Виробництво пшениці в світі, млн. т

Країна	2004/2005	2005/2006	2006/2007
Всього	628,6	620,6	593,1
ЄС – 25	136,8	122,7	117,1
Китай	92,0	97,5	103,1
Індія	72,2	68,6	69,4
США	58,7	57,3	49,3
Росія	45,4	47,7	44,9
Канада	25,9	26,8	27,3
Пакистан	19,5	21,5	21,7
Австралія	22,6	25,0	10,5
Туреччина	18,5	18,0	18,0
Аргентина	16,0	14,5	14,2
Україна	17,5	18,7	14,0
Іран	14,0	14,6	14,0
Казахстан	10,0	11,0	13,5
Єгипет	7,2	8,2	8,2
Інші країни	72,4	68,7	67,7

http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2010_4/226.pdf

Ціни на зерно нового врожаю з самого початку
прибирання були вище рівня минулого року. Зростання цін продовжувався весь сезон і досяг: ціна на пшеницю третього класу з 705 грн. за тонну в минулому році зросла до 850 грн. за тонну в 2007 році. Стрімке збільшення вартості зерна цього року може стати стимулюючим фактором для нарощування виробництва в наступному сезоні. Сільгоспвиробники можуть вкласти більше коштів в технології підвищення врожайності, освоїти нові посівні площі.

Джерело: Експерт.2007. №4. 29 січня – 4 лютого.

У щорічному посланні Конгресу "Про становище в країні» президент
США Джордж Буш оголосив про плани в сфері енергетики, зокрема
про збільшення ролі альтернативних джерел. У своєму виступі
Джордж Буш запропонував розрахований на десять років план, за яким
США збираються припинити викиди вуглекислих газів. Для цього
до 2018 року споживання бензину повинно знизитися на 20%. Приблизно
15% бензину, використовуваного на транспорті, Буш пропонує замінити
альтернативним паливом, а ще 5% виникнуть в результаті підвищення
ефективності американських автомобілів. Як заявив президент Конгресу, скорочення споживання бензину на 20% дозволить відмовитися
від 75% імпорту нафти з Близького Сходу. Головним альтернативним джерелом має стати біопаливо, виробництво якого планують
збільшити в п'ять разів. Перш за все, мова йде про етанол, який зазвичай отримують з цукрової тростини, зернових та буряка. Після промови Буша злетіли ф'ючерси на зерно - відому сировину для етанолу.

Джерело: АПК- ІНФОРМ квітень 2007р.

Як і в минулому році, сьогодні подорожчання зернових – загальносвітова тенденція, для якої існують фундаментальні причини. Світові запаси зерна скорочуються, споживання збільшується разом з ростом населення (так, якщо у 1990 р. чисельність населення світу становила 5,26 млрд. осіб, то вже у 2007 р. – 6,2 млрд. При цьому останнім часом 90 % приросту населення припадає на слаборозвинені країни. Серед регіонів за народжуваністю лідирує Африка (45 новонароджених на 1 тис. населення), друге місце посідає Латинська Америка – 31, третє – Азія – 29 осіб), і в такій ситуації будь-яка реальна чи уявна небезпека зниження чергового врожаю викликає панічне або спекулятивне підвищення цін на зерно в загальносвітовому масштабі. За деякими даними, департамент сільського господарства уряду США знизив прогноз зі збору пшениці в світі приблизно на 10% у зв'язку з несприятливими погодними умовами в різних регіонах: дощовою погодою в європейських країнах, посушливій - в Україні та Росії. Світові запаси зерна скоротилися до 112 млн. т, що є 25-річним мінімумом. Ця інформація послужила причиною стрімкого підвищення вартості ф'ючерсних контрактів - на Чиказькій біржі ціни досягли 11-річного максимуму.

Подібна ситуація не може не впливати на рівень цін на українському ринку. Якщо в минулому році на початку сезону ціна на пшеницю в Одеському порту становила 128 дол. за тонну, то сьогодні це 180 дол. Очевидно, протягом найближчих місяців слід чекати заборони на експорт російського зерна до тих пір, поки не буде сформований певний запас всередині країни. А це означає, що експортний попит на українське зерно збільшиться. При цьому внутрішнє споживання зерна в України також зростає - розвивається тваринництво вимагає все більше кормів, основу яких складають зернові культури. Сформована цінова кон'юнктура дуже сприятлива для вітчизняних сільгоспвиробників і в підсумку може зіграти істотну роль у розвитку сільського господарства країни. Отримуючи велику виручку,сільгоспвиробники більше вкладають у свої технології, техніку, що, в кінцевому рахунку, позитивно впливає на врожайність.

