Коефіцієнти компетентності експертів

Експерти	Значення коефіцієнтів компетентності
Експерт А	Експерт Б	Експерт В	Експерт Г
Експерт А	1,00	1,00	0,95	0,97
Експерт Б	0,94	1,00	0,96	0,98
Експерт В	0,97	0,95	1,00	0,96
Експерт Г	0,96	0,94	0,98	1,00

Результати опитування експертів наведено в табл. 14.2.

Таблиця 14.2

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ ЕКСПЕРТІВ

Рівня втрат	Коефіцієнти ймовірностей, визначені
експертом А	експертом Б	експертом В	експертом Г
Нульовий	0,80	0,78	0,74	0,81
Очікуваний прибуток	0,15	0,14	0,16	0,15
Величина виручки	0,01	0,009	0,009	0,01
Майно підприємства	0,003	0,002	0,003	0,002

Необхідно визначити середньозважені ймовірності втрат нульового рівня, очікуваного прибутку, величини виручки та майна підприємства.

Практичне заняття 15, 16: кількісне оцінювання підприємницьких ризиків

Методичні поради до вивчення теми

Після засвоєння сутності якісного аналізу логічно буде перейти до ознайомлення з кількісним аналізом, покликаним оцінити ступінь окремих ризиків і ризику певного виду діяльності в цілому. При цьому варто звернути увагу на аналіз імовірних втрат ресурсів (фінансових, матеріальних, соціальних, трудових, збутових, екологічних втрат, втрат часу) і втрат від здійснення ви­робничої, комерційної та фінансової підприємницької діяльності.

У контексті питань, пов’язаних із визначенням ступеня ризику, необхідно розглянути абсолютні та відносні величини його вимірювання. Студенти мають звернути особливу увагу на специфіку побудови кривої ризику, яка уможливлює встановлення залежності ймовірності втрат від їхнього рівня; прийняття попередніх висновків про доцільність чи недоцільність здійснення ризикованих операцій, визначення ймовірності втрати коштів у межах певних інтервалів.

Наступним кроком є докладне вивчення відповідної методичної бази оцінювання підприємницьких ризиків. Для кількісного визначення ступеня ризику на підприємстві в науковій та спеціаль­­ній літературі розглянуто безліч методів оцінювання, але практичного застосування набули такі методи, як: статистичний, експертний методи, аналіз доцільності витрат, метод використання аналогів. Також слід ознайомитися з методами оцінювання інвестиційних проектів. У світовій практиці інвестиційного менеджменту використовується різі методи кількісного оцінювання ризиків, але найпоширенішими серед них є: метод коригування норми дисконту; аналіз чутливості; метод сценаріїв; «дерево рішень»; імітаційне моделювання. Під час вивчення цього питання особливу увагу необхідно звернути на переваги та недоліки методів оцінювання ризиків.

Кількісне оцінювання ризиків і чинників, що їх зумовлюють, можна здійснити на основі аналізу варіабельності прибутку. На цьому етапі студентам варто докладно розглянути показники, необхідні для проведення цього виду аналізу.

План семінарського заняття

Кількісний аналіз ризиків господарювання.

Методи кількісної оцінки підприємницьких ризиків.

Питання для самоперевірки

Які існують показники кількісного вимірювання ризику?

Наведіть алгоритм побудови кривої ризику. Які методи оцінювання ризиків можуть застосовуватися під час її побудови?

У чому полягають основні переваги та недоліки методів кількісної оцінки ризиків?

Які методи є найефективнішими під час оцінювання ризику інвестиційних проектів? Чому?

На що спрямований аналіз варіабельності прибутку?

Питання для поглибленого вивчення теми

1. Застосування інформаційних систем (пакетів прикладних програм) під час проведення кількісного аналізу підприємницьких ризиків.

2. Оцінювання ймовірних утрат у процесі здійснення підприємницької діяльності.

3. Системи вимірювання ринкових ризиків: сутність і межі застосування.

Термінологічний словник

Кількісний аналіз ризику— аналіз, який покликаний кількісно визначити ступінь окремих ризиків і ризику певного виду діяльності в цілому.

