Порівняння рівнів економічної науки

Розділ економічної теорії	Рівень дослідження	Категорії	Цілі дослідження
Економічна теорія
Мікроекономіка
Макроекономіка
Світова економіка

Завдання 3

Установіть відповідність між назвами функцій економічної теорії та їх визначеннями (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

1.	Гносеологічна	А	Внесок у розробку загальнолюдських цінностей
2.	Ідеологічна	Б	Розробка загальних принципів дослідження
3.	Прогностична	В	Наукове обґрунтування економічної політики
4.	Загальнокультурна	Г	Теоретичне відображення економічних процесів та явищ
5.	Гуманістична	Д	Виявлення досягнень та недоліків різних економічних теорій
6.	Практична	Е	Визначення тенденцій та перспектив соціально-економічного розвитку
7.	Світоглядна	Є	Аналіз наукових основ виховання та поведінки
8.	Методологічна	Ж	Аналіз сутності економічного життя суспільства

Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями (табл. 2.3.)

Таблиця 2.3

1.	Абстракція	А	Метод формування висновків, що ґрунтуються на узагальненні фактів
2.	Аналіз	Б	Метод дослідження, за яким відволікаються від несуттєвих рис, зв’язків
3.	Синтез	В	Метод формування висновків, що базується на розповсюдженні загального судження на одиничні факти
4.	Індукція	Г	Абстрактна структура, яка створює спрощену картину реальної дійсності
5.	Дедукція	Д	Розділ науки, що використовує оціночні судження відносно того, якою повинна бути економіка
6.	Економічна модель	Е	Мислення, що спрямоване на виявлення специфічних рис у явищах
7.	Нормативна економіка	Є	Мислення, яке орієнтоване на виявлення того загального, що зв’язує окремі сторони явищ

Завдання 4

До яких функцій економічної теорії належать наступні положення:

1) розширення наукового світогляду людей;

2) розкриття принципів господарської діяльності;

3) наукове обґрунтування економічної політики;

4) формування логіки сучасного економічного мислення.

Завдання 5

Визначить, яке з наступних тверджень є позитивним, а яке нормативним:

1) у короткому періоді суспільство стикається із вибором між інфляцією та безробіттям;

2) підвищення темпів зростання кількості грошей у оберті призведе до інфляційних процесів;

3) центральний банк країни повинен дозволити суб’єктам господарської діяльності без перешкод вивозити прибутки за кордон;

4) держава повинна знизити рівень соціальної допомоги безробітним з метою інтенсифікації ними пошуків нового місця працевлаштування;

5) у 2008 – 2010 рр. в економіці України спостерігався спад виробництва;

6) необхідно розробити комплекс заходів щодо уповільнення або припинення спаду виробництва й зниження темпів інфляції;

7)при переході України до ринкової економіки були порушені оптимальні межі диференціації доходів.

Завдання 6

Робота з цитатами

1. Дж. М. Кейнс: «Економічна теорія не є набором готових рекомендацій для безпосереднього застосування у господарській практиці. Вона є скоріше методом, ніж вченням, інтелектуальним інструментом, технікою мислення, допомагаючи тому, хто володіє нею, доходити правильних висновків». У чому, на ваш погляд, полягає актуальність економічної теорії?

Семінарське заняття 3. Потреби, ресурси, виробничі можливості

План

1. Сутність та структура потреб, особливості їх розвитку.

2. Економічні інтереси: сутність, суб’єкти, класифікація.

3. Ресурси та фактори суспільного виробництва.

4. Економічні блага: поняття, властивості, класифікація.

5. Суспільне виробництво та його структура.

Основні поняття

Потреби.Економічні потреби. Структураекономічних потреб. Економічні блага. Економічний закон зростання потреб. Проблема вибору. Економічні інтереси. Система економічних інтересів. Об’єкти та суб’єкти економічних інтересів. Взаємодія економічних інтересів. Економічні ресурси. Абсолютна та відносна обмеженість ресурсів. Взаємозамінність ресурсів. Праця. Земля. Капітал. Підприємницькі здібності. Предмети праці. Засоби праці. Виробництво. Суспільне виробництво. Економічна ефективність. Продуктивність праці. Соціальна ефективність. Рівень життя. Споживчий кошик. Добробут. Товар-послуга.

