Тема 10. Програмування та прогнозування національної економіки
1.Основним змістом процесу прогнозування є:
а) передбачення;
б) пропозиція;
в) альтернативний вибір;
г) всі відповіді правильні.
2.Дослідження і аналіз можливого стану розвитку суспільства під впливом цілеспрямованої діяльності держави є змістом:
а) пошукового прогнозу;
б) нормативного прогнозу;
в) активного прогнозу;
г) альтернативного прогнозу.
3.Державне прогнозування економічного і соціального розвитку – це:
а) процес розробки плану розвитку національної економіки;
б) науково обґрунтоване передбачення напрямків розвитку країни;
в) розробка консолідованого бюджету країни;
г) всі відповіді правильні.
4.Назвіть функції прогнозування:
а) науковий аналіз поточних та перспективних тенденцій розвитку екологічних, економічних, соціальних, науково-технологічних процесів;
б) координація економічної діяльності суб`єктів;
в) гармонізація економічних інтересів суб`єктів господарювання;
г) всі наведені функції є функціями прогнозування;
д) правильної відповіді немає.
5.При прогнозуванні економіка розглядається:
а) як єдиний об`єкт;
б) як сукупність порівняно самостійних різнорівневих блоків прогнозування;
в) як сукупність пов`язаних блоків прогнозування;
г) як єдиний об`єкт і як сукупність порівняно самостійних різнорівневих блоків прогнозування.
6.До об`єктів державного прогнозування не відноситься:
а) напрями розвитку окремих галузей, секторів економіки;
б) можливий стан економіки та соціальної сфери у майбутньому;
в) розробка цілей та пріоритетів розвитку зовнішньоекономічних зв`язків;
г) тенденції розвитку процесів роздержавлення та приватизації;
д) альтернативні шляхи розвитку і терміни досягнення певних параметрів економічного і соціального розвитку.
7.Контрольованим з боку держави є прогноз щодо:
а) обсягу угод на фондовій біржі;
б) інвестицій в національну економіку;
в) структури суспільних потреб;
г) жодний не підлягає контролю з боку держави.
8.За критерієм часу виділяють такі види прогнозу:
а) оперативні, довготермінові, короткотермінові, середньострокові;
б) статичні, динамічні;
в) одиничні, множинні;
г) умовні, безумовні;
д) контрольовані, неконтрольовані.
9.Які з прогнозів потребують обов’язкового схвалення Кабінету Міністрів:
а) довготермінові;
б) середньострокові;
в) короткотермінові;
г) оперативні;
д) усі; е) а + б; ж) а + б+ в.
10.Екстраполяція може бути:
а) індикативною, директивною, перспективною;
б) перспективною, ретроспективною, формальною, прогнозною;
в) стратегічною, тактичною, планомірною;
г) активною, нейтральною, пасивною.
11.Залежність рівня і динаміки узагальнюючого показника від рівня динаміки економічних показників-аргументів відображає:
а) факторна модель;
б) структурна модель;
в) однопродуктова модель;
г) багатопродуктова.
12.Назвіть основні методи складання прогнозу:
а) варіаційне обчислення;
б) мозкові штурми;
в) опис системи за допомогою диференційних рівнянь;
г) сплайн-функція.
13. Макроекономічне планування – це:
а) свідома діяльність держави з метою досягнення бажаного стану національної економіки;
б) розробка моделі досягнення бажаного й очікуваного стану національної економіки за умов одночасного визначення шляхів, способів, засобів і термінів забезпечення цього стану та кінцевих результатів;
в) наукове передбачення розвитку й результату функціонування суспільного відтворення, яке базується на визначенні його закономірностей, тенденцій соціального та науково-технічного прогресу, об’єктивних залежностей й причинно-наслідкових зв’язків;
г) всі відповіді вірні;
д) а) та б).
14.До об’єктів макроекономічного планування не відносяться:
а) економічні процеси;
б) соціальні процеси;
в) науково-технічні процеси;
г) демографічні процеси.
15.До методів макроекономічного планування не відносять:
а) балансовий метод;
б) нормативний метод;
в) метод пропорційності;
г) економіко-математичні методи.
