Приклади розв’язку типових завдань

Тема 9. Регулювання банківської діяльності та нагляд.

План

1. Необхідність, мета та завдання банківського регулювання.

2. Інституційна побудова органів банківського регулювання.

3. Основні напрями та форми регулювання банківської діяльності.

4. Реєстрація та ліцензування комерційних банків.

5. Економічні нормативи, що регламентують банківську діяль­ність.

6. Система резервів на покриття банківських ризиків.

7. Система гарантування депозитів.

8. Сутність, необхідність, мета та завдання банківського нагляду.

9. Методи банківського нагляду.

10. Заходи впливу за порушення чинного законодавства та нор­мативно-правових актів НБУ.

11. Рейтингова система оцінки діяльності банків.

12. Реорганізація та ліквідація банків.

Література: [2; 3; 5; 14; 15; 16; 17; 18; 19; 21; 27; 41; 43; 44; 45].

Методичні вказівки

Оскільки банки є найважливішими елементами інфраструктури сучасного суспільства, то забезпечення їх надійного і стійкого функціонування вимагає державного регулюванняїхньої діяльності в інтересах суспільства та постійного, безперервного нагляду за цією діяльністю з боку держави чи уповноважених органів.

Без системи банківського регулювання та нагляду неможливо уявити сучасне суспільство, оскільки її існування пов’язане з необхідністю:

забезпечення державою стабільності грошового обігу;

підтримання довіри з боку суспільства до банків;

гарантування державою збереження заощаджень суспільства, довірених банківській системі;

сприяння зниженню банківських ризиків;

запобігання кризовим явищам в економіці з вини банків;

стимулювання конкурентності в банківському секторі економіки;

підтримання іміджу держави та центрального банку країни.

Регулювання банківської діяльності і нагляд за діяльністю банків мають спільну мету і завдання, вони взаємопов’язані і взаємодоповнюють один одного. Однак слід уяснити, що ці процеси не збігаються, оскільки різною є їх економічна сутність.

Регулювання банківської діяльностікомерційних банків—це створення органами державної влади чи уповноваженими органами системи норм і правил здійснення цього виду діяльності. Правове поле діяльності банків окреслюється:

чинним законодавством, яке регулює безпосередньо чи опосередковано цю сферу діяльності через Закони України, Укази Президента України;

нормативно-правовими актами уповноважених органів, в яких конкретизуються основні положення законодавчих актів. Так, нормативно-правові акти НБУ видаються у вигляді інструкцій, положень, постанов та правил.

Банківський нагляд — це система контролю за дотриманням банками у процесі їх діяльності системи норм і правил, установлених регулятивно-наглядовими органами. Органи банківського нагляду мають повноваження на застосування адекватних заходів впливу за допущені банками порушення.Саме тому банківський нагляд розглядають як одну із адміністративних форм регулювання банківської діяльності (рис. 2.5.1).

Приклади розв’язку типових завдань - student2.ru

Рис. 1. Форми регулювання банківської діяльності

Регулятивно-наглядові органи використовують різні форми і методи регулювання банківської діяльності та банківського нагляду. Однак у світовій практиці банківської справи спостерігається стійка тенденція до уніфікації системи банківського регулювання та нагляду. Ця тенденція передусім пов’язана з діяльністю Базельського комітету, згідно з рекомендаціями якого на сьогодні визначають такі основні напрями банківського регулювання:

Порядок реєстрації комерційних банків.

Порядок надання банкам ліцензій на здійснення банківських операцій.

Правила, що регламентують банківську діяльність.

Принципи та стандарти бухгалтерського обліку та звітності.

Порядок страхування банківських ризиків.

Порядок страхування депозитів.

Економічні нормативи, що регулюють банківську діяльність.

Методи банківського нагляду.

Порядок визначення рейтингової оцінки банків.

Механізм реорганізації та ліквідації комерційних банків.

Національний банк України згідно з чинним законодавством (ст. 66 ЗУ «Про банки і банківську діяльність») здійснює державне регулювання діяльності вітчизнятих банків у двох формах, які схематично зображені на рис. 1.

Адміністративне регулювання передбачає встановлення прямих заборон та обмежень щодо якісних і кількісних параметрів діяльності банків, а індикативне — здійснюється непрямими методами через установлення нормативних (обов’язкових до виконання) та коригуючих (гнучких і оперативних) інструментів впливу на ситуацію в банківській сфері.

Методи адміністративного регулювання застосовуються Національним банком як під час ухвалення рішень про допуск банків на ринок, так і в період їх функціонування. НБУ встановлює вимоги до учасників банку; до розміру та порядку формування статутного капіталу новостворених банків; до процедури реєстрації та отримання ліцензії на здійснення банківської діяльності; правила бухгалтерського обліку; вимоги до форм звітності та порядку їх надання; здійснює нагляд за банківською діяльністю та застосовує адекватні заходи впливу до банків-порушників.

Порядок реєстрації комерційних банків в Україні регулюєтьсяПоложенням про порядок створення і державної реєстрації комерційних банків, відкриття їхніх філій, представництв, відділень, затвердженим постановою Правління НБУ 31.08.2001 р. № 375.