Методичні рекомендації

У процесі вивчення першого питання необхідно звернути увагу на те, що за останніми узагальненими визначеннями потреба – це нужда в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому. У найзагальнішому вигляді розрізняють: фізіологічні потреби, зумовлені існуванням і розвитком людей як біологічних істот; соціальні потреби, зумовлені соціальною природою людини; духовні потреби, зумовлені розвитком людини як особистості; економічні потреби тощо. Найхарактернішою рисою потреб є їхній динамічний та мінливий характер, який узагальнюється законом зростання потреб. Відповідно до цього закону розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу. Взаємодія потреб і виробництва обумовлює процес суспільного відтворення. Вирішення суперечності між відносною безмежністю потреб і обмеженістю ресурсів створює проблему вибору ефективних варіантів економічної діяльності.

За критерієм нагальності потреб та ієрархічності взаємозв’язків між ними вирізняються моделі Ф. Герцберга, А. Маслоу, К. Альдерфера.

Економічні потреби – це потреби в економічних благах та економічній діяльності. Їхня класифікація здійснюється за певними критеріями: за характером виникнення та необхідністю задоволення (первинні та вторинні); за засобами задоволення (матеріальні та нематеріальні); за можливостями задоволення (насичені та ненасичені); за участю у відтворювальному процесі (виробничі та невиробничі); за мірою визначеності тощо.

Вивчаючи друге питання, треба звернути увагу на те, що економічні інтереси – усвідомлене прагнення економічних суб’єктів задовольнити певні потреби, що є об’єктивним спонукальним мотивом їх господарської діяльності. Суб’єктами економічних інтересів виступають фізичні особи, домогосподарства, колективи людей, підприємства, суспільства. Об’єкти економічних інтересів – економічні блага. Інтереси можуть бути класифіковані за різними критеріями, а саме: за суб’єктами, за нагальністю, за часовою ознакою, за об’єктами, за можливістю реалізації тощо. Наприклад, за територіальною ознакою виокремлюють такі інтереси: муніципальні, регіональні, національні, глобальні тощо.

Взаємодія потреб та інтересів є рушійною силою соціально-економічного прогресу. Для інтересів більшою мірою характерна суперечливість, аніж злагода та поєднання. Проблема поєднання економічних інтересів залишається дискусійною. Проте життєвий досвід показує, що тільки узгоджене поєднання інтересів різних класів та прошарків суспільства у задоволення індивідуальних та суспільних потреб є рушійною силою соціально-економічного прогресу.

Вивчення третього питання теми передбачає детальний розгляд виробничих ресурсів – це матеріальні або нематеріальні об’єкти, або засоби, які необхідні для здійснення суспільного виробництва. Спрощена класифікація ресурсів включає в себе матеріальні, трудові та природні ресурси. До складу природних ресурсів входять біологічні, енергетичні та мінеральні, кліматичні ресурси та ін. трудові ресурси, представлені володарями робочої сили.

Виробничі ресурси поділяються на відтворювальні та невідтворювальні, вичерпні та невичерпні, замінні та незамінні. У процесі використання вони перетворюються у фактори виробництва.

Фактори виробництва – це все те, що забезпечує виробництво матеріальних і духовних благ. Марксистська теорія поділяла всі фактори виробництва на два види: особисті та речові. Особистий фактор – це люди, трудові колективи, що зайняті суспільно корисною працею в галузях матеріального та нематеріального виробництва. Кожен працівник такого колективу є носієм робочої сили. Речовий чинник охоплює елементи, які створюють його матеріальну основу, і включає в себе предмети і засоби праці. Сучасна економічна наука до складу факторів виробництва відносить: працю, капітал, землю, підприємницькі здібності, науку, інформацію, екологію. Праця, як фактор виробництва є фізичною та інтелектуальною діяльністю людини, спрямованою на створення економічних благ і надання послуг. Капітал – це економічний ресурс, що визначається як сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, використовуваних для виробництва товарів та послуг; та сукупність людського капіталу (знання, навички, здібності людей тощо). Земля розглядається як основоположний фактор виробництва. Наука – це специфічна форма людської діяльності, що спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення.

Обмеженість ресурсів, а відтак, і факторів виробництва, на тлі постійно зростаючих і необмежених у своєму зростанні потреб примушує суспільство шукати шляхи найбільш ощадливого використання ресурсів. Поряд з цим на кожен даний момент суспільство має тільки певну сукупність факторів виробництва, здатних забезпечити виробництво необхідних благ. Усе це ставить перед суспільним виробництвом проблему альтернативності, проблему вибору, в якому співвідношенні один до одного необхідно виготовляти конкретні блага.

Означена проблема в економічній літературі відома як проблема виробничих можливостей.

