Методи й показники ефективності використання обігових коштів
Система формування обігових коштів впливає на швидкість обороту та ефективність їхнього використання. Так, надлишок обігових коштів означає, що частина капіталу не діє і не приносить доходу.
Брак оборотного капіталу буде уповільнювати виробничий процес. Кон’юнктура ринку постійно міняється, тому потреби в обігових коштах нестабільні. Покривати ці потреби тільки за рахунок власних джерел практично неможливо.
Досвід показує, що в більшості випадків ефективність використання позикових коштів вища, ніж власних.
Ефективне використання оборотного капіталу відіграє велику роль у забезпеченні нормалізації роботи підприємства, підвищенні рівня рентабельності виробництва й залежить від безлічі факторів.
Методи, за якими визначається ефективність використання обігових активів, такі:
· горизонтальний аналіз;
· вертикальний;
· трендовий;
· метод фінансових коефіцієнтів;
· факторний аналіз;
· порівняльний;
· розрахунки потоку коштів;
· специфічний аналіз.
Горизонтальнийта вертикальний аналіз проводять на основі даних розділу II ф. № 1. Порівняльний аналіз може бути проведений із використанням даних балансу, а також на основі первинних документів.
Приклад 2.
Таблиця 6.3
Аналіз структури та динаміки обігових активів (за запасами)
(на прикладах горизонтального, вертикального й порівняльного аналізу)
Запаси | Абсолютна величина, млн грн | Питома вага, % | Зміни | |||||
на початок року | на кінець року | на початок року | на кінець року | абсолют-них величин | питомої ваги | у % до величин на початок року | у % до змін загальної величини запасів і витрат | |
(гр. 3 – гр. 2) | (гр.5 – – гр.4) | (гр.3/гр.2 · ·100) | ||||||
Сировина, матеріали, МШП | 76,3 | 73,6 | – 2,7 | 104,9 | 43,1 (22/51 ·100) | |||
Незавершене виробництво | 6,8 | 7,0 | 0,2 | 112,5 | 9,8 | |||
Витрати майбутніх періодів | 5,1 | 7,8 | 2,7 | 166,7 | 39,2 | |||
Готова продукція | 11,8 | 11,6 | -0,2 | 105,7 | 7,9 | |||
Товари відвантажені | – | – | – | – | – | – | – | – |
Інші запаси | – | – | – | – | – | – | – | – |
Всього запасів | 108,6 | Х |
Згідно з даними табл. 6.3 збільшення запасів відбулося за рахунок зростання всіх показників, але найбільший приріст спостерігається у витратах майбутніх періодів (на 66,7%) і незавершеному виробництві (на 12,5%). Найбільша частка запасів у загальній сумі припадає на сировину, матеріали, МШП (76,3 – на початок року й 73,6% – на кінець).
Такі таблиці необхідні для аналізу структури і динаміки обігових коштів і вкладень, грошових коштів, дебіторської заборгованості та інших активів, джерел позикових коштів, кредитів, кредиторської заборгованості, інших пасивів.
За допомогою методу фінансових коефіцієнтів розраховують наведені нижче показники.
Тривалість оборотності оборотного капіталу (ТОК), в днях
, | (6.18) |
де E – оборотний капітал (кошти), грн;
T – звітний період, днів;
N – вартість реалізації продукції, грн.
Прямий коефіцієнт оборотності (кількість оборотів)
. | (6.19) |
У знаменнику формули (6.19) доцільно скоригувати показник Е на середнє значення за рік.
Обіговий коефіцієнт оборотності (коефіцієнт закріплення обігових коштів на одну гривню реалізованої продукції)
. | (6.20) |
Можливе визначення окремих показників оборотності, коли замість оборотного капіталу використовують окремі складові елементи. Показники можуть розраховуватися за особливим оборотом (для матеріальних запасів – це їх витрати на виробництво, для незавершеного – надходження товарів на склад, для готової продукції – відвантаження, для відвантаженої – її реалізація).
Щоб оцінити оборотність запасів використовуються ті самі показники оборотності оборотного капіталу. Для точнішої оцінки у формулах замість показника «обсяг реалізації» можна використовувати показник «витрати на виробництво реалізованої продукції» (р. 040 ф. № 2).
У такий спосіб можна визначити:
· загальну оборотність запасів (кількість оборотів);
· оборотність незавершеного виробництва;
· оборотність залишків готової продукції;
· інші показники.
До прикладів специфічного аналізу можна зарахувати аналіз стану дебіторської і кредиторської заборгованості (їхні розміри і якість істотно впливають на фінансовий стан підприємств).
Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості здійснюється за даними аналітичного обліку на спеціальних рахунках щомісяця. Основна мета контролю оборотності дебіторської заборгованості – пошуки шляхів її прискорення.
Таблиця 6.4