Євровалютний міжбанківський ринок

Операції між банками. Укладення капіталу в головних конторах та філіалах банків в інших країнах для фінансування позик банківським установам.

Учасники: банки, грошові брокери, центральні банки, керівні грошово-кредитні установи, великі корпорації.

Функції:

розподільча;

хеджування;

забезпечення зручного механізму надання позик для корекції статей балансу;

забезпечення руху коштів через названий ринок.

Інструменти: міжбанківські депозити (короткострокові вклади з фіксованими ставками (строки: 3 місяці та менше, 6 місяців, 1 рік).

Процентні ставки на євровалютному міжбанківському ринку є конкурентними. Різниця між ставками процента на центральних та внутрішніх ринках усувається за допомогою арбітражу за короткий термін, оскільки учасники ринку досить оперативно отримують інформацію про несприятливі зміни на ринках. Міжбанківська маржа є або дуже низькою або її взагалі немає. Євродоларовий арбітраж міжнародного міжбанківського ринку класифікують як зовнішній та внутрішній, залежно від напрямку руху коштів.

Ризики, що несуть банки-учасники міжбанківського ринку:

неплатоспроможності;

ринковий;

пов’язаний з діяльністю в одній країні;

валютний;

ліквідності;

виникнення кризи;

політичний.

Євровалютне кредитування

Більша частина євровалютних кредитів деномінована в доларах. Використовується декілька форм євровалютних синдикованих кредитів. Зміни умов на ринку також впливають на строки євровалютних кредитів. За один період строки становлять 10 років, за інший — 3 роки.

Синдиковані кредити (Європа)

Організатор	Кількість у 1-й половині 1998 р.	Кількість у 1997 р.	Сума (млрд дол.) у 1-й половині 1998 р.	Сума (млрд дол.) у 1997 р.
Barclays capital			64,2	22,7
Chase Manhatten			62,0	14,9
Deutsche Bank			59,8	20,5
Greenwich NatWest*			49,9	17,4
Citicorp			49,4	17,1
JP Morgan			41,7	15,6
UBS			40,2	14,6
HSBC			38,0	25,4
ABN AMRO			36,4	17,6
CSFB			25,2	12,8

* До 1998 р. — NatWest Markets.

Джерело: The IFR Top 250, 1998, IFR Publishing.

Синдикований кредит (СК) — кредит, наданий синдикатом банків. При цьому ризики, пов’язані з невиконанням обов’язків, розподіляються між учасниками синдикату.

Синдикація — група банків, що об’єдналися для участі в кредиті одного позичальника. Головна мета — розподіл ризику між учасниками. При цьому кожен банк несе самостійну відповідальність за свою частину наданого кредиту

Банки надають СК для того, щоб знизити ризик, пов’язаний з позичанням грошей у суспільному секторі.

Синдикація виконує низку функцій, а саме:

дає змогу банкам брати участь у наданні позик, незалежно від свого розміру;

усі банки-учасники такої операції несуть ризики та отримують прибуток;

дає змогу позичальнику отримати великий кредит, який не може бути наданий одним кредитором.

Форми єврокредитів:

Класичні синдиковані єврокредити.

Довгострокові кредити на велику суму передбачають створення спеціальної структури. Керівник банку є лід-менеджером, що формує банківський синдикат та визначає умови кредиту за участі позичальника. Члени синдикату беруть на себе зобов’язання надати частину кредиту.

Єврокредити з обмовкою про валютний опціон.

Позичальнику надається можливість вибору валюти погашення боргу (однієї або кількох) за настання строку платежу. Наявність цієї обмовки дає змогу позичальнику відобразити прибуток та витрати грошових коштів у єдиній валюті й уникнути валютного ризику.

Вартість єврокредитів:

комісійні;

банківська маржа;

процентна ставка за кредитами;

податки.

Процес організації кредиту:

попередні переговори;

лист про зобов’язання;

угода про кредит (звичайна або відновлювана);

угода про участь;

угода про перепоступки.

євровалютний міжбанківський ринок - student2.ru