Тема 8. Витрати виробництва 5 страница
Таким чином ізокванта дозволяє не тільки економно використовувати ресурси для досягнення даного обсягу виробництва, та і визначити мінімально ефективний розмір підприємства в галузі.
Оптимум виробництва
Максимізувати випуск при даних витратах дозволяє пряма однакових витрат. При фіксованих цінах на фактори виробництва можна знайти багато різних наборів капіталу і праці. Графічне зображення таких наборів є ізокостою.
Ізокоста – це лінія, що характеризує комбінації витрат змінних факторів при фіксованих витратах виробництва. Це множина альтернативних комбінацій витрат капіталу і праці, при яких витрати виробництва залишаються незмінними
Якщо Р1 - ціна фактора виробництва F1
P2 - ціна F2
При наявності бюджету виробник може придбати Х одиниць фактора F1 і У одиниць фактори F2
С=Р1*Х+Р2 *Х або, 
Для праці і капіталу:
С =WL+rK, або, 
 С r   | Це рівняння визначає комбінації ресурсів, використання яких веде до однакових витрат витрачених на виробництво. Зростання бюджету виробника або його зниження зрушує ізокосту праворуч або ліворуч. |
| Рис. 7.7. Ізокоста |
Рівновага виробника показує такий стан, при якому він досягає максимального обсягу виробництва продукції з раціональним використанням у виробничому процесі факторів виробництва з урахуванням більш оптимального їх співвідношення. Для цього потрібно сполучити ізокосту з каротою ізоквант. Умовою рівноваги є однаковий нахил ізокости та найбільш віддаленої від початку координат ізокванти, що мають спільну точку.
 | Точка дотику ліній бюджетних обмежень до ізокванти (F) визначає положення рівноваги виробника, оскільки дозволяє досягти максимального обсягу виробництва при обмежених засобах, які можна витратити на придбання ресурсів. |
| Рис. 7.8. Рівновага виробника |
Враховуючи те, що в точки F ізокванта і ізокоста мають однаковий кут нахилу і що нахил вимірюється граничною нормою технологічного заміщення, то можна записати умову рівноваги як рівність: 
, а оскільки MRTSLK= MPL/MPk, то MPL/MPk= PL/Pkі MPL/PL= MPk/Pk
Питання для самоконтролю
1. Дайте визначення виробничої функції, розкрийте її властивості.
2. Проаналізуйте властивості ізоквант.
3. У чому полягає сутність закону спадної граничної продуктивності?
4. Яку залежність визначає гранична норма технологічного заміщення (MRTS)?
5. Покажіть сутність ефекту масштабу виробництва.
6. Поясніть, чому гранична норма технологічного заміщення капіталу працею зростає при просуванні вниз уздовж ізокванти. Наведіть приклади винятків.
Тести
1) Гранична норма технологічного заміщення праці капіталом дорівнює 2. Для забезпечення такого ж обсягу виробництва продукції при скороченні використання праці на 4 одиниці, збільшити використання капіталу:
а) на 0,5 од.;
б) на 27 од.;
в) на 108 од.;
г) правильна відповідь відсутня.
2) В економіці виробляються продукти X і Y. При якій з наведених нижче умов досягається ефективна структура випуску продукції:
а) MATXY=MRSXY;
б) MRTXY=MCX:MCY;
в) MRSXY=PX:PY;
г) MRSXY= MCX:MCY.
3) Змінні фактори виробництва – це фактори:
а) що можуть бути зменшені при зміні випуску продукції;
б) що не залежать від зміни обсягу випуску продукції;
в) ціна яких нестабільна;
г) ціна на які контролюється державою.
4) По мірі руху вниз по ізокванті гранична норма технологічного заміщення (MRTS):
а) збільшується;
б) залишається незмінною;
в) зменшується;
г) правильна відповідь відсутня.
5) Ізокоста поєднує точки:
а) рівних витрат;
б) стійкої рівноваги виробництва;
в) однаковою випуску продукції;
г) рівноваги попиту і пропозиції.
Задачі
Завдання 1. Коли фірма збільшує капітал, зайнятий у виробництві, від 120 до 150 одиниць, використання праці від 500 до 625 одиниць, плануючи при цьому випуск продукції від 200 до 220 одиниць, то який ефект зростання масштабу має місце у даному випадку?