Вивчення четвертого питання доцільно розпочати зі з’ясування поняття блага. Блага в економічній теорії поділяють на економічні й неекономічні. Неекономічні блага – ті, які є в природі в готовому для споживання вигляді в кількості, що перевищує потребу в них. Тому їх не потрібно виробляти, вони не є об’єктом економічної діяльності. Економічні – блага, кількість яких менша за потребу в них, тому їх треба виробляти. Їх характерна риса – обмеженість, рідкісність.

Оскільки благо є засобом задоволення потреби, воно відзначається корисністю для споживача. Корисність – це здатність задовольняти певні потреби, приносити споживачу задоволення або зменшувати страждання. Корисність та обмеженість економічних благ наділяє їх цінністю для споживача. Цінність блага для споживача визначена не лише його корисністю, але і його кількістю, запасом. Тобто чим корисніше благо, тим воно цінніше для споживача, проте чим більшою його кількістю він володіє, тим менше цінує одну одиницю. Для відображення цієї обставини в економічній науці існує поняття граничної корисності. Під нею розуміють додаткову корисність, яку можна отримати від споживання додаткової одиниці блага. Вважають, що зі споживанням кожної додаткової одиниці блага потреба задовольняється все більше, а отже, гранична корисність наступної одиниці зменшується. Це ілюструє дію закону спадної граничної корисності. Суть полягає в тому, що кожна наступна одиниця блага приносить споживачу менше користі, ніж попередня. Граничною корисністю останньої одиниці блага й визначена його цінність для споживача.

Споживання й оцінка благ можуть бути пов’язаними між собою. Певні блага призначені для задоволення однієї або ж близьких потреб, тому можуть заміняти одне одного. Такі блага називають конкуруючими, взаємозамінними або субститутами (лат. substitute – заміщення). Деякі блага можна споживати лише з іншими або ж їх сумісне споживання підвищує їх загальну корисність. Такі блага називають взаємодоповняльними або комплементарними. Кількість і різноманітність взаємопов’язаних благ може істотно впливати на їх оцінку споживачем.

Розгляд п`ятого питання полягає у визначенні сутності суспільного виробництва як процесу, завдяки якому люди (суспільство), використовуючи речовини і сили природи, суспільні відносини і соціальні сили, свої духовні багатства та здібності, відтворюють власне і суспільне життя. За характером економічної діяльності людей суспільне виробництво поділяють на три великі сфери, або блоки галузей: основне виробництво; виробнича інфраструктура; соціальна інфраструктура. Співвідношення нематеріального та матеріального виробництва з розвитком суспільно-історичного прогресу змінюється.

Суспільне виробництво за своєю структурою складається з таких фаз: власне виробництво; розподіл; обмін; споживання. Виробництво – це вихідний пункт, в якому створюється продукт, а точніше, матеріальні блага та послуги. Розподіл – фаза суспільного виробництва, де відбувається розподіл, по-перше, результатів суспільного виробництва; по-друге, ресурсів або факторів виробництва. Розподіл залежить від безпосереднього виробництва в трьох відношеннях: по змісту, адже розподіляти можливо лише те, що вироблено; по кількості, оскільки розподіляти можливо лише стільки благ та послуг, скільки їх створено; по формі, тому що характер виробництва визначає характер розподілу. У процесі розподілу встановлюється частка кожного (трудового колективу чи окремої особи) в одержанні суспільного продукту. Обмін в економіці – це взаємний обмін діяльністю між людьми, який проявляється безпосередньо або в формі обміну продуктами праці. Обмін виступає в трьох видах: обмін діяльністю і здібностями; обмін засобами виробництва; обмін предметами споживання. Споживання – використання продукту в процесі задоволення потреб. Розрізняють споживання виробниче і невиробниче. Виробниче споживання є процесом виробництва, коли використовуються засоби виробництва (знаряддя праці, сировина, матеріали тощо), а також робоча сила людини. Невиробниче споживання відбувається за межами виробництва. В його процесі використовуються або споживаються предмети споживання. В залежності від виду споживчих благ, споживання складається з споживання матеріальних благ, які мають речову форму і споживання послуг. По формі (способу задоволення потреб) воно може бути індивідуальним і колективним

Суспільне виробництво становить складну систему взаємодії між усіма його учасниками, кожен із яких займає своє місце й виконує певні функції, виступає в ролі виробника, споживача, посередника, координатора тощо. Тому в науковій літературі зустрічається ціла низка класифікацій його структури. Однією з важливих для розуміння сучасної економіки є так звана трьохсекторна модель економіки. Відповідно до неї економіку країни поділяють на три сектори. Первинний сектор охоплює галузі, пов’язані з видобутком та первинною обробкою природних ресурсів. До вторинного сектора належать галузі, які виробляють готовий продукт. Він не потребує подальшої переробки, його використовують для споживання населенням або виробництва інших благ (машини, обладнання). Продукт, що не потребує подальшої переробки, називають кінцевим. Третинний сектор охоплює галузі сфери послуг, у тому числі й інтелектуальні (наукові дослідження, розробка й упровадження нових технологій тощо).

