Оцінка можливостей досягнення стратегічних цілей операційної системи

Д

ля періоду становлення ринку характерними є нестабільність попиту та пропозиції, часті зміни цін на товари та фактори виробництва, зміни у конкурентному середовищі тощо. Такий стан справ в економіці України по­роджує закономірну нестабільність цілей і завдань організацій (підприємств), що, в свою чергу, значно ускладнює оцінку граничних можливостей підпри­ємства в конкретній ситуації. Прогноз можливостей на тривалу перспективу надзвичайно ускладнений. Однак без характеристики власного потенціалу прак­тично неможливо висувати перспективі цілі та розробляти оптимальні варіанти стратегії їх досягнення. Слід підкреслити, що поняття "потенціал" тісно пов'я­зане з характером цілей: для одних цілей існуючий потенціал виробничої сис­теми (сукупність можливостей) буде високий, а для інших — низький. Для досягнення одного комплексу завдань немає потреби змінювати стратегію фірми, а для іншого — необхідно суттєво її переглянути. Такі можливості часто називають стратегічними ресурсами організації.

За яких обставин та якими умовами необхідно володіти для досягнення конкретних стратегічних цілей? Відповідь на поставлене запитання передба­чає вміння виявляти та прогнозувати вплив умов зовнішнього середовища, а також оцінювати вплив чинників мікросередовища на граничні можливості виробничої системи.

Умови, якими повинна володіти організація для адекватної реакції на вплив зовнішнього середовища:

S здатність (вміння) організації до макроекономічного аналізу ситуації в країні та за її межами;

•/ здатність до своєчасного виявлення актуальних нужд, потреб та запитів потенційних покупців;

■S здатність до аналізу економічної кон'юнктури ринків товарів і послуг, який дозволяє ефективно, своєчасно і якісно задовольняти виявлені нужди, потреби та запити;

•/ здатність до аналізу економічної кон'юнктури ринків, факторів вироб­ництва, а також до аналізу діяльності груп стратегічного впливу,

S здатність до висунення конкурентоспроможних ідей у галузі констру­ювання, технології та організації виробництва товарів і послуг, що користуються попитом на товарних ринках;

377

Розділ v

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕТЕКТИВНОСП ВИРОБНИЦТВА

Тема 1 б

ТУНКЩОНУВАННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

•ґ здатність до забезпечення незалежності фірми від зміни кон'юнктури ринків товарів, факторів виробництва, фінансових ринків за рахунок зовнішньої гнучкості виробничої системи;

•/ здатність до підтримування конкурентного статусу фірми за рахунок управління стратегічними наборами зон господарювання.

До умов, що дозволяють постійно вдосконалювати виробничий потенціал фірми (розширити її граничні можливості), належать:

S здатність забезпечити внутрішню гнучкість виробничої системи за ра­хунок оснащення виробничого процесу адаптивними засобами техноло­гічного оснащення та іншого обладнання;

S здатність забезпечувати внутрішню гнучкість виробничої системи за ра­хунок формування адекватного до змін цілей виробничої системи кадрового потенціалу;

S здатність здійснювати зміни архітектурно-планових рішень, адекватних до змін цілей виробничої системи;

•/ здатність забезпечувати рівень конкурентоспроможності товарів і пос­луг, необхідний для захоплення лідерства в теперішніх та перспективних сегментах ринку;

■S здатність забезпечити виробництво продукції та послуг в обсягах, які відповідають потенційному попиту на них у відповідних сегментах ринку з врахуванням конкурентного статусу фірми та запланованої частки захоплення ринку;

S здатність забезпечувати високу ефективність функціонування фірми за рахунок найбільш раціонального використання інвестиційних можливостей фірми;

•/ здатність забезпечити ефективне розроблення та реалізацію стратегічної програми технічного і соціального розвитку фірми.

Перераховані вимоги необхідно доповнювати та конкретизувати стосовно кожного конкретного випадку. Однак навіть цей неповний перелік можли­востей, якими повинна володіти фірма, свідчить, якою складною є проблема виживання, утримування позицій фірми на ринку. Для поданих кількісних та якісних оцінок необхідно виробити відповідні критерії, відносно яких можна визначити рівні відповідності певних ресурсів фірми її стратегічним завданням.

Для забезпечення повноти і достатності інформації доцільно використову­вати й традиційні її джерела, які є більш доступними в системі мікросередо-вища менеджменту. Зокрема, потенціал фірми можна характеризувати показ­ником виробничої потужності, під якою розуміють максимально можливий річний (квартальний, добовий) обсяг виробництва продукції в номенклатурі та асортименті, передбачених виробничою програмою, при повному використанні виробничого обладнання і виробничих площ з врахуванням використання пере­дової технології виробництва та наукової організації праці. Однак при цьому завжди виникає питання про одиницю виміру виробничої потужності: натураль­ної (штуки, тонни, метри тощо), трудомісткості, грошової. Оскільки більшість 378

підприємств випускає різноманітну продукцію, визначати виробничу потужність у натуральному виразі неможливо. Це приводить до необхідності пошуку різних штучних засобів (вибору типових представників або типової структури об'єктів виробництва) і розрахунку виробничої потужності у вартісному виразі.

Недоліки названого показника викликають необхідність використання сис­теми показників, які у комплексі характеризують можливості (технічні, кадро­ві, фінансові) підприємства виробляти продукцію зазначеного рівня якості та у не­обхідній кількості. Так, до показників, що характеризують виробничі можливос­ті, належать: фондовіддача, рентабельність виробництва, коефіцієнти інтенсив­ного (за продуктивністю) та екстенсивного (за часом) використання облад­нання, коефіцієнт змінності, коефіцієнт використання виробничих площ тощо.