Завдання 2.Для виробництва48 одиниць продукту фірма використає 48 одиниць праці і 12 одиниць капіталу. Якою буде гранична продуктивність капіталу, якщо гранична продуктивність праці дорівнює 0,5 і має місце нейтральна економія від масштабу виробництва?
Завдання 3.Обсягвипуску задається функцією Q=3K1/3L1/2.Вважаючи, що на протязі робочого дня витрачається 8 машино-годин і 9 людино-годин. Підрахуйте обсяг випуску продукції та середній праці.
Завдання 4. Фірма виплачує 200 тис. гр. од. в день за обладнання та 100 тис. гр. од. заробітної плати. При цьому вона використовує таку кількість праці і капіталу, що їх граничні продукти відповідно дорівнюють 0,5 та 1.
Чи використовує фірма оптимальне співвідношення факторів виробництва з точки зору максимізації прибутку?
Завдання 5.Виробнича функція фірми має вигляд Q-100KL. Якщо ціна праці дорівнює 30грн., а капіталу – 120 грн., то при обсязі випуску 100 одиниць чому буде дорівнювати середні витрати виробництва?
Тема 8. Витрати виробництва
1. Поняття і види витрат
2. Витрати виробництва в короткостроковому періоді
3. Витрати виробництва в довгостроковому періоді
1. Поняття і види витрат
Кожне підприємство прагне приймати такі рішення, які б дозволили в умовах обмеженості ресурсів максимізувати свій прибуток. Підприємство повинно вибрати такий технологічний процес, при якому кількість готової продукції виробляється з найменшими витратами факторів виробництва. Витрати виробництва – це сума кошті, що витрачається на оплату всіх факторів виробництва, витрачених на виробництво певного товару. В діяльності підприємств значне місце займають альтернативні витрати. Це певна сума доходів, яку можна було б отримати за найкращого способу використання ресурсів
Економічні витрати – це витрати, які фірма зобов’язана забезпечити постачальнику ресурсів для того, щоб відвернути ці ресурси від використання в альтернативних виробництвах.
Економічна оцінка фірми базується на рентабельності шляхом ефективного використання наявних ресурсів.
Розглядаючи ці питання фірма зіштовхується з такими поняттями, як доход і витрати.
Прибуток визначається як відмінність проміж сукупної виручки та сукупними витратами.
ТR-TC = П
Де, ТR – сукупна виручка;
TC – сукупні витрати;
П – прибуток.
Виручка фірми – сума коштів, що одержала фірма від реалізації товарів за певний час.
Витрати фірми – витрати, які пов’язані з виробництвом товарів та послуг.
За способом формування витрати поділяються на економічні та бухгалтерські. Однак витрати бувають внутрішні і зовнішні. Бухгалтерський підхід базується на аналізі фінансового балансу фірми. Економічна оцінка базується на визначенні господарської перспективи фірми, а саме, на майбутніх витрат і заходах, щодо їх зниження; на зростанні рентабельності і шляхом найефективнішого і найкращого використання ресурсів. Економічний і бухгалтерський підходи до оцінки діяльності фірми відображаються в альтернативних витратах виробництва.
Альтернативні витрати це витрати на виробництво продукції, що відображають вартість найкращої з втрачених альтернатив використання ресурсів, за допомогою яких вони створені.
Основними видами альтернативних витрат є:
Зовнішні витрати (явні) –це платіж зовнішнім постачальником
Внутрішні витрати(неявні) – витрати на ресурси, якій належать самому підприємцю, а також нормальний прибуток, який припадає на такий важливий ресурс як підприємницька здібність.
Відмінності витрат обумовлює різні форми прибутку.
Це означає що, при визначенні обсягу реального прибутку необхідно виходити з такої ціни ресурсу, яку отримав би його власник при ефективному його використанні.
Економічні витрати дозволяють зрозуміти різницю між підходами бухгалтера і економіста до оцінки діяльності фірми. Бухгалтера хвилюють перш за все результати діяльності фірми за певний період. Економіста, навпаки, хвилюють перспективи діяльності фірми, її майбутнє.
2. Витрати виробництва у короткостроковому періоді
Якщо фірма здійснила витрати, то їх вартість уже не повинна враховуватись у прийнятті майбутніх рішень, оскільки їх уже неможливо компенсувати. У довгостроковому періоді всі витрати є змінними, а в короткостроковому вони поділяються на постійні і змінні.
| Постійні витрати (FC) –це витрати, величина яких у короткостроковому періоді не залежить від випуску продукції. |
До постійних витрат відносять:
q орендна плата;
q витрати на капітальний ремонт споруд;
q амортизаційні відрахування;
q адміністративні витрати;
q виплати податків;
q страхові внески;
q відсотки за кредит.
У графічному вигляді постійні витрати являють собою пряму лінію
Де, FC – постійні витрати;
С – витрати.
 |  |
| Рис. 8.1. Постійні витрати | Рис. 8.2. Крива середніх постійних витрат |
| Середні постійні витрати (АFC) –це кількість постійних витрат виробництва яка, приходиться на одиницю випуску продукції. |
Це відношення постійних витрат до кількості виробленої продукції.
| Змінні витрати (VC) –це витрати, величина яких змінюється залежно від збільшення або зменшення обсягу виробництва. |
До змінних витрат відносяться:
q витрати на сировину;
q витрати на енергоресурси;
q оплату праці;
q витрати на паливно – мастильні матеріали.
 | а) У початковий період організації виробництва змінні витрати зростають значно швидше чим обсяги виробництва (Q1). б) При досягненні оптимального випуску продукції відбувається відносна економія змінних витрат (Q2). в) При подальшому розширенні виробництва відбувається нове зростання змінних витрат, ніж зростання обсягів випуску продукції (Q3). |
| Рис. 8.3. Змінні витрати |
Середні змінні витрати (АVC) - кількість змінних витрат яка припадає на одиницю випуску продукції  де, АVC– середні змінні витрати; VC – змінні витрати; Q – обсяг випуску продукції. Свого мінімального значення АVCдосягають при оптимальному випуску продукції (Q1) | |
| Рис. 8.4. Крива середніх змінних витрат |
| Сукупні витрати (ТС) –сукупність постійних і змінних витрат у зв’язку з виробництвом продукції в короткостроковому періоді. |
Сукупні витрати (ТС) є функцією від випуску продукції (Q):
ТС =s(Q)
 | це, TC = FC + VC де, TC– сукупні витрати; FC – постійні витрати; VC– змінні витрати. |
| Рис. 8.5. Сукупні витрати | |
Сукупні середні витрати можна одержати шляхом ділення сукупних витрат на кількість виробленої продукції.
де, АТС – сукупні середні витрати,
де, ТС – середні витрати;
Q – кількість продукції.
АТС можна визначити шляхом додавання середніх постійних і середніх змінних витрат
 | |
| Рис. 8.6. Середні витрати. | |
| Граничні витрати (МС) –це приріст сукупних витрат, які пов’язані з виробництвом додаткової одиниці продукції |
,
де, МС – граничні витрати;
ΔТС– приріст сукупних витрат;
Δ Q – приріст випуску продукції.
Граничні витрати можна визначити:
з
Ми бачимо, що FC не впливає на величину МС, граничні витрати є похідною функцією тільки змінних витрат короткостроковому періоді.
| Рис. 8.7. Крива граничних витрат | Рис. 8.8. Граничні і середні витрати |
q Якщо МС <ATC , то крива середніх витрат іде донизу: виробництво кожної нової одиниці продукції зменшує середні витрати;
q Якщо МС >AТС, то крива середніх витрат іде доверху: виробництво нової одиниці продукції збільшують середні витрати;
q Якщо АС = min, то МС =АС.
Фірма як досконалий конкурент в умовах рівноваги
Сучасна економічна теорія стверджує, що максимізація прибутку або мінімізація витрат досягається тоді, як граничний дохід дорівнює граничним витратам (МR = MC). В умовах досконалої конкуренції ціна дорівнює граничному доходу, а також кривій попиту (Р = МR =Д). В умовах короткострокового періоду можна визначити чотири типи фірм.
1) Фірма якій вдається покрити тільки середні граничні витрати – називається граничною фірмою (AVC = Р)
| У такому випадку фірма може працювати в умовах тільки короткострокового періоду. При AVC = Р, фірма може покрити середні змінні витрати, при виробництві Q1 продукції. У випадку збільшення ціни вона в змозі покрити не тільки AVC, але і всі витрати. | |
| Рис. 8.9. Гранична фірма. |
2) Фірма якій не вдається покрити середні змінні витрати повинна бути закрита (Р<AVC) називається заграничною фірмою.
| У цьому випадку фірма не може бути конкурентоспроможною. Вона не може своїм доходом покрити середні змінні витрати. | |
| Рис. 8.10. Загранична фірма |
3) Фірма яка може покрити не тільки середні змінні витрати, але і середні сукупні витрати називається дограничною фірмою з нормальним прибутком.
 | При ATC =Р фірма може покрити середні сукупні витрати. Це дозволяє їй отримати нормальний
| ||
| Рис. 8.11. Догранична фірма з нормальним прибутком |
4) Фірма, якщо ціна на її продукт значно вище середніх сукупних витрат, то вона буде отримувати надприбуток.
| У цьому випадку (P>ATC) фірма може покрити як АТС так і AVC і отримувати при виробництві Q. надприбуток. Це фірма є дограничною фірмою з надприбутком. | |
| Рис. 8.12. Догранична фірма з надприбутком. |
На основі цих випадків можна зробити висновок:
q якщо MC<P, то виробництво можна збільшити;
q якщо MC>P, то таке виробництво здійснюється в збиток і його потрібно припинити.
3. Витрати виробництва в довгостроковому періоді.
В умовах довгострокового періоду фірма може змінити всі свої ресурси (всі фактори стають змінними), галузь поповнюється новою кількістю фірм.
Фірма може при зміні своїх параметрів розширити виробництво, знижуючи при цьому середні витрати.
У випадку зростання продуктивності середні сукупні витрати зменшуються (перехід від АТС1, до АТС2), (Рис. 8.13.)
 | При спадної продуктивності середні сукупні витрати зростають (перехід від АТС3 до АТС4). З’єднання точок мінімуму АТС1, АТС2, АТС3 ,АТС4 дозволяє отримати середні сукупні витрати у довгостроковому періоді (ATCL) |
q Якщо має місце позитивний ефект масштабу, то крива довгострокових середніх витрат, має негативний нахил.
q Якщо має місце постійна віддача від масштабу, то крива має горизонтальний вигляд.
q При зростанні витрат від росту масштабу виробництва крива спрямовує до верху.
Питання для самоконтролю
1. Які фактори впливають на поведінку фірми?
2. У чому полягає сутність економічного та бухгалтерського прибутку?
3. Дайте характеристику постійних та змінних витрат?
4. Побудуйте графік всіх видів витрат.
5. Поведінка фірми у довгостроковому періоді.
Тести
1) МR=МС спрацьовує:
а) у короткотерміновому, але не у довготерміновому періоді;
б) у довготерміновому, але не у короткотерміновому періоді;
в) і в короткотерміновому, і в довготерміновому періодах;
г) тільки в умовах конкуренції. Правило
2) Якщо граничні витрати перевищують середні витрати при обсязі виробництва, що максимізує прибуток, то фірма:
а) отримує економічний прибуток;
б) вибирає обсяг виробництва, що відповідає точці, розміщеній правіше мінімуму кривої середніх витрат;
в) все вказане вірно;
г) все з наведеного невірно.
3) Середні сукупні витрати досягають мінімального значення при такому обсязі випуску, коли:
а) AVC=FC;
б) MC=ATC;
в) MC= AVC;
г) жодна відповідь не є правильною.
4) Петро відкрив лоток з продажу морозива. Які з наведених витрат не слід включати до зовнішніх витрат:
а) заробітну плату найманого продавця;
б) вартість цукру та сиропу;
в) орендну плату за обладнання;
г) доход Петра як менеджера цього виробництва.
Задачі
Завдання 1. Підприємець, відмовившись від посади інженера із заробітною платою 5 000 у.г.о. на місяць, організував фірму в якої використав свої заощадження у сумі 15 000 у.г.о. крім цього для здійснення діяльності було залучено кредит у розмірі 50 000 у.г.о., з яких 30 000 у.г.о. використано на придбання обладнання, яке щорічно зношується на 20%. Чому будуть дорівнювати економічні і бухгалтерські витрати фірми, якщо процент за кредит складає 20%, де депозитна ставка – 12%.
Завдання 2.Сукупні витративиробництва 100 шт. товару складають 300 тис. грн., а 500шт. – 600 тис. грн. Вважаючи функцію лінійною, визначте величину сукупних витрат для випуску 400 шт. товару.
Завдання 3.Залежність сукупних витрат фірми від обсягів випуску наведено в таблиці:
| Q | ||||||
| TC |
Якщо ціна одиниці товару дорівнює 6 грн., то який обсяг виробництва обере підприємець?
Завдання 4.За наведеними даними обчисліть ринкову ціну, зміні сукупні та середні втрати і визначте, що повинно робити фірма – збільшити або зменшити випуск продукції чи закритися?
| D | Q | TR | TC | FC | VC | AC | AVC | MC |
| 5,5 | 5,0 |
Завдання 5.Фермерськегосподарство вирощує картоплю. Динаміка короткострокових змінних витрат та обсягів випуску наведена у таблиці. Постійні витрати дорівнюють 40 од. Розрахуйте такі витрати TC, VC. ATC, AFC, MC.
| Q (т) | |||||||
| AVC (од) | 46,6 | 86,6 |
Тема 9: Ринок досконалої конкуренції
1. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристика.
2. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді.
3. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
1. Модель ринку досконалої конкуренції та її характеристика.
Досконала конкуренція є найбільш вираженою схемою ринкової структури, яку можна використовувати для аналізу економічних процесів. Вона е ідеальним типом ринкової структури, перевага якого полягає в тому, що завдяки його існуванню стає можливим чітке визначення системи обмежень, з якими стикається фірма на шляху максимізації прибутку. Ринок досконалої конкуренції – це ринок, який відповідає ознакам досконалої конкуренції.
| Ознаки ринку досконалої конкуренції |
| q Наявність великої кількості незалежних продавців. |
| q Виробниками пропонується стандартизована однорідна продукція. |
| q Окремі фірми здійснюють незначний контроль над ціною (принцип згодний з ціною). |
| q Перешкоди для вступу та виходу із галузі відсутні. |
| q Величезна кількість продавців володіють повною інформацією відносно цін. |
Попит на продукцію конкурентної фірми
В умовах досконалої конкуренції ні одна з фірм не може впливати на ринкову ціну товару, бо кожна з них згідно з умовами формування ринку досконалої конкуренції має дуже незначну ринкову частку продажу.
Особливості попиту на продукт конкурентної фірми проявляється через динаміку основних показників, що характеризують її доходи, залежно від обсягів продаж.
| Валовий доход (ТR) –загальна виручка від продажу всього обсягу продукції. |
Середній дохід (АR) –валовий доход у розрахунку на одиницю проданої продукції.
Граничний доход (МR) –приріст валового доходу від продажу кожної додаткової одиниці продукції
Графічно залежність динаміки перелічених показників від обсягів виробництва показано на основі табличних даних
Таблиця 9.1.
|
| Р | Q | TR | MR | AR |
| Рис. 9.1. Валовий, середній та граничний доходи конкурентної фірми |
Валовий доход конкурентної фірми зростатиме прямо пропорційно обсягу продаж. Ціна за одиницю товару, середній та граничні доходи в умовах конкурентного ринку завжди будуть рівними Р =АR=МR.
Крива попиту досконалої конкурентної фірми –це крива, яка відображає попит на продукцію окремої фірми обсяг продажу якої не впливає на зміну ринкової ціни.
Графічно ця крива зображається у вигляді горизонтальної лінії. Попит є досконало еластичний за ринковою ціною.
Рис. 9.2. Крива попиту конкурентної фірми
Пропозиція конкурентної фірми
Модель пропозиції конкурентної фірми виходить з припущення заданості її економічної поведінки на максимізацію прибутку. Крива пропозиції конкурентної фірми показує, який обсяг випуску продукції буде виробляти та пропонувати фірма, щоб максимізувати прибуток. Вона буде співпадати з тією частиною кривої граничних витрат фірми, яка розташована вище кривої її середніх змінних витрат.