Питання для самоконтролю

1. Назвіть позитивні риси та недоліки піраміди потреб Маслоу.

2. Сформулюйте сутність закону зростання потреб.

3. Як виникає і на чому ґрунтується інтерес?

4. У чому відмінність між потребою і інтересом та потребою і нуждою?

5. Які блага можна віднести до вільних?

6. Що розуміють під граничною корисністю блага?

7. У чому полягає дія закону спадної граничної корисності?

8. Наведіть приклади субституційних і комплементарних благ.

9. Які сектори економіки переважають в Україні, а які в розвинених країнах світу?

10. Дайте визначення та покажіть на прикладах відмінність між матеріальним та духовним виробництвом.

Тестові завдання

1. Які з положень є вірними:

а) поява потреб викликана виробництвом;

б) потреби є спонукальним мотивом виробництва;

в) вірні відповіді а) та б);

г) немає вірної відповіді.

2. Первинні потреби:

а) відрізняються жорсткістю, нееластичністю;

б) включають фізіологічні потреби та потребу у безпеці;

в) як правило, повинні першочергово задовольнятися;

г) всі відповіді вірні.

3. Які потреби лежать в основі піраміди Маслоу:

а) у самореалізації;

б) фізіологічні;

в) намагання уникнути ризику;

г) у визнанні;

д) жодні.

4. Яка група економічних інтересів має перевагу над іншими:

а) особисті економічні інтереси;

б) національні економічні інтереси;

в) інтереси підприємців;

г) інтереси споживачів;

д) всі твердження невірні.

5. Які з потреб не належать до матеріальних:

а) ремонт автомобіля;

б) відвідання концерту у філармонії;

в) житло;

г) потреби фірми у автотранспорті.

6. Обмеженість ресурсів означає, що:

а) у суспільстві вони є в наявності у такій кількості, яка є недостатньою для виробництва необхідних товарів та послуг;

б) за їх допомогою неможливо повністю та одночасно задовольнити всі наявні потреби;

в) ресурсів вистачає лише на виробництво предметів споживання.

7. Крива виробничих можливостей відображає різні комбінації двох продуктів при:

а) неповному використанні трудових ресурсів;

б) повному використанні всіх наявних ресурсів та незмінних технологіях;

в) змінній кількості ресурсів, що використовуються.

8. Виробництво є ефективним, якщо:

а) в ньому забезпечено повне використання трудових ресурсів;

б) відбувається повне використання всіх наявних ресурсів;

в) відбувається повне використання виробничих ресурсів;

г) для нього не діє закон спадної продуктивності факторів виробництва.

9. Предметом праці є:

а) засіб, за допомогою якого виготовлюється продукт;

б) те, на що спрямована праця та з чого в результаті виходить продукт праці;

в) сукупність матеріальних ресурсів;

г) продукт процесу виробництва.

10. До засобів праці належить все те:

а) з чого виходить продукт праці;

б) на що спрямована праця людини;

в) за допомогою чого людина впливає на предмет праці;

г) чим володіє людина.

Проблемні питання

1. Поясніть, яким чином розв’язуються і відтворюються суперечності між виробництвом і споживанням.

2. Доведіть у який спосіб підприємства виробники товарів та послуг впливають на формування потреб кінцевих споживачів продукції.

3. У чому полягає різниця між відомими моделями потреб?

4. Поясніть, який з основних факторів виробництва є головним, вирішальним.

5. Доведіть, що земля є первинним чинником виробництва.

6. Наведіть приклад ефективного національного виробництва.

7. У чому полягає зміст альтернативних можливостей виробництва та вмінених витрат?

8. У чому полягає різниця між корисністю продукту і його граничною корисністю?

9. Назвіть економістів ХІХ ст., які розробили теорії граничної корисності благ.

10. Зробіть графічне зображення закону спадної граничної корисності. У чому полягає економічна сутність закону спадної граничної корисності?

Практичні завдання

Завдання 1

Використайте власний досвід споживання і спілкування в суспільстві для класифікації власних потреб та заповніть таблицю 3.1.

