Управління державним боргом

Управління державним боргом – комплекс заходів, що здійснюється державою в особі її уповноважених органів щодо визначення обсягів та умов залучення коштів, їх розміщення і погашення, а також забезпечення платоспроможності держави.

Управління державним боргом складається з таких стадій:

залучення державних запозичень;

використання коштів;

погашення та обслуговування боргу.

У процесі управління боргом необхідно вирішувати такі завдання:

пошук ефективних умов запозичення коштів у контексті мінімізації вартості боргу;

недопущення неефективного та нецільового використання запозичених коштів;

забезпечення своєчасної та повної сплати суми основного боргу та нарахованих відсотків;

визначення оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми запозиченнями за умови забезпечення фінансової безпеки в країні.

У процесі управління державним боргом необхідно враховувати такі фактори, як економічна та політична ситуація в країні; рівень інфляції; ділову активність суб’єктів підприємницької діяльності та інші, що пов’язані з платоспроможністю держави.

Управління державним боргом здійснюється за допомогою таких методів:

рефінансування;

конверсія;

консолідація;

уніфікація;

обмін за регресивним співвідношенням;

відстрочення погашення;

реструктуризація;

анулювання;

викуп боргу.

Рефінансування– це проведення запозичення з метою розрахунку з власниками облігацій раніше випущених позик.

Конверсія– це зміна доходності позики. Держава найчастіше знижує розмір виплачуваних відсотків за позикою, однак можливе і підвищення дохідності позики.

Консолідація– зміна умов позики, пов’язана з її строками. Здебільшого вона проводиться у формі збільшення термінів дії облігацій попередніх позик. Іноді може застосовуватися і зменшення термінів дії позик.

Уніфікація позики– це об’єднання кількох позик в одну. Уніфікація може проводитися як окремо, так і в поєднанні з консолідацією.

Обмін з регресивним співвідношеннямоблігацій попередніх позик на одну нову з коефіцієнтом, що зменшується, здійснюється, щоб скоротити державний борг.

Відстрочення погашення –це перенесення строків виплати боргу. При цьому на період перенесення термінів погашення боргу виплата доходів також припиняється.

Реструктуризація - використання у комплексі повністю або частково зазначених вище методів.

Анулювання – це заходи, внаслідок яких держава повністю відмовляється від своїх боргових зобов’язань.

Одним із сучасних методів управління державним боргом є викуп боргу, тобто надання державі-боржникові можливості викупити свої боргові зобов’язання на вторинному ринку цінних паперів, з дисконтом на іноземну валюту.

Управління державною заборгованістю є одним із ключових факторів забез­печення макроекономічної стабільності в державі. Саме тому воно має бути зорієнтоване на застосування ефективної боргової стратегії, а не базуватися на короткостро­кових ситуативних орієнтирах. Лише ефективний менеджмент державного боргу є запорукою зростання економіки, інвестиційної привабливості, фінан­сової стабільності, підвищення кредитного рейтингу держави.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ до теми 8

Контрольні запитання і завдання

1. У чому полягає економічна сутність державного кредиту?

2. Які конкретні форми прояву державного кредиту вам відомі?

3. На яких принципах засновується державний кредит?

4. Які функції виконує державний кредит? Охарактеризуйте їх.

5. Що розуміють під державним боргом країни?

6. Назвіть передумови виникнення державного боргу.

7. Що таке внутрішній та зовнішній державний борг?

8. Охарактеризуйте боргову політику України.