Порядок ліцензування банківської діяльності регулюється Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженим постановою Правління НБУ 17.07.2001 р. № 275.

Правила, що регламентують діяльність банків на банківському ринку України, розробляються Національним банком України у вигляді інструкцій, положень, правил, які обов’язково затверджуються постановою Правління НБУ і набувають чинності з моменту їх реєстрації в Міністерстві юстиції України. Зміни та доповнення до нормативно-правових актів НБУ затверджуються у такому самому порядку. Нормативно-правові акти НБУ публікуються в періодичних виданнях для широкого кола користувачів, а до відома банків доводяться електронною поштою. Порушення правил, що випливають із нормативно-правових актів НБУ, веде до застосування адекватних заходів впливу відносно банків-порушників.

Правилабухгалтерського обліку та звітності розробляються Національним банком України. З початку 1998 р. у банківській системі України запроваджено міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО). Усі зміни в бухгалтерський облік та вимоги до форм звітності запроваджує Національний банк України. Перелік щоденних, щомісячних, щоквартальних та щорічних форм звітності міститься в Правилах організації фінансової та статистичної звітності банків України, затверджених постановою Правління НБУ 12.12.1997 р. № 436. Роз’яснення щодо їх змісту та порядку складання доводяться до банків окремими нормативними актами, що регулюють окремі сфери діяльності, та окремими листами НБУ електронною поштою.

Методи банківського нагляду та санкції, що застосовуються до банків за порушення чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ, розглядаються у темі 6 «Банківський нагляд».

Індикативне регулювання впливає на банки опосередковано через використання інструментів грошово-кредитної політики (НБУ впливає на потенціал банків через процентну ставку, механізм рефінансування, операції на відкритому ринку тощо. Механізм дії цих інструментів розглядається у темі «Грошово-кредитна політика») та встановлення вимог щодо:

дотримання економічних нормативів, які регулюють їх діяльність;

дотримання норм обов’язкового резервування;

обов’язкового створення резервів на випадок необхідності покриття збитків за окремими активними операціями.

Обов’язкові економічні нормативи згідно з Законом України «Про Національний банк України» (ст. 58) встановлює НБУ. Регулювання діяльності банків через економічні нормативи регламентує Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затверджена постановою Правління НБУ 28.08.2001 р. № 368. Усі нормативи залежно від сфери банківської діяльності, яку вони регулюють, ділять на п’ять груп:

нормативи капітальної бази банку (табл. 1, 2, 3);

нормативи ліквідності (табл. 5);

нормативи кредитного ризику (табл. 6);

нормативи інвестування (табл. 7);

нормативи відкритої валютної позиції (табл. 8).

У кожну групу входять кілька економічних нормативів, але всі вони (крім нормативів групи ліквідності) виражені співвідношенням певних статей активу чи пасиву банківського балансу із капіталом банку. Зауважимо, що до розрахунку береться не фінансовий капітал банку, а регулятивний. Пояснимо різницю між цими двома поняттями.

Усі операції банку за їх розміщенням у балансі поділяють на активні та пасивні. Активом (А) банку вважається будь-який об’єкт, котрий або сам по собі приносить банку дохід, або може бути обмінений на інший об’єкт, котрий, у свою чергу, даватиме дохід. Для придбанння активів банк використовує кошти його власників, вкладників, кредиторів та інвесторів. Це створює тотожний за сумою обсяг претензій (П) власників цих коштів на активи банку та на дохід, який вони приносять: А = П. Усі претензії поділяють на дві категорії:

контрактні претензії, тобто зобов’язання банку (З) за залученими депозитами, отриманими кредитами та випущеними власними незабезпеченими борговими цінними паперами;

залишкові претензії — це фінансовий капітал (К) банку. Виплати за залишковими претензіями банк проводить після повного задоволення контрактних претензій.

Виходячи з такого розподілу претензій до банку тотожність банківського балансу матиме вигляд: А = К + З. Звідси К = А – З. Отже, фінансовий капітал банку відображає залишковий інтерес банку в його активах за вирахуванням зобов’язань. Фінансовий капітал — величина, залежна від обсягу активів та зобов’язань. Він потрібен банку на випадок знецінення частини його активів з метою захисту від ситуацій, коли активів не вистачатиме для задоволення контрактних претензій. Регулювання банківської діяльності за допомогою економічних нормативів передбачає врахування під час розрахунку цих нормативів найбільш стійкої частини фінансового капіталу, яка найменше підлягає змінам і може гарантувати покриття негативних наслідків різноманітних ризиків та забезпечення захисту інтересів вкладників, фінансової стійкості і стабільності діяльності банків. З цією метою складові фінансового капіталу залежно від їх здатності змінюватися в обсягу ділять на дві частини: основний капітал, або капітал, 1-го рівня, та додатковий капітал, або капітал 2-го рівня, складові яких схематично зображено на рис. 2.

Приклади розв’язку типових завдань - student2.ru

Рис. 2. Складові регулятивного капіталу комерційного банку

І основний, і додатковий капітал коригуються за методикою НБУ з метою виділення найбільш стійкої частини. Відкоригована частина фінансового капіталу має назву регулятивного капіталу, величина якого розраховується за формулою:

Регулятивний капітал (РК) = Основний капітал (ОК) + + Додатковий капітал (ДК) — Кошти вкладені (КВ).

