Вплив багатонаціональних підприємств на національну економіку

БНП постійно відчувають ворожість і негативне ставлен­ня до власної діяльності у всіх країнах перебування. Зви­чайно, можна у всьому підтримувати міжнародний бізнес цих підприємств або відкидати саму ідею закордонного втручання в національну економіку — проте, і в тому, і в іншому випадках необхідне розуміння впливу продажу, виробництва та інших операцій на економіки країн, де відбувається їхня діяльність. Саме тому слід уважно аналі­зувати й оцінювати найважливіші економічні втрати і ви­годи країн від їх діяльності, звертаючи увагу на розуміння взаємодії фірми з органами державного регулювання, кон­курентами в країні походження і перебування та іншими учасниками рицку, які чинять тиск на БНП.

Хоча основним критерієм наслідків діяльності БНП виступає економічний чинник, не слід забувати про роль політичних і соціальних чинників, тобто аналіз має охоп­лювати всі три аспекти впливу багатонаціональних під­приємств на економіку.

БНП, власне, є методом організації економічної діяль­ності. Якщо країна бажає отримати продукт ззовні, вона може досягти цього шляхом торгівлі між урядовими аген­ціями, приватними підприємствами, або бізнесу в рамках БНП (тобто ПЗІ, внутрішньофірмового експорту). Дозво­ляючи діяльність БНП, уряд приймаючої країни оцінює ефективність операцій (збільшення економічного добро­буту, викликане завдяки їхнім конкурентним перевагам порівняно з національними та малими фірмами), якщо вони мають доступ до низькозатратних чинників виробництва, міжнародних каналів розподілу і сучасної технології. З іншого боку, уряд повинен зважати на монопольну владу (економічну міць, якою володіють БНП порівняно з інши­ми фірмами та урядами, завдяки величині, багатонаціо-нальності, інформованості та менеджменту), яка дає змогу БНП, використовуючи конкурентні переваги, отримувати надприбутки або знищувати місцевих конкурентів, які не можуть змагатися з високоефективною організацією цих підприємств.

Отже, оцінюючи економічний вплив БНП на економіку країн перебування, слід брати до уваги два фундаменталь­ні чинники: вигоди від операційної діяльності цих підпри­ємств та втрати від їхньої монопольної влади.

Необхідно з'ясувати (за допомогою кількісних чи аналі­тичних показників), наскільки операційна діяльність БНП на ринку перевищує втрати від використання ними своєї монопольної влади. Оскільки ці підприємства впливають на уряди, виробників і споживачів у більш ніж одній краї­ні, виникає питання: чию позицію слід брати до уваги для оцінки їхньої діяльності? З першого погляду, в міжнарод­ній діяльності БНП зацікавлені як країна походження, так і перебування, бо вони отримують вигоди. Але показники вигоди кожної з них відрізняються. Наприклад, експорт українських автомобілів "IVECO-КрАЗ" у Францію покра­щує торговельний баланс України з Францією і, одночасно, погіршує торговий баланс Франції. "IVECO" отримує при­бутки і в Україні, і у Франції і, переказуючи частину до­ходів до "материнської" фірми в Італію, покращує її платіжний баланс. Вплив БНП на економіку кожної країни різний, а, отже, і політика кожного з урядів щодо їхнього діяльності буде відрізнятися.

Країна перебування (host country) розглядає БНП, по-перше, як джерело забезпечення товарами і послугами, які не в змозі виробляти з тими самими затратами (через їхню ефективність); а, по-друге, як загрозу цих підприємств на­ціональній економіці з монопольною владою (зростання цін, переказ інвестицій, знищення місцевих конкурентів).

Країна походження (home country) сприяє розширенню міжнародного бізнесу ТНК (це спричиняє збільшення об­сягів експорту й отримання додаткових валютних надхо­джень), проте негативно ставиться до "експорту праці", оскільки міжнародний бізнес БНП зменшує зайнятість у країні. Розглядаючи конкурентні переваги, можна відмі­тити, що ті з них, які знижують витрати, забезпечують прибутки, можуть розподілятися між БНП і країною пере­бування. Наприклад, економія масштабів виробництва (через ПЗІ) приводить до зниження затрат на одиницю продукції, що дає змогу збільшити прибуток фірми. Цей прибуток може бути розподілений з країною перебування завдяки нижчим цінам для споживачів і податків. Так само відкритість практики менеджменту може бути використа­на цими підприємствами для розвитку місцевої ефектив­ності використання ресурсів, яке може бути розділене з країною перебування в різних формах, включаючи людсь­кі ресурси і податки. З іншого боку, будь-яке використання конкурентних переваг, які дають змогу БНП подолати конкуренцію інших фірм, може призвести до знищення місцевих виробників і їхнього панування на ринку. Загро­зу для уряду країни перебування становить також здатність цих підприємств переміщати свої ресурси в інші країни, якщо у конкретній країні справи йдуть погано. Вплив цих підприємств на економіки країни походження і перебуван­ня важко оцінити без розгляду особливостей їхньої діяль­ності на різних ринках (експорт, контрактні угоди, ПЗІ та ін.)Так, експорт можна легко визначити, але важко оціни­ти. Наприклад, уявимо ситуацію коли "ГАЗ" експортує автомобілі зі свого українського філіалу в Криму до Росії. З першого погляду, це покращує торговельний баланс Ук­раїни. Проте все набагато складніше:

1) оскільки "ГАЗ" експортує з Росії двигуни і ходову в Україну, необхідно визначити співвідношення "експорт-імпорт";

2) вплив на платіжний баланс повинен охоплювати рух капіталів (тобто капіталовкладення), переказ прибутків таін.

Наведемо схему потоків коштів, товарів, технології і тру­дових ресурсів для складального заводу "ГАЗ" у Криму:

Вплив ПЗІ на економіку приймаючої країни, як зазна­чалось, також неоднозначний, оскільки їх природа викли­кана різними причинами: по-перше, існують ПЗІ в добувні галузі промисловості з метою доступу до сировини (добувні ПЗІ) (нафта, метали, сільське господарство), які спричиня­ють переважання експорту над імпортом країни перебуван­ня; по-друге, ПЗІ запроваджуються для отримання ресурсів (факторні ПЗІ), коли місцеве виробництво пов'язане з за­кордонним продажем — знову співвідношення експорту та імпорту також на користь країни перебування; по-третє, одною з причин ПЗІ (сервісні ПЗІ) є обслуговування місце­вого ринку — коли імпорт основних складових значно пе­реважає експорт, оскільки продукція призначена для споживання на місцевому ринку. Тому вплив різних видів ПЗІ багатонаціональних підприємств на платіжний баланс країни перебування протилежний. І хоча перші два чинни­ки покращують платіжний баланс країни, частка останніх у загальному обсязі інвестицій найбільша. Як правило, рамки оцінки інвестиційного проекту визначаються при­током і відпливом фінансових ресурсів в процесі його ре­алізації, поточною "цінністю" проекту для країни, пов'я­заною з "соціальними цінностями". Цей вид соціальної оцінки розглядає лише дохідну частину проекту. Подібно і БНП приймає рішення про впровадження певного інвес­тиційного проекту виходячи з його прибутковості. Різниця між оцінкою БНП і урядом приймаючої країни якраз і за­лежить від "соціальної цінності" проекту. Наприклад, фір­ма розглядає повернення прибутків "материнській" ком­панії як грошові вливання від реалізованого проекту. Уряд же приймаючої країни оцінює цей процес як вилучення капіталу з країни. Податки є відпливом капіталу для фір­ми, але вливанням в економіку країни перебування. Загаль­на перевага вливань в економіку розглядається як вигода проекту для країни. Наведемо схематичний приклад роз­гляду проекту "Daewoo-ЗАЗ" з позицій південнокорейської транснаціональної корпорації і уряду України.

Зазначимо, що автомобілі, ціна яких на ринках розви­нутих країн — 5000 дол. США, в Україні продаватимуться за 6000 у зв'язку з малим обсягом ринку і вищими затра­тами (імпорт обмежений митною політикою з метою захис­ту інвестиційного проекту). Хоча Україна може імпортува­ти автомобілі за нижчою ціною, місцеве виробництво роз­цінюється як бажане, і "Daewoo" дозволили встановити вищу ціну в обмін на інвестиції в Україну. Україна ж оці­нює автомобілі в 5000 дол., оскільки це ціна заміщення імпорту.

Затрати на місцеві матеріали оцінюються однаково з погляду як компанії, так і уряду, оскільки ціна матеріалів є витратами для "Daewoo" і альтернативними витратами країн. Тобто Україна відмовляється від альтернативного залучення матеріалів, якщо компанія використовує їх для власного виробництва.