Крива ризику — крива розподілу ймовірностей виникнення певного рівня втрат прибутку.

Критерії обґрунтування рішень під час прийняття (вибору) інвес­тиційного проекту: чистий приведений дохід, індекс прибутковості, термін окупності, внутрішній коефіцієнт рентабельності.

Методи кількісного оцінювання господарських ризиків: статистич­ний, експертних оцінок, аналізу доцільності витрат, рейтинговий, нормативний, аналітичний, використання аналогів.

Методи кількісного оцінювання інвестиційних ризиків:метод коригування норми дисконту, аналіз чутливості, метод сценаріїв, «дерево рішень», імітаційне моделювання.

Система показників кількісного оцінювання ризику охоплює: абсолютні величини (дисперсія, середньоквадратичне відхилення, семіваріація, семіквадратичне відхилення), відносні (імовірність, коефіцієнт варіації, коефіцієнт ризику), інтервальні (граничні інтервали ефективності, гранична похибка, розмах варіації).

Системний підхід до аналізу ризику— підхід, що передбачає: усебічне (наукове, технічне, технологічне, маркетингове, стратегічне) вивчення підприємства та середовища його функціонування як джерел ризику; аналіз зовнішніх та внутрішніх чинників ризику; побудову та аналіз ланцюжка розвитку подій у разі дії тих або інших факторів; визначення показників оцінювання рівня ризику; установлення механізмів та моделей взаємозв’язку показників та чинників ризику.

Ступінь ризику— імовірність появи випадку втрат (імовірність реалізації ризику); розмір можливого збитку від нього.

Навчальні завдання

Теми доповідей

1. Сучасні підходи до аналізу підприємницьких ризиків.

2. Теорія статистичних рішень при обґрунтуванні рішень в умовах ризику та невизначеності.

Питання для дискусій

1. Який параметр, на вашу думку, є найдоцільнішим для використання при вимірюванні ступеня ризику?

2. Чи впливають специфіка діяльності підприємства, його розмір, величина активів тощо на ступінь ризикованість його бізнесу? Обґрунтуйте свою відповідь.

3. Чи існують межі застосування кількісних і якісних методів аналізу певного підприємницького ризику?

4. Під час розв’язання яких імовірнісних завдань використається метод Монте-Карло? Наведіть приклади таких завдань.

Приклади задач

Задача 15.1. Фірма, яка має 3 філіали всередині однієї економіки, а також має можливість лобіювати свої інтереси, має вирішити питання про доцільність заміни податку на прибутку в розмірі 25 % податком з обігу в розмірі 3 %.

Визначте, чи це доцільно, якщо необхідні інвестиції для підтримання лобі становлять 1 млн дол. Обсяги реалізації по першій філії дорівнюють 50 млн дол. на рік (рентабельність 20 %), по другій філії — 20 млн дол. (рентабельність — 10 %), по третій філії — 30 млн дол. (рентабельність — 5 %).

Ступінь ризику за лобіювання інтересів становить 10 %.

Задача 15.2. Товариству з обмеженою відповідальністю необхідно оцінити ризик сплати купівлі товару в строк під час укладення договору постачання продукції. У товариства є статистичні дані щодо роботи з трьома своїми постійними споживачами за 10 попередніх місяців (табл. 7.3).

Оберіть партнера, робота з яким буде менш ризикованою. Керівництво товариства вважає, що даних достатньо для вибору найнадійнішого партнера.

Задача 15.3.Оцініть ступінь ризику проекту та можливу суму витрат від його реалізації, якщо фірма планує розробити певний інноваційний продукт, який дасть змогу їй отримати прибуток у розмірі 500 тис. грн. Імовірність виникнення цієї ситуації становить 60 %. При цьому можливими є ситуації, коли інноваційний продукт своїми характеристиками лише на 80 % відповідатиме запланованому рівню. Імовірність цієї ситуації 30 %. З імовірністю 10 % можлива ситуація, коли новий продукт лише на 40 % задовольнятиме плановий рівень. Невідповідність інноваційного продукту запланованим характеристикам на 1 % зменшує суму прибутку на 2 %.

Таблиця 15.1