За методикою НБУ основний капітал (ОК) при розрахунку зменшується:

на суму нематеріальних активів за вирахуванням зносу;

на суму капітальних вкладень у нематеріальні активи;

збитки поточного та минулих років;

на суму недосформованих резервів під можливі втрати за активними операціями.

Умови, на яких додатковий (ДК) та субординований капітал (СК) беруться у розрахунок регулятивного капіталу комерційного банку:

Додатковий капітал враховують у розмірі, що не перевищує основний капітал:

ДК не більше ОК.

Субординований капітал враховується у розмірі, що не перевищує половину основного капіталу:

СК не більше ОК : 2.

У розрахунок додаткового капіталу вартість субординованого капіталу включається зі щорічним зменшенням розміру цих коштів на 20 % від їх первинного розміру протягом останніх п’яти років.

Суму основного та додаткового капіталу в розмірах, які беруться до розрахунку, зменшують на кошти, вкладені (КВ) у балансову вартість таких активів:

акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж та інвестиції, емітовані банками;

інвестиції в дочірні компанії;

істотна участь у статутному капіталі інших установ;

кошти, вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу.

Відрахування із суми основного і додаткового капіталу вартості боргових цінних паперів здійснюється з метою упередження ланцюгового банкрутства банків. Вкладення в акції інших банків виключаються з метою уникнення ситуації, коли банки купуватимуть акції один одного для штучного збільшення статутного капіталу. Інвестиції в дочірні компанії та істотна участь у статутному капіталі інших установ вважаються екстремально ризикованими інвестиціями. Тому регулятивний капітал розраховується, виходячи із припущення, що вони є збитковими. Це спонукає банки для проведення таких операцій залучати більше капіталу.

Мінімальний розмір регулятивного капіталу(Н1)за Законом «Про банки і банківську діяльність» має перевищувати статутний капітал банку. Вимоги НБУ до мінімального розміру регулятивного капіталу банків України наведено у табл. 2 і 3. Слід звернути увагу на той факт, що для новостворених банків законодавчо встановлені вимоги набувають чинності з моменту реєстрації цих банків, а для діючих банків — з 17.01.2003 р. До цієї встановленої НБУ дати мінімальний розмір регулятивного капіталу діючих банків не повинен бути нижчим за 10 млн грн.

Регулювання достатності капіталу банків для захисту інтересів вкладників, кредиторів та інвесторів здійснюється за допомогою двох нормативів: адекватності регулятивного капіталу (Н2) та адекватності основного капіталу (Н3), алгоритм розрахунку яких та вимоги до їх рівня наведені в табл. 1.

Норматив адекватності регулятивного капіталу відображає платоспроможність банку, яка залежить від якості його активів. Адже несвоєчасне погашення активів прямо впливає на здатність банку виконувати свої зобов’язання. Саме тому під час розрахунку Н2 активи та позабалансові зобов’язання банку за активними операціями зважуються на ризик, тобто кожна позиція активів перемножується на притаманний їй коефіцієнт ризику (коефіцієнт зважування). Спрощена класифікація банківських активів за рівнем їх ризику наведена в табл. 4. Підсумок усіх зважених попередньо активів використовується в алгоритмі розрахунку цього нормативу.

Слід звернути увагу на те, що під час розрахунку нормативів адекватності капіталу (Н2 та Н3) активи (в алгоритмі розрахунку Н2 — активи, зважені на ризик) зменшуються на величину фактично сформованих резервів на покриття можливих втрат за активними операціями, оскільки саме за рахунок цих резервів буде списана відповідна частина безнадійних щодо повернення активів.

Норматив адекватності регулятивного капіталу встановлено для запобігання надмірному перекладанню банком ризику неповернення його активів на вкладників, кредиторів та інвесторів, а норматив адекватності основного капіталу — з метою визначення спроможності банку захистити їх інтереси від непередбачуваних збитків. Саме тому, чим вище значення цих нормативів, тим більший ризик беруть на себе власники банку, тим більш захищені інтереси вкладників, кредиторів та інвесторів.

У зв’язку з низьким загальним рівнем капітальної бази вітчизняних банків НБУ передбачена 5-річна програма нарощування капіталу як діючих, так і новостворених банків.

Для забезпечення реальної капіталізації всі комерційні банки поділяють за рівнем достатності капіталу (з урахуванням значень нормативів адекватності регулятивного та основного капіталу) на:

добре капіталізовані;

достатньо капіталізовані;

недокапіталізовані;

значно недокапіталізовані;

критично недокапіталізовані.

Ознаки класифікації банків за рівнем достатності капіталу наведені у табл. 9.

Регулювання ліквідності банків здійснюється через контроль за співвідношеннями високоліквідних активів та зобов’язань банку, які потребують негайного виконання (норматив миттєвої ліквідності Н4) та поточних і короткострокових активів і зобов’язань (норматив поточної Н5 та короткострокової ліквідності Н6 — відповідно). Алгоритм розрахунку нормативів та вимоги до їх рівня наведені в табл. 5.

