Структура фінансової служби підприємства. задачі і функції фінансової служби підприємства

Фінансова робота - діяльність по управлінню фінансами підприємства, яка включає планування і організацію фінансів, облік фінансових ресурсів, контроль і аналіз ефективності їх використання, регулювання прибутків і витрат, стимулювання кінцевих результатів виробництва.

Управління фінансовими відносинами здійснюється за допомогою фінансово-кредитного механізму, який являє собою сукупність форм, методів, коштів організації руху фінансових ресурсів.

Фінансова робота на підприємстві організується і проводиться спеціальними фінансовими службами.

Види фінансових служб, звичайно, залежать від обсягів діяльності підприємства:

– самостійні фінансові відділи звичайно створюються на великих промислових підприємствах. У їх склад входять бюро або групи: планові; розрахункові по касових і банківських операціях; претензійні; по мобілізації внутрішніх резервів і ін.;

– на середніх підприємствах фінансова робота ведеться об'єднаним фінансово-збутовим відділом або спеціальним працівником в складі бухгалтерії;

– на малих підприємствах відповідальність за фінансові розрахунки несе головний бухгалтер.

Фінансовий відділ підприємства має право:

– контролювати інші відділи в питаннях, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків;

– вимагати від них надання матеріалів, необхідних для виконання цих обов'язків.

Начальник фінансового відділу підкоряється безпосередньо керівнику підприємства або його заступнику з економічних питань і разом з ними несе відповідальність за фінансовий стан підприємства; збереження власних оборотних коштів; виконання планів реалізації продукції і прибутку; забезпечення ресурсами витрат, передбачених фінансовим планом; дотримання фінансової і кредитної дисципліни. Документи, що надаються керівнику або його заступникам на затвердження повинні бути узгоджені з начальником фінансового відділу і мати його візу або висновок.

Начальник фінансового відділу і його заступник можуть бути уповноважені керівником підприємства розпоряджатися грошовими коштами і підписувати грошові, кредитні документи, поточні розрахункові з дотриманням чинного законодавства, представляти підприємство в фінансових, кредитних і інших органах.

Структуру фінансового відділу можна представити у вигляді схеми, яка загалом відповідає змісту тієї фінансової роботи, яку необхідно виконувати на підприємстві для фінансування всіх витрат підприємства і здійснення розрахунків (рис. 1.1).

У сучасних умовах господарювання фінансова робота набуває якісно нового змісту, що об'єктивно пов'язано із зміною відносин власності і виникненням підприємств різних організаційно-правових форм, заснованих на недержавних формах власності, самостійністю підприємств як господарюючих суб'єктів, в тому числі і в області зовнішньоекономічної діяльності.

ФІНАНСОВИЙ ВІДДІЛ

Планово-економічний відділ (бюро)

Бюро банківських і касових операцій

Розрахункове бюро

Групи

Групи

Фінансово-кредитного планування

Оперативне планування

Економічного аналізу

Розрахунків з покупцями

Розрахунків з постачаль-никами

Претензійна

Рис. 1.1. Можлива структура фінансового відділу

Найважливішими задачами фінансових служб є не тільки виконання зобов'язань перед бюджетом, банками, постачальниками, працівниками підприємства, всіх інших фінансових зобов'язань, організація розрахунків, контроль за використанням власних і позикових коштів, але і організація фінансового менеджменту, яка включає всі перераховані задачі і містить якісно нові.

Фінансовий менеджмент – це організація управління фінансовими потоками з метою найбільш ефективного використання власного і залученого капіталу і отримання максимального прибутку. Він передбачає розробку певної фінансової стратегії і тактики на основі аналізу фінансової звітності за допомогою системи показників і прогнозування прибутків в залежності від зміни структури активів і пасивів підприємства.

Основними задачами фінансових служб підприємства є:

– фінансування витрат на виробництво продукції, капітальних вкладень і інших витрат;

– виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом і позабюджетними фондами;

– виконання фінансових зобов'язань перед банками, постачальниками, вищестоящими організаціями, робочими і службовцями;

– вишукування шляхів збільшення грошових доходів, прибутку і підвищення рентабельності;

– забезпечення збереження оборотних коштів і прискорення їх оборотності;

– здійснення контролю за ефективним використанням основних виробничих фондів і інвестицій;

– організація і здійснення, вдосконалення форм грошових розрахунків з постачальниками, покупцями, робочими і службовцями, вищестоящою організацією, бюджетом, банками.

Фінансові служби підприємств виконують наступні функції:

– здійснюють фінансово-кредитне планування, яке включає розробку перспективних фінансових прогнозів, річного балансу прибутків і витрат з поквартальним розбиттям, доведення фінансових завдань до безпосередніх виконавців і контроль за їх виконанням, складання оперативних фінансових планів;

– здійснюють розрахунки з покупцями з метою забезпечення в установлені терміни та у повному обсязі грошових перерахунків і виплат робітникам і службовцям, бюджету, позабюджетним і іншим централізованим фондам, банку, вищестоящій організації, постачальникам і підрядчикам за відвантажені товари, надані послуги і виконані роботи.

– працівники фінансової служби перевіряють правильність оформлення платіжних документів на відвантажену продукцію і пред'являють їх до оплати покупцям, стежать за дотриманням термінів, повнотою оплати рахунків і вживають заходів до стягнення простроченої дебіторської заборгованості;

– забезпечує застосування найбільш доцільних форм розрахунків з покупцями і постачальниками, сприяючих своєчасності платежів і прискоренню оборотності коштів в розрахунках;

– проводять економічну роботу, направлену на підвищення ефективності виробництва спільно з іншими відділами і службами підприємства (наприклад, вдосконалюють організацію оборотних коштів, розробляють заходи по прискоренню їх оборотності, виявляють непотрібні підприємству матеріальні цінності і вживають заходи по їх реалізації, вивчають динаміку складу і структури основних фондів і показників їх використання, вносять пропозиції щодо збільшення фондовіддачі, забезпечують матеріальні заохочення виробничих колективів відповідно до досягнутих результатів, виділяють кошти на витрати соціально-культурного характеру, тощо);

– здійснюють контроль за виконанням довготривалих фінансових прогнозів і фінансового плану, раціональним використанням виробничих ресурсів, дотриманням фінансової дисципліни (наприклад, контролюють виконання графіків виробництва і відвантаження продукції, правильність оформлення платіжних документів і своєчасність надходження виручки від реалізації, виконання плану по прибутку і рентабельності, своєчасність розгляду претензій покупців і причин їх відмови від оплати рахунків за відвантажену продукцію і надані послуги, дотримання відділом постачання і іншими службами встановлених термінів для перевірки і оплати рахунків постачальників, виконання договорів матеріально-технічного постачання, використання по цільовому призначенню власних, позикових і інших фінансових ресурсів, раціональне використання коштів, призначених для фінансування капітальних вкладень і витрат на нові технології, використання фонду заробітної плати);

– аналізують фінансово-господарську діяльність підприємства шляхом систематичного аналізу бухгалтерської, статистичної і оперативної звітності (наприклад, для виконання причин відхилень у виконанні фінансового і кредитного плану, порушень фінансової дисципліни і прогнозування на основі аналізу результатів фінансово-господарської діяльності підприємств; розробки заходів щодо підвищення ефективності виробництва шляхом усунення виявлених недоліків, запобігання невиробничих витрат і втрат, поліпшення і використання виробничих фондів, виявлення і мобілізація внутрішньогосподарчих резервів і додаткових джерел фінансування, організації роботи по аналізу виробничої діяльності у відділах, службах, цехах, господарствах і інших структурних підрозділах і визначення впливу цієї діяльності не фінансові показники підприємства).

У залежності від розмірів підприємства і поставлених цілей перераховані функції можуть деталізуватися або розширятися.

4. ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВ

Фінансові ресурси – це централізовані і децентралізовані грошові фонди цільового призначення, які формуються в процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту і призначені для виконання відповідних задач соціально-економічного розвитку суспільства і трудових колективів окремих підприємств.

Оскільки фонди грошових коштів діляться на централізовані і децентралізовані, то і фінансові ресурси можна розглядати на державному і децентралізованому рівнях.

Децентралізовані фінансові ресурси - це грошові кошти, які поступили в розпорядження підприємств і котрі забезпечують поточну фінансово-господарську діяльність, розширення і вдосконалення виробництва, задоволення соціальних потреб трудового колективу.

Класифікацію децентралізованих фінансових ресурсів можна провести за наступними ознаками:

1. По мірі децентралізації: виділяють фінансові ресурси підприємства , його підрозділів, відділів, цеху, дільниці, тощо.

2. За джерелами і методами утворення (власні, залучені, позикові).

3. За цільовим призначенням (на загальні цілі, що мають цільове призначення).

Фінансові ресурси є економічною основою для організації діяльності підприємства на принципах самофінансування., від забезпеченості фінансовими ресурсами залежать масштаби темпів розвитку підприємства.

Загальна сума фінансових ресурсів кожного підприємства відображена у пасиві бухгалтерського сальдового балансу.

Загальна сума складається з таких елементів:

1. Власні фінансові ресурси: ними підприємство постійно володіє, користується і розпоряджається. Джерелами власних фінансових ресурсів є статутний капітал, резервний фонд, фонди спеціального призначення, цільове фінансування і нерозподілений прибуток.

Сума власних фінансових ресурсів = 1 + 2 розділ пасиву балансу.

До власних фінансових ресурсів прирівнюються так звані стійкі пасиви.

До них відносяться: перехідна заборгованість робітникам і службовцям по заробітній платі, по відрахуванням соціального призначення, заборгованість покупцям і замовникам по отриманих авансах, заборгованість постачальникам за товари, які урахуються по звітному балансу, і інші види. Стійкі пасиви постійно знаходяться в обороті підприємства, це нормальні суми, що пов’язані із діючою системою розрахунків, і тому по режиму використання вони прирівнюються до власних.

Сума стійких пасивів = мінімальна заборгованість із заробітної

плати + Мінімальна заборгованість із соціальних платежів

+ інші види заборгованості підприємства(1.1)

Мінімальна заборгованість із заробітної плати = Фонд