Тема 11. ФОРМИ, ВИДИ І РОЛЬ КРЕДИТУ

Форми та види кредиту. Критерії класифікації кредиту. Форми кредиту, переваги та недоліки кожної з форм. Види кредиту. Характеристика окремих видів кредиту: комерційного, споживчого, державного, міжнародного, банківського.

Банківський кредит. Класифікація банківських кредитів. Принципи та методи банківського кредитування. Механізм банківського кредитування. Форми забезпечення та страхування банківських кредитів. Характеристика окремих методів банківського кредитування: кредитна лінія, револьверний кредит, контокорент, овердрафт. Консорціум не та паралельне кредитування.

Роль кредиту у ринковій економіці: вплив кредиту на розширення виробництва, розвиток банківської системи, зовнішньоекономічної діяльності. Роль кредиту у грошовій сфері. Кредитна експансія та її роль у економічному зростанні. Монетарна рестрикція та її значення для стримування інфляційних процесів. Соціальна роль кредиту.

Роль кредиту у розвитку економіки України. Розвиток кредитних відносин в Україні у 90-х рр. ХХ століття. Кредитна політика держави до і після запровадження у обіг гривні. Кредитна експансія 2007-2008 рр. та її наслідки. Особливості розвитку кредитних відносин в Україні на етапі подолання наслідків світової фінансової кризи.

Мета – формування системи теоретичних знань з форм, видів та ролі кредиту.

Завдання – формування системи теоретичних знань з сутності кредиту, вміння класифікувати його форми та види кредиту, здійснювати розрахунки щодо визначення графіку погашенняґ кредиту.

Очікувані результати (компетенції): формування у студентів уявлення про кредит та його форми та види, вміння досліджувати його роль на сучасному етапі та класифікувати його види.

Міжпредметні зв’язки: поглиблення та конкретизація знань студентів, здобутих в процесі вивчення дисциплін «Макроекономіка», «Політична економія» з акцентом на проблематику грошово-кредитних відносин економічних суб’єктів.

Кредит відноситься до історичних категорій, він розвивався і удосконалювався одночасно із розвитком суспільного виробництва. Для кожного з історичних періодів була характерна їм сукупність різних видів кредитів. В сучасних умовах господарювання за суб'єктами кредитних відносин розрізняють наступні види кредитів:

а) банківський;

б) міжгосподарський, який включає комерційний кредит, дебіторсько-редиторська заборгованість, аванси покупців, тимчасову фінансову допомогу, лізинг, блігаційні позики господарських суб'єктів, розміщені серед юридичних осіб і деякі інші;

в) податковий кредит;

г) державний кредит;

д) міжнародний або зовнішньоекономічний кредит.

Банківський кредит має місце тоді, коли однією із сторін кредитної угоди виступає банк. В сучасних умовах господарювання банківський кредит є провідною формою кредиту. Об'єктом банківського кредиту виступає грошовий капітал, який відокремився від промислового капіталу. Тому він надається лише у грошовій формі. Кредитні відносини, що виникають із застосуванням банківського кредиту, поділяються на дві великі групи.

1. Отримання самим банком грошових коштів на кредитних умовах з метою формування своїх ресурсів (пасивні операції банків), які він має намір вкладати у різні активи (надання кредиту, купівля цінних паперів, іноземних валют, нерухомого майна тощо).

2. Кредити, які надає банк своїм клієнтам (активні операції банків), можна класифікувати за такими ознаки:

а) за призначенням:

— на виробничі цілі (юридичним особам під заставу необоротних та оборотних активів);

— споживчий кредит (фізичним особам);

б) за термінами користування:

— короткострокові (до одного року);

— середньострокові (від одного до трьох років);

— довгострокові (понад трьох років);

в) за забезпеченням:

— забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

— гарантовані (банками, фінансовими ресурсами чи майном третьої особи);

— іншими забезпеченнями (поручительство, свідоцтво страхової організації);

— незабезпечені (бланкові);

г) за ступенем ризику:

— стандартні;

— нестандартні;

— сумнівні;

— незабезпечені;

— безнадійні;

д) за методом надання:

— одноразові;

— перманентні (надаються клієнтам, що мають стабільні кредитні відносини з банком);

— гарантійні (із заздалегідь обумовленим строками надання; за потребою тощо);

е) за схемою надання:

— за кредитною лінією;

— револьверні (кредит, який автоматично поновлюється в межах обумовленого кредитною угодою розміру);

— контокорентні (з відкриттям контокорентного рахунку позичальнику, який здійснює з цього рахунку всі платежі в межах встановленого ліміту);

— овердрафт (крім поточного рахунку клієнту у разі потреби банк відкриває позичковий рахунок, з якого оплачуються всі розрахункові документи в межах ліміту);

є) за строками погашення:

— водночас;

— на виплату;

— за вимогою кредитора або за заявою позичальника;

— по закінченні обумовленого періоду;

ж) за характером і способом сплати відсотків:

— з фіксованою відсотковою ставкою:

— з плаваючою відсотковою ставкою;

— сплата відсотків в міру використання кредитних коштів;

— сплата відсотків одночасно з отриманням кредитних коштів (дисконтний кредит).

