Розкрийте поняття кошторисно-бюджетного фінансування, його об'єкта і принципів
Кошторисно-бюджетне фінансування — це порядок виділення бюджетних коштів установам, що перебувають на бюджетному фінансуванні, на основі фінансових планів — кошторисів, з метою здійснення ними основної діяльності.
Відповідно до Бюджетного кодексу України бюджетна установа —це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.
Принципи, кошторисно-бюджетного фінансування:
1) загальні принципи фінансування:
2) спеціальні принципи бюджетного фінансування:
- видання коштів відповідно до прогнозів соціально-економічного розвитку на кожний плановий рік;
- планування й фінансування на підставі економічних нормативів;
Бюджетне зобов'язання — це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення Інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.
54. Розкрийте поняття фінансових планів кошторисів витрат.
Бюджетний кодекс України (ст. 2 п. 6) визначає кошторисно-бюджетне фінансування як безповоротний і безвідплатний відпуск грошових коштів із бюджетів різних рівнів на повне утримання органів, установ та організацій, визначених Конституцією України, а також установ і організацій, створених в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування. Іншими словами кошторисно-бюджетне фінансування - це метод безповоротного та безвідплатного відпуску грошових коштів із відповідного бюджету для забезпечення діяльності державних і муніципальних органів та установ, що утримуються за рахунок держави або органів місцевого самоврядування, здійсненої на підставі фінансових планів - кошторисів витрат.
За допомогою цього методу фінансується практично вся невиробнича сфера, яка ґрунтується на державній або комунальній формі власності. Передбачені кошторисами витрат конкретних органів або установ і затверджені бюджетами суми грошових коштів, як правило, носять найменування бюджетних асигнувань
Кошторис - основний фінансово-плановий акт, у якому встановлюється об'єм бюджетних асигнувань, їх постатейний і поквартальний розподіл.
Кошторис витрат - це основний плановий документ, що визначає загальний об'єм, цільову спрямованість та поквартальний розподіл коштів, які відпускаються з бюджету на утримання бюджетної установи (державного органу або органу місцевого самоврядування) або на здійснення централізованих заходів соціального, господарського, екологічного і культурного характеру.
Кошторис витрат складається за затвердженою формою, що визначена змістом Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів та витрат бюджетних установ, організацій, затвердженого постановою КМУ
55. Охарактеризуйте порядок складання та затвердження кошторисів.
Основним документом, що регулює процеси складання, розгляду й затвердження кошторисів бюджетних установ є Порядок складання, розгляду, затвердження й основні вимоги щодо виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі — Порядок № 228) з подальшими змінами.
На виконання цієї постанови Міністерство фінансів України розробляє та запроваджує своїми наказами форми кошторису та інших первинних документів, які відтворюють процес складання і виконання кошторису.
Згідно з Порядком № 228 кошторис доходів і видатків бюджетноїустанови (табл. 2.1) є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень, установлених Законом України «Про Державний бюджет».
Процес складання проектів кошторисів починається з того, що Мінфін України, Мінфін Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи повідомляють головним розпорядникам бюджетних коштів дані про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік. Ці дані формуються з огляду на планові доходи державного й місцевих бюджетів на наступний рік. Разом з цими даними головним розпорядникам коштів бюджету надаються необхідні інструктивні матеріали для формування бюджетних запитів.
Відповідно до Порядку № 228 планування дохідної та видаткової частин кошторису здійснюється з урахуванням таких вимог.
У дохідній частині проекту кошторису зазначаються планові обсяги асигнувань із загального фонду бюджету й обсяги надходжень зі спеціального фонду, які передбачається спрямувати на покриття відповідних видатків бюджетної установи.
56. Дате правовий аналіз основних видів кошторисів витрат.
Виділення коштів з бюджету на забезпечення діяльності апарату законодавчої та виконавчої влади, управління, суду й прокуратури, обороноздатності країни, на утримання соціально-культурної сфери, а також державних та комунальних підприємств, установ та організацій, які не мають своїх доходів (бюджетних установ), здійснюється шляхом кошторисно-бюджетного фінансування.
Кошторисно-бюджетне фінансування це метод безповоротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фінансових планів кошторисів витрат.
Таким чином, за цим методом фінансується майже вся невиробнича сфера суспільства, що базується на державній або комунальній формі власності (бюджетна сфера). Обсяг передбачуваних витрат згідно з кошторисами закріплюється в бюджетах, які приймаються на відповідних рівнях у Державному бюджеті, бюджеті Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетах. Кошторисно-бюджетне фінансування здійснюється на основі загальних принципів бюджетного фінансування.
На кошторисно-бюджетному фінансуванні утримуються державні та комунальні:
установи соціальної сфери;
освітні установи школи, середні спеціальні та вищі учбові заклади;
установи охорони здоров’я лікарні та поліклініки, здоровпункти, державні та дитячі дошкільні установи;
установи культури бібліотеки, будинки культури, дитячі театри, об’єкти фізичної культури, а також:
установи Міністерства оборони, Прикордонних військ, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України;
органи законодавчої та виконавчої влади, суди та прокуратура.