Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує непевність в її погашенні боржником
Необхідно відзначити, що даний стандарт визначає тільки загальні критерії, за яких заборгованість може бути віднесена до сумнівної.
Величина сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати або на основі класифікації дебіторської заборгованості.
При цьому від підприємства потрібне створення резерву сумнівних боргів у певній сумі, причому величина сумнівних боргів на дату балансу повинна відповідати залишку резерву сумнівних боргів на ту саму дату. В той же час залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не має перевищувати суму дебіторської заборгованості 9 на ту саму дату. До речі, нарахування резерву сумнівних боргів здійснюється за рахунок інших операційних витрат (дебет субрахунку 944 "Сумнівні та безнадійні борги" рахунку 94 "Інші витрати операційної діяльності" і кредит рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів") і по цій же статті відображається у звіті про фінансові результати в рядку 090.
Основне призначення такого резерву - "амортизувати" той негативний вплив, що здійснює на фінансове становище підприємства списання безнадійної дебіторської заборгованості, на яку цілком може перетвориться сумнівна заборгованість. З огляду на таке велике значення резерву сумнівних боргів, розглянемо порядок визначення його обсягу більш детально та на прикладах. При цьому умови прикладів будемо брати аналогічні тим, які наведені в П(С)БО 10.
Як уже відзначалося вище, визначення суми резерву сумнівних боргів можливе різними методами. Одним з таких методів є метод класифікації дебіторської заборгованості.
Класифікація дебіторської заборгованості здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи.
Кількість груп і строки, протягом яких не була вчасно погашена (період прострочення) дебіторська заборгованість, визначається підприємством самостійно. Оскільки у всіх прикладах, наведених у П(С)БО 10, таких груп зазначено три, то й ми в нашому прикладі всю прострочену ДЗФ розіб’ємо на три групи.
Приклад 1
Підприємство "А" за даними обліку на 01.03.05 р. має наступні дані про фактично списану безнадійну дебіторську заборгованість і про залишки (сальдо) дебіторської заборгованості по трьох групах дебіторів за останні три місяці 10 (дивися таблицю 1).
Таблиця 1
| Місяць | Фактично списано безнадійної дебіторської заборгованості (грн.) | Сальдо дебіторської заборгованості на кінець попереднього місяця (грн.) | ||||
| 1-а група | 2-а група | 3-я група | 1-а група | 2-а група | 3-я група | |
| Грудень 2004 р. | 5000,00 | 2000,00 | --- | 50000,00 | 20000,00 | 5000,00 |
| Січень 2005 р. | --- | 3000,00 | --- | 45000,00 | 17000,00 | 2000,00 |
| Лютий 2005 р. | 8000,00 | 1000,00 | --- | 40000,00 | 22000,00 | 1000,00 |
| Усього | 13000,00 | 6000,00 | ----11 | 135000,00 | 59000,00 | 8000,00 |
На підставі наявних даних здійснюємо розрахунок коефіцієнта сумнівності по кожній групі окремо. Коефіцієнт сумнівності (Кс) розраховуємо за формулою:
Кс = (SБзн / Дзн) / i, де:
Бнз - фактично списана безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи за відповідний місяць, що входить в обраний для спостереження період;
Дзн - дебіторська заборгованість (ДЗФ) по відповідній групі на кінець відповідного місяця (того самого, якого обрано й по Бнз), що входить в обраний для спостереження період;
і - кількість місяців в обраному для спостереження періоді ( у нашому випадку - три).
Визначаємо Кс по кожній групі:
Кс (1-ї групи) = (5000,00 грн. / 50000,00 грн. + 8000,00 грн. / 40000,00 грн.) / 3 = 0,1;
Кс (2-ї групи) = (2000,00 грн. / 20000,00 грн. + 3000,00 грн. / 17000,00 грн. + 1000,00 грн. / 22000,00 грн.) / 3 = 0,107308;
Кс (3-ї групи) = 0,00.
