Види підприємства та їх класифікація
Малі підприємства - досить поширена й ефективна форма господарювання. Вони мають багато таких рис, які не можуть бути притаманні великим підприємствам. Саме мале підприємство здатне найоперативніше реагувати на кон'юнктуру ринку і таким чином надавати ринковій економіці необхідної гнучкості. Ця властивість малого бізнесу набуває особливого значення в сучасних умовах, коли відбувається швидка індивідуалізація і диференціація споживацького попиту, прискорення науково-технічного прогресу, розширення номенклатури товарів та послуг.
Види малих підприємств.
індивідуальні або сімейні підприємства. Індивідуальне - це підприємство, що засноване на особистій власності окремої особи та виключно на її праці; сімейне ж підприємство засновується на власній праці членів однієї сім'ї які проживають разом. кооперативи або колективні підприємства, чисельність працюючих у яких не перевищує установлених обмежень. Кооператив являє собою об'єднання декількох громадян для спільної господарської діяльності на основі договорові між ними.
Акціонерні підприємства.
Акціонерне товариство - це одна з організаційно-правових форм підприємств. Воно створюється шляхом централізації коштів (об'єднання капіталу) різних осіб, проведеної за допомогою продажу акцій із метою здійснення господарської діяльності й одержання прибутку.
Головною метою створення акціонерних товариств у нашій країні є залучення до господарського обігу вільних коштів (грошових і матеріальних) трудящіх, а також підприємств для виконання певних господарських завдань. Акціонерне товариство створюється на основі купівлі-продажу акцій.
Орендне підприємство - це господарська одиниця, яка самостійно здійснює підприємницьку та іншу діяльність на основі строкового платного володіння і користування майном, переданим в оренду орендареві за договором.
Об'єктами оренди є: 1) цілісні майнові комплекси державних підприємств, організацій або їхні структурні підрозділи; 2) окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, організацій.
Договірні товариства.Договірне (повне або змішане) товариство досить поширене, як організаційно-правова форма у розвинутих країнах,
а в нашу практику воно лише починає входити. Його не слід путати з статутним товариством - акціонерним товариством відкритого або закритого типу, учасники якого утворюють юридичну особу.
Спільне підприємство - це організація, що має широкі права в галузі експортно-імпортних операцій, погодження цін, укладання контрактів, працює на принципах повного госпрозрахунку, валютної самоокупності.Державне підприємство- це самостійна господарська одиниця з правами юридичної особи, яка функціонує на основі державної форми власності в різних галузях народного господарства.
Об'єднання підприємців.
Великомасштабному бізнесу властиві форми організації, в основі яких лежить об'єднання підприємств, фірм у сукупні структури. Це збірні асоціативні форми.
Об’єднання підприємств.
Великомасштабному бізнесу властиві форми організації, в основі яких лежить об'єднання підприємств, фірм у сукупні структури. Це збірні асоціативні форми.
Роздивимося окремі типи асоціативних організаційних структур.
Корпорація - це акціонерне товариство, що об'єднує діяльність декількох фірм для досягнення їхніх загальних цілей або захисту привілеїв. Як юридична особа, корпорація відповідає по боргах і податках за усі вхідні в її підприємства і виступає в якості самостійного суб'єкта підприємницької діяльності
Господарські асоціації - договірні об'єднання підприємств і організацій, утворювані для спільного виконання однорідних функцій і координації загальної діяльності. Асоціації ставляться до однієї із самих м'яких форм об'єднань, що мінімально обмежують дії вхідних у них членів асоціації. Учасники асоціації мають право входити в будь-які інші асоціації.
Концерни - форма договірних значних об'єднань звичайно монопольного типу, що дозволяє використовувати можливості великомасштабного виробництва, комбінування, кооперування, завдяки наявності виробничо-технологічних зв'язків.
Ці організаційно-господарські структури завдяки масштабам концентрації капіталу, виробничим потужностям, широким можливостям, диверсифікации виробництва мають визначену усталеність до коливань ринкової кон'юнктури, спроможні вигідно перерозподіляти інвестиційні ресурси, концентрувати їх на найбільш рентабельних, прибуткових напрямках. Виникнення концернів у країнах із розвиненою ринковою
економікою історично було обумовлено насамперед концентрацією капіталу, його перенакопиченням в окремих товаровиробників. Найважливішою ознакою концернів стала єдність власності вхідних у них фірм, підприємств банків. Таким чином, учасники концернів взаємозалежні не за договором, а по сутності економічних відношень.