Вивчаючи порядок розрахунку нормативів Н7, Н8, Н9, Н10, що регулюють кредитний ризик банків (у табл. 6 наведені методика розрахунку та вимоги до їх рівня), слід акцентувати увагу на кількох важливих моментах.

По-перше. Загальний обсяг вимог банку включає не лише вимоги за фактично наданими кредитами, а й за розміщеними депозитами, факторинговими операціями, врахованими векселями, наданими гарантіями, поручительствами, взятими банком зобов’язаннями з кредитування.

По-друге. У розрахунку нормативу великих кредитних ризиків Н8 до уваги береться тільки такий обсяг усіх вимог банку до одного контрагента, який вважається за нормами НБУ великим.

По-третє. У розрахунку нормативів загальний обсяг вимог банку зменшується на розмір резерву для покриття можливих збитків за відповідними кредитами та іншими операціями з кредитним ризиком:

· за кредитами клієнтам, банкам та за депозитами, розміщеними в інших банках, — при розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента Н7;

· за великими кредитами — при розрахунку нормативу великих кредитних ризиків Н8;

· за кредитами інсайдеру чи всім інсайдерам — при розрахунку нормативів максимального розміру кредитів, гарантій, поручительств, наданих одному чи всім інсайдерам (Н9 та Н10 відповідно).

Зверніть увагу, що у розрахунку нормативів інвестування Н11, Н12 (у табл. 7. наведені методика розрахунку та вимоги до їх рівня) регулятивний капітал додатково коригується:

· збільшується на вартість тих позицій активів, які віднімались від суми основного та додаткового капіталу (див. порядок розрахунку регулятивного капіталу РК);

· зменшується на фактично створені резерви за операціями з цінними паперами.

Порядок розрахунку нормативів та вимоги до відкритої валютної позиції банку (Н13, Н13/1, Н13/2) наведені в табл. 8. Необхідно засвоїти, що в розрахунку відкритої валютної позиції від обсягу активів (вимог банку) віднімають обсяг зобов’язань у певній валюті. Коли результат додатний — маємо довгу відкриту валютну позицію (вимоги перевищують зобов’язання), яка позначається знаком «+». Коли ж результат від’ємний — маємо відкриту коротку валютну позицію, яка позначається знаком «–». Однак у розрахунку загальної відкритої валютної позиції знак до уваги не береться, тобто додаються модулі значень валютних позицій.

Механізм обов’язкового резервування детально вивчається в темі «Грошово-кредитна політика». Зауважимо, що у процесі вивчення цього механізму слід звернути увагу на такі важливі моменти.

По-перше, обов’язкові резерви можуть зберігатись як на окремому депозитному, так і на кореспондентському рахунках у центральному банку.

По-друге, дотримання вимог до обов’язкового резервування означає контроль за наявністю на цих рахунках залишку коштів, не меншою мірою, ніж того вимагає норматив обов’язкового резервування.

По-третє, мінімальні обов’язкові резерви (ОР) повинні дотримуватись банками в середньому за визначений центральним банком розрахунковий період.

По-четверте. Якщо норма обов’язкового резервування встановлюється диференційовано, то загальний обсяг обов’язкових резервів визначається як сума обов’язкових резервів за окремими видами залучених коштів, виходячи із норми обов’язкового резервування для кожного їх виду.

По-п’яте. Відповідно до чинного положення НБУ про порядок формування обов’язкових резервів для банків України, затвердженого постановою Правління НБУ 27.06.2001 р. № 244,НБУ може встановлювати нормативи обов’язкового резервування диференційовано залежно від валюти, строку депозиту та категорії депонента (вкладника). Нормативи обов’язкового резервування, що діють сьогодні, наведені у табл. 10.

НБУ встановлює порядок формування та використання окремих видів резервів, що покликані мінімізувати банківські ризики через списання за рахунок цих коштів безнадійних боргів за активними операціями банків. На сьогодні банки в обов’язковому порядку створюють:

резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями;

резерв для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості;

резерв на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами;

резерв на відшкодування можливих збитків за простроченими понад 30 днів та сумнівними щодо їх отримання нарахованими доходами за активними операціями;

резерв на відшкодування можливих збитків за коштами, розміщеними на депозитних рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами, ліквідуються або зареєстровані в офшорних зонах.

Слід пам’ятати, що всі резерви формуються банками віднесенням на витрати; усі вони створюються з однією метою — для покриття збитків, але кожен з них має свій власний напрям такого покриття — збитки від конкретної активної операції. Резерв за одним видом активних операцій не може використовуватися для покриття збитків за іншими. Збитки від банківської діяльності в цілому покриваються за рахунок резервного фонду банку.

Порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями регламентується положенням НБУ від 06.07.2000 р. № 279. Зверніть увагу, що резерв створюється за:

· всіма видами кредитів у національній та іноземній валюті;

· строковими депозитами, розміщеними в інших банках;

· факторинговими операціями;

· гарантіями, акцептами та авалями, що надані банкам і клієнтам;

· зобов’язаннями з кредитування, які надані банкам і клієнтам.

Не резервуються:

· бюджетні кредити;

· кредитні операції в системі одного банку;

· операції фінансового лізингу, якщо об’єктом операцій є нерухоме майно.

