Тема 4. Економіко-логічні (традиційні) методи та прийоми економічного аналізу

МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

ТЕСОВІ ЗАВДАННЯ

З ДИСЦИПЛІНИ «ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ»

для студентів, які навчаються за навчальними планами бакалаврів спеціальностей

6.030200 – Міжнародна зовнішньо-економічна діяльність

6.030601 – Менеджмент організацій

6.030504 – економіка підприємств

Розробив к.е.н., доцент Ботвіна Н.О.

ЗАТВЕРДЖЕНО

На засіданні кафедри

протокол № 1 від 31.08.2012 р.

Одеса 2012

Тема 1. Наукові основи економічного аналізу

Тести і завдання

1. У вузькому змісті слова поняття економічного аналізу засновано на наступній транскрипції:

1) відбираю;

2) збираю;

3) розділяю;

4) розчленовую.

2. Економічний аналіз провадиться на рівні:

1) держави;

2) галузей;

3) регіонів;

4) підприємств і організацій;

5) всі відповіді правильні.

3. Становлення економічного аналізу як науки відноситься до:

1) початку XX століття;

2) 20-х років XX століття;

3) 30-х років XX століття;

4) кінця XIX століття.

4. Аналіз економічних показників доповнюється протилежним заходом:

1) індукцією;

2) дедукцією;

3) синтезом;

4) систематизацією.

5. Аналіз фінансово-господарської діяльності як складова частина економічної роботи на підприємстві є:

1) завершальним її етапом;

2) підготовчим її етапом;

3) основним її етапом;

4) всі відповіді правильні.

6. У доревоюційний період економічний аналіз полягав переважно в:

1) комплексній оцінці діяльності підприємства;

2) аналізі балансу;

3) аналізі впливу факторів на прибутковість підприємства;

4) визначенні резервів збільшення виробництва продукції.

7. Періодом ґрунтовної розробки теоретичних питань економічного аналізу є:

1) довоєнний час;

2) післявоєнний час;

3) період переходу до ринкових відносин;

4) період індустріалізації країни.

8. Теоретичну основу для розвитку економічного аналізу створює:

1) бухгалтерський облік;

2) економічна теорія;

3) статистика;

4) планування.

9. Науковою дисципліною, пов'язаною з економічним аналізом, що розробляє і теоретично вдосконалює правила й можливості застосування тих чи інших прийомів у конкретних ситуаціях, способи побудови аналітичних таблиць, є:

1) математика;

2) статистика;

3) економічна теорія;

4) діалектика.

10. Головною рисою економічного аналізу є:

1) комплексне, системне дослідження економічних явищ, процесів, факторів і причин, що їх зумовлюють;

2) об'єктивна оцінка ефективності виробничо-фінансової діяльності й стабільності ринкового становища;

3) вивчення прояви економічних законів і категорій ринкової економіки;

4) діагностика і пошук резервів та можливостей їх мобілізації в поточному і перспективному періодах;

5) всі відповіді правильні.

11. Зміна характеру аналітичних досліджень в умовах переходу до ринкової економіці проявляється в тому, що:

1) сферу аналітичних досліджень становить як внутрішнє, так і зовнішнє економічне середовище суб'єкта господарювання;

2) об'єктом аналізу стає відхилення звітних величин показників від планових;

3) виробнича діяльність оцінюється з точки зору досягнення максимальних фінансових результатів та економічної стабільності на ринку;

4) всі відповіді правильні.

Тема 2. Зміст, предмет та завдання економічного аналізу

Тести і завдання

1. Пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва є:

1) основною метою економічного аналізу;

2) одним з основних загальних завдань економічного аналізу;

3) об'єктом економічного аналізу;

4) предметом економічного аналізу.

2. Основна мета економічного аналізу:

1) сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної робо­ти завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень;

2) виявлення впливу відповідних факторів на показники, які аналізуються;

3) пошук наявних резервів підвищення ефективності вироб­ництва;

4) вивчення причинних зв'язків між показниками діяльності підприємства.

3. Предмет економічного аналізу:

1) вивчення зовнішнього оточення підприємства, ринків збуту готової продукції, попиту і пропозиції;

2) діяльність підприємств і їх підрозділів, спрямована на досяг­нення максимальних результатів за мінімальних витрат;

3) оцінка ефективності інвестицій в економіку підприємства;

4) оцінка ефективності управлінських рішень у бізнесі.

4. Об'єкти економічного аналізу на макрорівні:

1) фактори і резерви виробництва;

2) економічні результати господарської діяльності (вироб­ництво, реалізація, собівартість, фінансові результати, рентабель­ність та ін.);

3) зовнішнє середовище підприємства;

4) виробничі відносини підприємства з фінансовими, кредитни­ми та іншими організаціями.

5. Оцінка фінансових результатів діяльності підприємства є:

1) одним з основних загальних завдань економічного аналізу в умовах ринкової економіки;

2) одним з напрямків комплексного економічного аналізу;

3) метою економічного аналізу;

4) всі відповіді правильні.

6. Визначення предмета економічного аналізу в найбільш за­гальному вигляді, які зустрічаються у спеціальній економічній літе­ратурі:

1) господарська діяльність підприємств;

2) господарські процеси та явища;

3) причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ та процесів;

4) всі відповіді правильні.

7. На макрорівні об'єктом аналізу є:

1) економіка країни;

2) діяльність регіонів;

3) економіка галузей;

4) всі відповіді правильні.

8. Предмет економічного аналізу розкривається через його: 1) об'єкти;

2) мету;

3) завдання;

4) метод.

9. Зміст аналізу господарської діяльності як наукової дис­ципліни випливає з:

1) мети економічного аналізу;

2) предмету економічного аналізу;

3) завдань економічного аналізу;

4) об'єктів економічного аналізу.

10. Економічний аналіз вивчає:

1) господарську діяльність як технологічний процес;

2) господарську діяльність як організаційний процес;

3) економічні результати господарювання як наслідки еко­номічних процесів;

4) всі відповіді правильні.

Завдання 2.1.

Дати характеристику наведених визначень змісту економічного аналізу, висловити свою точку зору з цього питання.

1 .Економічний аналіз - це система способів вивчення ( на підставі даних обліку, звітності , планів та інших джерел ) досягнутих результатів і стану господарської діяльності, можливих варіантів її поліпшення з метою контролю за виробництвом та обґрунтуванням управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності господарювання.

2. Економічний аналіз - комплексне вивчення роботи підприємств, їх структурних підрозділів з метою об'єктивної оцінки її результатів та виявлення можливостей подальшого підвищення ефективності господарювання.

3. Економічний аналіз - виведення економічних закономірностей з відповідних фактів економічної діяльності, розкладання економіки на окремі частини , які називають економічними категоріями , та їх аналіз.

Тема 3. Метод і методика економічного аналізу

Тести і завдання

1. Сутність якого принципу аналітичних досліджень полягає в використанні вірогідної інформації, яка позбавлена арифметич­них помилок та заснована на обгрунтованих методиках розрахунку показників:

1) принцип доречності;

2) принцип зрозумілості;

3) принцип адекватності;

4) принцип достовірності.

2. Яка характерна риса методу матеріалістичної діалектики обумовила особливість методу економічного аналізу, яка передба­чає вивчення внутрішніх протирічь, позитивних та негативних сторін економічних процесів:

1) розгляд процесів (явищ) в постійному русі, зміні та розвитку;

2) розуміння розвитку як єдності та боротьби протилежностей;

3) розгляд процесів (явищ) у взаємозв' язку;

4) вивчення процесів (явищ) як системи, сукупності пов'язаних між собою елементів.

3. Визначення та вимірювання взаємозв'язку між економічними

показниками є:

1) специфічною особливістю методу економічного аналізу;

2) задачею економічного аналізу;

3) характеристикою загального методу пізнання;

4) метою економічного аналізу.