Так само оцінюється імпорт матеріалів, і хоча країна може розглядати як альтернативу імпорту вітчизняне ви­робництво, вона змушена погодитися з імпортом, оскільки компанія може встановити внутрішні трансфертні ціни на імпортовану продукцію, рівень яких буде значно нижчим. Заробітну плату місцевих робітників і затрати на працю фірма оцінює за ціною, яку платить за них. Проте часто оцінка уряду приймаючої країни буває значно нижчою. Якщо в країні існує безробіття, і робота людей в іноземного інвестора скорочує кількість незайнятих, економічна вар­тість в такому випадку нижча для країни, ніж заробітна плата. Тобто якщо країна створює нові робочі місця, а не переміщує зайнятих з однієї компанії в іншу, виникають соціальні вигоди від зменшення безробіття, в іншому ви­падку соціальна цінність інвестиційного проекту буде ниж­чою за приватну.

Адміністративно-накладні витрати "материнської" ком­панії важко оцінити з погляду уряду приймаючої країни. Припустимо, що соціальна і приватна оцінки в нашому прикладі збігаються. Затрати на кредити оцінюються од­наково компанією і урядом, якщо останній вважає, що альтернативні витрати дефіцитних фінансових коштів дорівнюють відсотку за кредитом. Якщо ж проект фі­нансується за допомогою зовнішніх джерел, з'являється валютний ризик, який, у свою чергу, може спричинити зростання альтернативних витрат. Податкові канікули для "Daewoo" в Україні збільшують приватні прибутки проек­ту, але зменшують соціальні вигоди країни, яка не отримує надходжень в бюджет. Переведений до "материнської" компанії прибуток є притоком готівки для "Daewoo", але відпливом її для уряду України. Якщо прибуток реінвес-тується у країну перебування, він є вигодою як для неї, так і для приватного інвестора. Проте якщо такі реінвестиції відбуваються в результаті заборони переказу прибутків за кордон, цінність їх для ТНК може бути нульовою, або мен­шою за вкладені кошти. Отже, оцінки інвестиційного про­екту "Daewoo-ЗАЗ" відрізняються з позицій приватної і соціальної перспектив. Якщо компанія намагається досяг­ти сприятливої норми прибутку з метою підтвердити при­надливість проекту для своїх власників, то уряд має на меті досягнення соціальних вигод, щоб довести правильність вибору напрямку використання національних ресурсів. Наш приклад показує позитивну норму прибутку для обох сторін, проте приватні вигоди значно переважають соціаль­ну значимість проекту.

Слід зазначити, що баланс соціальних доходів не є єди­ним фінансовим критерієм соціальної вартості проекту. Існують інші додаткові мірила оцінки, такі як, наприклад, відношення соціальної вигоди до витрат. Для цього засто­совують коефіцієнт соціальних вигод і затрат — відношен­ня суми всіх соціальних вигод від потенційного проекту до всіх соціальних затрат, генерованих ним. Якщо цей ко­ефіцієнт більший за одиницю, проект оцінюється як вигід­ний для країни перебування. В нашому випадку

К = 5000: 4700 = 1,076,

отже, проект має практичну цінність для України. Для більш об'єктивної оцінки інвестиційного проекту варто роз­глянути можливі альтернативи, зокрема імпорт продукції іншого БНП; ПЗІ іншого БНП; власне виробництво з метою порівняти його з існуючим проектом, і вибрати той шлях, який приведе до найбільшої чистої соціальної вигоди.

Отже, можна прийти до висновку, що ПЗІ відіграють все більшу роль як у всій системі світового господарства як одна з форм сучасних міжнародних економічних зв'язків, так і в рамках національної економіки, пов'язуючи її з міжна­родними ринками. ПЗІ відіграють центральну роль в стра­тегії БНП, що самі по собі нині є величезними потужними виробниками, і можуть своєю могутністю зрівнятися з еко­номікою окремої держави. Різні види ПЗІ як провідної форми діяльності БНП неоднаково діють на національну економіку, їхній вплив на макроекономічні показники часто протилежний. Тому уряди приймаючих країн повин­ні з увагою і застереженням слідкувати за рухом ПЗІ в країні, регулюючи бажані й небажані потоки іноземного капіталу. З іншого боку, БНП впливають не лише на ста­новище держави і відповідні дії урядів. Тому дуже важли­во враховувати ставлення до їхньої діяльності людей, адже вони — ті суб'єкти економіки, добробут яких безпосеред­ньо залежить від цих підприємств. Профспілки, партії, об'єднання споживачів можуть негативно ставитися до урядової політики щодо міжнародного бізнесу (рухи "ан-тиглобалістів" і "зелених", компанія на захист українсько­го виробника тощо). Отже, окрім загального впливу на економіку в цілому, БНП приносить вигоди країні, якщо вони грають за правилами уряду та не викликають негатив­ної реакції споживачів.

Вправи