Холдінгові компанії - характеризуються тим, що вони мають контроль над іншими компаніями або за рахунок володіння їхніми акціями і грошовим капіталом, або в зв'язку з правом призначати директорів підконтрольних компаній.
Механізм прийняття рішень в акціонерних товариствах дозволяє холдінгу впливати на господарські, комерційні рішення підприємств, що входять у холдінгові об'єднання. Хоча ці підприємства залишаються в правовому відношенні самостійними, холдінг спроможний спрямовувати їх у русло інтересів великої компанії, як великої цілісної структури. Крім цього холдінг може здійснювати ряд функцій, пов'язаних із загальною підприємницькою діяльністю. У тому випадку, коли це обумовлено необхідністю і загальною користю, холдінг спроможний централізувати і перерозподіляти фінансові засоби своїх учасників.
Консорціум - тимчасове добровільне об'єднання підприємств, організацій, утворене для вирішення конкретних задач і проблем, здійснення значних інвестиційних, науково-технічних, соціальних, екологічних проектів. У консорціум можуть входити і великі, і дрібні підприємства, що бажають взяти участь у здійсненні проектного або іншого підприємницького задуму, але не маючи самостійних можливостей його здійснення. Консорціум надає потенційно ефективний організаційно-структурний засіб тимчасової інтеграції кадрів, потужностей, матеріальних і фінансових ресурсів. Підприємства можуть об'єднуватися в консорціум заради здійснення привабливого проекту, але потребуючого для своєї реалізації значних капіталовкладень, що відволікаються на тривалий термін при високому ступені ризику.
38.Номенклатура та асортимент продукції, що виробляється.
Ступінь різноманітності продукції, що виготовляється окре-мими підприємствами, визначається з допомогою показників її номенклатури та асортименту. Товарна номенклатура - це сис-тематизований перелік усіх асортиментних груп і товарних оди-ниць, що пропонується виробником для реалізації. Основними показниками номенклатури продукції окремого підприємства є її ширина, насиченість, глибина і гармонійність.
Ступінь подібності товарів різних асортиментних груп за призначенням, технологією виготовлення, організацією обігу оцінюється за допомогою показника гармонійності. Основні по-казники номенклатури дають кількісну оцінку можливостям пі-дприємства адаптуватися до змінних та не контрольованих фак-торів ринку. Між товарною номенклатурою і асортиментом має місце зв'язок цілого і часткового. Тому для кількісної характеристики товарного асортименту використовується система показників, що була розглянута вище. Найчастіше показники ширини і гли-бини товарного асортименту беруться до уваги, коли прийма-ються рішення щодо збільшення випуску окремих найменувань або марок продукції, а також для оцінки насиченості асортимен-ту в цілому. Для визначення понятійного апарату оцінки та управління товарним асортиментом використовуються також категорії структури, основного і додаткового, обмеженого та впорядко-ваного асортименту. Під структурою асортименту розуміють номенклатуру однотипних видів виробів. Основний асортимент являє собою головну складову асортименту, що приносить пе-реважаючу частку прибутку. Додатковий асортимент доповнює основний у формі нетрадиційних послуг, що надаються підпри-ємством. Як правило, в додатковому асортименті реалізуються тільки ті товари та послуги, що гарантують прибуток. Це дося-гається тоді, коли споживач не сподівається знайти таких това-рів у продажу (приємний сюрприз, несподіванка). 3 розширен-ням асортименту пов'язують виробництво додаткових видів продукції, товарів та груп товарів. Поглиблення асортименту -це спосіб розширення можливостей збуту за рахунок індивіду-альних, особливих товарів, які задовольняють унікальні бажан-ня споживачів. Такі дії передбачають пропонування покупцям деяких видів або типів продукції в різних модифікаціях. Обме-ження асортименту здійснюється за обмежених виробничих та фінансових можливостей фірми, що виникли внаслідок коли-вань попиту і погіршення кон'юнктури. В такому разі доцільно скоротити асортимент і зосередити зусилля на виробництві найбільш конкурентоспроможних товарів. Кожен продуцент повинен систематично ревізувати асортимент і за необхідності упорядковувати його. Спеціальні знижки для споживачів поле-гшують розпродаж нерентабельних складових асортименту.
Товарна продукція.
товарна продукція — це та частина валової продукції, яка реалізована за межі підприємства різним споживачам. Вона визначається в натуральній і вартісній (грошовій) формах. На кожному підприємстві вартість товарної продукції розраховується за поточними цінами реалізації, рівень яких залежить від каналу і строків реалізації продукції, її якості, кон’юнктури ринку та інших факторів. Грошові надходження від продажу товарної продукції називають грошовим доходом або грошовою виручкою підприємства. Це — важливий показник господарської діяльності, на основі якого визначають прибуток по кожній галузі і підприємству в цілому. За інших однакових умов воно матиме тим більший прибуток, чим більший грошовий дохід одержано від реалізації продукції, і навпаки.