4. За яких умов досягається дієвість економічного аналізу:

1) за умови використання тільки вірогідної інформації про

діяльність підприємства;

2) при застосуванні науково обгрунтованих методичних прийомів;

3) при його направленості на пошук резервів підвищення інтенсифікації виробництва;

4) при впровадженні в практику рекомендацій аналітика щодо

поліпшення діяльності підприємства.

5. За якою ознакою методи і прийоми економічного аналізу поділяють на: прийоми детермінованого, стохастичного факторно­го аналізу та прийоми деталізації:

1) згідно з характером аналітичних процедур;

2) виходячи із завдань аналітичного дослідження;

3) згідно з походженням (використанням в інших науках);

4) виходячи з предмету дослідження.

6. На якому етапі аналітичного дослідження перевіряють до­стовірність вхідної інформації:

1) підготовки інформаційної бази аналізу;

2) загальної попередньої оцінки показників діяльності підпри­ємства;

3) проведення факторного аналізу показників;

4) узагальнення результатів аналізу.

7. Виходячи з якої ознаки показники, які використовуються в аналізі, поділяють на якісні та кількісні:

1) за охватом;

2) за способом формування;

3) за характером;

4) за способом розрахунку.

8. За якою ознакою класифікації показників, які використову­ються в економічному аналізі, збудовано ланцюг взаємопов' язаних чинників:

1) підпорядкованість показників;

2) спосіб формування;

3) ступінь синтезу;

4) характер показників.

9. При групуванні факторів виходячи з впливу на результати господарської діяльності, їх поділяють на:

1) основні та другорядні;

2) внутрішні та зовнішні;

3) об' єктивні та суб'єктивні;

4) екстенсивні та інтенсивні.

10. Яке групування факторів дозволяє найбільш повно врахува­ти специфічні особливості окремих підприємств або галузей вироб­ництва:

1) загальні та специфічні;

2) внутрішні та зовнішні;

3) об'єктивні та суб'єктивні;

4) екстенсивні та інтенсивні.

Тема 4. Економіко-логічні (традиційні) методи та прийоми економічного аналізу

Тести і завдання

1. На якому етапі аналітичних досліджень використовується прийом деталізації показників?

1) узагальнення результатів аналізу;

2) обробка вихідної інформації;

3) підготовка даних для аналізу;

4) збір даних для аналізу.

2. При якому методі аналізу факторів розподіл сукупного впли­ву між ними проводиться пропорційно частці кожного фактора в загальній сумі приросту факторів:

1) способі пропорційного ділення;

2) спосіб часткової участі;

3) інтегральний метод;

4) індексний метод.

3. До якого типу детермінованих факторних систем можна віднести залежність між факторами в моделі розрахунку рентабель­ності виробництва ?

1) кратна;

2) адитивна;

3) змішана;

4) мультиплікативна.

4. При якому типу залежності між факторами у детермінованій моделі факторний аналіз можна провести за будь-яким способом елімінування:

1) адитивна;

2) мультиплікативна;

3) кратна;

4) змішана.

5. Який з наведених показників неможливо деталізувати за структурними підрозділами підприємства:

1) фонд заробітної плати;

2) втрати від браку продукції;

3) собівартість товарної продукції підприємства;

4) витрати на експлуатацію та утримання устаткування.

6. Структурні групування первинної інформації використову­ються для:

1) встановлення причинно-наслідкових зв'язків між ознаками явищ, які вивчаються;

2) вивчення внутрішньої побудови вивчаємої сукупності;

3) встановлення факторів, які впливають на формування еко­номічного явища або процесу;

4) розподілу усієї сукупності первинних даних суцільного або вибіркового спостереження на однорідні групи та класи.

7. Які аналітичні завдання вирішуються при застосуванні у процесі порівняння фактичних показників діяльності підприємства з їх плановими значеннями:

1) контроль за витратами та формуванням собівартості продукції;

2) оцінка виконання плану на підприємстві;

3) ранжирування підприємств за результатами їх діяльності;

4) встановлення тенденцій розвитку економічних явищ та про­цесів на підприємстві.