Міжгосподарський кредит — це форма перерозподілу вартості між функціонуючими господарськими суб'єктами за договірними умовами. Обсяг цього кредиту визначається, по-перше, розмірами резервних капіталів, які є у

розпорядженні господарських суб'єктів кредиторів, і, по-друге, регулярністю

надходження грошових коштів за рахунок реалізації товарів та можливістю перетворення наданого міжгосподарського кредиту в банківський.

Загалом існування міжгосподарського кредиту значною мірою зумовлюється недостатнім розвитком банківського кредиту. Міжгосподарський кредит може мати такі форми:

1. Комерційний кредит — форма руху промислового капіталу і спосіб перетворення товарного капіталу у грошовий шляхом продажу товарів з відстроченням платежу та поверненням боргу грошима. Комерційний кредит є різновидом грошового кредиту. З одного боку він прискорює реалізацію товарів продавцем, а з другого — він надає можливість покупцю користуватися товаром до отримання коштів від реалізації товарів. Передавання товару в кредит може оформлятися векселем, або зовсім не оформлятися.

Розвиток комерційного кредиту має свої закономірності. Із зростанням обсягів виробництва продукції цей кредит розширюється, а зі зменшенням —звужується.

2. Дебіторсько-кредиторська заборгованість багато в чому подібна до комерційного кредиту, але не має таких трьох родових ознак кредиту: як добровільність, рівноправність та платність. Тому її можна називати кредитом досить умовно. Виникнення дебіторсько-кредиторської заборгованості відбувається всупереч волі сторін. Причиною її виникнення є розрив у часі між рухом натуральної і вартісної форм товару. На обсяги неплатежів впливає рівень договірної дисципліни, збалансованість грошової і товарної маси, розвиток кредитних відносин, податкова система тощо.

Причина неплатежів зумовлюється низькою ефективністю діяльності окремих господарських суб'єктів, порушенням нормального кругообігу капіталу та недотриманням договірної і платіжної дисципліни.

3. Аванс — величина грошових коштів, наданих в рахунок майбутніх платежів за товарно-матеріальні цінності (виконання робіт і надання послуг) з метою забезпечення гарантії їх отримання покупцем чи з метою гарантування її купівлі.

Аванс є одним із джерел формування оборотних активів господарського суб'єкта, який його отримав. За користування авансом відсоток не нараховується, якщо інше не передбачено договором між сторонами.

4. Тимчасова фінансова допомога. Вона може надаватися вищою організацією або партнерами за умови її повернення і, як правило, без нарахування відсотків. Вона може надаватися господарським суб'єктам, які тимчасово опинилися у скрутному фінансовому становищі. З метою надання такої допомоги можуть створюватися спеціальні резерви.

5. Лізинг виступає міжгосподарським кредитом тоді, коли лізингодавцем виступає спеціалізована лізингова фірма. Якщо в її ролі виступає банк, то лізинг вважається різновидом банківського кредиту у не-обігові активи.

Лізинг можна вважати кредитом досить умовно. З економічного погляду він має з кредитом такі спільні ознаки: наявність довіри між сторонами лізингової угоди, передавання власності у тимчасове користування, платність користування власністю. Об'єкт лізингу переходить у власність лізингоотримувача після повного погашення кредиту.

6. Облігаційні позики. До них відносяться позики, які розміщуються господарськими суб'єктами серед юридичних осіб, що оформляються облігаціями. Чинним законодавством України дозволяється всім господарським суб'єктам випускати свої облігації і розміщувати їх на грошовому ринку.

Водночас вони мають свої обмеження. Так, акціонерні товариства можуть випускати свої облігації лише у розмірі, що не перевищує 25% їх статутного

капіталу.

З подоланням економічної кризи, а головне — платіжної кризи в Україні, міжгосподарський кредит набуде ширшого застосування. Зростатимуть комерційний кредит та лізингові операції, але різко має зменшитися дебіторсько-кредиторська заборгованості.

Податковий кредит надається фінансовими органами на основі кредитної угоди, укладеної між господарськими суб'єктами і податковою службою. Цей кредит надається господарським суб'єктам за місцем їх реєстрації для сплати податків. Крім того, обсяг податкового кредиту зазначається у звіті з податку на додану вартість і становить суму, на яку платник цього податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Підставою для одержання права на податковий кредит служить податкова накладна. У разі ввезення імпортних товарів таким документом вважається належним чином оформлена митна декларація. Вона служить підтвердженням сплати податку на додану вартість.

Державний кредит має місце коли одним із його учасників (позичальник або кредитор) виступає держава в особі Уряду або місцевих органів самоврядування. В сучасних умовах переважно держава виступає у ролі позичальника. На відміну від банківського кредиту, державний кредит (якщо держава виступає позичальником) не має конкретного цільового призначення. Він використовується для вирішення загальнодержавних чи місцевих проблем: покриття дефіциту державного бюджету, надання допомоги, в т.ч. у формі кредиту окремим суб'єктам господарювання чи категоріям населення.