Зверніть увагу на те, що, незважаючи на кількість місяців, по яких визначається співвідношення фактично списаної дебіторської заборгованості із залишком такої заборгованості на кінець попереднього місяця (співвідношення Бзн до Дзн), число періодів, на які ділиться сума таких співвідношень, однаково залишається незмінним та дорівнює трьом (кількості місяців у періоді, взятому для спостереження).
Далі ми можемо перейти до визначення величини резерву сумнівних боргів, який повинен бути створений на кінець лютого:
40000,00 грн. х 0,1 + 22000,00 грн. х 0,107308 = 6360,78 грн.
Якщо в підприємства "А" резерв сумнівних боргів менше зазначеної суми, то йому необхідно його донарахувати.
Приклад 2
Підприємство "Б" за даними обліку на 31.12.04 р. має залишок резерву сумнівних боргів у сумі 4000,00 грн. За даними обліку в попередніх періодах (станом на 31 грудня 2002 р. та станом на 31.12.03 р.) про дебіторську заборгованість, що визнана безнадійною, та про дебіторську заборгованість у розрізі трьох груп дебіторів є наступні дані (дивися таблицю 2) 12.
Таблиця 2
| Місяць | Заборгованість, яка признана безнадійною в наступному році, в складі дебіторської заборгованості на кінець попереднього року (грн.) | Сальдо дебіторської заборгованості (грн.) | ||||
| 1-а група | 2-а група | 3-я група | 1-а група | 2-а група | 3-я група | |
| 31.12.2002 р. | 4000,00 | 3000,00 | 1000,00 | 60000,00 | 40000,00 | 6000,00 |
| 31.12.2003 р. | 5000,00 | 2000,00 | 2000,00 | 70000,00 | 35000,00 | 4000,00 |
| Разом: | 9000,00 | 5000,00 | 3000,00 | 130000,00 | 75000,00 | 10000,00 |
| 31.12.2004 р. | --- | --- | --- | 50000,00 | 30000,00 | 3000,00 |
| Усього: | --- | --- | --- | 135000,00 | 59000,00 | 8000,00 |
На підставі наявних даних здійснюємо розрахунок коефіцієнта сумнівності на 31.12.2004 р. по кожній групі окремо. Коефіцієнт сумнівності (Кс) розраховуємо за формулою:
Кс = (SБзн / SДзн), де:
Бнз - безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи в складі дебіторської заборгованості даної групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді;
Дзн - дебіторська заборгованість по відповідній групі на дату балансу в обраному для спостереження періоді.
Кс (1-ї групи) = (9000,00 грн. / 130000,00 грн.) = 0,06923;
Кс (2-ї групи) = (5000,00 грн. / 75000,00 грн.) = 0,0667;
Кс (3-ї групи) = (3000,00 грн. / 10000,00 грн.) = 0,3.
Резерв сумнівного боргу, що має бути створений на 31.12.2004 р.:
50000,00 грн. х 0,06923 + 30000,00 грн. х 0,0667 + 3000,00 грн. х 0,3 = 6362,50 грн.
Зважаючи на те, що на 31.12.2004 р. залишок резерву сумнівних боргів становив 4000,00 грн., підприємству необхідно донарахувати 2362,50 грн. (6362,50 грн. - 4000,00 грн.).
В наступному прикладі ми продемонструємо порядок визначення величини сумнівних боргів, виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів на умовах наступної оплати.
Приклад 3
Підприємство "В" за даними обліку на 31.12.04 р. має залишок резерву сумнівних боргів у сумі 2000,00 грн. За даними обліку в попередньому 2004 р. чистий доход від реалізації товарів на умовах передоплати склав 500000,00 грн. Для визначення Кс візьмемо для спостереження два попередні роки.
Таблиця 3
| Рік | Чистий дохід від реалізації товарів на умовах наступної оплати (грн.) | Сума дебіторської заборгованості за товари, що визнана безнадійною (грн.) |
| 400000,00 | 3000,00 | |
| 500000,00 | 4000,00 | |
| Усього: | 900000,00 | 7000,00 |
Кс = 7000,00 грн. / 900000,00 грн. = 0,007778.