Для визначення обсягу резерву банки щоквартально станом на 1-ше число кварталу оцінюють ризикованість власного кредитного портфеля за двома критеріями:

оцінка фінансового стану позичальника за методикою банку з урахуванням показників, наведених у табл. 11. Фінансовий стан оцінюється в динаміці: на момент укладення угоди, а далі — не рідше одного разу в квартал для клієнтів і одного разу в місяць для комерційних банків. За цим критерієм усіх позичальників класифікують на п’ять класів (табл. 12);

стан обслуговування позичальником кредитної заборгованості, який оцінюється за трьохмірною шкалою (табл. 13).

Класифікований кредитний портфель наведено у табл. 14.

Розрахунок резерву на покриття можливих втрат за кредитними операціями здійснюється виходячи із чистого кредитного ризику (ЧКР), розмір якого визначається зменшенням валового кредитного ризику (ВКР) на вартість забезпечення за кредитом (ВЗ):

ЧКР = ВКР – ВЗ.

Зауважимо, що забезпечення кредитної операції не завжди береться в розрахунок чистого кредитного ризику у повній сумі. НБУ встановив диференційовану шкалу врахування вартості забезпечення залежно від його виду та виду кредиту, класифікованого за ризиком. Шкала коригування вартості забезпечення наведена в табл. 15.

Розмір відрахувань до резерву встановлено у відсотках до чистого кредитного ризику:

Група кредитних операцій за ризиком Відсоток відрахування в резерв від чистого кредитного ризику
Стандартні
Під контролем
Субстандартні
Сумнівні
Безнадійні

Слід пам’ятати, що резерв формується у валюті кредиту і поділяється на:

· резерв під стандартну заборгованість;

· резерв під нестандартну заборгованість за кредитними операціями.

Порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості регламентується положенням НБУ, затвердженим постановою Правління НБУ 31.03.1999 р. № 157. Банки зобов’язані щомісячно станом на 1-ше число визначати рівень ризику дебіторської заборгованості, що обліковується на балансі, а також розрахункову суму резерву за вимогами, що наведені в табл. 2.5.16.

Порядок формування та використання резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперамирегламентується положенням НБУ, затвердженим постановою Правління НБУ 30.12.1999 р. № 629. Цей резерв банки створюють для покриття можливих втрат через:

· погіршення фінансового стану емітента цінних паперів, що є у портфелях банку на продаж і на інвестиції;

· зниження ринкової вартості цінних паперів;

· зміни інвестиційної політики самого банку.

Опрацьовуючи матеріал, зверніть увагу на такі важливі моменти.

По-перше, банки оцінюють ризик емітентів цінних паперів через оцінку їх фінансового стану з урахуванням якісних і кількісних факторів. За методикою НБУ всі емітенти можуть бути віднесені до одного з п’яти класів (див. табл. 17).

По-друге, ринкову вартість цінних паперів банки оцінюють за однією з методик, рекомендованих НБУ цим положенням, і обов’язково коригують відповідно до класу емітента у такий спосіб:

Клас емітента Відсоток коригування
Клас А
Клас Б
Клас В
Клас Г
Клас Д

По-третє, резерв формується у сумі перевищення балансової вартості цінних паперів над їх розрахунковою ринковою вартістю.

Порядок формування та використання резерву на відшкодування можливих збитків за простроченими понад 30 днів та сумнівними щодо їх отримання нарахованими доходами за активними операціями та резерву за коштами, розміщеними на депозитних рахунках у банках, які визнані банкрутами, ліквідуються або зареєстровані в офшорних зонах, регламентується положенням НБУ від 06.07.2000 р. № 279 та доповненнями до нього, затвердженими постановою Правління НБУ 05.01.2000 р. № 279. Ці резерви формуються щомісячно станом на 1-ше число на всю суму прострочених понад 31 день і сумнівних щодо їх отримання доходів, а також на всю суму коштів, розміщених на депозитних рахунках названих банків.

Система гарантування депозитів в Україні регламентується Законом України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» від 20.09.2001 р. Вивчаючи цей напрям регулювання банківської діяльності, зверніть увагу на такі моменти.

По-перше. Вітчизняні банки зобов’язані страхувати лише вклади фізичних осіб, на депозити юридичних осіб система гарантування не поширюється.

По-друге. Гарантування депозитів є обов’язковим для всіх комерційних банків, які залучають вклади від фізичних осіб, крім Ощадного банку України. Вклади у цей банк гарантуються державою.

По-третє. Фонд гарантування вкладів відшкодовує залишки вкладів лише у разі їх недоступності через визначені банки-агенти і тільки в межах установленої Законом суми (1200 грн).

По-четверте. У суму відшкодування включаються і нараховані відсотки за вкладом.

Приклади розв’язку типових завдань

Приклад 1. У розрахунку складових регулятивного капіталу основний капітал (ОК) становив 6 млн грн, а додатковий (ДК) — 8 млн грн. Визначіть розмір регуляторного капіталу.

Розв’язок:Додатковий капітал береться в сумі не вищій, ніж основний капітал,тобто не 8 млн, а лише 6 млн грн. Отже, РК = ОК + ДК = 6 + 6

Відповідь: РК= 12 млн грн.