Для аналізу стану економіки підприємства та його окремих галузей визначають відносну й абсолютну товарність виробництва. Відносну товарність характеризують показники рівня товарності, що визначаються по кожній галузі підприємства як процентне відношення товарної продукції до валової, взятих у натуральному виразі. Рівень товарності можна визначити і в цілому по підприємству, але для цього потрібно товарну продукцію оцінити у вартісному виразі за тими самими порівнянними цінами, за якими оцінено валову продукцію, виключивши з її складу приріст незавершеного виробництва, приріст вартості молодих багаторічних культурних насаджень і малотоварні продукти (солому, гній, зелену масу).
Валова продукція.
Економічною оцінкою результатів діяльності аграрного підприємства є валова продукція сільського господарства.Валова продукція - це сумарна її кількість, яку отримало підпри ємство впродовж певного періоду, а в масштабах країни - частина валового суспільного продукту. До її складу належать лише результати, одержані в галузях рослинництва і тваринництва. Валову продукцію поділяють на основну, побічну та супутню
Валова продукція підприємства – 1) показник, який характеризує у вартісній формі обсяг виробленої підприємством продукції за певний період часу, 2) частина валового суспільного продукту, створена на підприємстві. Особливості процесу відтворення в різних галузях народного господарства зумовлюють різні методики визначення валової продукції підприємства. Валова продукція промислового підприємства містить вартість вироблених готових виробів, вартість реалізованих за межами підприємства напівфабрикатів власного виробництва, продукцію, виготовлену в підсобних і допоміжних підрозділах і реалізовану на стороні, роботи промислового характеру, виконані у звітному періоді на замовлення зі сторони, зміну за звітний період залишків напівфабрикатів власного виробництва, зміну залишків продукції, виготовленої в підсобних і допоміжних підрозділах, зміну залишків незавершеного виробництва, внутрішній оборот у тих особливих випадках, коли він зараховується до складу валової продукції.
Чиста продукція.
Чиста продукція— це новостворена вартість, найважливіша складова виробленого сукупного продукту підприємства, що характеризує економічну ефективність виробництва. Якщо вартість валової продукції, що набула товарної форми, виразити в поточних ринкових цінах, а решту її, яка використана на виробничі внутрішньогосподарські потреби і представлена приростом незавершеного виробництва, оцінити за собівартістю, то у формалізованому вигляді в цілому по підприємству вартість сукупного продукту можна зобразити виразом:
с + v + т,
де с — спожиті засоби виробництва (оборотні засоби й амортизація основних фондів), v + т — чиста продукція.
Розмір чистої продукції є функцією від таких важливих факторів, як обсяг виробництва валової продукції, рівень товарності, цін реалізації продукції і частки матеріальних витрат в структурі вартості сукупного продукту. До перших трьох факторів розмір чистої продукції знаходиться в прямій пропорційній залежності, а до останніх — в оберненій. Частка спожитих засобів виробництва в структурі собівартості валової продукції має тенденцію до збільшення. Це — об’єктивний процес, що відображає зміну діалектичного співвідношення між затратами живої і минулої праці зі зростанням її продуктивності.
Реалізована продукція.
Реалізована продукція - продукція, яка надійшла в даному періоді на ринок і яка підлягає оплаті споживачами.Вартість реалізованої продукції визначається як вартість призначених до постачання і таких, що підлягають оплаті в плановому періоді готових виробів, напівфабрикатів власного виробництва і робіт промислового характеру, призначених до реалізації на сторону, а також вартість реалізованої продукції та виконаних робіт для власного капітального будівництва й інших непромислових господарств, які перебувають на балансі підприємства. Грошові надходження, пов'язані з вибуттям основних засобів, матеріальних оборотних і нематеріальних активів, продажна вартість валютних цінностей, цінних паперів не включається до складу виручки від реалізації продукції, а розглядаються як доходи або збитки і враховуються при визначенні загального прибутку.
Обсяг реалізованої продукції розраховується на основі діючих цін без податку на додану вартість, акцизів, торгових і збутових знижок (для продукції, яка експортується, - без експортних тарифів). Реалізована продукція, яка включає роботи і послуги промислового характеру, напівфабрикати власного виробництва визначається на підставі заводських договірних цін і тарифів. Обсяг реалізованої продукції (РП) за планом визначається за формулою:
