Л.Г.Ковалевський

Зміст

Передмова.. 5

Лекція 1. Макроекономіка як наука.. 6

1. Об’єкт та предмет макроекономіки.. 9

2. Суб’єкти макроекономіки та їх взаємодія.. 13

3. Логічна модель макроекономіки.. 15

…..

Лекція 5. Споживання, заощадження та інвестиції. 68

1. Споживання і заощадження, їх функції 68

2. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження. Фактори споживання та заощадження, які не залежать від доходу.. 72

3. Інвестиції: сутність, фактори, які впливають на їх величину 75

Лекція 5. Споживання, заощадження та інвестиції

1. Споживання і заощадження, їх функції.

2. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження. Фактори споживання та заощадження, які не залежать від доходу.

3. Інвестиції: сутність, фактори, які впливають на їх величину.

1. Споживання і заощадження, їх функції

Оптимізація макроекономічних пропорцій досягається через механізм попиту і пропозиції у взаємозв’язку з власниками капіталу та робочої сили.

Фірми, адміністрація яких виступає як представники капіталу, виробляють продукцію, виручають за неї кошти і пред’являють попит на робочу силу. Домашні господарства пропонують свою робочу силу, отримують за це винагороду і пред’являють попит на вироблену продукцію. На основі взаємодії фірм і домашніх господарств на ринку товарів і послуг складається пропорція ділення ВВП на споживання та заощадження.

Головним компонентом сукупних витрат є споживчі витрати (СВ). У вартісній формі – це та сума грошей, яка витрачається домашніми господарствами на придбання товарів поточного й тривалого споживання та оплату послуг.

Таким чином, все, що не належить до заощаджень, не входить у вигляді податку, не перебуває на закордонних рахунках, – це споживання.

Люди схильні відкладати споживання сьогодні з надією, що споживання в майбутньому принесе їм більше користі, ніж сьогодні.

4.Макроекономіка:підручник для студентів економічних спеціальних закладів освіти/ С.Будаговська..

Джерело: http://pulib.if.ua/book/11

1. ВСТУП ДО МАКРОЕКОНОМІКИ
1.1. Предмет макроекономіки. Його відмінність від предмета мікроекономіки
1.2. Макроекономічні моделі: суть та роль у макроекономічному аналізі й прогнозуванні
1.3. Двосекторна модель кругообігу продуктів і доходів. Поняття потоку і запасу
1.4. Заощадження, інвестиції та фінансові ринки в моделі кругообігу
1.5. Роль державного сектора в кругообігу доходів та продуктів
1.6. Модель кругообігу для відкритої економіки
1.7. Поняття і тотожність "витоків" та "ін'єкцій". Рівняння (тотожність) сукупних витрат
2. ВАЛОВИЙ ВНУТРІШНІЙ ПРОДУКТ ТА ІНШІ ОСНОВНІ МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
2.1. Поняття про Систему національних рахунків (СНР). Загальна ха­рактеристика валового внутрішнього продукту (ВВП). Поняття "Ре
2.2. Принципи розрахунку ВВП
2.3. Методи розрахунку ВВП
2.4. Інші показники СНР. Взаємозв'язок між ними
2.5. Реальні та номінальні величини. Цінові індекси
2.6. ВВП та економічний добробут
3. МАКРОЕКОНОМІЧНА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ: ЦИКЛИ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ, БЕЗРОБІТТЯ, ІНФЛЯЦІЯ
3.1. Цикли ділової активності: фази циклу та причини коливань. Від­хилення реального ВВП від потенційного рівня
3.2. Безробіття: основні визначення та вимірювання
3.2.1. Робоча сила. Особи поза робочою силою. Зайняті. Безробітні. Рівень безробіття
3.2.2. Різновиди безробіття. Повна зайнятість. Природний рівень безробіття. Концепція NAIRU
3.2.3. Допомога по безробіттю і тенденція до підвищення рівня безробіття. "Жорсткість" заробітної плати і безробіття
3.2.4. Економічні та соціальні втрати від безробіття. Закон Оукена
3.3. Інфляція
3.3.1. Поняття інфляції. Інфляція попиту та інфляція витрат. Стагфляція
3.3.2. Інфляція і процентні ставки. Ефект Фішера
3.3.3. Інфляція та реальний доход. Очікувана і непередбачена інфляція. Помірна інфляція. Галопуюча інфляція. Гіперінфляція
3.4. Взаємозв'язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса
4. БАЗОВА МОДЕЛЬ "СУКУПНИЙ ПОПИТ - СУКУПНА ПРОПОЗИЦІЯ"
4.1. Сукупний попит
4.1.1. Цінові фактори сукупного попиту
4.1.2. Нецінові фактори сукупного попиту
4.2. Сукупна пропозиція
4.2.1. Сукупна пропозиція в довгостроковому періоді
4.2.2. Сукупна пропозиція в короткостроковому періоді
4.2.2.1. Причини жорсткості цін
4.2.2.2. Цінові фактори сукупної пропозиції
4.2.2.3. Нецінові фактори сукупної про­позиції
4.3. Рівновага сукупного попиту і пропозиції
5. КЕЙНСІАНСЬКА МОДЕЛЬ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ РІВНОВАГИ
5.1. Вступ до кейнсіанської теорії сукупного попиту
5.1.1. Кейнсіанська функція споживання
5.1.2. Інвестиційна функція
5.1.3. Державні закупки та податки
5.1.4. Рівновага на товарних і фінансових ринках. Рівноважна процентна ставка
5.2. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Фактичні та планові витрати. "Кейнсіанський хрест"
5.3. Коливання рівноважного обсягу випуску навколо потенційного рівня. Мультиплікатор автономних витрат. Рецесійний та інфляцій