8. Який з методів елімінування дозволяє розподілити результат сукупного впливу факторів на результативний показник діяльності підприємства:

1) індексний;

2) інтегральний;

3) відносних різниць;

4) абсолютних різниць.

9. Для досягнення однозначності тлумачення результатів фак­торного аналізу при застосуванні методу ланцюгових підстановок фактори в факторній моделі розташовуються у наступній послідо­вності:

1) спочатку кількісні, а потім якісні;

2) спочатку якісні, а потім кількісні;

3) в залежності від їх підпорядкованості;

4) не має значення послідовність підстановки факторів.

10. Який економічний зміст мають значення агрегатних індексів показників при використанні індексного методу:

1) характеризують зміну у відсотках величини результативного

показника;

2) характеризують зміну абсолютною величини результативно­го показника;

3) характеризують зміну величини досліджуваного показника - фактора;

4) характеризують вплив фактора на зміну абсолютної величи­ни результативного показника.

Тема 5. Економіко-математичні методи та моделі в економічному аналізі

Тести і завдання

1. Який з методів моделювання детермінованих факторних сис­тем дозволяє перетворити первісну кратну модель у мультиплікативну:

1) метод подовження;

2) метод формального розкладу;

3) метод поширення;

4) метод скорочення.

2. Відновити пропущені проміжні розрахунки, які дозволили перетворити вхідну кратну модель у вихідну мультиплікативну:

ФВ = П/ ОВФ=......= ПВ1 х ПВ2 х Фвмо,

де: ФВ — фондовіддача основних виробничих фондів;

П — вироблена продукція;

ОВФ — середньорічна вартість основних виробничих фондів;

ПВ1 — питома вага активної частини ОВФ;

ПВ2 — питома вага машин і обладнання;

ВФмо — фондовіддача машин і обладнання.

3. Вказати, за допомогою якого методу моделювання детермінованих факторних систем створено нову кратну модель на базі однотипної моделі та відновити пропущені розрахунки:

Рк = П/К = ....= Рпр/Кп,

де: Рк — рентабельність капіталу підприємства,

П — прибуток;

Рпр — рентабельність реалізованої продукції;

Кпр — капіталомісткість продукції.

4. Який з методів моделювання можна використати для моде­лювання адитивних факторних систем:

1) метод подовження;

2) метод формального розкладу;

3) метод поширення;

4) метод скорочення.

5. Вказати, яке з наведених тверджень не є вірним:

1) фактори, які включаються у моделі та самі моделі повинні мати визначений характер, реально існувати;

2) усі показники факторної моделі повинні мати необхідне інформаційне забезпечення;

3) усі показники факторної моделі повинні мати кількісну визначеність;

4) у факторні моделі слід включати тільки якісні фактори.

6. Призначенням кореляційного аналізу є:

1) вибір оптимального варіанту розвитку підприємства;

2) побудова математичних моделей економічних процесів;

3) встановлення і оцінка взаємозв'язку досліджуваного показ­ника та факторів, які впливають на його рівень;

4) проведення багатофакторного порівняльного аналізу.

7. Залежність прибутку підприємства від фондоозброєності, матеріаловіддачі, фондомісткості продукції — це приклад:

1) одиничної кореляції,

2) парної кореляції;

3) множинної кореляції;

4) прямолінійної кореляції.

8. Прямолінійний зв'язок між факторами та результативним по­казником може бути представлений у вигляді:

1) у = а + 1/х;

2) у = а + вх;

3)у = х;

4)у= 1/х.

9. Сукупність прийомів для дослідження оптимальних резуль­татів в складних багатокрокових процесах, для яких характерна зміна суми витрат при зміні обсягу операцій, називається:

1) факторним групуванням;

2) лінійним програмуванням;

3) теорією масового обслуговування;

4) динамічним програмуванням.

10.Рішення екстремальних задач, пов'язане з розрахунком гра­ничних значень (mіn, mах) функції змінних величин, є сутністю:

1) теорії масового обслуговування;

2) кореляційного аналізу;

3) динамічного програмування;

4) лінійного програмування.