Формування неокласичної традиції в політичній економії. Кембріджська школа
У 90-х рр. ХІХ ст. в Англії сформувалася так звана кембріджська економічна школа, засновником якої був А. Маршалл (1842–1924). Ця школа за своїм впливом не поступалася австрійській і започаткувала новий напрям в економічній теорії – неокласичний. Тому під час вивчення основних положень даної школи слід чітко розмежувати її внесок у розвиток економічної теорії, який полягав у синтезі післярікардіанської політекономії і маржиналізму.
Основна праця А. Маршалла – «Принципи економікс» (1890), в якій він намагався розробити універсальну економічну теорію, поєднати різні концепції. Найбільшою його заслугою є створення синтетичної теорії, яка об’єднувала елементи трудової теорії вартості і теорії граничної корисності, формування неокласичної економічної теорії. Доцільно розглянути трактування А. Маршаллом таких понять і категорій, як економікс, ціна, попит, пропозиція, ринок, цінова еластичність, теорія розподілу тощо. Крім того, слід звернути увагу на погляди послідовників Маршалла: А. Пігу (1877–1959) і Р. Хоутрі (1879–1975), які ввійшли в історію економічної думки як автори відповідно концепції економіки добробуту і кредитно-грошової політики.
Знайомлячись із працею А. Пігу («Економічна теорія добробуту» (1924)), слід виходити з того, що автор розглядає соціальний добробут як суму добробуту окремих індивідів. Основою соціального добробуту є економічний добробут, що трактується як кількість задоволення, котре можна виразити в грошовому еквіваленті.
Найбільш відомі праці Р. Хоутрі «Добра й погана торгівля» (1913), «Капітал і зайнятість» (1937), у яких він розглядав економічну діяльність у тісному взаємозв’язку з політикою та етикою, владою держави, психологією. Його заслугою було твердження, що багатство й доходи розподіляються між людьми нерівномірно, а це є наслідком індивідуалістичного принципу ведення економіки.
Американська школа маржиналізму
Наприкінці ХІХ ст. з’являється своєрідний американський варіант теорії граничної корисності, засновником якого був Дж. Б. Кларк (1847–1938). Вивчаючи творчість Кларка, необхідно розглянути перш за все його теорію розподілу, відповідно до якої розподіл суспільного доходу відбувається згідно з природним законом, який забезпечує кожному власникові фактора виробництва стільки багатства, скільки він створює.
Дж. Кларк сформулював закон граничної продуктивності праці й капіталу. Слід звернути увагу на економічний зміст цього закону, а також на сутність його вчення про статику й динаміку економічної системи, його теорію рівноваги.
Дж. Б. Кларк не обійшов увагою і процес монополізації капіталістичної економіки.Монополія виникає тоді, стверджував він, коли наявний одноосібний контроль над ринком. Такий випадок є винятковим, а тому монополію Кларк трактує як тимчасове явище – і визначає як засіб грабунку суспільства та гальмування прогресу.
Семінарське заняття 7
Питання для обговорення
1. Структурні зміни в економіці провідних країн Заходу (Англія, Франція, Німеччина, США).
2. Маржиналістська революція та її зв’язок зі змінами у світовому господарстві.
3. Австрійська школа граничної корисності (К. Менгер, Ф. Візер, Е. Бем-Баверк).
4. Формування неокласичної традиції в політичній економії. Кембріджська школа. Економічна теорія А. Маршалла.
5. Американська школа маржиналізму. Дж. Б. Кларк.
Термінологічний словник
Гомстед-акт – закон про земельні наділи в США, який видав у 1862 р. під час Громадянської війни 1861–1865 pp. уряд А. Лінкольна під тиском народних мас. Надавав кожному громадянинові США після досягнення 21 року право одержати за певний внесок ділянку землі (гомстед), що з часом ставала його власністю.
Експансія– політика окремих країн, монополістичних об’єднань, фірм тощо, спрямована на розширення сфер свого впливу з метою отримання вигідних ринків збуту, вкладень капіталу, джерел сировини.
Картель – об’єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу і комерційну самостійність, домовляючись про частку кожного в загальному обсязі виробництва, ціни, ринки збуту, обмінюються патентом на нову техніку тощо.