Державний кредит може бути внутрішнім та зовнішнім. Державний кредит реалізується випуском облігацій внутрішніх чи зовнішніх державних або муніципальних позик та оформленням казначейських зобов'язань.

Міжнародний (зовнішньоекономічний) кредит — це переміщення позичкового капіталу з однієї країни в іншу. Суб'єктами міжнародного кредиту виступають банки, суб'єкти господарювання, держава, населення.

Суб'єктами цього кредиту можуть виступати також міжнародні валютно-

фінансові організації: міжнародний валютний фонд, міжнародний банк реконструкції і розвитку, Європейський банк реконструкції і розвитку та інші

подібні інституції.

Міжнародний кредит функціонує у різних формах залежно від органзаційно-правової форми і правового статусу суб'єкта, який надає кредит.

Залежно від суб'єктів, що беруть участь у міжнародних кредитних відносинах, розрізняють фірмовий, банківський та урядовий кредити.

Фірмовий кредит за своєю сутністю подібний комерційному кредиту на міжнародному рівні. Однією стороною таких кредитних відносин виступає

суб'єкт іншої країни.

Банківським вважається кредит, коли однією стороною кредитних відносин виступає банк. В Україні міжнародні банківські кредити в основному отримують комерційні банки та спільні з іноземними інвесторами господарські суб'єкти.

Урядовий кредит може надаватися урядом однієї країни уряду іншої країни в межах укладеної між ними угоди. Він може виступати у формі розміщення урядом своїх цінних паперів на зарубіжних фінансових ринках.

Міжнародний кредит поділяється на фінансовий, що надається у грошовій формі, та комерційний, який надається у товарній формі.

Базові терміни та поняття:

Банківський кредит – вид кредиту, що надається банками підприємствам, домашнім господарствам і державам.

Бланковий кредит – кредит, який видається без забезпечення, а лише під зобов’язання його повернути. Надається, як правило, надійним позичальникам. Комерційні банки можуть надавати бланкові позики лише в межах наявних власних коштів.

Державний кредит – вид кредиту, при якому одним із суб’єктів кредитних відносин (як правило, позичальником) виступає держава.

Довгостроковий кредит – кредит, що охоплює позики, які надаються на строк понад 3 роки і призначені для формування основних фондів.

Комерційний кредит – вид кредиту, що надається продавцем покупцеві у вигляді відстрочення платежу за реалізовані товари і послуги.

Короткостроковий кредит – кредит, що надається на задоволення короткострокових ( до 1 року ) потреб позичальника, які виникають у зв’язку з витратами виробництва і обігу та не забезпечуються надходженням коштів у відповідному періоді.

Лихварський кредит – економічні відносини, що виникають за умови порушення рівноваги між кредитором і боржником та переваги на боці кредитора.

Міжнародний кредит – вид кредиту, що обслуговує рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин.

Середньостроковий кредит – кредит, який охоплює позики строком від 1-го до 3-х років, призначені для оплати обладнання, поточні витрати, фінансування капітальних вкладень.

Споживчий кредит – вид кредиту, що надається у грошовій чи товарній формах населенню фінансово-кредитними інститутами та нефінансовими організаціями (фірмами) з метою придбання товарів тривалого користування.

Принцип кредитування – положення кредитного механізму, що визначає процес кредитування. До принципів кредитування належать: строковість, забезпеченість, платність, цільовий характер використання.

Приклади рішення задач

Семінарські та практичні заняття по темі 11

1. Форми та види кредиту.

2. Банківський кредит.

3. Комерційний кредит.

4. Механізми кредитування.

5. Роль кредиту у ринковій економіці.

6. Роль кредиту у розвитку економіки України.

Задачі, завдання для практичних занять:

Задача 1.Визначити суму відсотків і суму кінцевого платежу, якщо позику в 200 тис.грн. надати під 20% на 1 рік (прості відсотки)

Задача 2.Кредит розміром 4 млн.грн. надали під 20% річних за «плаваючою» ставкою. Після двох місяців процентна ставка змінилася і склала 30%, а після 8 місяців від моменту надання кредиту, збільшилася до 35%. Обчислити суму, яку повинен повернути позичальник через рік після надання йому кредиту.

Задача 3. Кредит в сумі 5 млн. грн. погашається 12 рівними щомісячними платежами. Процентна ставка за кредитом встановлена 12% в рік. Потрібно знайти суму щомісячного платежу.

Індивідуальна робота студента під керівництвом викладача:

Проаналізуйте переваги та недоліки кредитування у іноземній валюті.

Самостійна робота студента

1. Особливості міжбанківського кредитування.

2. Сутність та мета одноденних кредитів.

ЛІТЕРАТУРА.Основна [2,3,7,9,11,12,13,14,15,16,17,18,19,20,21,22,23,24,25]; додаткова [41,42,43,64,78,81,86].

Наши рекомендации