послуг;

- фірмових найменувань;

- позначень географічного походження товарів та послуг;

- захисту від недобросовісної конкуренції.

Найважливішими об’єктами промислової власності, що істотно впливають на науково-технічний і економічний розвиток раїни, безумовно, є винаходи.

Державна охорона винаходів, корисних моделей, реєстрація знаків для товарів та послуг, промислових зразків є чинними тільки в тій державі, в якій патентне відомство видало патент чи другий охоронний документ. Ці документи не є чинними в інших державах.

У нашій державі винахідницька діяльність регулюється:

- Законом України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі від 1 червня 2000 року зі змінами і доповненнями від 21 грудня 2000 року;

- ЦК України [5].

ТЕМА 4. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