Можна прослідкувати тенденцію до зменшення площ, придатних для обробітку сільськогосподарських культур. У сільськогосподарському обробітку у світі перебуває 4810 млн. га земель (у т. ч. рілля – 1340 млн. га, луги і пасовища – 365 млн. га). Найбільшими розмірами ріллі володіють США (185 млн. га), Індія (160 млн. га), РФ (134 млн. га), Китай (95 млн. га), Канада (46 млн. га), Казахстан (36 млн. га) та Україна (32 млн. га). При цьому, Земля щороку втрачає від 5 до 10 млн. га сільгоспугідь через погіршення навколишнього середовища, ще 19,5 млн га втрачається щороку через стрімкий розвиток промисловості та ринку нерухомості

Джерело: Експерт. 2007. №24. 25червня - 1 липня

За останній рік зерно, кукурудза, кава і какао значно подорожчали (на 30-80%). Ціни на сільгосппродукцію зросли слідом за підвищенням вартості нафти і металів. У 2007 р. вартість кукурудзи і пшениці зросла до найвищого рівня за останнє десятиліття. Подорожчання сільськогосподарської сировини викликало побоювання що споживачі по всьому світі зіткнуться з більш високими цінами на продовольство, що може «розігнати» інфляцію Крім того, ціни на багато видів сировини - від кукурудзи до цукру – ростуть в наслідок того, що росте інтерес до біопалива, який одержують з них. За даними дослідження інвестбанку Goldman Sachs, якщо плани уряду США і країн ЄС, щодо виробництва біопалива повністю будуть реалізовані то світовий попит на нього виросте з 10 млрд. галонів у 2007 р. до 25 млрд. в 2010 р. (Нагадаємо, що США надає значні субсидії своїм фермерським та сільськогосподарським компаніям для вирощування ними пшениці, кукурудзи, ріпаку. В ЄС передбачається відведення від 4 % до 13 % площ сільськогосподарських угідь на виробництво сировини для біопалива згідно Директиви 2003/30/ЄС , в якій наголошується на необхідності заміни 5,75 % дизеля та бензину на транспорті і просування біопалива.) У результаті попит на сільськогосподарську сировину буде збільшуватися щорічно на2,6% (до 2006 р. він ріс у середньому на 1,9%).

Джерело:Експерт. 2007. №31. 27 серпня – 2 вересня

За оцінками Міжнародної зернової ради, світовий збір пшениці складе в 2007 р. 607 млн. ​​т, а не 614 млн. т, як очікувалося ще навесні.
Погані прогнози на урожай в багатьох регіонах привели до рекордного зростання цін на пшеницю

На торгах у Чикаго бушель пшениці з поставкою у вересні подорожчав до 7,26 дол. Вартість бушеля з поставкою в грудні виросла
до 7,40 дол. Попередній рекорд-7, 50 дол. за бушель-був зафіксований в 1996 р. Канада, другий найбільший постачальник пшениці після США, оголосила, що урожай 2007 р. може виявитися на 20% нижче торішнього
із - за поганої погоди. У країнах Євросоюзу пшениці зберуть менше торішнього на 38%. У Франції, Британії та Німеччини - із - за надмірно дощової погоди, а в Угорщині, Польщі, Румунії, Греції та Італії - із - за надмірної спеки. Засуха в Австралії теж привела до скорочення збору пшениці, за деякими оцінками, на 25%. У той же час країни - імпортери зерна, серед яких Китай, Індія, Японія та інші, активізували закупівлі, очікуючи подальшого зростання цін із - за небезпечного неврожаю. З кінця березня пшениця подорожчала вже на 68%. Світові запаси
пшениці виявилися на найнижчому рівні з 1979 р. підвищив ціни
і бум споживання біопалива, для виробництва якого використовується
пшениця. Дорога пшениця потягне за собою подорожчання продовольства
по всьому світу. Оскільки близько половини зібраної пшениці використовується на корм тваринам, то ціни виростуть не тільки на борошняні товари, але і на м'ясо, птицю, молочні продукти та яйця.

Джерело: НТВ. Програма «Сегодня». 2007. 14 вересня.

Євросоюз йде на негайні заходи, щоб подолати зернову кризу - під посів збираються віддати всі землі. Із – за поганої погоди зараз світові ціни на пшеницю перебувають на найвищій позначці за останні більш ніж десять років. Європейські комори з зерном практично порожні: торік там зберігалося 14 млн. т пшениці, а зараз - всього один. У світі ситуація трохи краще. У всьому винні погана погода та екологічні автомобілі. Із зерна женуть етанол, головний компонент модного нині біопалива. Це вже боляче вдарило по гаманцю європейців - вчора страйкували італійці, вони ввели добовий мораторій на споживання улюбленої пасти. А французи жити не можуть без свіжої випічки. У світлі цього ЄС йде на рішучі заходи - Єврокомісія збирається зняти заборону на обробку частини сільськогосподарських земель. Раніше одна десята їх завжди була незасіяною, щоб уникнути кризи перевиробництва.

Джерело: РБК – Україна. Грудень.