5.1.1. Кейнсіанська функція споживання

Переважна частина (приблизно 2/3) виробленої продукції йде на спо­живання (С). Пригадаємо, що та частина доходу, яка залишилася після сплати всіх податків (Y-T), називається використовуваним доходом. Люди поділяють свій використовуваний доход на споживання (С) та заощадження (S) , тобто

Заощадження — це частина використовуваного доходу, яка не спожива­ється.

Залежність між обсягом споживання і використовуваним доходом має назву функції споживання:

5.Економічна теорія. Тарасевич.

Споживання 326

_____________

На підставі виразу (16.1) припустимо, що доход кінцевого використання (у подальшому — доход) являє собою не лише джерело споживання та заощаджень, але й виконує роль чинника, що впливає на обсяги споживання і заощаджень.

Інше припущення пов’язане з тим, що в короткостроковому періоді домогосподарства, вирішуючи, скільки спожити і скільки заощадити, керуються насамперед таким фактором, як доход, оскільки інші можливі чинники, зважаючи на їх довготерміновий характер, не проявляють своєї дії або їх вплив при даному рівні доходу є другорядним і порівняно невеликим.

Третє припущення полягає в тому, що в короткостроковому періоді домогосподарства в рішеннях про споживання та заощадження виходять не з майбутнього, а з наявного поточного доходу.

Нарешті, ще одне припущення пов’язане з тим, що домогосподарства свої рішення про споживання і заощадження засновують не на номінальному, а на реальному доході.

Ураховуючи вищезгадані припущення, звернемо увагу на існування в короткостроковому періоді стійкого зв’язку між споживанням і доходом, який отримав назву “функція споживання”.

Функція споживання в короткостроковому періоді — залежність між обсягом споживання та розмірами доходу при різних його значеннях.

Короткострокова функція споживання має наступний вигляд:

6. C = f(DI). (16.11)

7.

Заслуга в ясному і точному формулюванні короткострокової функції споживання належить Дж. М. Кейнсу. Кейнсіанська функція споживання виглядає таким чином:

8. , (16.12)

9.

де — обсяг автономного споживання; с — гранична схильність до споживання.

6. Кейнс Дж. Общая теорія занятости, процента и денег

Макроекономіка: навч.посібник/ заред. В.П. Решетило

8. Общая экономическая теория: ученик/ под. общ. ред.. В.И. Видяпина

9. Основи економічної теорії: Підручник / А. А. Чухно

Макроекономічний аналіз: сукупний попит і сукупна пропозиція

Ще Дж. Кейнс писав про схильність людей до споживання як психологічний закон, за яким психологія суспільства полягає в тому, щ о зі зростанням сукупного реального доходу зростає і сукупне споживання, проте не такою мірою, як зростає сам доход.

Схильність людей до споживання — відображення їхнього бажання купувати споживчі товари і послуги. Розрізняють середню і граничну схильність до споживання.

Середня схильність до споживання використовується для того, щоб показати співвідношення споживання і доходу. Середню схильність до споживання визначають* як відношення частини доходу, що використовується для споживання Сп, до всього національного доходу Д:

10.Макконнелл К., Брю С. Экономикс: Принципы, проблемы и политика

11. Макроекономіка – Базілінська

4. Середня норма споживання, тобто відношення споживання до доходу зменшується по мірі зростання доходу. Середня норма споживання зменшується по мірі зростання доходу, прагнучи до постійної граничної схильності споживання (рис. 4. 1.).

Середня норма споживання відповідає куту нахилу лінії, проведеної з початку координат до точки на графіку функції споживання.
По мірі зростання доходу кут нахилу падає, тобто і середня норма споживання падає.
До точки К середня норма споживання більша за одиницю, тобто при невеликому доході споживачі витрачають свої запаси і С > Y.

3. Функція заощадження Кейнса.

Кожній функції споживання відповідає своя функція заощадження, яка виводиться шляхом віднімання від функції доходу, яким розпоряджаються, функції споживання:

Де S = гранична схильність до заощадження, яка в сумі з граничною схильністю до споживання дає 1 (так як у = С + S, то 1 = Су +S ). За підрахунками експертів, для сучасної української економіки цей показник дорівнює 0,3.
Графічно функція заощадження будується шляхом вертикального віднімання графіка функції споживання з графіка доходу, Що утворює кут 45° з лінією абсцис (рис. 4. 5.).