Приклад 2. У розрахунку складових регулятивного капіталу основний капітал (ОК) становив 6 млн грн, додатковий (ДК) — 6 млн грн. При чому, в складі додаткового капіталу 4 млн грн — субординований капітал (СК). Визначіть розмір регуляторного капіталу.

Розв’язок:Перша умова, за якою додатковий капітал береться в розрахунок, дає змогу враховувати його в повному обсязі, оскільки у даному разі ОК = ДК. Виходячи з другої умови субординований капітал береться в сумі, що не перевищує половину основного, тобто не 4 млн, а лише 3 млн грн (ОК : 2 = 6 : 2 = 3 млн грн). Додатковий капітал необхідно відкоригувати — зменшити на 1 млн грн, тобто в розрахунок регулятивного капіталу враховуватиметься не 6 млн, а лише 5 млн грн.

Отже, РК = ОК + ДК = 6 + 5 = 11 млн грн.

Відповідь: РК = 11 млн грн.

Приклад 3.Банк залучив від клієнта юридичної особи депозит у розмірі 2000 тис. грн терміном з 07.05.2002 р. по 06.05.2009 р. на умовах субординованого боргу. У якій сумі він враховуватиметься до субординованого капіталу?

Розв’язок:Він може враховувати цей депозит як субординований капітал перші два роки у повній сумі, а починаючи з третього цей субординований борг включатиметься в субординований капітал банку зі зменшенням вартості на 20 %.

З 07.05.02 р. — 06.05.03 р. СК = 2000 тис. грн

З 07.05.03 р. — 06.05.04 р. СК = 2000 тис. грн

З 07.05.04 р. — 06.05.05 р. СК = 2000 · 0,8 = 1600 тис. грн

З 07.05.05 р. — 06.05.06 р. СК = 2000 · 0,6 = 1200 тис. грн

З 07.05.06 р. — 06.05.07 р. СК = 2000 · 0,4 = 800 тис. грн

З 07.05.07 р. — 06.05.08 р. СК = 2000 · 0,2 = 400 тис. грн

З 07.05.08 р. — 06.05.09 р. СК = 2000 · 0 = 0, тобто субординований борг не береться в розрахунок ДК.

Приклад 4. Вимоги банку в доларах США становлять 10 000, а в євро 5000. Зобов’язання у цих валютах — відповідно 8000 і 6000. обчисліть розмір загальної валютної позиції.

Розв’язок:Валютні позиції відкриті в обох валютах. У доларах США: 10 000 – 8000 = + 2000, тобто довга відкрита валютна позиція (+ ВВП). В євро: 5000 – 6000 = –1000, тобто коротка відкрита валютна позиція (– ВВП). Загальна відкрита валютна позиція (ЗВВП) — це сума гривневого еквівалента 2000 дол. та 1000 євро. Якщо умовно прийняти курси валют відповідно 1:5 та 1:4, то ЗВВП = 2000 · 5 + 1000 · 4 = 14 000 грн.

Відповідь: ЗВВП = 14 000 грн.

Приклад 5. Проаналізуйте дотримання нормативу обов’язкових резервів. Норма обов’язкового резервування (r) 10 % за всіма видами залучених банком коштів. Період резервування — п’ять днів. Залишки коштів на депозитних рахунках (строкових і до запитання) (ЗКДР) та на кореспондентському рахунку (ЗККР) відповідно становили:

Дні періоду Середній залишок
ЗКДР
ЗККР

Розв’язок:

ОР = ЗКДРсеред · r = 110 · 0,1 = 11.

Відповідь: Як бачимо, банк не дотримується вимог щодо обов’язкових резервів, оскільки вимоги до обов’язкових резервів (ОР = 11) більші середнього рівня за період залишку коштів на кореспондентському рахунку (ЗККРсеред = 10).

Приклад 6. Проаналізуйте дотримання нормативу обов’язкових резервів. Норма обов’язкового резервування за депозитами до запитання (r1) — 10 %, а за строковими (r2) — 5 %. Період резервування — п’ять днів. Залишки коштів на строкових депозитних рахунках (ЗКДРст), рахунках до запитання (ЗКДРзап) та на кореспондентському рахунку (ЗККР) відповідно становили:

Дні періоду Середній залишок
ЗКДРзап
ЗКДРст
ЗККР

Розв’язок:ОР = ЗКДРзап.серед · r1 + ЗКДРст.серед · r2 = 80 · 0,1 + 30 · 0,05 = 9,5.

Відповідь: Як бачимо, банк дотримується вимог щодо обов’язкових резервів, оскільки вимоги до обов’язкових резервів (ОР = 9,5) менші середнього рівня за період залишку коштів на кореспондентському рахунку ( ЗККРсеред = 10).

Приклад 7. Розрахункова ринкова вартість акцій ВАТ «Ватра», що є в портфелі банку на інвестиції, становить 200 тис. грн. Емітента віднесено до класу В. на скільки слід збільшити резерв для покриття втрат за операціями з цінними паперами.

Розв’язок:Отже, для розрахунку резерву на покриття можливих втрат за операціями з цінними паперами ринкова вартість акцій береться у розмірі 200 · 0,2 = 40 тис. грн.