Визначаємо відрахування на резерв сумнівних боргів, які повинне здійснити підприємство в 2005 р.:
500000,00 грн. х 0,007778 = 3889,00 грн.
Зважаючи на те, що на 31.12.2004 р. залишок резерву сумнівних боргів становив 2000,00 грн., підприємству необхідно донарахувати 1889,00 грн. (3889,00 грн. - 2000,00 грн).
Останній метод визначення величини резерву сумнівних боргів на підставі визначення платоспроможності окремих дебіторів найпростіший. Він заснований на тому, що величина резерву сумнівних боргів визначається, виходячи з фактичних даних про наявність сумнівних боргів конкретних дебіторів.
Другий вид заборгованості, кредиторської, відноситься, відповідно, до пасивів.
Найпростіша та най імовірніша ситуація, коли підприємство одержує економічні вигоди від дебіторської заборгованості, - це погашення цієї заборгованості дебітором (перерахування грошей на поточний рахунок підприємства, передача активів і т.д.).
Вимоги, викладені в П(С)БО 10, не поширюються на бюджетні установи.
Положень (стандартів) бухгалтерського обліку на основі Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі - МСБО).
Або теперішня вартість майбутніх грошових надходжень.
На відміну від кредиторської заборгованості, для відображення якої є два класи рахунків: 5 клас "Довгострокові зобов’язання" й 6 клас "Поточні зобов’язання".
Тобто першою подією є постачання продукції, товарів, виконання робіт або надання послуг, а потім, по закінченні певного часу, здійснюється їхня оплата.
Адже за умовами договору (контракту) у випадку несплати в певний строк поставленого товару може бути передбачене здійснення його повернення постачальникові.
По всій імовірності в цьому випадку мова йде не про всю дебіторську заборгованість підприємства, а тільки про дебіторську заборгованість, що є фінансовим активом. Адже резерв сумнівних боргів створюється саме з цього виду заборгованості.
Кількість місяців, узятих для здійснення спостереження, в нашому прикладі три, на відміну від П(С)БО, в якому таких місяців узято шість. Зроблено це з двох причин. По-перше, щоб скоротити обсяги розрахунків. А по-друге, щоб продемонструвати, що вибір періоду спостереження (кількість місяців) залишається на розсуд підприємства, яке при здійсненні таких розрахунків має переслідувати тільки одну мету - досягнення найбільш точного результату. І якщо це можна досягти меншими зусиллями, то цією можливістю необхідно скористатися.
Ми вказали, що в третій групі списання безнадійної дебіторської заборгованості дорівнює нулю. Тому що такий варіант не розглядався в П(С)БО 10, але реально він цілком може відбутися.
Висновок
Стан розрахунків у будь-який момент їх існування характеризується дебіторською та кредиторською заборгованістю для кожного учасника. Надмірна дебіторська заборгованість знижує ліквідність його активів, негативно впливає на його платоспроможність, а також відволікає зайві грошові кошти. Своєю чергою перевищення норм кредиторської заборгованості має прямий вплив на стан підприємства, оскільки свідчить про його неплатоспроможність.
Отже, діяльність підприємств, організацій, установ незалежно від ор-
ганізаційної форми і форми власності тісно пов'язана з виникненням як дебі-
торської, так і кредиторської заборгованості. Тому правильна організація об-
ліку сприяє упорядкуванню інформації, прозорості та достовірності даних із
розрахункових операцій. Саме тому для впливу на ефективність управління
діяльністю підприємства необхідно правильно вести облік, систематично проводити аналіз розрахунків з дебіторами і кредиторами та вчасно здійснювати їхній контроль.
Список використаної літератури
1. П(С)БО 10 - Наказ Мінфіну "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" від 08.10.1999 р. № 237.
2. П(С)БО 2 - Наказ Мінфіну "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" від 31.03.1999 р. № 87.
3. П(С)БО 19 - Наказ Мінфіну "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 "Об’єднання підприємств" від 07.07.1999 р. № 163.
4. План рахунків - Наказ Мінфіну "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його використання" від 30.11.1999 р. № 291.