Загальна характеристика і види фінансових ресурсів

Фінансові ресурси підприємства - це грошові доходи та надходження, що перебувають у розпорядженні суб'єкта господарювання і призначені для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат із розширеного відтворення та економічному стимулюванню працюючих. Формування фінансових ресурсів здійснюється за рахунок власних і прирівняних до них коштів, мобілізації ресурсів на фінансовому ринку, надходження коштів від фінансово-банківської системи у порядку перерозподілу.

Первісне формування фінансових ресурсів відбувається в момент заснування підприємства, коли створюється статутний капітал. Його джерелами залежно від організаційно-правових форм господарювання виступають: акціонерний капітал, пайові внески членів кооперативів, галузеві фінансові ресурси (при збереженні галузевих структур), довгостроковий кредит, бюджетні кошти. Величина статутного капіталу показує розмір тих коштів - основних і обігових, - які інвестовані в процес виробництва.

Основним джерелом фінансових ресурсів на діючих підприємствах виступає вартість реалізованої продукції (наданих послуг), різні частини якої в процесі розподілу виторгу приймають форму грошових доходів і нагромаджень. Фінансові ресурси формуються, головним чином, за рахунок прибутку (від основного, іншого видів діяльності) і амортизаційних відрахувань. Поряд з ними, джерелами фінансових ресурсів виступають: виручка від реалізації вибулого майна, стійкі пасиви.

Значні фінансові ресурси, особливо по новостворюваним і реконструйованим підприємствам, можуть бути мобілізовані на фінансовому ринку. Формами їхньої мобілізації є: продаж акцій, облігацій, інших видів цінних паперів, що випускаються даним підприємством. Угруповання фінансових ресурсів відповідно до джерел їхнього формування може бути представлено в наступному виді (6.2).

Використання фінансових ресурсів здійснюється підприємством по багатьом напрямкам, головними з яких є:

- платежі органам фінансово-банківської системи, обумовлені виконанням фінансових зобов'язань. До них відносяться: податкові платежі в бюджет, сплата відсотків банкам за користування кредитами, погашення позичок, страхові платежі й т.д.;

- інвестування власних коштів у капітальні об’єкти(реінвестування), пов'язано з розширенням виробництва й його технічним відновленням, переходом на нові прогресивні технології, використання "ноу- хау" і т.д.;

- інвестування фінансових ресурсів у цінні папери, щоздобуваються на ринку: акції та облігації інших фірм, звичайно тісно зв'язаних кооперативними поставками з даним підприємством, у державні позики й т.п.;

	Інші види доходів

Інші види ресурсів

Схема 6.2. Угруповання фінансових ресурсів підприємства

- прямування фінансових ресурсів на створення грошових фондів заохочувального і соціального характеру;

- використанняфінансових ресурсів на благодійні цілі, спонсорство і т.п.

Термін “інвестиції” походить від латинського слова “invest”, що означає вкладати. У найбільш широкому трактуванні інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою його наступного збільшення. Джерелом приросту капіталу і рушійним мотивом здійснення інвестицій є одержуваний від них прибуток.

Відповідно до Закону України “Про інвестиційну діяльність” - інвестиціями є всі види майнових і інтелектуальних цінностей, вкладених в об'єкти підприємницького та іншого видів діяльності, у результаті чого створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути: кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери, рухоме і нерухоме майно (будинки, споруди, обладнання й інші матеріальні цінності); сукупність технічних, технологічних, комерційних, інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досвіду, необхідних для організації того або іншого виробництва, але не запатентованих (“ноу-хау”); право користування водою, землею, ресурсами, будівлями, обладнанням.

Інвестиції відіграють велику роль у розвитку й ефективному функціонуванні економіки. Для того, щоб визначити цю роль, розглянемо два поняття: валові та чисті інвестиції.

Валові інвестиції являють собою загальний обсяг інвестиційних коштів у певний період, спрямованих на нове будівництво, придбання засобів виробництва і на приріст товарно-матеріальних запасів.

Чисті інвестиції являють собою суму валових інвестицій, зменшену на суму амортизаційних відрахувань.

Динаміка показника чистих інвестицій відображає характер економічного розвитку країни на тому або іншому етапі: якщо сума чистих інвестицій становить негативну величину (тобто, якщо обсяг валових інвестицій менше суми амортизаційних відрахувань), це означає зниження виробничого потенціалу, і, як слідство, зменшення обсягу продукції, що випускається (така ситуація характеризує державу, “що проїдає свій капітал”). Якщо сума чистих інвестицій дорівнює нулю (тобто, якщо обсяг валових інвестицій дорівнює сумі амортизаційних відрахувань), це означає відсутність економічного росту, тому що виробничий потенціал залишається незмінним (така ситуація характеризує державу, “що стоїть на місці”). І нарешті, якщо сума чистих інвестицій перевищує суму амортизаційних відрахувань, це означає, що економіка перебуває в стадії розвитку, тому що забезпечується розширене відтворення її виробничого потенціалу (така ситуація характеризує державу “з економікою, що розвивається,”).

Ріст обсягу чистих інвестицій викликає збільшення доходів. При цьому темпи росту суми доходів значно перевищують темпи росту обсягу чистих інвестицій. В економічній теорії процес зростання доходу в більшому обсязі, чим інвестиції в економіку, зветься “ефект мультиплікатора”. Сам термін “ мультиплікатор” характеризує чисельне значення коефіцієнта зростання доходу від росту обсягу чистих інвестицій (наприклад, якщо при рості інвестицій на 100 млн. грн., сума отриманого доходу складе 250 млн. грн., то мультиплікатор дорівнює 2,5).

Варто розрізняти поняття інвестицій та капітальних вкладень. Інвестиції в цьому випадку розглядаються як вкладення коштів у відтворення основних фондів (будинків, обладнання, транспортних засобів і т.п.). Разом з тим, інвестиції можуть здійснюватися і в оборотні активи, і в різні фінансові інвестиції (акції, облігації) і т.д. Отже, капітальні вкладення є більш вузьким поняттям і можуть розглядатися як одна з форм інвестицій, але не як їх аналог.