Відповідь: 40 тис. грн.

Задачі для самостійної роботи:

Задача 1.Відомі такі дані щодо діяльності комерційного банку регіонального масштабу:

· Згідно з установчими документами підписний капітал банку заявлено в розмірі 12 млн грн;

· За три роки діяльності банк емітував 12 000 простих акцій номіналом 1000 грн, які розмістив на загальну суму 12,4 млн грн;

· Нерозподілений прибуток першого року — 400 тис. грн;

другого року — 250 тис. грн;

третього року — 150 тис. грн.

· Резервний фонд на кінець третього року створено у розмірі 2 млн грн;

· Резерви під покриття ризиків, створені за рахунок прибутку — 1 млн грн;

· Вкладення в корпоративні акції — 1,6 млн грн;

· Вкладення в банківські установи — 1,8 млн грн.

Визначити:

а) величину регулятивного капіталу комерційного банку;

б) оцінити дотримання мінімального розміру регулятивного капіталу (за курсом євро 1/ 4,00).

Задача 2.Комерційний банк залучив депозит від юридичної особи на умовах субординованого боргу терміном від 07.05.2002 р. до 06.05.2009 р. на суму 2 млн грн з виплатою 3 % річних. З дозволу НБУ весь борг у повному обсязі вважається субординованим капіталом і включається до складу додаткового капіталу.

Визначити:

а) розмір субординованого капіталу, який включатиметься в додатковий капітал щороку протягом строку дії договору між бан­ком і юридичною особою.

Задача 3.Відомі такі звітні дані комерційного банку:

· Статутний капітал банку — 8 млн грн;

· Резервний фонд — 0,5 млн грн;

· Додатковий капітал — 10 млн грн;

· Нерозподілений прибуток — 0,1 млн грн;

· Вкладення в акції підприємств — 0,6 млн грн;

· Вкладення в інші банки на умовах субординованого боргу — 0,2 млн грн;

· Активи банку — 180 млн грн;

· Активи банку з урахуванням ризику — 120 млн грн;

· Фактичні резерви за активними операціями — 30 млн грн.

Визначити:

а) норматив адекватності регулятивного капіталу (платоспроможності) комерційного банку;

б) норматив адекватності основного капіталу банку;

в) оцінити дотримання цих нормативів.

Задача 4.Звітні дані комерційного банку містять таку інформацію, тис грн:

· Статутний капітал....................................................... 8000

· Резервний фонд............................................................... 2200

· Прибуток поточного року.............................................. 1000

· Прибутки минулих років................................................. 200

· Резерви за кредитами інсайдерам...................................... 80

· Резерв під стандартну заборгованість за кредитами..... 600

· Субординований борг.................................................... 6000

· Сума позабалансових вимог стосовно всіх інсайдерів 280

· Активи, всього............................................................. 23 000

У тому числі:

· Позички, надані інсайдерам .......................................... 3000

· Сума врахованих банком векселів інсайдерів .............. 800

· Вкладення в акції банків.................................................. 400

· Вкладення в дочірні компанії.......................................... 600

· Вкладення в банки на умовах субординованого боргу 200

Визначити:

а) норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам;

б) оцінити дотримання цього нормативу.

Задача 5.У балансі та відповідних формах звітності банку відображені такі показники, млн грн:

· Загальні активи банку .................................................... 9000

З них:

кошти на кореспондентських рахунках ............................ 550

кошти в касі ........................................................................... 50

зі строком погашення до 30 днів ..................................... 3800

зі строком погашення до одного року ............................. 4400

· Загальні зобов’язання ..................................................... 7100

З них:

зобов’язання до запитання ............................................... 3800

поточні зобов’язання ......................................................... 4800

короткострокові зобов’язання .......................................... 5600

Визначити:

а) норматив миттєвої ліквідності;

б) норматив поточної ліквідності;

в) норматив короткострокової ліквідності;

г) зробити відповідні висновки щодо дотримання нормативів.

Задача 6.Відомі такі звітні дані комерційного банку, млн грн:

· Сукупна заборгованість за позичками одного позичальника 3

· Позабалансові зобов’язання банку щодо цього позичальника 0,2

· Фактичний резерв за кредитами цього позичальника .. 0,1

· Статутний капітал банку .................................................... 4

· Резервний фонд ................................................................. 1,4

· Резерв під стандартну заборгованість за кредитами ........ 3

· Поточний прибуток ............................................................. 2

· Нерозподілений прибуток ............................................... 0,1

· Вкладення в акції та статутні фонди підприємств ........ 0,2

· Вкладення в акції банків .................................................. 0,4

Визначити:

а) норматив максимального розміру ризику на одного контрагента;

б) оцінити дотримання банком цього нормативу.

Задача 7.Звітні дані комерційного банку містять таку інформацію, тис. грн:

· Статутний капітал ..................................................... 8000

· Резервний фонд ............................................................. 2200

· Прибуток поточного року .............................................. 600

· Прибутки минулих років ................................................ 100

· Резерв під знецінення цінних паперів ........................... 200

· Субординований борг ................................................... 6000

· Активи, всього ............................................................ 23 000

У тому числі вкладення коштів в:

· акції інших банків ............................................................ 200

· акції підприємств ............................................................. 800

· інші банки на умовах субординованого боргу ............. 400

· дочірні компанії ................................................................ 600

Визначити:

а) норматив загальної суми інвестування;

б) оцінити дотримання цього нормативу.