16.Виробничі програми спрямовані на:
а) підвищення ефективності використання ресурсів;
б) розвиток наукових досліджень;
в) поліпшення організації управління господарськими умовами;
г) формування територіально-виробничих комплексів та реструктуризацію економіки.
17.У залежності від об’єкту планування виділяють плани:
а) короткострокові, середньострокові, довгострокові;
б) національні, регіональні, корпоративні;
в) політичні, економічні, соціальні;
г) індикативні, стратегічні, індерективні.
18.Директивне планування – це:
а) спосіб управління економікою країни за допомогою розробки обов’язкових для виконання завдань щодо виробництва, розподілу продукції та послуг;
б) спосіб регулювання економічних процесів за допомогою постановки певних цілей, визначення пріоритету розвитку національної економіки і застосування державних фінансових та інших стимуляторів для їх реалізації;
в) спосіб оцінки існуючих і очікуваних у майбутньому умов діяльності з урахуванням внутрішніх та зовнішніх факторів, на базі яких розробляється стратегія розвитку.
19.До принципів стратегічного планування відноситься:
а) поєднання інтересів усіх суб’єктів ринкових відносин;
б) орієнтація на вирішення соціальних завдань розвитку суспільства;
в) селективність при орієнтації на цілі глобального характеру;
г) знищення конкуренції, створення умов для монополізму.
20.До економічних регуляторів виконання індикативних планів не відносять:
а) державні замовлення;
б) податки;
в) норми і нормативи;
г) кредити.
21..Які блоки входять до структури цільової комплексної програми:
а) цільовий;
б)ресурсний;
в) виробничий;
г) а) та б);
д) б) та в).
22.До основних структурних співвідношень на макрорівні не належать:
а) відтворювальні;
б) технологічні;
в) внутрішні;
г) соціально-екологічні.
23.Співвідношення Ig < In (Ig, In – валові й чисті інвестиції) відповідає умовам:
а) зростаючої економіки;
б) стагнуючої економіки;
в) стаціонарної економіки;
г) перманентної економіки.
24.Матеріально-речові пропорції між первинним, вторинним та третинним секторами економіки існують згідно з:
а) балансом народного господарства;
б) системою національних рахунків;
в) обидві відповіді вірні;
г) обидві відповіді невірні.
25.Серед якісних характеристик макроекономічної структури не відокремлюють:
а) ефективність;
б) екологічність;
в) пропорційність;
г) рівномірність.
26.Пропорційність макроекономічної структури означає:
а) питому вагу продукції новітніх галузей та виробництв, що сприяють прискоренню НТП, у ВВП;
б) питому вагу предметів споживання та послуг, що надаються населенню, у ВВП;
в) ступінь наближеності структури суспільного виробництва до структури суспільних потреб;
г) віддачу від одиниці витрат при виробництві ВВП.
27.До позитивних зовнішніх ефектів не відносять:
а) ефект залучення;
б) ефект інновацій;
в) доходотворчий ефект;
г) немає вірної відповіді.
28.Об’єктивною основою структурних зрушень є невідповідність між:
а) загальними суспільними потребами та економічними можливостями їх задоволення в умовах наявної макроекономічної структури національної економіки;
б) загальними суспільними потребами та економічними можливостями їх задоволення в умовах наявної мікроекономічної структури національної економіки;
в) загальними індивідуальними потребами та економічними можливостями їх задоволення в умовах наявної макроекономічної структури національної економіки;
г) загальними суспільними потребами та економічними можливостями їх задоволення в умовах наявної макроекономічної структури міжнародної економіки.
29.До основних задач державного регулювання структурних зрушень належить:
а) збільшення залежності від імпорту товарів і ресурсів;
б) розвиток виробничого сектору економіки;
в) збільшення питомої ваги ресурсозберігаючих виробництв;
г) зміцнення порівняльних переваг зарубіжних конкурентів відносно вітчизняних товаровиробників.
30.Серед адміністративно-економічних методів активізації структурної динаміки виділяють:
а) індикативне планування; б) державні капіталовкладення; в) ціноутворення;
г) всі відповіді вірні.
ТЕСТИ до тем №11 – 12.