Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове
1. Православна цивілізація занепала.
2. Дж. Гелбрейт запропонував концепцію "дивовижного нового світу".
3. У провідних країнах світу відбувається "терціарна революція", на думку Ж. Фурастьє.
4. Японія належать до нових індустріальних країн другого покоління.
5. Китай є третім за економічною потужністю впливовим центром сили у світі.
6. На заході Україна межує зі східнохристиянською цивілізацією.
7. Зростання темпів інфляції — це цивілізаційний виклик.
8. Гонконг є новою індустріальною країною першого покоління.
9. Усі цивілізації є з моменту створення рівноправними.
10. Полінезійська цивілізація є реліктовою.
ПІСЛЯМОВА
Вже п'ятнадцять років минуло з тих буремних часів, коли наша країна виборола свою незалежність. З перших днів самостійності Українська держава зіткнулася з величезними труднощами на шляху розбудови вітчизняної моделі ринкової економіки. Українську економіку, що була фактично сукупністю малопов'язаних фрагментарних уламків економіки Радянського Союзу, в жодному разі не можна було назвати національною. Але за роки відбудови національна економіка сталася ідї самостійне функціонування є реаліями сьогодення. Втім, вона зіштовхнулася з новими викликами сучасності, підсиленими невпинним розвитком глобалізаційних процесів. Забезпечення стабільного функціонування національної економіки чи, навіть, позитивної економічної динаміки вже недостатньо для збереження власних позицій на світовій економічній мапі, а тим паче для реалізації амбітних планів щодо форсованого стрибка в когорту лідерів, — для цього потрібно перейти від політики зростання до політики розвитку.
Політика розвитку не може бути зорієнтована на досягнення лише певних цілей у короткостроковій перспективі, вона має бути розрахована на довготерміновий період, враховувати потенційні зміни як у факторному забезпеченні, так і у змісті самих цілей, мати стратегічний характер. Стратегії економічного розвитку не повинні обмежуватися лише національними кордонами, наближаючи розуміння національної економіки до автаркічної. Навпаки, слід розглядати поведінку національних економічних суб'єктів як акторів, що діють на національному ринку — складовій міжнародного. А, отже, і стратегії їхньої поведінки вимушено набувають міжнародних характеристик. Реалізація міжнародних стратегій економічного розвитку не є прерогативою лише окремих підприємств, їх груп, кластерів чи агломерацій кластерів. Сучасність диктує їх розробку та здійснення на рівні національних економік, що передбачає обов'язкове врахування як фундаментальних теоретичних положень макроекономічної політики, так і специфіки їх розвитку, а в умовах України — довготривалого перехідного статусу економіки. Більш того, реалізація міжнародних стратегій неможлива без забезпечення належної координації економічної політики, що здійснюється урядами різних країн, належного врахування дій міжнародних організацій та цивілізаційних особливостей взаємодіючих суб'єктів на всіх щаблях їх співфункціонування.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Агапова ТА., Серегина СВ. Макроэкономика: Учебник. — М.: МГУ: Изд-во "Дело и Сервис", 2000. — С. 349—371.
2. Акопова Е., Воронкова О., Гаврилко Н. Мировая экономика и международные экономические отношения. — Ростов/нД: Феникс, 2000. — С. 81—116.
3. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. акад. HAH України В.М. Гейця. — К.: Ін-т екон. прогноз.; Фенікс, 2003. — С 95—170, 337—350, 650—680, 829—849.
4. КиреевАЛ. Международная экономика: Учеб. пособ. для вузов. — В 2 ч. — Ч. 2. — М.: Международные отношения, 2001. — С. 193—310.
5. Международные стратегии экономического развития: Учеб. пособ. / Ю.Н. Пахомов, А.С. Филипенко, Д.Г. Лу-к'яненко, Ю.В. Макогон, СВ. Громенкова. — Донецк: ДНУ, 2001. —239с.
6. Портер М. Международная конкуренция. — М.: Международные отношения, 1993. — С. 51—196.
7. Світова економіка: Підручник / А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирковтаін. — 2-гевид., стереотип. — К.: Либідь, 2001. — 582 с
8. Соколенке С. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры: Укр. контекст. — К.: Логос, 2002. — С. 81—145.
9. ТойнбіА.Дж. Дослідження історії: У 2 т.: Пер. з англ. — К.: Основи, 1995. — Т. 1. — С. 91—155.
10. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть / А.С. Філіпенко, B.C. Будкін, А.С. Гальчинський. — К.: Либідь, 2002. — С 272—324.
11. Цивилизационные модели современности и их исторические корни / Ю.Н. Пахомов, СБ. Крымский, Ю.В. Павленко и др.; Под ред. Ю.Н. Пахомова. — К.: Наукова думка, 2002.— С. 16—54.
12. Цыганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2001. —С. 182—240.
13. Шевчук В.О. Міжнародна економіка: теорія і практика. — Л.: Каменяр, 2003. — С. 342—407.
Навчальне видання
Серія "Вища освіта XXI століття"
ЗАДОЯ Анатолій Олександрович, ВІЛОЦЕРКІВЕЦЬ Володимир Вікторович, ЗАВГОРОДНЯ Олена Олександрівна та ін. автори