Потреби, споживання і попит

Проблема потреб привертає увагу до себе представників різних напрямків науки. Розглядом різних аспектів потреб займаються філософи та економісти, психологи, фізіологи, оскільки потреба являє собою категорію, що охоплює досить різноманітне коло явищ об'єктивної реальності. Існують потреби окремої людини, колективу та суспільства в цілому, потреби, що характеризують матеріальну і духовну сфери, і т.і. У них переплітаються соціальні, економічні, психологічні й інші процеси, які тісно пов'язані один з одним. Таким чином, потреби відображають певну сукупність матеріальних і духовних благ, які потрібні суспільству і його членам для свого існування та розвитку.

Ця сукупність різноманітна, вона містить у собі продукти харчування, одяг, взуття, предмети культурно-побутового призначення, і т.п. Вся ця безліч речей входить у поняття “матеріальні потреби”, які можна розділити на предмети першої необхідності, потрібні для нормальної життєдіяльності людини (хліб, житло, одяг), і предмети розкоші (норкові шуби, яхти, коштовності). Однак такий розподіл є нестійким: те, що кілька років назад вважалося предметом розкоші, зараз - предмет першої необхідності, і навпаки (у результаті хижацького використання природних ресурсів і неефективного господарювання звичайні предмети минулого стають розкішшю, наприклад, екологічно чисті продукти).

Крім предметів, наші потреби задовольняють і послуги, наприклад, прання білизни в пральні, консультація юриста й т.п.

Оскільки відбувається постійний і якісний ріст матеріальних потреб, нестаток у матеріальних благах і послугах практично задовольнити повністю неможливо. Кінцева мета всієї економічної діяльності - це прагнення задовольнити як можна повніше зростаюче різноманіття матеріальних потреб, у чому складається природне призначення матеріального виробництва.

Так стисло виглядає взаємозв'язок у розвитку виробництва і потреб. Але аналіз не буде повним, якщо не розкрити ролі споживання.

Як відомо, виробництво завершується тільки при споживанні створених предметів. Будь-яке споживання являє собою процес використання різних матеріальних благ для тих або інших потреб людини. Продукт праці при споживанні знищується, але одночасно із цим потреба в ньому відтворюється знову. Але відтворюється вона вже не тільки як проста потреба в ідентичному продукті, але, що найбільш характерно, - у більш досконалих продуктах, оскільки в процесі безпосереднього споживання розкриваються позитивні та негативні властивості продуктів праці, з'ясовується, наскільки вони за своїми якісними показниками відповідають потребам. Тому потреби завжди випереджають споживання, так як в процесі останнього відбувається розширене відтворення потреб, кількісна і якісна зміна існуючих, виникнення нових.

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновки, що потреби перебувають у діалектичній єдності з виробництвом та споживанням. Потреби залежать від виробництва, відображають стан його розвитку, у той же час, виступають метою виробництва. Разом з тим, потреби залежать також і від споживання, виражають його особливості, оскільки вони задовольняються і відтворюються в процесі споживання. Взаємодію потреб, виробництва й споживання можна охарактеризувати у такий спосіб: “Без потреби немає виробництва, але саме споживання відтворює потребу”.

Розрізняють абсолютні потреби та суспільно-необхідні.

Абсолютні – це ідеальні або потенційні потреби людей у предметах споживання, породжувані всім ходом суспільного розвитку, незалежно від можливості їхнього задоволення.

Суспільно-необхідні – потреби, що задовольняються реально, при даному рівні цін і грошових доходів населення. Формою вираження суспільно-необхідних потреб в умовах товарно-грошових відносин виступає попит населення, або, інакше, платоспроможна потреба, тобто потреба, забезпечена грошима.

Попит завжди відрізняється від дійсних суспільних потреб, як у загальному обсязі, так і за структурою. Він значно менше за потреб, оскільки представляє тільки ті з них, які забезпечуються грошима. Разом з тим, попит нижче фактичного споживання, оскільки населення, крім покупки товарів, частину потреб у них задовольняє через інші джерела - у натуральній формі як продукцію присадибних ділянок, підсобних господарств і т.п.

Взаємозв'язок розглянутих категорій товарного обігу можна виразити в такий спосіб: