Туристська індустрія та інфраструктура туризму

СІЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ

організація надання послуг гостинності

Івано-Франківськ

Місто НВ

Горішевський П., Васильєв В., Зінько Ю. Сільський зелений туризм: організація надання послуг гостинності. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2003. – 148с.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Поняття, суть і особливості ринку туристичних послуг

Туристська індустрія та інфраструктура туризму

Основні поняття, суть і особливості ринку туристичних послуг

Класифікація туризму за формами і видами

Класифікація основних та додаткових засобів розміщення туристів

РОЗДІЛ 2. Сільський зелений туризм: історія та сучасний стан

Основні поняття та визначення: сільський туризм, агротуризм, екотуризм і зелений туризм

Мета і мотивація вибору відпочинку в сільській місцевості

Історія розвитку сільського зеленого туризму (виникнення і становлення приватних засобів розміщення за типом В&В)

Сільський зелений туризм у сучасному туристському бізнесі

РОЗДІЛ 3. Основи організації гостинної садиби

Необхідні правові ти економічні умови для ГС

Хто і як може почати займатися прийманням та обслуговуванням гостей

Як стати суб'єктом підприємницької діяльності?

РОЗДІЛ 4. Персонал. Права та обов'язки. Безпека туристів

Персонал гостинної садиби

Вимоги та сподівання ваших гостей

Основні етапи налагодження дружніх стосунків з гостями

Як вирішувати конфлікти й спірні питання

Права та обов'язки власників гостинної садиби

Забезпечення умов безпечного відпочинку

РОЗДІЛ 5. Організація надання послуг тимчасового проживання та харчування

Проживання

Прибирання та підтримання необхідних стандартів чистоти

Як досягти і постійно підтримувати необхідні стандарти комфорту та чистоти

Стандартний контрольний перелік

Окремі аспекти організації надання послуг харчування

Окремі особливості обслуговування і харчування іноземних гостей

Надання додаткових послуг у гостинних садибах

РОЗДІЛ 6. Маркетинг

Маркетинг послуг гостинної садиби й управління якістю послуг

Оптимізація механізму ціноутворення

Рекламна діяльність

Створіть приємний імідж вашого бізнесу

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

РОЗДІЛ І.

Поняття, суть І ОСОБЛИВОСТІ ринку туристичних послуг

Туристська індустрія та інфраструктура туризму

Туристська індустрія — взаємопов'язана система підприємств і підприємців, що надають туристам усі необхідні для споживання і достатні для здійснення самого процесу туризму туристські по­слуги, роботи і товари. Бурхливий розвиток масового туризму у світі викликав рівноцінний розвиток індустрії туризму і суміж­них галузей господарства, науки і культури, системи освіти.

Виходячи з цих передумов, туристська індустрія — сукупність готелів й інших засобів розміщення, засобів транспорту, об'єктів громадського харчування, об'єктів і засобів розваг, об'єктів пізна­вального, лікувального, оздоровчого, спортивного, релігійно-куль­тового, ділового та іншого призначення, організацій, що здійсню­ють туроператорську і тураґентську діяльність, а також надають туристсько-екскурсійні послуги.

На даному етапі розвитку, незалежно від державного устрою країни чи території туристського центру, в сфері туризму діють кілька різних типів підприємств, які здійснюють туристську діяльність, а саме організатори туризму (туроператори і тураґенства), перевізники, готелі та інші підприємства системи розміщен­ня, підприємства громадського харчування, атракції і розваги, а також інших туристських і суміжних з ними послуг. До таких відносять підприємства банківської сфери, послуг страхування, інформації та інші. У спеціальних видах туризму можуть брати участь лікувальні заклади, освітні установи, спортивні та інші, діяльність яких адекватна цілям конкретного туристського продук­ту. Важливо, щоб усі ці організації гармонійно доповнювали одна одну й надавали всі послуги, необхідні споживачеві і достатні за кількісними, якісними й асортиментними показниками.

Індустрія засобів розміщення.

Індустрія засобів розміщення з точки зору економіки — визна­чальна складова системи гостинності. Вона і виходить з найдавні­ших традицій, властивих практично для будь-якої суспільної фор­мації в історії людства — поваги до гостя, радості його прийому та обслуговування.

Розміщення — найважливіший елемент туризму. Немає розмі­щення (ночівлі) — немає туризму. Це непорушна і жорстка вимога економіки як будь-якого туристського регіону, так і господаря-власника садиби, що прагне значних і постійних прибутків від прийому туристів та економічно виправданої експлуатації своїх туристських ресурсів. Відзначмо, що такі туристські центри і місце­вості, які живуть винятково за рахунок транзитних туристів й екс­курсійного обслуговування. Але в цьому випадку для одержання значних доходів туристський продукт повинен мати значний ухил у бік товарної складової.

Засоби і системи розміщення — основні засоби — будинки різних типів і видів (від дерев'яного притулку в горах до великого готе­лю), пристосовані спеціально для прийому та організації ночівлі тимчасових відвідувачів з різним рівнем сервісу. Кількість ліжок у готельній сфері — найголовніший показник, який використо­вується для оцінки потенціалу туристського центру чи регіону для прийому туристів. Адже кількість місць в основних і додаткових засобах розміщення чітко визначає обсяги засобів розміщення і реальну можливість прийому туристів у даному туристському центрі.

Сьогодні індустрія гостинності — це надзвичайно важлива сис­тема господарства регіону або туристського центру і першочергова складова економіки туризму. Індустрію гостинності створюють різні засоби колективного та індивідуального розміщення: готелі, мо­телі, молодіжні готелі і гуртожитки, апартаменти, туристські се­лища, а також так називаний приватний сектор — гостинні садиби, що беруть участь у розміщенні туристів.

Інфраструктура туризму

Під інфраструктурою туризму розуміються комплекс споруд, інженерних і комунікаційних мереж, у тому числі телекомуніка­ційного зв'язку, доріг, суміжні індустрії туризму підприємства, що забезпечують нормальний доступ туристів до туристських ресурсів, і їхнє належне використання з метою туризму, а також забезпечен­ня життєдіяльності підприємств індустрії туризму.

Це й автомобільні шляхи і залізниці, вокзали і термінали, сис­теми регулювання дорожнього, повітряного, річкового і морського руху, системи теплопостачання, електричні і телефонні мережі й інше. Розвиток інфраструктури туризму — важливий етап плану­вання процесу використання туристських ресурсів. Яким приваб­ливим не був би туристський ресурс, а доступ до нього значною

мірою залежить від можливості вільного доступу до нього спожи­вача — туриста. Якщо до природного ресурсу немає зручної доро­ги, то масове відвідування об'єкта стає нелегким а часто-густо і взагалі неможливим. Тому водоспад Анхель у Венесуелі, найви­щий водоспад у світі, майже не відвідується туристами, оскільки до нього немає під'їзних доріг, відсутні площадки для посадки літаків (крім літаків малої авіації та гелікоптерів). До цього уні­кального природного об'єкта туристського інтересу можна добра­тися з великими складнощами на човні по стрімкій ріці Корона.

Крім того, просто доступу мало, масовий турист вимагає і дуже комфортних умов свого перебування в місці тимчасового відвіду­вання. Для прикладу, загальноприйнятий світовий стандарт індустрії гостинності передбачає розміщення туристів у двомісному номері зі зручностями (туалет, душ/ванна, гаряча вода), а це є суттєвою перешкодою для розвитку туризму в периферійних районах Украї­ни, де навіть найкращі готелі, побудовані в 50—60-ті роки, мають санвузол на поверсі, а не в номері. Те ж саме у більшості випадків на цей час стосується і значної частини українських гостинних садиб.