Таблиця 3.1

Критерії класифікації	Види потреб	Приклади речей, предметів споживання, що задовольняють ці потреби
За характером виникнення
За засобами задоволення
За можливостями задоволення
За ступенем довговічності
За нагальністю задоволення
За участю у відтворювальному процесі
За суб’єктами вияву
За кількісною визначеністю та мірою реалізації

Завдання 2

Установіть відповідність між економічними поняттями та їх визначеннями (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

1.	Потреба	А	Спонукальна причина дій і вчинків людини
2.	Інтерес	Б	Подразник, який стимулює до дії
3.	Стимул	В	Форма вияву потреби, усвідомлене прагнення людини до її задоволення
4.	Мотив	Г	Нужда в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини

Завдання 3

Якщо максимальне використання факторів виробництва в суспільстві призведе до підвищення зайнятості населення; технологічного «прориву»; збільшення виробництва благ, то які при цьому будуть використовуватися найважливіші фактори виробництва? Наведіть приклади.

Завдання 4

Розгляньте наступні види діяльності:

1. виробництво автомобілів у Великобританії;

2. написання книги Е. Карнегі;

3. зйомка фільму Дж. Камероном;

4. підписання торговельної угоди між США та Південною Кореєю;

5. збір врожаю ківі в Новій Зеландії.

Чи всі (або тільки матеріальні) результати цих видів діяльності є, на ваш погляд, елементами багатства суспільства?

Завдання 5

Виробничі можливості випуску військової продукції й цивільних товарів представлені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Продукт	Виробничі можливості
A	B	C	D	E
Автомобілі, млн. шт.
Керовані ракети, тис. шт.

а) Зобразіть ці дані про виробничі можливості графічно. Що показують крапки на кривій? Як відбивається на кривій закон зростання альтернативних витрат? Визначите, які будуть витрати виробництва додаткового мільйона автомобілів (додаткової тисячі керованих ракет), якщо економіка перебуває в точці С.

б) Позначте на графіку виробничих можливостей крапку К усередині зони, обмеженої кривої. Що вона показує? Позначте крапку Н поза цією зоною. Що показує крапка Н? Що повинно відбутися, перш ніж економіка зможе досягти рівня виробництва, що показує крапка Н?

в) На яких конкретних допущеннях ґрунтується побудова кривої виробничих можливостей? Що відбувається, коли кожне із цих допущень виправдовується?

Завдання 6

На рисунку 3.1 дана крива виробничих можливостей (КВМ). Що відбудеться з КВМ (поясніть отримані результати), якщо:

а) в галузі, що виробляє товар У, НТП дозволить збільшити кількість продуктів У до 60 од.;

б) в галузі, що виробляє товар Х, залучення додаткових ресурсів дозволить збільшити кількість Х до 20 од.;

в) ці процеси відбуватимуться одночасно в обох галузях.

Рис. 3.1. Крива виробничих можливостей товарів Х та У

Завдання 7

Абстрактна економічна ситуація: при виробництві 1 кг алюмінію були недоотримані 10 керамічних ваз. Якому з варіантів виробничих можливостей це відповідає (табл. 3.4):

Таблиця 3.4

Продукт	Варіант
A	В	C	D
Алюміній, кг
Вази, шт.

Завдання 8

Проаналізуйте рис. 3.2, на якому зображено підхід Ж. Ж. Ламбена до трактування концепції ієрархії потреб А. Маслоу. Які висновки можна зробити на основі такого аналізу?

Рис. 3.2. Інтерпретація концепції ієрархії потреб А. Маслоу

Завдання 9

Які з наступних благ є економічними:

1) повітря, яке вдихають люди;

2) сніг взимку;

3) харчовий лід, який використовується у ресторанах;

4) лід на вулицях взимку;

5) вода з джерела на Хортиці;

6) біла глина, що використовується для виробництва порцеляна.

Відповідь обґрунтуйте.

Завдання 10

Робота з цитатами та судженнями

1. Чи можливо, на вашу думку, реалізувати на практиці лозунг: «Від кожного – за здібностями, кожному – за потребами»? Відповідь аргументуйте.

2. Дайте коментар до наступного твердження: «Економічна теорія була б не потрібна, якби всі люди могли одержувати бажане в необмежених кількостях».

3. Проаналізуйте твердження: «Невірно, що потреби наситити неможливо. Я одержую всю ту кількість кави, що я хочу випивати щоранку за сніданком».

4. Відомий англійський вчений Дж. М. Кейнс розрізняв абсолютні потреби (індивіди незалежно від ситуації усвідомлюють їх наявність у інших осіб) та відносні потреби (індивіди відчувають їх у випадку, коли задоволення цих потреб піднімає їх на сходинку вище за інших осіб).

Взявши до уваги дослідження вченого, поясніть, чому люди, життєвий рівень яких з погляду задоволення абсолютних потреб підвищився, дуже часто вважають, що стали жити гірше.