Концерн – об’єднання підприємств різних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, банків, науково-дослідних і навчальних центрів тощо зі спільною власністю і єдиним фінансовим контролем, метою якого є проведення спільної діяльності. Оперативне керівництво здійснює рада директорів.
Корисність – рівень задоволення, яке отримує особа від споживання товару або заняття певною діяльністю. Гранична корисність – вимірювання додаткового задоволення, одержаного від споживання додаткової одиниці товару.
Синдикат – об’єднання підприємств, у якому розподіл замовлень на купівлю сировини і реалізацію продукції здійснюється через єдину збутову контору або інший аналогічний орган. Учасники синдикату зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність.
Трест – об’єднання підприємств однієї або кількох технологічно пов’язаних між собою галузей промисловості, учасники якого втрачають комерційну і виробничу самостійність, підкоряючись єдиному контролю (у формі контрольного пакета акцій або особливого довірчого сертифіката).
Завдання для домашньої роботи
Завдання 1. Випишіть у словник такі терміни та поняття:маржиналізм, неокласичний напрям, теорія граничної корисності, теорія граничної продуктивності, закон спадної корисності, теорія цінності благ, теорія вмінення, теорія попиту та пропозиції, економікс.
Завдання 2. Дайте відповідь на питання для самоперевірки знань:
1. Назвіть основні здобутки науки, техніки, технології виробництва в останній третині ХІХ ст. та їхні наслідки.
2. Розкрийте основний зміст процесу індустріалізації та його наслідки.
3. Які структурні зміни відбулися в економіці провідних країн світу протягом останньої третини ХІХ – початку ХХ ст.?
4. Якими були передумови та наслідки створення монополістичних об’єднань? Назвіть основні форми монополій.
5. У чому полягає основна ідея маржиналізму?
6. Що нового у вченні маржиналістів порівняно з класичною школою?
7. У чому полягають особливості математичного напряму маржиналізму?
8. У чому полягає принцип економічної рівноваги у А. Маршалла?
9. Як відповідно до концепції Дж. Б. Кларка розподіляється доход між факторами виробництва?
10. У чому схожість і відмінність неокласичної та класичної шкіл?
Завдання для самостійної роботи
Завдання 1. Питання для самостійного вивчення
1. Зміни зовнішньої політики провідних держав. Економічна експансія.
2. Загальна характеристика неокласичного напряму економічної теорії.
Завдання 2. Тестові завдання для самостійного опрацювання (один варіант відповіді).
1. Методологічну основу маржиналізму становить:
а) визначення вартості втратами;
б) визначення вартості кількістю праці;
в) суб’єктивне визначення цінності;
г) визначення цінності співвідношенням попиту пропозиції.
2. Виберіть вченого-представника австрійської школи граничної корисності:
а) А. Маршалл;
б) Дж. Кларк;
в) Р. Хоутрі;
г) Ф. Візер.
3. Вкажіть країну, що у кінці ХІХ ст. спеціалізувалася на експорті сільськогосподарських машин, паровозів, верстатів, спирту, цукру, виробів електротехніки, хімічної промисловості:
а) Англія;
б) Франція;
в) США;
г) Німеччина.
4. Чим в кінцевому рахунку визначається, за Маршаллом, вартість товару?
а) суспільно необхідними затратами праці;
б) витратами виробництва;
в) попитом і пропозицією;
г) собівартістю.
5. Хто був засновником математичного напряму в економічній теорії?
а) А. Курно;
б) Л. Вальрас;
в) В. Парето;
г) Г. Госсен.
6. Поділ економічної теорії на статику й динаміку в рамках маржиналізму запропонував:
а) Дж. Б. Кларком;
б) А. Маршаллом;
в) К. Менгером;
г) В. Парето.
Інформаційні джерела: 1, с. 270–318; 2, с. 297–360; 3, с. 241–285; 4, с. 142–155, 441–467; 5, с. 95–112; 6, с. 194–257; 7, с. 173–212; 8–13.
[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
[До змісту] [Попереднє] [Наступне]
ТЕМА 7. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ
ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)
1. Економічні передумови та сутність реформ 1848 та 1861 рр.
2. Основні напрями ринкового розвитку українських земель у другій половині ХІХ ст.
3. Особливості розвитку економічної думки в до- і післяреформений період.
4. Дослідження особливостей розвитку ринкового господарства України на зламі XIX–XX ст.