Задача 8.На підставі інформації, що наведена в таблиці, розрахувати відкриту валютну позицію банку (довгу чи коротку) за кожною валютою і загальну відкриту валютну позицію (за методикою НБУ), тис. грн:

Валюта За балансовими рахунками За позабалансовими рахунками Курс НБУ (грн за одиницю валюти)
Активи в іноземній валюті Зобов’язання в іноземній валюті Активи в іноземній валюті Зобов’язання в іноземній валюті
USD 5,43
CAD 3,68
EUR 4,63

Визначити:

а) нормативи відкритої валютної позиції за умови, що регулятивний капітал становить 26 млн грн;

б) оцінити дотримання нормативів відкритої валютної позиції.

Задача 9.Комерційний банк має такі середньоарифметичні значення зобов’язань за залученими коштами, млн грн:

· Строкові депозити юридичних осіб у національній валюті 1050

· Строкові депозити фізичних осіб у національній валюті 5680

· Строкові депозити юридичних осіб в іноземній валюті 3700

· Строкові депозити фізичних осіб в іноземній валюті 4200

· Короткострокові депозити юридичних осіб в національній валюті 2550

· Короткострокові депозити юридичних осіб в іноземній валюті 7200

· Короткострокові депозити юридичних осіб в національній валюті 980

· Короткострокові депозити фізичних осіб в іноземній валюті 980

· Кошти клієнтів на поточних рахунках ..................... 18 050

· Кошти місцевих бюджетів ............................................ 1740

· Депозити інших банків у даному банку ...................... 1220

Визначити:

а) якими мають бути обов’язкові резерви банку, виходячи з установлених НБУ норм обов’язкового резервування (табл.10);

б) оцінити дотримання банком вимог щодо обов’язкових резер­вів, якщо середнє значення залишку коштів на кореспондентському рахунку банку в НБУ за цей же період становило: варіант 1 — 5580 млн грн; варіант 2 — 5200 млн грн.

Задача 10.Відомі такі звітні дані комерційного банку, тис. грн:

Кредитні операції Заборгованість Вартість забезпечення (з урахуванням коефіцієнта коригування)
Стандартні
Під контролем
Субстандартні
Сумнівні
Безнадійні

Визначити:

а) чистий кредитний ризик за кредитними операціями;

б) розмір резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями.

Задача 11.У звітності комерційного банку є відповідні дані щодо якості кредитного портфеля на кінець місяця, виду та вартості забезпечення відповідних кредитних операцій, тис. грн:

Кредитні операції Вартість забезпечення
Категорія Сума Майнові права та депозити Застава рухомого майна Застава нерухомого майна
Стандартні 560 000 79 000 200 000 128 000
Під контролем 30 000 20 000
Субстандартні 25 000 20 000 10 000
Сумнівні 10 600
Безнадійні 14 000
Усього 640 000 ´ ´ ´

Визначити:

а) вартість забезпечення, яка береться в розрахунок чистого кредитного ризику (табл. 15);

б) чистий кредитний ризик за кожною категорією кредитів;

в) розрахунковий резерв щодо кожної групи кредитів;

г) загальну суму резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями.

Задача 12.За звітними даними комерційного банку є такі дані щодо дебіторської заборгованості, яка виникла на підставі договорів, тис. грн:

Строк з дня закінчення дії договору, днів Сума дебіторської заборгованості станом
на 1.02 на 1.03
До 30
31—60
61—90
Понад 90

Визначити:

а) розрахункову суму резерву на покриття можливих втрат від дебіторської заборгованості станом на 01.02 та 01.03 поточного року;

б) відкоригувати розмір резерву на кожну дату, якщо відомо, що станом на 01.02 цього року фактично сформований резерв становив 300 тис. грн.

Задача 13.За звітом комерційного банку є такі дані щодо дебіторської заборгованості, виникнення якої не пов’язане з договорами, тис. грн:

Строк з дня закінчення дії договору, днів Сума дебіторської заборгованості станом
на 1.02 на 1.03
До 30
31—60
61—90
Понад 90

Визначити:

а) розрахункову суму резерву на покриття можливих втрат від дебіторської заборгованості станом на 01.02 та 01.03 поточного року (табл. 16);

б) відкоригувати розмір резерву на кожну дату, якщо відомо, що станом на 01.02 цього року фактично сформований резерв становив 120 тис. грн.

Задача 14.За звітними даними комерційного банку сума прострочених та сумнівних до отримання нарахованих доходів за операціями з клієнтами, банками та іншими операціями станом на 1.05. поточного року становила:

· прострочені до 31 дня ........................................ 40 тис. грн;

· прострочені понад 31 день............................... 260 тис. грн;

· сумнівні ........................................................... 6700 тис. грн.

Визначити: яким має бути резерв за простроченими та сумнів­ними щодо одержання нарахованими доходами.

Наши рекомендации