В очікуванні цінової гонки підвищили ціну на свою продукцію наступні в ланцюжку - мельники та пекарі, а потім і роздрібна торгівля. Політики захвилювалися, створилася загроза для інфляційних орієнтирів, які має підтримувати уряд. Вслід цього український уряд, ввів квоти на експорт зерна з України. У вересні 2007 р. Кабмін встановив з ​​1 листопада по 31 березня 2008 р. квоти на експорт зерна у розмірі 1,203 млн. т (600 тис. т кукурудзи, 400 тис. т ячменю, 200 тис. т пшениці і 3 тис. т жита) . 31 жовтня 2007 уряд України переніс збільшення квот на експорт зерна з країни на 1,203 млн. т з 1 листопада на 31 грудня 2007 р. Цим же документом Кабмін продовжив дію затверджених раніше експортних квот на зерно у розмірі 12 тис. т по 3 тис. т на пшеницю, жито, кукурудзу і ячмінь.

Тим часом противники проведення зернових інтервенцій, які неминуче спричинять експортні обмеження, призводять вагомі аргументи на захист своєї точки зору. Стефан в. Крамон з Німецької консультативної групи з питань економічних реформ вважає, що Можуть бути деякі ускладнення на шляху вступу України до СОТ. Введення контролю за кількістю експорту за будь-яких обставин видається дуже неефективним і грубим засобом досягнення цілей, що їх має на меті держава. У таких випадках втрати для економіки та суспільства завжди перевищують користь. Цей основоположний принцип є загально визнаним результатом у торгівлі, і він знайшов своє відображення у пункті 1 статті ІХ ГАТТ, де застерігається рішуча позиція проти будь-яких кількісних обмежень. Оскільки мова йде про продукцію сільського господарства, зазначений принцип може не застосовуватися, коли кількісні обмеження видаються необхідними для підтримки національної політики у галузі сільського господарства. Проте Україні буде важко умотивувати свою позицію на основі прийнятних принципів. По-перше, маючи в 2006 році врожай зернових у 35 ММТ, необхідністю забезпечення продовольчої безпеки країни навряд чи вдасться виправдати обмеження на експорт зерна. Україна все ще застосовує мито на імпорт кукурудзи, жита та ячменю у розмірі 20 євро/ т., та 40 євро/ т. на імпорт пшениці. Якби на порядку денному дійсно стояло питання про необхідність забезпечення продовольчої безпеки, члени СОТ могли б вимагати скасування цих митних тарифів (як це передбачається статтею про запобіжні заходи). По-друге, з точки зору підтримки сільського господарства запроваджені квоти не мають жодної рації, оскільки головні втрати зрештою несуть виробники зерна. Проте вище ми вживаємо обережне формулювання «можуть бути ускладнення», тому що члени СОТ, як правило, більш активно реагують на імпортні, а не експортні обмеження. Адже у разі відсутності пропозиції з України остання через запровадження експортних обмежень субсидує експортерів зерна із Росії та Європи, які у такий спосіб зміцнюють свої позиції на ринку та лише виграють від підвищення цін на зерно.

Можна також припустити, що різке зростання цін на зерно дозволить сільським виробникам заробити істотні кошти хоча б для часткової модернізації і технічного переозброєння. Однак перспективи введення загороджувальних мит на експорт пшениці та проведення зернових інтервенцій можуть знизити ціни на внутрішньому ринку, - вважає заступник генерального директора Аграрного фонду Анатолій Данченко.

Питання

Використовуючи теорію попиту і пропозиції, проаналізуйте ситуацію, що склалася на світовому ринку зерна і зерновому ринку України у 2006-2007 рр., і дайте відповідь на наступні питання.

1. Які фактори вплинули на стан світового ринку зерна і визвали зростання цін на пшеницю?

2. Які фактори вплинули на стан зернового ринку України?

3. Які ринки справили вплив на світовий ринок зерна?

4. З позицій теорії попиту та пропозиції є виправданим прогноз, зроблений у засобах масової інформації: «Стрімке збільшення вартості зерна цього року може стати стимулюючим фактором для нарощування виробництва в наступному сезоні. Сільгоспвиробники можуть вкласти більше коштів в технології підвищення врожайності, освоїти нові посівні площі? У відповідності з цим прогнозом яких змін можна очікувати в Україні ринку сільгосптехніки, ринку добрив та на ринку праці сільськогосподарських працівників у зв'язку зі збільшенням цін на зерно? Як зміни на перерахованих ринках згодом можуть позначитися на українському ринку зерна?

5. Яку мету, на Вашу думку, мав український уряд, вводячи квоти на експорт зерна з України? Як можна пояснити побоювання експертів у зв'язку з можливими зерновими інтервенціями уряду? Як може сприйняти світове співтовариство, зокрема СОТ, запровадження таких обмежувальних заходів України? Виграють споживачі від квотування чи ні? Відповідь обґрунтувати.

За допомогою графіка попиту і пропозиції зробити економічний аналіз квотування.

Кейс 9

РИНОК ЖИТЛА. ФАКТОРИ, ЩО