Попит та пропозиція робочої сили за професійними групами на Україні 2007 рік

(на кінець червня)

	Кількість громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, тис. осіб	Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць, тис. осіб	Навантаження на одне вільне робоче місце, вакансію, осіб
2006р.	2007р.	2006р.	2007р.	2006р.	2007р.
Всього	767,6	656,2	250,9	214,8
у т.ч. за професійними групами:
Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)	53,3	49,5	12,8	12,3
Професіонали	39,6	35,8	18,2	17,3
з них
Професіонали в галузі фізичних, математичних та технічних наук	10,0	9,2	5,5	5,3
Професіонали в галузі біологічних, агрохімічних та медичних наук	4,3	3,8	5,5	4,9	0,8	0,8
Фахівці	66,2	57,3	19,0	20,4
з них
Технічні фахівці в галузі прикладних наук та техніки	14,2	12,1	4,9	5,1
Технічні службовці	41,4	37,4	7,1	6,9
з них
Службовці, пов'язані з інформацією	30,8	26,7	3,0	3,3
Службовці, що обслуговують клієнтів	10,6	10,7	4,1	3,6
Працівники сфери торгівлі та послуг	102,4	86,1	24,4	20,4
Робітники, що надають персональні та захисні послуги	58,8	48,7	15,4	13,5
Продавці та демонстратори	43,6	37,4	9,0	6,9
Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства	32,9	31,1	5,8	3,7
Кваліфіковані робітники з інструментом	81,6	68,3	65,4	56,4
з них
Робітники з видобутку корисних копалин і на будівництві	21,9	17,7	24,4	20,5	0,9	0,9
Робітники металургійних та машинобудівельних професій	36,1	30,9	33,4	30,0
Інші кваліфіковані робітники з інструментом	20,2	16,5	6,6	5,0
Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин	139,5	119,7	50,6	41,7
з них
Робітники, що обслуговують промислове устаткування	49,4	45,6	7,1	6,5
Робітники, що обслуговують машини, та складальники машин	37,0	30,4	21,7	15,9
Водії та робітники з обслуговування пересувної техніки та устаткування	53,2	43,6	21,9	19,4
Найпростіші професії4	210,7	171,0	47,6	35,7
з них
Найпростіші професії торгівлі та сфери послуг	65,2	54,5	16,2	14,0
Найпростіші професії у видобувних галузях, будівництві, промисловості та транспорті	76,5	63,2	23,8	17,4

Примітка:Назви професійних груп приведені у відповідність до нової редакції Класифікатора професій (ДК 003:2005), яку прийнято і надано чинності наказом Держспоживстандарту від 26 грудня 2005 року №375.

Особливості пропозиції праці у кризовій економіці

Особливості праці як товару стають вирішальними в умовах кризи, що характерна для сучасної економіки України. Особливості ці, зокрема, поля­гають у тому, що, по-перше, праця як товар невіддільна від її власника, і по-друге, в умовах кризи кошти від продажу цього товару (тобто оплата праці) є головним, а найчастіше і єдиним джерелом існування як абсолютної більшості пра­цівників, так і членів їхніх родин (зазначимо, що в економічно розвинених країнах значну частку в структурі доходів лю­дини мають доходи від власності, діють ефективні систе­ми соціальної допомоги та підтримки, а середня зарплата одного працівника достатня для пристойного утримання сім'ї).

Людина, яка не має інших доходів, окрім від продажу своєї праці, не може не працювати навіть тоді, коли ставки оплати праці наднизькі, оскільки процес споживання — це попросто процес відтворення робочої сили, а фактично про­цес підтримання життя., і жива людина не може його припи­нити. Тому для людей, нагальні потреби яких незадоволені, навіть низька оплата праці краща, ніж її повна відсутність, і тому пропозиція праці не зменшується при низьких ставках оплати праці.

Більше того, якщо доходи за основним місцем роботи не дають можливості працівнику задовольняти свої потреби на прийнятному для нього рівні і неможливо знайти роботу з вищим рівнем оплати праці, люди вимушені збільшувати кількість праці, яку вони продають або якою заміняють то­вари і послуги, які не купиш за низьку зарплату. Це вияв­ляється у масовій вторинній зайнятості, скороченні спожи­вання платних послуг (а отже, перенесенні цієї роботи в сім'ю), забезпеченні родини продуктами харчування і отри­манні додаткових доходів за рахунок праці вдома, зокрема в підсобних господарствах. Інші сторони цієї проблеми — над­висока зайнятість на ринку праці жінок, включаючи тих, що мають малих дітей; зайнятість найманою працею молоді, яка навчається або повинна навчатися; висока зайнятість пенсіо­нерів, яким не вистачає пенсії навіть для найскромнішого життя; нерегламентована і незахищена законодавством ди­тяча праця.

Зростання доходів збільшує платоспроможний попит населення, що стимулює економіку. Високий рівень оплати праці вимагає зростання продуктивності для ком­пенсації витрат на заробітну плату, а це, в свою чергу, пов'яза­но із застосуванням нових наукоємких технологій і автоматизацією виробництва і вимагає підвищення кваліфікації ро­бочої сили. Таким чином, на ринку праці діють само посилюючі прогресивні процеси.

Зрозуміло, що низький рівень оплати праці є не лише наслідком, а і суттєвою причиною кризового стану економіки, і без його підвищення неможливо забезпечити вихід еконо­міки країни з кризи й ефективну зайнятість її населення.